8/181-2395
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2006 р.Справа № 8/181-2395
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
Розглянув справу
за позовом: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м. Тернопіль
до відповідача:
1. Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м.Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 33011784.
2. Селянського фермерського господарства „Нива”, с.Чернихівці, Збаразького району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 14044768.
про визнання недійсним господарського зобов'язання
За участю представників сторін:
позивача: Гураль Р.В. - довіреність №109 від 07.04.2006року;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: Древніцький Я.Й. –Голова фермерського господарства „Нива”
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, вул. Білецька,1, м. Тернопіль, звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом до Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", м. Тернопіль, та Селянського фермерського господарства „Нива”, с.Чернихівці, Збаразького району, Тернопільської області про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло на основі договору купівлі-продажу між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та Селянським фермерським господарством „Нива”, 19.09.2005 року, стягнення з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід державного бюджету коштів в сумі 152082 грн. та стягнення з Селянського фермерського господарства „Нива”, с.Чернихівці, в дохід державного бюджету 152082 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 63,173,175, 207, 208 Господарського кодексу України. Стверджує, що оспорюване господарське зобов'язання суперечить інтересам держави, укладене за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони обидвох його учасників, що полягає в тому, що операція купівлі продажу комбайну проведена після смерті засновника Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, який згідно поданих до податкового органу звітів не мав найманих працівників, первинні бухгалтерські документи підписані (як значиться в самих документах) директором Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш" Гнатюком М.Є., крім того, не власноручно, а з використанням факсимільного відтворення підпису, що, в свою чергу, викликає сумніви у державної податкової інспекції стосовно того, чи уповноважена особа продавця особисто брала участь у вчиненні господарської операції, а також, чи мала вона намір прийняти на себе зобов'язання відповідно до змісту укладеного договору.
08.08.2006 року позивач звернувся до суду із заявою (вхідний № 18381(н)), в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про уточнення позовних вимог, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 41 бурякозбирального комбайна „Матрон М-41”, укладений між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та Селянським фермерським господарством „Нива”, 19.09.2005 року, як такий, що укладений внаслідок обману та стягнути з Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в дохід державного бюджету кошти в сумі 152082 грн., одержані за оспорюваним договором та вартість комбайну, який є предметом договору в сумі 152082 грн., посилаючись на приписи статті 230 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача 1 –Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи Унітарне приватне підприємство „Укртехмаш” було повідомлено належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України (ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачу на адресу яка значиться в установчих документах підприємства та указана в довідці статуправління про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відомостей про зміну місця знаходження підприємства реєструючому органу не надавалося). За таких обставин, справа розглядається без участі даного відповідача за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.
Голова Селянського фермерського господарства „Нива”, у відзиві на позов та в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог. Стверджує , що у вересні 2005 року уклав договір с УПП „Укртехмаш”, купив комбайн, заплатив за нього кошти повністю, отримав необхідні документі и претензій до продавця не має. Про те, що договір укладає особа, яка не має відношення до УПП „Укртехмаш” не знав. Однак, після перевірки господарство скоригувало податковий кредит знявши суму ПДВ по даній операції з податкового кредиту, хоча сплатило вартість комбайна з ПДВ. В обґрунтування заперечень представив копію декларації з ПДВ за травень 2006 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, відповідача - 2, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд в с т а н о в и в:
Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш", м. Тернопіль, зареєстроване як юридична особа, про що свідчить представлена в матеріалах справи Статут Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, копія Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи від 16.06.2004 року, згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільської області № 07/3089 від 12 квітня 2006 року станом на час розгляду справи в суді значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 33011784.
Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Відповідно до ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Відповідно до установчих документів відповідача 1 власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович.
Згідно довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.
У зв'язку із смертю засновника та директора УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005 року припинено право управління та власності даного підприємства.
19 вересня 2005 року між УПП „Укртехмаш” та селянським фермерським господарством „Нива” укладено договір купівлі-продажу №41 бурякозбирального комбайна „Матрон М-41”. На підставі укладеного договору фермерське господарство згідно довіреності серії ЯКС № 339081 від 30.09.2005 року отримало від УПП „Укртехмаш” бурякозбиральний комбайн „Матрон М-41”, 1993 року випуску, вартістю 152082 грн., в т.ч. ПДВ –25347,00 грн., що підтверджено представленими в матеріалах справи накладною № 3009-04 від 30.09.2005 року, податковою накладною № 33 від 21.09.2005 року, оплативши вартість комбайна повністю 21.09.2005 року , копії платіжних документів представлено в матеріалах справи.
Договір купівлі-продажу № 41 від 19.09.2005 року, підписано з боку продавця - УПП "Укртехмаш", директором Гнатюком М.Є., з боку покупця –СФГ „Нива”, керівником господарства Деревніцким Я.Й.
На підтвердження виконання даної господарської операції, Продавець (УПП „Укртехмаш”) виписав накладну № 3009-04 від 30.09.2005 року та податкову накладну від 21.09.2005 року № 33 на суму 152082 грн. (в тому числі ПДВ 25347 грн.). Покупець (СФГ „Нива”), в свою чергу, підписав накладну № 3009-04 від 30.09.2005 року про отримання комбайну, оплатив вартість комбайну, що підтверджено копіями платіжних документів, які представлено в матеріалах справи, поясненнями голови СФГ „Нива” в судовому засіданні та не заперечено представником позивача.
Наведений вище правочин оспорюються контролюючим органом у судовому порядку з огляду на те, що Продавець (УПП „Укртехмаш”) виписав накладну № 3009-04 від 30.09.2005 року та податкову накладну від 21.09.2005 року № 33 на суму 152082 грн. і фактично здійснив господарську операцію після смерті директора Гнатюка М.Є., від імені якого підписано всі первинні бухгалтерські документи.
Наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним державна податкова інспекція обґрунтовує тим, що: зі сторони Продавця, в порушення ч. 4 ст. 203, ст.207 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, накладну і податкову накладну підписано не особисто уповноваженою особою юридичної особі (УПП „Укртехмаш”), а із використанням аналогу відтворення власного підпису - факсимільного підпису директора Гнатюка М.Є., який не міг бути присутнім на час вчинення правочину (з причини його смерті) та в силу ст.ст. 25, 203 Цивільного кодексу України, директор Гнатюк М.Є. не міг виявити намір прийняти на себе зобов'язання відповідно до змісту укладеного договору; стверджує, що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що волевиявлення уповноваженої особи однієї із сторін договірних відносин, а саме - директора Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", при укладенні договору не відповідало його внутрішній волі.
Посилаючись на ст. 207 Господарського кодексу України позивач стверджує, що сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнання господарського зобов'язання недійсним повністю або в частині, просить визнати недійсним господарське зобов'язання з продажу комбайну, яке виникло 19.09.2005 року на підставі договору купівлі-продажу № 41, та, у відповідності до вимог ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, стягнути все отримане за договором в дохід державного бюджету.
Відповідно до ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно п.2, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 р., N 15 від 25.05.98 р.) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. До угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. При цьому у пункті 8 даної Постанови констатовано, що якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно. У тих випадках, коли сторона діяла умисно в угоді, що укладалася з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд все належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного звертає в доход держави (п.17 Постанови).
Однак, позивач не представив доказів, які б свідчили про те, що сторони за даною угодою діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, навпаки, стверджує, що невідомі особи своєчасно подають звітність до податкового органу (поштою) про діяльність УПП ”Укртехмаш”, сплачують податки, що станом на час слухання справи заборгованості по податках та обов'язкових платежах за УПП „Укртехмаш” не значиться. Доказів того, що даний відповідач не включив суму податку на додану вартість –25347 грн. (з спірної господарської операції) в податкове зобов'язання позивачем не представлено, тобто позивачем не доведено факту укладення УПП „Укртехмаш”, як юридичною особою, угоди та проведення господарської операції 19.09.2005 року з метою ухилення від сплати податку.
Не доведено позивачем і умислу іншої сторони (СФГ „Нива) на отримання незаконного бюджетного відшкодування.
У відповідності до вимог статей 1, 7 Закону України "Про податок на додану вартість", даній відповідач мав повне право на податковій кредит з моменту отримання податкової накладної від продавця.
Матеріалами справи ( Акт від 18.05.2006 року № 308/23-01/14044768 про результати виїзної позапланової перевірки СФГ „Нива”, код за ЄДРПОУ 14044768, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2005 року по 30.09.2005 року ) доведено та не заперечене позивачем, що СФГ „Нива”включило суму ПДВ 25347 грн. до податкового кредиту лише після отримання податкової накладної № 33 від 21.09.2005 року, що відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова накладна підписана від імені уповноваженої платником податку особи (УПП „Укртехмаш) факсимільним підписом Гнатюка М.Є., даний підпис скріплено печаткою юридичної особи платника податку. При цьому слід зазначити, що чинне законодавство України не містить прямої заборони використання факсимільного підпису при підписанні первинних бухгалтерських документів та документів податкової звітності.
Суд вважає за необхідне враховувати, також, те, що СФГ „Нива” після проведення перевірки в господарстві, скоригувало податковий кредит знявши суму 25347 грн. податку на додану вартість по даній операції з податкового кредиту, хоча сплатило вартість комбайна з ПДВ, що підтверджено копію декларації з ПДВ за травень 2006 року.
В судових засіданнях у даній справі з'ясовувалися питання хто підписував документи при здійсненні господарських операцій від імені УПП „Уркртехмаш”, хто подає звітність та сплачує податки за дане підприємство, хто отримав кошти у банківський установі від імені померлого Гнатюка М.Є. однак, ні позивач, ні відповідач-2 на дані питання відповіді не надали. Позивач представив суду копії Постанов від 23.05.2006 року про порушення прокуратурою м. Тернополя та прокуратурою Підволочиського району Тернопільської області кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва УПП „Укртехмаш”.
Системний аналіз законодавства, що регламентує спірні правовідносини, дає підстави стверджувати, що наявність умислу у сторін (або однієї із сторін) означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, в тому числі і у вигляді безпідставного отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків, обов'язкових платежів до бюджету або до державних цільових фондів від результатів своєї діяльності
Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З представлених позивачем документів вбачається, що податковим органом не встановлено порушень УПП „Укртехмаш”, вимог законодавства з питань оподаткування при визначенні, обчисленні та відображенні у документах податкової звітності податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами умислу в діях відповідачів на ухилення від сплати податків.
За даних обставин, позовні вимоги Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання недійсним господарського зобов'язання з продажу комбайну, яке виникло на підставі договору від 19.09.2005 року № 41, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та селянським фермерським господарством „Нива” , с. Чернихівці, Збаразького району з підстав його вчинення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, згідно статті 207 Господарського кодексу України, із застосуванням наслідків, передбачених статею 208 Господарського кодексу України, суд визнає необґрунтованим, неправомірним, таким що не підлягає до задоволення.
Суд визнає неправомірними, також, вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу комбайну від 19.09.2005 року № 41, укладеного між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та селянським фермерським господарством „Нива”, с. Чернихівці, Збаразького району з підстав вчинення правочину під впливом обману, згідно статті 230 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, однак матеріалами справи доведено і не заперечено присутніми сторонами, що договір виконано сторонами: продавець передав у власність покупця комбайн, покупець оплатив його вартість.
Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати не стягуються.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85,115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
3. Сторони вправі подати апеляційну скаргу , а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано__08 вересня 2006 року__
Суддя Г.А. Жук
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 120240 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Жук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні