Постанова

від 02.07.2024 по справі 908/815/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/815/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Гаврись Я. Б.,

відповідача - Вовк С. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023 (судді: Кощеєв І. М. - головуючий, Орєшкіна Е. В., Чус О. В.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 (суддя Горохов І. С.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

про стягнення коштів,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний Альянс"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У червні 2022 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний Альянс" (далі - ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс") про стягнення 7 199 337,60 грн за договором № 20/21-68-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 20.04.2021 (далі - договір від 20.04.2021).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" не здійснив оплати та відмовився від відбору зазначеного у додатку № 1 до договору обсягу електричної енергії в період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв`язку з чим відповідачеві нараховано штраф у розмірі 20% у заявленій до стягнення сумі.

1.2. ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення, вказувало, зокрема, на те, що пунктом 4.4 договору передбачено, що штраф у розмірі 20% підлягає сплаті у випадку відмови покупця від відбору зазначеного у додатку № 1 обсягу електричної енергії та порушення пункту 3.2 договору (порядок оплати). Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що порушення порядку оплати за договором не є відмовою покупця від відбору договірних обсягів електричної енергії, оскільки договором встановлено, що це різні підстави для застосування штрафу.

Оскільки договором не визначено які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу.

1.3. ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" подало до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ "Центренерго", яку згідно з ухвалою суду від 25.08.2022 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі, в якій ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" просило стягнути з ПАТ "Центренерго" суму переплати за товар, який не був відпущений у розмірі 1 146 873,60 грн.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023, первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" на користь ПАТ "Центренерго" 20 % штрафу у сумі 7 199 337,60 грн.

Зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" попередню оплату у сумі 1 146 873,60 грн.

2.2. Суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими та доведеними вимоги за первісним та зустрічним позовом виходячи із встановлення відповідних обставин.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Центренерго" за первісним позовом, ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з підстав, передбачених у пункті 4 частини 2 статті 287, пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі в частині задоволення первісного позову та направити справу в цій частині на новий розгляд.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено обставину, що має значення для визначення бази нарахування штрафу, за відсутності у матеріалах справи допустимих доказів на підтвердження відмови ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" від відбору договірних обсягів електричної енергії.

Заявник касаційної скарги також зазначив про залишення судами поза увагою, що відповідно до пункту 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 (далі - постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332) (у редакції, чинній станом на час звернення до суду) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України визначені межі розгляду справи судом касаційної інстанції та передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові рішення у справі оскаржені ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" в частині задоволення первісного позову.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 20.04.2021 між ПАТ "Центренерго" (продавець) та ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" (покупець) укладено договір № 20/21-68-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів (далі - договір ), відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначається за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Згідно з пунктом 1.2 договору, тип графіку продажу електричної енергії (Базове навантаження, Пікове навантаження, Позапікове навантаження) визначається у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва.

Також у договорі сторони обумовили, зокрема, такі умови:

- у пункті 2.1 договору передбачено, що продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно з Графіком відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку № 1, згідно з підпунктом 23 пункту 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499. При терміні постачання, що перевищує 7 днів, у разі необхідності зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії не більше ніж 5% від загального обсягу відпуску/відбору електричної енергії визначеного у додатку 1, продавець та покупець письмово, за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, узгоджують зміни обсягів відпуску/відбору визначеного у додатку 1. Підписане продавцем та покупцем письмове узгодження є додатком до цього договору.

У разі виникнення технічної необхідності та/або прийняття Регулятором змін в Правила ринку в частині змін умов діяльності продавця на ринках електричної енергії, продавець має право в односторонньому порядку, письмово попередивши покупця не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, знизити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до 50% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у додатку 1;

- пунктом 2.6 договору передбачено, що не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, продавець зобов`язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця, 2 примірники акту купівлі-продажу електричної енергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора систем передачі (далі - акти). Покупець не пізніше 2-х робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмові формі мотивовану відмову від підписання акта;

- покупець, відповідно до умов цього договору відображає приймання права власності на електричну енергію, надає, погоджує та підписує усі необхідні документи, складені у відповідності до вимог чинного законодавства (пункт 2.7 договору);

- згідно з пунктом 3.1 договору ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва;

- пунктом 3.4 договору передбачено, що у разі надходженням від організатора аукціону ТБ Українська енергетична біржа на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим договором, із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у абзаці першому п. 3.2. договору. Про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску покупця продавець письмово повідомляє покупця не пізніше наступного банківського дня шляхом надсилання продавцем покупцю протягом 7 робочих днів на адресу вказану в п. 10 договору покупця.

Покупець не пізніше 1 (одного) банківського дня з дати отримання покупцем повідомлення продавця про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково забезпечує перерахування продавцю суми у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску;

- відповідно до пункту 3.5 договору у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати;

- датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 3.6 договору);

- у пункті 3.7 договору визначено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначити номер і дату договору та призначення платежу з зазначення періоду відпуску//відбору, за який здійснюється оплата. Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцеві за його вимогою, впродовж 5 банківських днів з дня надходженням відповідної вимоги;

- за необхідності сторонами проводиться звірка розрахунків на підставі відомостей про фактичну оплату вартості проданої електричної енергії покупцем та актів купівлі-продажу електричної енергії (пункт 3.8. договору);

- враховуючи те, що продаж електроенергії продавцем покупцю в мережах оператора системи передачі носить безперервний характер, продавець не пізніше наступного останнього дня місяця, в якому отримано кошти за продану електричну енергію, складає зведену податкову накладну та зобов`язується направити її покупцеві в електронній формі з дотриманням умов щодо її складання та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, визначені чинним законодавством (пункт 3.9 договору);

- за змістом пунктом 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором;

- відповідно до пункту 4.2 договору, у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за цим договором, продавець зобов`язується повернути, у термін до 5 банківських днів, на поточний рахунок покупця, зазначений у розділі 10 даного договору, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадках невиконання продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів сплачених покупцем, продавець сплачує покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих покупцю грошових коштів.

- сплата сторонами неустойки (пені та штрафів) за даним договором не звільняє вину сторону від виконання основного зобов`язання та відшкодування збитків, понесених іншою стороною (пункт 4.3 договору).

- відповідно до пункту 4.4 договору у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності Покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Суди установили, що в матеріалах справи наявний підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача акт від 30.06.2021 купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року обсягом 288 МВт*год на суму 474 681,60 грн.

Натомість, як установили суди, в порушення умов договору ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" не здійснив оплати та відмовився від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії, зокрема за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком management system (Платформа MMSНЕК УКРЕНЕРГО, як адміністратор комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).

На підставі пункту 4.4 договору ПАТ "Центренерго" нарахувало ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" штраф за період з 02.06.2021 по 31.08.20021 на загальну суму 7 199 337,60 грн і з метою досудового врегулювання спору 14.09.2021 направило відповідачу претензію № 1/68/2021 з вимогою протягом 7 днів з дати її отримання сплатити штраф.

У свою чергу, ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" у відповідь на претензію у листі від 20.10.2022 № 01/21/1020-13 вказало, що отримавши попередню оплату за договором у виді перерахованого гарантійного внеску, у ПАТ "Центренерго" виник обов`язок щодо відпуску оплаченого обсягу електричної енергії або повернення такої суми попередньої оплати. У зв`язку з не проведення ПАТ "Центренерго" реєстрації оплачених договірних обсягів, у ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" виникло право відмовитися від виконання обов`язку з оплати товару. Товариство вказувало на неможливість встановити розмір штрафу та безпідставність його нарахування.

4.3. Предметом первісного позову у справі, яка розглядається, є вимога ПАТ "Центренерго" про стягнення з ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" штрафу у розмірі 20% у сумі 7 199 337,60 грн за договором № 20/21-68-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 20.04.2021 на підставі пункту 4.4 договору щодо нездійснення оплати та відмовився від відбору зазначеного у додатку № 1 до договору за період з 02.06.2021 по 31.08.2021.

За первісним позовом спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Заявником касаційної скарги судові рішення оскаржені в частині задоволення первісного позову ПАТ "Центренерго" про стягнення з ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" штрафу.

4.4. Суди установили, що між сторонами між сторонами у справі виникли правовідносини з купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленої електричної енергії.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 вказаного Кодексу передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

4.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 4.4 договору у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Суди також установили, що згідно з аукціонним свідоцтвом № 03-ЕР-200421-11-1-2, виданим Товарною біржою Українська енергетична біржа, та додатком № 1 до договору, обсяг електричної енергії становить 26 496 МВт.*год, ціна за 1 МВт.*год (з акцизним податком та без ПДВ ) становить 1 373,50 грн, загальна вартість без ПДВ становить 36 392 256,00 грн, крім того ПДВ 7 278 451,20 грн, а разом 43 670 707,20 грн. Відповідно до п. 5 аукціонного свідоцтва період відпуску/відбору електричної енергії визначено з 01.06.2021 по 31.08.2021.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Загальна сума перерахованих ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" на користь ПАТ "Центренерго" грошових коштів за договором № 20/21-68-РДД від 20.04.2021 становить 1 621 555,20 грн.

При цьому згідно з пунктами 3.5, 3.6 договору у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати. Датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Центренерго" за первісним позовом, установили, що матеріалами справи підтверджено, що в порушення умов договору ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" не здійснило оплати та відбір зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв`язку із чим ПАТ "Центренерго" призупинило постачання електричної енергії та нарахувало штраф.

4.6. ТОВ "Запорізький енергетичний альянс", оскаржуючи судові рішення в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Центренерго" про стягнення штрафу, у касаційній скарзі вказувало на залишення судами поза увагою, що відповідно до пункту 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 (далі - постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332) (у редакції, чинній станом на час звернення до суду) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

4.7. НКРЕКП 25.02.2022 прийнято Постанову № 332, відповідно до преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 Постанову № 332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому до Постанови НКРЕКП № 332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 № 413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

4.8. У постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у пункті 8.13.9 зазначено таке: "8.13.9. Об`єднана палата констатує, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності".

Так, об`єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Норми постанови від 25.02.2022 № 332 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".

4.9. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі № 911/1359/22 предметом позову були штрафні санкції за невиконання зобов`язань у березні 2022 року.

У справі, яка розглядається, штраф ПАТ "Центренерго" нарахувало ТОВ "Запорізький енергетичний Альянс" за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, тобто за період до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану в Україні.

4.10. У постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22 за позовом ПАТ "Центренерго" до ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" про стягнення штрафу у сумі 12 659 139,79 грн, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін судові рішення про задоволення позовних вимог, зазначив таке: "7.23. Аналізуючи зміст положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", щодо його застосування до випадків порушення договірних зобов`язань, які мали місце до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану в Україні, колегія суддів бере до уваги положення ГК України та ЦК України, які регламентують застосування штрафних санкцій.

7.24. Так, за частиною другою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

7.25. Реалізація господарсько-правової відповідальності може відбуватися як у судовому, так і у позасудовому порядку; так, за частиною першою статті 222 ГК України "Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності" учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

7.26. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

7.27. Реалізація (застосування) в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання включає застосування загальної та скороченої позовної давності, передбаченої Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено ГК України (стаття 223 ГК України), а також припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання (які мають строковий характер), якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ЦК України).

7.28. Колегія суддів наголошує, що у відповідності до наведених законодавчих приписів відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері господарювання, як і право кредитора на позов у зв`язку з цим, так і обов`язок порушника поновити порушене право виникає та існує саме внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (а не з таких факторів, як відображення штрафу в бухгалтерському обліку кредитора, надіслання претензії чи іншої його формалізації).

7.29. Тому суди попередніх інстанцій правильно не застосували до спірних правовідносин положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, оскільки регулятор чітко визначив період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

7.30. Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 не містить регулювання, що поширювало б її дію на порушення чи прострочення, що сталися у попередній період (на відміну. Наприклад, від пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", яким установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням.

7.31. Враховуючи специфіку та спрямованість цієї постанови, де йдеться саме про період воєнного стану, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, що виникли у попередні періоди. При цьому, в контексті доводів скаржника, момент нарахування та відображення заборгованості у бухгалтерському обліку позивача ніяким чином не впливає на правові питання, пов`язані реалізацією господарсько-правової відповідальності".

Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.11. Ураховуючи наведене та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22, виходячи з положень частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі слід залишити без змін.

Стосовно доводів скаржника про порушення судами норм процесуального права та встановлення обставин щодо відмови від відбору електричної енергії у вигляді реєстрації відповідачем першим "нульових" обсягів відбору електричної енергії за умови неналежного дослідження доказів, що підтверджують розмір бази нарахування штрафу, на підставі недопустимих доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим за приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/13647/19.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

Скаржник не конкретизує, які саме докази, на його думку, є недопустимими, не обґрунтовує таких тверджень та не доводить наявності встановлених законом обставин, які би зумовлювали визнання доказів недопустимими. Отже, такі доводи не можна визнати аргументованими, тому вони відхиляються колегією суддів як такі, що спрямовані на переоцінку доказів, наявних у справі, з метою встановлення інших фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, зазначені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржених судових рішень попередніх судових інстанцій з таких підстав, а доводи скаржника свідчать про намагання переглянути судові рішення у справі та його незгоду з оскаржуваними судовими рішеннями.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, з урахуванням, зокрема, частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/815/22 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі № 908/815/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак