Ухвала

від 08.07.2024 по справі 420/3955/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

справа №420/3955/20

касаційне провадження №К/990/23685/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Управління) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №420/3955/20 за адміністративним позовом Виробничо-сервісної фірми «Гідрогеосервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Управління 20.06.2024 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 18.01.2024 (повний текст складено 22.01.2024), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 20.06.2024.

Відповідно до частини другої статті 329 КАС України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що первинна касаційна скарга була подана у строк, встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Раніше подані касаційні скарги були повернуті Верховним Судом ухвалами 04.03.2024, від 28.03.2024, від 27.05.2024, від 12.06.2024, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування щодо підстав касаційного оскарження визначених у частині четвертій статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Разом з тим, відповідних доказів, які були об`єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою з моменту отримання ухвали про повернення попередньої касаційної скарги впродовж строку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, для подання касаційної скарги податковий орган не надає.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що з моменту отримання скаржником копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої ним касаційної скарги (04.03.2024) і до моменту чергового звернення (20.06.2024) сплинув строк у три місяці, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге та втретє так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, Суд вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих Судом.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Як зазначалось вище, підставою для повернення чотирьох попередніх касаційних скарг скаржнику, слугувало виключно відсутність належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення у цій справі у відповідності з частиною четвертою статті 328 та пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Натомість, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження контролюючий орган не вказує про наявність обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та звернутися до суду касаційної інстанції з дотриманням визначеного статтею 329 КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, враховуючи, що Верховний Суд неодноразово надавав скаржнику вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, у тому числі у разі її подання на підставі частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.

Інших обґрунтованих доводів та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено та не надано.

Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.

З огляду на наведене, подана Головним управлінням ДПС в Одеській області касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, з доданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду