Ухвала

від 08.07.2024 по справі 440/5410/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

справа № 440/5410/23

адміністративне провадження № К/990/24035/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Браташа Юрія Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №440/5410/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному підприємстві "Чутівська центральна лікарня", Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК, оформлену довідкою від 07.03.2022 № 42, про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби; зобов`язати ВЛК здійснити повторний медичний огляд ОСОБА_1 ; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення відомостей до військового квитка серія НОМЕР_5 про зарахування ОСОБА_1 до запасу на підставі протоколу № 6 від 17.10.2013; визнати протиправним та скасувати пп. 2.12. п. 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 07.03.2022 №45 в частині призову з 07.03.2022 по мобілізації до в/ч НОМЕР_3 солдата запасу ОСОБА_1 , 1994 року народження; визнати протиправним та скасувати пп. 4.27. п. 4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.04.2022 №2 в частині зарахування з 05.04.2022 до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначення на котлове забезпечення з вечері 06.04.2022 солдата ОСОБА_1 навідником 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону, ВОС - 101281Д, шпк "солдат"; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо непроведення ОСОБА_1 базової загальновійськової підготовки; визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо внесення відомостей до військового квитка серія НОМЕР_5 про проходження ОСОБА_1 підготовки у період з 09.03.2022 по 13.03.2022 за ВОС 100 та внесення відомостей до військового квитка серія НОМЕР_5 про проходження ОСОБА_1 підготовки у період з 25.03.2022 по 29.03.2022 за ВОС 100; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо непроведення ОСОБА_1 базової загальновійськової підготовки; визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_4 щодо внесення відомостей до військового квитка серія НОМЕР_5 про проходження ОСОБА_1 підготовки у період з 27.05.2022 по 08.06.2022 за ВОС 101.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, як на підстави касаційного оскарження.

Також у касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо однакового розуміння та трактування судами терміну "дотримання процедури проведення та прийняття висновку військово-лікарської комісії". Однак, пославшись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також в касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (п. 1. ч. 2 ст. 353 КАС України).

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

У відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а представник позивача обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Браташа Юрія Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 440/5410/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при Комунальному некомерційному підприємстві "Чутівська центральна лікарня", Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська