Рішення

від 05.07.2024 по справі 756/2187/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.07.2024 Справа № 756/2187/24

Унікальний №756/2187/24

Провадження № 2/756/2159/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О. розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року позивач через свого представника адвоката Скрицьку Н.А. звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача та просить суд: стягнути з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 75115 грн.82 коп., з яких 57806 грн. - сума боргу за договором № 48-Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» від 20 січня 2022 року , а також 3325 грн. 18 коп. - три проценти річних та інфляційні втрати - 13984 грн. 64 коп.

В обґрунтування позову вказує, що між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 20.01.2022 року було укладено договір № 48Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг» з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» .

Відповідно до умов договору медичний заклад бере на себе зобов`язання надати пацієнту медичну допомогу .

Згідно п. 8.1 Договору , вартість послуг, наданих за цим договором становить 59606 грн.

У п. 8.4 договору зазначено, що вартість медичної допомоги, зазначена в п.8.1 Договору в сумі 59606 грн., сплачена пацієнтом в якості авансового платежу за попереднім договором № 191П/09/2021 від 01.09.2021 року, що підтверджує копією фіскального чека № 42489 від 01.09.2021 року на суму 59606 грн.

01.10.2021 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Також 20 січня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003576.

Згідно п.9 даного договору , страховий платіж за договором страхування становить 1800 грн. - розширена програма одноплодова вагітність (фізіологічна) .

02.03.2022 року позивачка отримала смс-повідомлення від відповідача, що її заплановані візити 04 березня до пологового будинку «Лелека» скасовано.

14.03.2022 року позивачка отримала смс повідомлення від відповідача з повідомленням про те, що відповідач вимушений призупинити свою роботу.

14.03.2022 року позивачка надіслала електронний лист на адресу відповідача, повідомляючи відповідача про бажання розірвати договір № 48/Р/01/2022 від 20.01.2022 року та з проханням повернути їй сплачені кошти.

02.04.2022 року відповідачем надіслано електронний лист із підтвердженням того, що запит ОСОБА_1 на розірвання договору прийнято. В повідомленні також було зазначено, що вже з 15 по 30 квітня 2022 року з позивачкою зв`яжеться співробітник «Лелеки» для врегулювання питання та надання актуальної інформації щодо повернення коштів.

З вказаного листа вбачається, що він направлений у відповідь на лист позивачки від 14 березня 2022 року.

Таким чином, вважає, що з 14 березня 2022 року у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення позивачці сплаченої за договором суми в розмірі 59606 грн. протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від пацієнта, тобто до 21.03.2022 року включно, однак кошти повернуто не було.

05.04.2022 року позивач народила сина Микиту в пологовому будинку м. Тернопіль.

Як зазначає позивач, у зв`язку з воєнними діями відповідач не надав їй обумовлених укладеними договорами послуг у повному обсязі та не повернув отриманих на підставі вказаних договорів коштів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 року справу передано на розгляд головуючому судді Яценко Н.О.

Ухвалою судді від 29.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

В квітні 2024 року до суду ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подано відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що 20.01.2022 р. між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та позивачем укладено Договір №41РП/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет комфорт.

Позивачем за умовами договору було сплачено вартість договору у розмірі 59606 грн., що складається з: основної суми договору ведення - вартість із 14 % та 29 % знижками складає 57806 грн., страхового платежу «Безпечні пологи розширена», програма 1 - вартість 1800 грн., страховий платіж.

Сума 1800,00 грн. була сплачена на користь ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за договором добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003576 від 20.01.2022 року .

Введення воєнного стану в Україні стало обставиною непереборної сили для ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та таким, що унеможливлює виконання своїх обов`язків перед позивачем за договором ведення, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів. З березня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв`язку з введенням активних бойових дій біля пологового будинку та пошкодженням будівлі, пологовий будинок призупинив свою роботу до 01 вересня 2022 року.

З огляду на дію воєнного стану на території України та дію-форс мажорних обставин на весь період воєнного стану, про що безпосередньо сказано у листі Торгово - промислової палати України, що зобов`язання сторін подовжуються на цей період, та відповідно, у особи перед якою зобов`язання має бути виконано, ще не виникло порушене право, та відповідно відсутні підстави для захисту порушеного права в судовому порядку.

Також зазначали, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та три проценти річних за прострочення виконання зобов`язання на підставі п.2 ст.625 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки, такі нарахування є мірою цивільно-правової відповідальності ТОВ «Лелека», разом з тим такі доводи спростовуються назвою самої статті 625 ЦК України - «відповідальність за порушення грошового зобов`язання».

У пунктах 104 та 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Так , як будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень через бойові дії, робота була призупинена, і введення військового стану офіційно визнається форс-мажорною обставиною. Також посилаються на те , що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем та отримання заяви про повернення коштів , як визначено умовами п.10.1 договору.

Також подали клопотання в якому ТОВ «Лелека» не заперечує суму у розмірі 57806 грн., яку необхідно повернути. Посилаючись на ст. 435 ЦПК України вказують, що у відповідача існують обставини, що ускладнюють виконання судового рішення та просять суд врахувати, зокрема: факт існування надзвичайної події (форс-мажор), засвідченої листом ТТП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0.-7.1; повномаштабне вторгнення військ російської федерації, внаслідок якого відповідач з 01.09.2022 р. не може повноцінно досягнути основної мети від своєї господарської діяльності та отримати очікуваний прибуток; відповідач не ухиляється від виконання свого обов`язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час ухвалення рішення врахувати його фінансовий стан; поступове відновлення здійснення господарської діяльності відповідачем з надання медичної допомоги та подальшу перспективу надходження коштів на рахунок підприємства, тощо. Також просять суд взяти до уваги і відсутність в діях відповідача умисних дій (зазделегідь передбачуваних).

Також посилалися на наявність у ТОВ «Лелека» кредитного зобов`язання, які має щомісячно виплачувати та інші зобов`язання, пов`язані з функціонуванням ТОВ «Лелека».

У період з 14.12.2023 року по 01.04.2024 року 29 рішень судів першої інстанції набрало законної сили після перегляду справ апеляційними судами, а тому у них недостатньо коштів щоб розрахуватися за всіма борговими зобов`язаннями і одночасно з цим не стати банкрутом.

При ухваленні рішення суду у справі про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 , розстрочити виконання рішення суду про стягнення коштів у розмірі 57806 грн. на 12 місяців зі сплатою щомісячних платежів у розмірі 4817 ,16 грн.

В квітні 2024 р. позивач надала до суду відповідь на відзив. В своїй відповіді на відзив зазначає, що відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилається на єдину обставину - введення воєнного стану на території України. Вважає, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання умов договору та повернення коштів за договором та через несвоєчасне виконання умов договору сплати 3 % річних та інфляційних витрат. Просила позов задовольнити.

Також 10.06.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скрицької Н.А. надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 19200 грн.

Від представника відповідача надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн., оскільки відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі має збиток 51528000 грн. Також зазначали, що правова допомога позивачу надавалася, проте розмір правової допомоги 19200 грн. є неспівмірним, а вказаний спір, що є предметом розгляду даної справи виник в результаті існування вперше в історії незалежної України таких форс-мажорних обставин, як воєнні дії спричинені військовою агресією російської федерації.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи учасників справи, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» 20.01.2022 року було укладено договір № 48Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет « Комфорт ».

Відповідно до умов договору медичний заклад бере на себе зобов`язання надати пацієнту медичну допомогу.

Згідно п. 8.1 Договору вартість послуг, наданих за цим договором становить 59606 грн.

Крім того, між позивачем та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» укладено договір добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003576. Агентом страховика виступає ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Страховий платіж в розмірі 1800 грн.

Згідно з п. 8.1, 8.4 договору № 48 Р/01/2022 вартість послуг, наданих за цим договором, становить 91284 грн. та сплачена в якості авансового платежу за попереднім договором № 41 РП/02/2022 від 31.01.2022 року.

Відповідно до рахунку-фактури № 63477 від 01.09.2021 року позивачем сплачено 59606 грн., включаючи страховий платіж 1800 грн. Із них 57806 грн. позивачем сплачено на рахунок відповідача, а сума 1800,00 грн. була сплачена позивачем на користь ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Відповідно до п. 3.1 Договору № 48 Р/01/2022 від 20.01.2022, медичний заклад зобов`язаний надати якісну і кваліфіковану медичну допомогу Пацієнту в межах цього Договору.

Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення особливих обставин з об`єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини, внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги.

Судом встановлено, що позивачем сплачено відповідачу 57806 грн., а 1800 грн. була оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Позивач зверталася до відповідача з заявами про повернення грошових коштів, оскільки медичні послуги їй надані не були і дитину вона народжувала в іншому пологовому будинку, разом з тим кошти їй не були повернуті.

Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, фактично вартість саме медичних послуг за основним договором, які були оплачені позивачкою, складає 57806 грн. Заперечень щодо вказаних обставин від відповідача не надійшло.

При цьому, пунктом 10.1 Договору передбачено право позивачки відмовитись від договору в односторонньому порядку, у такому випадку зобов`язання є припиненим, і пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору.

Відповідно до наданих доказів, позивачка народила дитину в іншому медичному закладі 05.04.2022 року.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови Договору з надання медичних послуг і сплачені позивачкою кошти не повернув, а тому суд доходить до висновку про стягнення суми 57806 грн. з відповідача на користь позивача . У стягненні 1800 грн. суд відмовляє, оскільки вказані кошти позивачем не сплачувалися на рахунок відповідача.

Стаття 625 ЦПК України на яку посилається позивач передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як доводить суду позивач 14.03.2022 року нею надіслано заяву про розірвання договорів та повернення грошових коштів. Відтак, з 21.03.2022 року відповідач мав повернути позивачу грошові кошти. Разом з тим, з 24.02.2022 року Указом Президента України оголошено військовий стан, російські війська перебували в тому числі і в Київській області, а тому суд вважає, що у відповідача існували об`єктивні причини у не поверенні грошових коштів позивачу саме до 21.03.2022 року .

З матерілів справи убачається, що позивач також письмово звернулася до відповідача про повернення коштів 09.06.2022 року, а тому з урахуванням п. 10.1 з 17.06.2022 року почали діяти правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, підраховуватися 3% річних та інфляційні витрати, які мають бути сплачені відповідачем.

10.06.2022 року ТОВ «ПБ» «Лелека» повідомили позивача, що заяву отримано, очікуйте на дзвінок менеджера фінансового відділу вже найближчим часом.

Позивачем нараховано 3% річних у сумі 3325,18 грн. за період з 22.03.2022 року по 19.02.2024 року та інфляційні витрати в сумі 13984 грн. 64 коп. з 22.03.2022 року по 31.01.2024 р., які вона просить стягнути з відповідача на свою користь.

Суд відхиляє доводи відповідача на те, що причиною невиконання ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» з червня 2022 року умов договору щодо повернення коштів були форс-мажорні обставини, та те, що взагалі відсутні підстави для застосування вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідач жодним доказом не довів, які саме обставини вплинули на неможливість виконання обов`язку саме з повернення коштів з 17.06.2022 року. Сам по собі воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань , незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Суд вважає, що до правовідносин, що виникли між сторонами підлягає застосуванню ст.625 ЦК України і кошти підлягають стягненню за період, з 17.06.2022 року по 19.02.2024 року 3 % річних, однак стягненню підлягає сума виходячи з наступного розрахунку. Кількість днів прострочення з 17.06.2022 року по 19.02.2024 року (сума боргу 57806 грн., а не 59606 грн., як рахує позивач), а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі - 2911 грн. 28 коп. та інфляційні втрати підлягає стягненню за період з 17.06.2022 року по 31.01.2024 року в розмірі 7956 грн. 76 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. а тому враховуючи те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1107 грн. 32 коп.

Стосовно поданої позивачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить до наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесені витрати на правничу допомогу сторона позивача доводить Договором про надання правничої допомоги №1/08-02 від 08.02.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Центр правових послуг А.С.К»; актом № 1 приймання-передачі надання правничої допомоги від 08.02.2024 року, в якому сторони погодили вартість формування правової позиції, складання та подання до Оболонського районного суду міста Києва позовної заяви про стягнення грошових коштів 11400 грн.,; рахунком на оплату за надання правничої допомоги на суму 11400 грн., банківською платіжною інструкцієї № 545191424 на суму 11400 грн., актом № 2 приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору № 1/08-02 про надання правничої допомоги від 08.02.2024 р. датованим 09.04.2024 року де сторони зазначили, що вартість підготовки та подання відповіді на відзив у справі № 756/2187/24 становить 7800 грн., рахунком на оплату на 7800 грн. та квитанцією про оплату 7800 грн.

Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 19200 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалося вище, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без участі сторін, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, ціни позову, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 5000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та об`ємом виконаної адвокатом роботи.

Стосовно клопотання сторони відповідача про розстрочку судового рішення відповідно до ст.435 ЦПК України , суд доходить до висновку про доцільність відмови, оскільки позивач не заперечував повернення коштів лише в сумі 57806 грн., а судом також стягнуто три відсотки річних в сумі 2911 грн. 28 коп. та інфляційні втрати в сумі 7956 грн. 76 коп., наразі рішення суду не набрало законної сили, а тому суд вважає клопотання про розстрочку судового рішення, яке не набрало законної сили передчасним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ЄДРПОУ 39155132, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Квітки Цісик, буд.56) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) грошові кошти за Договором про надання медичної допомоги в розмірі 57806 грн., 3 % річних в розмірі 2911 грн. 28 коп., інфляційні втрати в розмірі 7956 грн., судовий збір в сумі 1107 грн. 32 коп., витрати понесені за отриману правничу допомогу в сумі 5000 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочку судового рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду складено 05.07.2024 року.

Суддя Н.О. Яценко