Ухвала

від 08.07.2024 по справі 755/11508/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11508/24

Провадження №: 2/755/6725/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. вивчивши матеріали позовної заяви Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Аква Вита» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, -

в с т а н о в и л а:

До Дніпровського районного суду м.Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Аква Вита» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 року справу передано в провадження судді Яровенко Н.О.

Вирішуючи питання відкриття провадження суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2,4, 5 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ПП ВКФ «Аква Вита» просить визнати недійним договір поруки №03/03/2021-2-П від 03.03.2021 року укладений між ПП ВКФ «Аква Вита», як поручителем, та ОСОБА_1 , як кредитором.

В позовній заяві позивач зазначає, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В подальшому постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2024 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства і має розглядатись за положеннями господарського судочинства.

Також в позові зазначено, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2024 року у справі № 908/338/24 апеляційну скаргу ПП ВКФ «Аква Вита» задоволено, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 року скасовано, провадження у справі № 908/338/24 закрито.

Перевіряючи дані обставини, суддею встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 року відкрите провадження у справі №908/338/24 про банкрутство Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Аква Вита".

Із даних Єдиного державного реєстру судових рішень та сайту Судової влади вбачається, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 року оскаржена в апеляційному порядку і розгляд справи призначений на 25.06.2024 року.

Також, із даних Єдиного державного реєстру судових рішень та сайту Судової влади вбачається , що станом на день постановлення ухвали суду відомостей щодо скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 року про відкриття провадження у справі №908/338/24 відсутні.

Отже, ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 року набирала законної сили негайно після її оголошення, доказів скасування даної ухвали суду не надано, та сайт Судової влади даних щодо скасування ухвали від 14.03.2-24 року не містить, а тому суд виходить із того, що станом на час вирішення питання про можливість відкриття провадження у цій справі, стосовно позивача є відкритою справа про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із частинами першою - третьою статті 3 ГПК судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (з 21 жовтня 2019 року введено в дію КУзПБ).

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Враховуючи викладене суддя дійшла висновку, що позовна заява ПП ВКФ «Аква Вита», не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства і має розглядатись за положеннями господарського судочинства Господарським судом Запорізької області в межах справи про банкрутство ПП ВКФ «Аква Вита».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 186, 259-261, 353-355 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 20 ГПК України, ст. 7 КУзПБ, -

п о с т а н о в и л а:

У відкритті провадження за позовною заявою Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Аква Вита» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений 08.07.2024 року.

Суддя Н.О.Яровенко