Рішення

від 05.03.2024 по справі 205/7048/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

05.03.2024 Єдиний унікальний номер 205/7048/23

Номер провадження: 2/205/508/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Агроном» про розірвання договору оренди, стягнення суми боргу та спричинених збитків,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Агроном» про розірвання договору оренди, стягнення суми боргу та спричинених збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 1241 05.10.2018 року належить автомобіль марки «Ford», моделі «Transit», тип ТЗ - спеціалізований вантажний фургон малотоннажний -В, 2007 року випуску, колір - білий, р/н НОМЕР_2 .

30.07.2021 року між ним, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіа Агроном» в особі директора Баришнікова Олександра Сергійовича (далі - Відповідач) був укладений Договір оренди транспортного засобу (далі - Договір оренди), за умовами якого передано в тимчасове володіння та платне користування автомобіль марки «Ford», моделі «Transit», тип ТЗ - спеціалізований вантажний фургон малотоннажний -В, 2007 року випуску, колір - білий, р/н НОМЕР_2 , строком на 5 років з моменту прийняття транспортного засобу і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Відповідно до умов договору встановлена орендна плата в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно. Але відповідач порушив умови договору оренди та не сплачує орендну плату за користування транспортним засобом починаючи з дня укладання договору оренди, тобто з 30 липня 2021 року, внаслідок чого станом на 04.07.2023 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 31 478 грн. 46 коп., з яких: сума прострочених орендних платежів у розмірі 27 000 грн. 00 коп., інфляційне збільшення у розмірі 3 770 грн. 12 коп. та 3% річних у розмірі 708 грн. 34 коп., а також, спричинені збитки у розмірі 131 800 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що 27.09.2022 року з його боку було надіслано відповідачу претензію про сплату заборгованості по орендній платі, яка залишилась без реагування з боку відповідача.

У зв`язку з вищевикладеним позивач, з урахуванням зменшення позовних вимог, змушений звернутися до суду та просити суд розірвати договір оренди транспортного засобу від 30.07.2021 року, стягнути заборгованість по орендній платі у розмірі 31 478 грн. 46 коп., правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 706 грн. 38 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник позивача зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог з урахуванням зменшення позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судовим розглядом встановлено, що транспортний засіб марки «Ford», моделі «Transit», тип ТЗ - спеціалізований вантажний фургон малотоннажний -В, 2007 року випуску, колір - білий, р/н НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 1241 05.10.2018 року.

Судом також встановлено, що 30.07.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіа Агроном» в особі директора Баришнікова Олександра Сергійовича було укладено Договір оренди транспортного засобу, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чалою В.О., за реєстровим номером № 48.

Оглядом означеного договору судом встановлено, що предметом останнього є передача позивачем, як орендодавцем, у тимчасове володіння та користування відповідача, як орендаря, вказаного транспортного засобу марки «Ford», моделі «Transit», тип ТЗ - спеціалізований вантажний фургон малотоннажний -В, 2007 року випуску, колір - білий, р/н НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 5.1 цього Договору орендна плата за користування майном, передбаченим розділом 1 цього Договору, встановлюється в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно, без урахуванням ПДВ, враховуючи податки та збори, що нараховується, утримуються та сплачуються від імені та за рахунок фізичної особи згідно чинного законодавства України. У разі зміни розміру вказаного податку та збору, сторони домовились про сплату їх згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.2 Договору оренди орендна плата сплачується до 30 числа кожного місяця за попередній місяць, через касу орендаря, або, по заяві орендодавця, в безготівковій формі, на картковий рахунок орендодавця зазначений в такій заяві.

Будь-яких доказів фактичного виконання умов договору оренди з боку відповідача, у тому числі сплати орендних платежів, суду також подано не було.

Оскільки, сторона позивача наполягає на тому, що саме відповідач у добровільному порядку умови вищевказаного договору не виконує, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 31 478 грн. 46 коп. суд вказує на наступне.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналогічні визначення містить норма ст. 759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Суд вказує, що правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, чинним законодавством чітко визначено зобов`язання наймача справляти орендну плату за користування орендованим майном.

При цьому користування таким майном означає, що останнє є переданим наймачу від власника речі згідно умов договору найму.

В даному випадку, умовами вказаного договору оренди чітко передбачено, що орендна плата за користування майном, передбаченим розділом 1 цього Договору, встановлюється в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно, без урахуванням ПДВ, враховуючи податки та збори, що нараховується, утримуються та сплачуються від імені та за рахунок фізичної особи згідно чинного законодавства України (п.5.1. Договору).

При цьому відповідно до п.3.2 умов означеного Договору передача транспортного засобу в оренду здійснюється за Актом прийому передачі.

Згідно п.4.1 Договір оренди транспортного засобу укладається на 5 років з моменту прийняття транспортного засобу і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Таким чином, умовами вказаного договору прямо передбачено, що передача такого транспортного засобу від орендодавця до орендаря має бути засвідчена відповідним актом -прийому передачі, у зв`язку із чим сторони узгодили, що строк такого договору обраховується саме з моменту прийняття відповідачем об`єкту оренди.

Разом із цим, відповідний актом прийому передачі вказаного транспортного засобу суду надано не було, і в матеріалах справи такий письмовий доказ, який би мав засвідчувати факт передачі транспортного засобу та дату початку строку договору оренди, відсутній.

Таким чином, з боку позивача не доведення виконання ним умов договору в частині передачі транспортного засобу у користування відповідача згідно умов договору.

Не дивлячись на відсутність в матеріалах справи такого письмового доказу, сторона позивача наголошує, що затримка у сплаті орендної плати становить 425 днів.

Суд вказує, що статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд з цього приводу зазначає, що не подання суду доказів зафіксованої календарної дати передачі транспортного засобу робить не можливим для суду як обрахування відповідного строку оренди, який починає свій облік, згідно вказаних вимог договору, саме з моменту прийняття відповідачем транспортного засобу, так і обрахування відповідного зобов`язання для відповідача щодо сплати суми орендних платежів, адже останні мають нараховуватись з певної дати - початку строку дії договору, що прямо пов`язаний з днем передачі транспортного засобу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував суму заборгованості та період її визначення, а отже ці обставини не є належним чином ним доведеними.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак суд вимушений відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 425 днів дії договору оренди у розмірі 31 478 грн. 46 коп. через не доведення суду обставини передачі відповідної речі у найм відповідачеві.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди суд вказує на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Позивач наполягає на тому, що з боку сторони відповідача наявне порушення означеного договірного зобов`язання, оскільки останній не сплачує орендну плату за користування транспортним засобом починаючи з дня укладання договору оренди.

Доказів зворотного суду не подано, і матеріали справи будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо сплати орендної плати також не містять.

Суд зауважує, що в даному випадку відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в особі свого представника в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

За загальним правилом, встановленим цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору.

Так, згідно ч. 2 ст. ст. 782 Цивільного кодексу України У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Тобто, для розірвання вказаного договору оренди з наведених позивачем підстав є достатнім повідомлення наймодавця про відмову від договору з боку позивача.

Однак матеріалами справи підтверджено, що таких повідомлень про розірвання договору найму позивач на адресу відповідача не надсилав.

Доказів заперечення з боку відповідача з приводу розірвання вказаного договору найму за згодою сторін, суду так само не подано.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимога про розірвання договору оренди у судовому порядку заявлена передчасно, оскільки стороні відповідача не надсилалось відповідне повідомлення про розірвання такого договору, а відтак з боку позивача не доведена відсутність згоди другої сторони на припинення таких договірних правовідносин у їх повному обсязі. Тобто не доведено існування суттєвої обставини, саме з наявністю якої зумовлюються підстави для припинення договірних правовідносин шляхом постановлення органом судової влади відповідного рішення.

У зв`язку з чим в суду відсутні правові підстави для розірвання договору оренди транспортного засобу від 30.07.2021 року, укладеного між сторонами, а відтак суд також відмовляє у задоволенні позову у вказаній частині.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача у зв`язку із відмовою в позові у його повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16,203, 220, 509, 525, 526 549, 610, 611, 615, 626-629, 638, 759, 782,785, 799 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа Агроном» про розірвання договору оренди, стягнення суми боргу та спричинених збитків - відмовити в повному обсязі.

2. Судові витрати по справі у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д.В. Мовчан