Постанова

від 10.07.2024 по справі 360/7383/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 360/7383/21

провадження № К/990/44605/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Чернявської Т. І., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Сіваченка І. В., суддів: Блохіна А. А., Гайдара А. В.

І. Суть спору

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (далі - Дисциплінарна комісія), в якому просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2021 року № 3610/7 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення", яким введено в дію рішення Дисциплінарної від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72.

2. В мотивування позову позивач зазначає, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) складена довідка від 30 липня 2021 року, згідно з якою при здійсненні виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 приватний виконавець припустився порушень частини четвертої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказує, що на підставі вказаної довідки 10 вересня 2021 року Міністерство юстиції України внесло до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в якому зазначається, що приватний виконавець ОСОБА_1 під час здійснення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 порушив вимоги: пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" щодо здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципу законності; частини четвертої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо направлення на виконання постанови про арешт коштів.

21 вересня 2021 року на засіданні Дисциплінарної комісії ухвалено рішення про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Позивач стверджує, що рішення Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року ухвалено з порушенням процедурних і змістовних вимог щодо змісту відповідних рішень.

На думку позивача, під час застосування дисциплінарного стягнення не були дотримані гарантії належного судового розгляду справи, зокрема, неналежним був спосіб повідомлення позивача про час і місце засідання проведення засідання Дисциплінарної комісії.

Вважаючи вказане рішення та наказ, яким його введено в дію, протиправними та такими, що не відповідають нормам законодавства, які регулюють діяльність приватних виконавців та ведення виконавчого провадження, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, про що свідчать посвідчення приватного виконавця від 07 листопада 2017 року за № 0110, видане Міністерством юстиції України, та інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 27 березня 2023 року № 32211020230327.

4. В провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2019 року у справі № 910/15735/18 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 17; ідентифікаційний код 32312612), Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, будинок 17; ідентифікаційний код 32312604), Компанії № 5216369 «Frold Progect Limited» (компанії з обмеженою відповідальністю «Фролд Проджект Лімітед») (1-2 Universal house, Wentworth st., London, E1 7sA, United Kingdom), Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, будинок 5-Б; ідентифікаційний код 32344793), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворскла сталь» (39800, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Набережна, будинок 2; ідентифікаційний код 33285226), Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімреактив» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, будинок 5Б; ідентифікаційний код 32344814), Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал констракшн» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 17; ідентифікаційний код 32424449), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Промислові Технології» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 17; ідентифікаційний код 32312599) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінсервіс 2016» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256; ідентифікаційний код 34532977) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, будинок 60; ідентифікаційний код 09807856) заборгованості за простим векселем (серія АА 2109990 на суму 45000000,00 грн за пред`явленням не раніше 30 вересня 2017 року), виданим 30 вересня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології» у розмірі 59588013,70 грн.

5. В межах примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2019 року у справі № 910/15735/18 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 від 04 листопада 2019 року ВП № НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія», що містяться на рахунках зокрема у Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк».

6. Зазначену постанову від 04 листопада 2019 року ВП № НОМЕР_2 про арешт коштів боржника позивач надіслав до Акціонерного товариства «Місто Банк», яке листом від 08 листопада 2019 року за № 679 БТ повернуло постанову про арешт коштів боржника без виконання у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» обслуговується в Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк». Лист Акціонерного товариства «Місто Банк» від 08 листопада 2019 року за № 679 БТ «Щодо повернення постанови про арешт коштів боржника» надійшов до позивача 27 листопада 2019 року за вх. № 687.

7. Листом від 28 листопада 2019 року № 509 БТ Київська філія Акціонерного товариства «Місто Банк» повідомила ОСОБА_1 про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках боржника, відкритих в Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк», та надала виписки по рахунках боржника за період з 01 листопада 2019 року по 27 листопада 2019 року.

8. Постановою від 22 квітня 2020 року ВП № НОМЕР_2 приватний виконавець ОСОБА_1 замінив стягувача у справі № 910/15735/18 Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8А, оф. 111; код ЄДРПОУ 41264766) в частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 59588013,70 грн.

9. Постановою від 29 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_2 приватний виконавець Києва ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» закінчив виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2019 року у справі № 910/15735/18 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

10. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» про стягнення 220000,00 грн.

Підставою для відмови у задоволенні позову вказано те, що доводи позивача про неправомірне повернення відповідачем постанови приватного виконавця про арешт коштів не знайшли свого підтвердження, оскільки Київською філією Акціонерного товариства «Місто Банк» своєчасно із дотриманням встановлених чинним законодавством норм було накладено арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтом у Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк». Також в рішенні суду зазначено, що саме дії приватного виконавця щодо направлення постанови про арешт коштів не до належного адресату призвели позивача до негативних наслідків.

11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року у справі № 916/2860/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20 залишено без змін. В означеній постанові вказано, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що станом на дату розгляду справи заборгованість за спірним виконавчим провадженням була погашена в повному обсязі у жовтні 2020 року та постанова приватного виконавця про закриття виконавчого провадження, за твердженням самого приватного виконавця ОСОБА_1, була направлена позивачу у цій справі, яким вказана обставина не спростована в судовому засіданні. З огляду на наведене колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

12. 16 червня 2021 року за вхідним № 22867-33-21 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» подало до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скаргу від 15 червня 2021 року б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, в якій зазначило, що рішенням Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20 встановлено, що саме дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо направлення постанови про арешт коштів не до належного адресату призвели позивача до негативних наслідків у вигляді збитків.

13. Згідно з довідкою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 від 30 липня 2021 року за № 4628-2021/4-1/6711-2021/4, складеною Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 з надіслання постанови про арешт коштів боржника на виконання до Акціонерного товариства «Місто Банк» у той час, як кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» обліковувались на рахунках, відкритих в Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк», вчинені з порушенням вимог частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 виявлено порушення вимог частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження».

14. Відповідно до висновку спеціаліста від 16 липня 2021 року за № 16/07-2021, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Міжнародна правова безпека», за результатами проведеного дослідження та в межах наданих документів встановлено, що сума збитків (упущеної вигоди), нанесених Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» внаслідок неналежного виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 своїх службових обов`язків щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» заборгованості в розмірі 59588013,70 грн згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 08 липня 2019 року по справі № 910/15735/18, становить 6222071,93 грн.

15. Згідно з рецензією від 31 січня 2022 року, складеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» на висновок спеціаліста від 16 липня 2021 року за № 16/07-2021, висновок спеціаліста від 16 липня 2021 року за № 16/07-2021 за результатами дослідження суми збитків, нанесених Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» внаслідок неналежного виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, є необґрунтованим, оскільки:

суперечить приписам пункту 7 частини третьої статті 18, частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», статті 95 Цивільного кодексу України, абзацу першому статті 4, абзацу першому статті 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пунктам 9.1-9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки, згідно з якими ужиття заходів щодо виконання направленої 04 листопада 2019 року приватним виконавцем ОСОБА_1 постанови про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія», що містились на рахунках, було обов`язком Акціонерного товариства «Місто Банк»;

ґрунтується виключно на абстрактних гіпотетичних, документально непідтверджених припущеннях про існування можливості отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» доходів за коштами, стягнутими з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія».

16. Відповідно до висновку експерта від 21 липня 2021 року за № 21/07-2021 за результатами проведення економічного дослідження, складеного судовим експертом Проскурою К. В., висновок спеціаліста від 16 липня 2021 року за № 16/07-2021 щодо суми збитків (упущеної вигоди), нанесених Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» внаслідок неналежного виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 своїх службових обов`язків щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» заборгованості в сумі 59588013,70 грн згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 08 липня 2019 року по справі № 910/15735/18, в сумі 6222071,93 грн документально та підтверджується в повному об`ємі.

17. Згідно з рецензією від 02 лютого 2022 року, складеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» на висновок експерта від 21 липня 2021 року за № 21/07-2021, цей висновок експерта за результатами проведення економічного дослідження є неправдивим, оскільки не відповідає опису змісту та результатів проведеного дослідження, наданий без проведення документальної та нормативної перевірки, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» розрахунку упущеної вигоди, із безпідставним виходом експертом за межі компетенції шляхом вирішення питання права щодо хибності (тобто протиправності) дій приватного виконавця ОСОБА_1, із безпідставним звуженням завдання дослідження до лише арифметичної перевірки розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та проведення дослідження з урахуванням умови, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» нібито мало можливість одержати дохід від розміщення коштів на депозиті, яка була відсутня у постановленому на дослідження питанні, та не відповідає таким нормам законодавства про судову експертизу: частині третій статті 69, частині другій статті 98 Господарського процесуального кодексу України, частині першій статті 12 Закону України «Про судову експертизу», підпункту 1.2.13 пункту 1.2, абзацу дванадцятому пункту 2.1, абзацам першому і дев`ятому пункту 4.13, пункту 4.19 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, абзацу п`ятому пункту 2.3 Методики «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз», реєстраційний код з Реєстру методик проведення судових експертиз - 11.0.08.

18. Міністерством юстиції України до Дисциплінарної комісії внесено подання від 10 вересня 2021 року за № 96539-33-21 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, оскільки під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем порушено вимоги:

пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» щодо здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципу законності;

частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення на виконання постанови про арешт коштів боржника, що свідчить про неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків та ознаки дисциплінарного проступку.

19. Дисциплінарна комісія листом від 15 вересня 2021 року за № 622-2021/ДК повідомила позивача, що за результатами позапланової невиїзної перевірки його діяльності, яка проводилась на підставі скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Міністерством юстиції України згідно з частиною сьомою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» внесено подання про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Також позивача повідомлено про засідання Дисциплінарної комісії щодо розгляду вказаного подання 21 вересня 2021 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 73, 2 поверх (зала для засідань).

20. Зазначений лист 15 вересня 2021 року направлений Дисциплінарною комісією на електронну адресу позивача, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України (ІНФОРМАЦІЯ_2).

21. Згідно з витягом з протоколу № 72 засідання Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року за наслідками голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії («за» - 4, «проти» - 3) Дисциплінарною комісією приватних виконавців прийнято рішення задовольнити подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у виді попередження.

22. З витягу з протоколу № 72 засідання Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року слідує, що підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20 встановлено, що саме дії приватного виконавця щодо направлення постанови про арешт коштів не до належного адресату призвели Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до негативних наслідків.

23. До протоколу № 72 засідання Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року додана окрема думка члена Дисциплінарної комісії ОСОБА_2, в якій останній зазначив, що Дисциплінарною комісією мало бути прийнято рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності як такого, що було підготовлено в порушення вимог Конституції та законів України. Відсутність нормативного правила свідчить про відсутність в діях приватного виконавця ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності за невиконання неіснуючого обов`язку суперечить вимогам статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та статті 19 Конституції України.

24. На підставі витягу з протоколу № 72 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 21 вересня 2021 року наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2021 року № 3610/7 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" уведено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72, про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 та про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

25. Означений наказ Міністерства юстиції України надіслано позивачу супровідним листом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2021 року № 99643/20.5.1/33-21.

26. Своєю чергою Національний банк України листом від 28 грудня 2019 року за № 57-0007/68443 надав приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 роз`яснення порядку надсилання до банку (його філії) постанови про арешт коштів боржника для її виконання, зазначивши про те, що виконання постанов виконавців про арешт коштів клієнтів-боржників банки мають забезпечити незалежно від того, чи отримуються такі документи головним офісом банку, його філією чи відділенням.

27. Згідно з висновком дисциплінарного уповноваженого Асоціації приватних виконавців України від 20 вересня 2021 року за № 45/2021:

1) дослідження подання Міністерства юстиції України від 10 вересня 2021 року до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (разом з доданими матеріалами ОСОБА_1 виконавчого провадження № НОМЕР_2) і пояснень приватного виконавця ОСОБА_1, проведений аналіз чинних норм законодавства та судової практики з питань виконавчого провадження є підставою для висновку про відсутність в діях приватного виконавця ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу дисциплінарного проступку, оскільки: дії приватного виконавця ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 були сумлінними, не були спрямовані на порушення законодавства про виконавче провадження, а висновки Міністерства юстиції України про порушення законодавства про виконавче провадження є помилковими; постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 по справі № 916/2860/20 доведено відсутність факту завдання шкоди діями приватного виконавця ОСОБА_1 стосовно правонаступника стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

2) у діях приватного виконавця ОСОБА_1 під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_2 відсутня вся необхідна сукупність ознак дисциплінарного проступку, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

28. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, позов задоволено в повному обсязі.

28.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

28.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2021 року № 3610/7 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення", яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72.

29. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності обов`язку приватного виконавця як надсилати постанову про арешт коштів боржника виключно до відокремленого підрозділу банку (Київської філії Акціонерного товариства «Місто Банк»), через який боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія») відкрив рахунки у банку (Акціонерному товаристві «Місто Банк»), так і можливості банку (Акціонерного товариства «Місто Банк») повертати приватному виконавцю без виконання постанову про арешт коштів боржника з причин надіслання такої постанови до головного офісу банку, а не до відокремленого підрозділу банку (філії чи представництва).

Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 з надіслання постанови про арешт коштів боржника на виконання до Акціонерного товариства «Місто Банк» у той час, як кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» обліковувались на рахунках, відкритих в Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк» (які стали підставою для ініціювання щодо позивача дисциплінарного провадження), не можна вважати такими, що вчинені з порушенням вимог частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», а отже, такі дії не становлять складу дисциплінарного проступку, яким вважається невиконання або неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

30. Зазначена позиція підтримана Першим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

31. Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Так, автор скарги покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2 частини першої статті 4, частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», у взаємозв`язку з пунктами 9.2, 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки), з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

32. Верховний Суд ухвалою від 17 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребував справу із суду першої інстанції, а також з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду.

33. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

34. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1403-VIII).

37. Відповідно до статті 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

38. Згідно з частинами першою-другою статі 23 Закону № 1403-VIII Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.

У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про: 1) прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) приватного виконавця; 2) дату рішення Кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця; 3) номер посвідчення; 4) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність; 5) офіс приватного виконавця; 6) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму; 7) зупинення діяльності приватного виконавця; 8) дату та номер рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення; 9) дату та номер рішення Дисциплінарної комісії про припинення діяльності; 10) прізвище, ім`я та по батькові помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).

39. Статтею 37 зазначеного Закону обумовлено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

40. Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що у виконавчому документі зазначаються дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ.

41. Відповідно до частини четвертої статті 56 Закону № 1404-VIII копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію

42. Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон № 2121-III у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

43. Статтею 59 Закону № 2121-III врегульовані питання арешту, стягнення та зупинення операцій по рахунках.

44. Так, відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2121-III арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

45. Главою 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (далі - Інструкція № 22 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), врегульовані питання щодо порядку виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

46. Абзацом другим пункту 9.1 розділу 9 Інструкції № 22 визначено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

47. Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 9.1 розділу 9 Інструкції № 22 банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронних довірчих послуг, захисту інформації.

48. Згідно з пунктом 9.2 розділу 9 Інструкції № 22 банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах (абзац перший пункту 9.3 розділу 9 Інструкції № 22).

49. Пунктом 9.4 розділу 9 Інструкції № 22 передбачено, що банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

50. Контроль за діяльністю приватного виконавця відповідно до частини першої статті 34 Закону № 1403-VIII здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

51. Частиною третьою, четвертою та сьомою статті 34 вказаного Закону передбачено, що позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

52. Наведені положення кореспондуються з приписами пункту 19 Розділу ІІІ Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 3284/5).

53. За змістом пункту 26 Розділу ІІІ Порядку № 3284/5 позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.

54. Пунктом 29 Розділу ІІІ Порядку № 3284/5 визначено, що за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління забезпечення примусового виконання рішень) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.

55. Положеннями статті 38 Закону № 1403-VIII визначено, що підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

56. Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.

Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.

До складу Дисциплінарної комісії входять дев`ять членів, по чотири члени із яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з`їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України. Зазначені органи мають право призначати до складу Дисциплінарної комісії осіб із числа своїх представників, суддів, суддів у відставці, науковців, фахівців у галузі права та приватних виконавців. Персональний склад Дисциплінарної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.

Строк повноважень членів Дисциплінарної комісії становить два роки.

Дисциплінарна комісія: 1) розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; 2) у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; 3) приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії.

Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п`яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.

Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

На засіданні Дисциплінарної комісії мають право бути присутніми представники Асоціації приватних виконавців України, громадських об`єднань та засобів масової інформації.

57. За приписами статті 40 Закону № 1403-VIII дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги. У такому разі перебіг строку, передбаченого частиною першою цієї статті, зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності: 1) зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; 2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги; 3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

58. Відповідно до статті 41 Закону № 1403-VIII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.

Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

VI. Позиція Верховного Суду

59. Аналіз наведених правових норм свідчить, що прийняттю рішення про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення передує проведення заходів контролю у вигляді, зокрема позапланової перевірки, за результатами якої Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності з урахуванням довідки та пояснень приватного виконавця.

60. При цьому однією з підстав для проведення позапланової перевірки є письмове звернення учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

61. Варто зазначити, що під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких слугувала підставою для здійснення таких перевірок.

62. Системний аналіз статей 38, 40, 41 Закону № 1403-VIII дає підстави для висновку, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

63. Накладення дисциплінарного стягнення на приватного виконавця здійснюється Дисциплінарною комісією, яка, в свою чергу, при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховує обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

64. Предметом спору у цій справі є наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2021 року № 3610/7, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року, оформлене протоколом № 72, яким притягнуто приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.

65. Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що під час здійснення позивачем виконавчого провадження № НОМЕР_2 порушено вимоги:

пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» в частині здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципу законності;

частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» в частині направлення на виконання постанови про арешт коштів боржника.

66. Отже, зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі, зводиться до питання наявності/відсутності у діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку, передбачених частиною другою статті 38 Закону № 1403-VIII та передумов для застосування дисциплінарного стягнення, передбачених частиною п`ятою статті 40 Закону № 1403-VIII.

67. Так, зі змісту оскаржуваного рішення Дисциплінарної комісії висновується, що направлення постанови про арешт коштів приватним виконавцем до неналежного адресату, тобто вчинення позивачем дій, які призвели Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до негативних наслідків ґрунтуються на рішенні Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20.

Водночас до протоколу № 72 засідання Дисциплінарної комісії від 21 вересня 2021 року додана окрема думка члена Дисциплінарної комісії ОСОБА_2, в якій останній зазначив, що Дисциплінарною комісією мало бути прийнято рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності як такого, що було підготовлено в порушення вимог Конституції та законів України. Відсутність нормативного правила свідчить про відсутність в діях приватного виконавця ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності за невиконання неіснуючого обов`язку суперечить вимогам статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та статті 19 Конституції України.

68. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

69. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. Отже, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається.

70. Водночас преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

71. Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

72. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

73. Крім того зі змісту статті 78 КАС України висновується, що преюдиційними можуть бути за визначених у цьому Кодексі умов саме обставини, встановлені у судовому рішенні, яке набуло законної сили. Проте преюдиція не поширюється на правову оцінку таких обставин, оскільки відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

74. Таке застосування норм процесуального права відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пункті 32 постанови від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження №12-144гс18), згідно з яким преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

75. Як обставини преюдиційного характеру автор касаційної скарги просив урахувати те, що у рішенні Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20 встановлено, що саме дії приватного виконавця щодо направлення постанови про арешт коштів не до належного адресату призвели Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до негативних наслідків.

76. Так, у справі № 127/6507/21 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у жовтні 2020 року звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "МІСТО БАНК", за участю третіх осіб - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" про стягнення збитків у сумі 220 000 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.12.2020р.). Позовні вимоги обґрунтовані противоправними діями відповідача, що полягли у безпідставному невиконанні законних вимог приватного виконавця та завданих позивачу збитків у вигляді неотриманих коштів, які мали б бути списані приватним виконавцем з рахунків боржника та перерахованих позивачу на примусове виконання рішення суду в розмірі 59 588 013 грн 70 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року, в позові відмовлено.

При цьому у рішенні Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2021 року у справі № 916/2860/20 вказано, що саме дії приватного виконавця щодо направлення постанови про арешт коштів не до належного адресату призвели Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до негативних наслідків.

77. Натомість судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається слушно зауважено, що позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, яка слугувала підставою до прийняття оскаржуваних у цій справі рішень була проведена вже після ухвалення судом рішення у справі № 916/2860/20, в якій господарським судом надана правова оцінка встановлених обставин, яка не може братись до уваги як преюдиційні обставини, звільняти відповідну сторону від обов`язку доказування, а суд від обов`язку офіційного з`ясування обставин у справі.

Відтак, висновки судів попередніх інстанцій про те, що рішення у господарській справі № 916/2860/20 не є преюдиційним в контексті розгляду цієї справи.

78. Отже, спірним є питання наявності в діях приватного виконавця порушення вимог частини четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» в частині направлення на виконання постанови про арешт коштів боржника та пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII в частині здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципу законності.

79. Так, питання арешту і вилучення майна (коштів) боржника врегульовані статтею 56 Закону № 1404-VIII, статтею ж 59 Закону № 2121-III врегульовані питання арешту, стягнення та зупинення операцій по рахунках.

80. Як зазначалось вище, приписами частини першої статті 59 Закону № 2121-III обумовлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з пунктом 9.2 розділу 9 Інструкції № 22 банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Пунктом 9.4 розділу 9 Інструкції № 22 передбачено, що банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 56 Закону № 1404-VIII копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

81. З аналізу наведених правових норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин висновується, що законодавцем не було передбачено як обов`язку приватного виконавця надсилати постанову про арешт коштів боржника виключно до відокремленого підрозділу банку (Київської філії Акціонерного товариства «Місто Банк»), через який боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія») відкрив рахунки у банку (Акціонерному товаристві «Місто Банк»), так і можливості банку (Акціонерного товариства «Місто Банк») повертати приватному виконавцю без виконання постанову про арешт коштів боржника з причин надіслання такої постанови до головного офісу банку, а не до відокремленого підрозділу банку (філії чи представництва).

82. За такого правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які зводяться до того, що дії позивача з надіслання постанови про арешт коштів боржника на виконання до Акціонерного товариства «Місто Банк» у той час, як кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» обліковувались на рахунках, відкритих в Київській філії Акціонерного товариства «Місто Банк», тобто обставини, які слугували підставою для ініціювання щодо позивача дисциплінарного провадження, не можна вважати такими, що вчинені з порушенням вимог частини четвертої статті 56 Закону № 1404-VIII, а отже, такі дії не становлять складу дисциплінарного проступку, яким вважається невиконання або неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов`язків.

83. Варто також зазначити, що сторонами виконавчого провадження дії приватного виконавця ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 не оскаржувались в судовому порядку, його рішення не скасовувались судом в порядку судового контроля.

Натомість стаття 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» чітко визначає, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому законом.

Законодавство не передбачає іншої процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця в процесі виконання рішення суду, окрім як до суду, в порядку, визначеному статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з частиною першою якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

84. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

85. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

86. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

87. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 360/7383/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

С. А. Уханенко