Рішення

від 16.05.2024 по справі 758/3487/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3487/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин круїзів та подорожей» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду до відповідача з позовною заявою у якій просить стягнути з останнього 98096,55 грн сплачених за ненадані туристичні послуг; вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між сторонами укладено договір про надання туристичних послуг. В подальшому, відповідач здійснив бронювання туристичних послуг на користь позивача. Сплачено кошти. Однак, перед відправкою на офіційному інтернет сайті Міністерства закордонних справ України розміщено інформацію про те, що у період запланової поїздки з 13.07.2020 по 20.07.2020, маршрут Іспанія, Балеарські острови, Італія, Франція, вжито заходи щодо протидії розповсюдження Covid-19. Надалі іноземне підприємство «Costa Cruises» надало позивачу ваучер на оплачені ним туристичні послуги з терміном дії до 26.05.2021. Однак відповідач не організував надання туристичних послуг у цей період та не повернув сплачені кошти, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

25 березня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судовому засіданні позивач позов підтримав. Просить такий задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце цього засідання, про причини неявки не повідомив, відповідач не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 11 грудня 2019 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин круїзів та подорожей» (турагент) та ОСОБА_1 (турист) укладено договір про надання туристичних послуг.

Відповідно до умов договору турагентр зобов`язується забезпечити надання туристу туристичного продукту (туру), на умовах, визначених договором а турист зобов`язується прийняти і своєчасно, в повному обсязі оплатити вартість туру згідно цього договору.

Згідно з умов договору турагент зобов`язався організувати круїз на одну особу у період з 13.07.2020 по 20.07.2020 за маршрутом Іспанія, Балеарські острови, Італія, Франція на теплоході Costa Smeralda. Варість круїзу 2311,65 євро. Дані обставини підтверджено підтвердженням бронювання такого круїзу за заявкою № С19-000310 від 09.12.2019.

Позивач здійснив оплату вартості круїзу у національній валюті України, згідно з п. 2.2 договору від 11.12.2019 у розмірі 61952,22 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №02_11/12.

З 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинений короновірусом SARS-CoV-2 на території України було запроваджено карантин, який діяв у період заплавного терміну круїзу.

Іноземним підприємством «Costa Cruises» надало позивачу ваучер на оплачені ним туристичні послуги з терміном дії до 26.05.2021, однак такий не був організованим через відсутність будь-якого зв`язку із відповідачем.

Отже позивачем не було отримано туристичних послуг, за які сплачено кошти, у зв`язку із чим останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 р. протягом наступних двох тижнів пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.

Надалі зазначені обмеження були продовжені відповідними постановами Кабінету Міністрів України та діяли на період бронювання круїзу.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про туризм».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про туризм» до договору на туристичне обслуговування застосовується загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 15 ст. 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Статтею 1 Закону України «Про туризм» туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 19-1 Закону України «Про туризм», туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

Згідно з ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі, погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм» якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь.

Статтею 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до п.п.2, 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

З викладеного вбачається, що відповідачем не було повідомлено позивача у визначений законом строк про неможливість проведення туристичної подорожі та перенесення на інший термін.

Таким чином, встановивши, що у зв`язку з введенням карантинних обмежень в Україні, запровадженням посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та у країнах Європи, відповідачем не було надано позивачу туристичних послуг згідно з укладеним договором, а іноземним підприємством видано позивачу ваучер про на оплачені туристичні послуги у період до 26.05.2021, однак такі також не були отримані позивачем.

Отже, суд прийшов до висновку про те, що майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності за невиконання умов укладеного між сторонами договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах, тому зобов`язаний повернути позивачу одержані у нього грошові кошти у зв`язку із невиконанням договору (ненаданням послуг).

При цьому, правовідносини, які виникли між відповідачем та іншими особами не можуть впливати на права позивача, який належно виконав умови укладеного ними договору.

Позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 2311,65 євро, що становить 98096,55 грн за офіційним курсом НБУ станом на 21.03.2024, однак такі твердження суд оцінює критично, адже доказів оплати за туристичні послуги у іноземній валюті суду не надано; договір містить умови про оплату за туристичні послуги у національні валюті України (п. 2.2 договору), про що також вказано у підтвердженні бронювання, та платіжним документом, а відтак відсутні підстави для стягнення коштів у іноземній валюті євро за офіційним курсом національної валюти гривні станом на 21.03.2024.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про надання туристичних послуг, з його вини завдано збитки позивачу через не отримання туристичної послуги, а тому суд прийшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені кошти за туристичні послуги у розмірі 61952,22 грн, що підтверджено платіжним документом від 11.12.2019 №02_11/12, а позов в цій частині задовольнити частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивача при поданні позову до суду звільнено від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 139, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин круїзів та подорожей» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин круїзів та подорожей» на користь ОСОБА_1 кошти сплачені за ненадані туристичні послуг у розмірі 61 952 (шістдесят одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 22 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин круїзів та подорожей» судовий збір у розмірі 1211,20 грн в дохід держави.

В решті частини позовної вимоги - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин круїзів та подорожей», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Спаська, будинок № 12-В, код ЄДРПОУ 40584258.

Суддя О. І. Якимець