Рішення

від 31.05.2024 по справі 299/8403/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання О.М.Стрижак, за участі позивача та його представника адвоката О.С.Дяковського, представника відповідача адвоката В.В.Вербицького, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» про встановлення юридичного факту та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому зазначає, що його 02 червня 2015 року Наказом № 41 було прийнято до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» на посаду юриста. Наказом № 48 від 14 листопада 2016 року - 11 грудня 2016 року його було звільнено з займаної посади юриста ОСББ «Щекавиця» за угодою сторін,відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що зазначений Наказ підписано Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (04071, м.Київ, вул.Щекавицька-30/39, ЄДРПОУ: 38988575), а саме: ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб підприємців станом на 14 листопада 2016 року за даними відомостями міститься керівник ОСББ «Щекавиця» ОСОБА_2 , що вказує про правомірність звільнення уповноваженою на те особою.

Також існування даного наказу підтверджено бухгалтером, котрий працював на момент звільнення. На підтвердження даної обставини ОСОБА_3 повідомила наступні обставини: «Я, ОСОБА_3 повідомляю, що в період з 01.12.2015 по 14.11.2016 року працювала головним бухгалтером в ОСББ «Щекавщя» код ЄДРПОУ: 3898857. Підтверджую той факт, що в період моєї роботи в ОСББ «Щекавиця» ОСОБА_1 була подана заява від 14 листопада 2016 року про надання йому щорічної невикористаної відпустки за 2015-2016p.p. на 21 календарних днів з подальшим звільненням за угодою сторін. На підставі зазначеної заяви на той час Головою правління ОСББ «Щекавиця» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був виданий та підписаний Наказ № 48 від 14.11.2016р. «Про надання відпустки та подальше звільнення». З даним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено».

Враховуючи, що Наказ №48 від 14.11.2016 року є чинним тому у позивача виникає необхідність у встановлені та підтвердженні юридичного факту звільнення ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.36 КЗпП та внесення відповідних записів до його трудової книжки, оскільки про необхідність внесення запису до трудової книжки Позивач звертався до Відповідача в усному порядку, проте дані звернення були залишені без задоволення. У зв`язку з цим Позивач звернувся до Відповідача із письмовою вимогою про внесення записів до трудової книжки, проте дане заява була залишена без задоволення.

Позивач вважає своє право порушеним з моменту ігнорування внесення відповідних записів до трудової книжки, у зв`язку з чим просить суд встановити юридичний факт, що він був звільнений з 11.12.2016р. за угодою сторін (ч.1 ст.36 КЗпП) з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39,ЄДРПОУ 38988575) на підставі наказу №48 від 14.11.2016р. та зобов`язати уповноважених осіб юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (04071, м.Київ, вул.Щекавицька, 30/39,ЄДРПОУ 38988575) внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про звільнення з 11.12.2016 за угодою сторін згідно ч.1 ст.36 КЗпП на підставі Наказу №48 від 14.11.2016р.

В судовому засіданні позивач, якого повністю підтримав і його представник, свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просив такі задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними заперечував проти задоволення даного позову, оскільки 30 березня 2017р. позивач вже подавав до Подільського районного суду м.Києва позов з подібними даному позову вимогами і у якому судом були встановлені обставини, які просить встановити позивач і в даному позові. Рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020 у справі №758/4552/17 у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Верховного суду від 17.11.2021 постанову Київського апеляційного суду від 13.05.2021 (якою рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020 було скасовано, а позов ОСОБА_1 задоволено) було скасовано, а рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020 - залишено без змін. Представник відповідача вважає, що позивач подав до суду явно неправдиві докази припинення трудових відносин. Зокрема, позивача було звільнено не за угодою сторін, а за п.4 ст. 40 КЗпП за прогул, тобто позивач не з`являвся на робочому місці більше трьох годин без пояснення причин, а тому йому і надавався наказ про звільнення, адже він видається працівнику за ст.47 КЗпП лише при припиненні трудового договору з ініціативи роботодавця. В жовтні 2016 року у зв`язку із незадовільною роботою та неналежним виконанням обов`язків діючим на той час головою правління ОСОБА_2 та членами правління було скликано ініціативну групу щодо проведення позачергових загальних зборів. 15 листопада 2016 року було проведено позачергові Загальні збори ОСББ «Щекавиця», в яких взяли участь особисто та/або через представників 187 (сто вісімдесят сім) співвласників, в результаті чого було прийнято рішення про переобрання керівних органів Об`єднання, в тому числі Правління та ревізійної комісії. Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Щекавиця» №16/11 від 16.11.2016 року було обрано нового голову правління ОСББ ОСОБА_4 з 17.11.2016 року.

Протоколом засідання правління ОСББ «Щекавиця» №21/11/1 від 21.11.16 р. було створено комісію з членів правління для прийому-передачі справ від колишнього голови правління ОСОБА_2 до нового голови правління ОСОБА_4 . Неодноразово, 23.11.2016 року та 09.12.2016 року, попередньому голові правління ОСОБА_2 було направлено листи з вимогою передати справи новому голові правління, проте ці листи залишились без відповіді. 23.12.2016 року головою правління ОСОБА_4 було подано заяву до Прокуратури Подільського району м.Києва про вчинення ОСОБА_2 щодо Об`єднання кримінального правопорушення передбаченого ст.357 КК України (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження). Таким чином, тривалий час правління, зокрема новообраний голова правління ОСББ «Щекавиця», не мав доступу до документації Об`єднання з причин, не залежних від нього, оскільки більшість документів (установчі документи, печатка, технічна документація по будинку, накази та договори, у тому числі, можливі накази про звільнення ПОЗИВАЧА) зникли з офісу Об`єднання.

В свою чергу, правління ОСББ «Щекавиця» неодноразово повідомляло ОСОБА_1 про необхідність пояснити причини відсутності на робочому місці, що підтверджується відповідними листами від 08.12.16р. та 18.01.17р. Відповідач наголошує, що на момент вступу на посаду ОСОБА_4 жодних доказів припинення правовідносин між Об`єднанням та ОСОБА_1 не було. Той факт, що згодом невідомо звідки з`явився наказ про звільнення Позивача від 14.11.2016 p., не спростовує факту прогулу та вмотивованого наступного його звільнення.

Водночас, в умовах що склалися, дії правління ОСББ «Щекавиця» були раціональними та виправданими - відсутність працівника на робочому місці, нехтування обов`язком проінформувати роботодавця про причини такої відсутності, жодних доказів його перебування у відпустці чи то звільнення змусили керівництво складати акти про відсутність ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на робочому місці та видавати наказ про звільнення №27/01/2-к від 27.01.2017 у зв`язку з прогулами без поважних причин.

Позивач посилається на Наказ №48 як на підставу своїх позовних вимог і додає його копію, при цьому зазначаючи, що оригінал наказу знаходиться у відповідача, проте відповідач заявляє, що жодного оригіналу Наказу №48 від 14.11.2016р. він не має, що підтверджується журналом реєстрації наказів ОСББ «Щекавиця» та підшивка наказів ОСББ «Щекавиця» за 2016-2017 p.p., серед яких такий наказ відсутній та згідно журналу взагалі не реєструвався. Цей журнал оглядався у судовому засіданні Печерським районним судом міста Києва у справі № 758/4552/17, що підтверджує те, що Наказ №48 від 14.11.2016 є недопустимим та неналежним доказом припинення трудових відносин між сторонами 14.11.2016.

Наказ №27/01/2-к від 27.01.2017р. про звільнення ОСОБА_1 прийнято з дотриманням усіх вимог трудового законодавства. Відсутність позивача на робочому місці послідовно зафіксовано актами ВІД 28.ll.l6p., 05.12.16р., 12.12.l6p., 19.12.16р., 26.12.16р., 10.01.17p у присутності трьох працівників ОСББ. Підставою для складання актів стали доповідні записки заступника голови правління ОСОБА_7 , № 1/2, 2/2, 3/2, 4/2, 5/2, 6/2 від 25.11.16р., 02.12.16р., 09.12.16р., 16.12.16р., 23.12.16р., 30.12.16р. відповідно. Також у Табелі обліку використання робочого часу ОСОБА_1 відмічено дні 17.11.16р. - 30.12.16р. як прогули. Такі пояснення ОСББ просило ОСОБА_1 надати, що підтверджується листом від 18.01.17 р. Згаданий лист залишився останнім без уваги, та жодних пояснень ним надано не було. Листом від 30.01.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про звільнення на підставі наказу №27/01/2-к від 27.01.2017р. Листом від 03.03.17 р. ОСОБА_1 було відправлено трудову книжку серія НОМЕР_2 .

Згаданий наказ №27/01/2-к від 27.01.2017р. є дійсним, прийнятим з дотриманням процедури звільнення за прогул, належно зареєстрований та базується на достатніх задокументованих доказах. Запис до трудової книжки внесено на підставі законного наказу. Це свідчить про правомірність звільнення ОСОБА_1 за прогул.

Окрім того, позивач дізнався про порушення його прав на підставі наказу після отримання листа від 30.01.2017р., яким позивач було повідомлено про його звільнення на підставі наказу №27/оі/2-к від 27.01.2017 року. Тим більше позивач, подаючи позов ще 30.03.2017р. однозначно був обізнаний про можливе порушення його прав, а відтак представник відповідача просить суд застосувати наслідки позовної давності до встановлення юридичного факту, що ОСОБА_5 ,Гуревський був звільнений за угодою сторін (ч.і ст.36 КЗпП) з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» на підставі наказу №48 від 14.11.2016 року та відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розмір яких складає 9 000,00 грн.

Отже, заслухавши пояснення сторін та їх представників, суд приходить до наступного.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суди, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12,13,78,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З матеріалів справи у суді встановлено, що позивач просить встановити юридичний факт, а саме, що він був звільнений з 11.12.2016р. за угодою сторін (ч.1 ст.36 КЗпП) з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (04071, м.Київ, вул.Щекавицька, 30/39,ЄДРПОУ 38988575) на підставі наказу №48 від 14.11.2016р., а відтак просить зобов`язати уповноважених осіб юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» (04071, м.Київ, вул.Щекавицька, 30/39,ЄДРПОУ 38988575) внести відповідний запис до його трудової книжки про його звільнення з 11.12.2016р. за угодою сторін згідно ч.1 ст.36 КЗпП на підставі Наказу №48 від 14.11.2016р.

При цьому, звертаючись до суду із зазначеним позовом позивач у позові вказував на те, що ним не подавалось позовів з аналогічним предметом і підставами, однак, як встановлено під час розгляду даної справи у суді, це не відповідає дійсності, що, по своїй суті є порушенням вимог п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Встановлено, що 30.03.2017р. позивач ОСОБА_1 звертався до Подільського районного суду м.Києва позов з подібними даному позову вимогами і у якому судом були встановлені обставини, які просить встановити в даному провадженні, зокрема, просив визнати недійсним та скасувати наказ №27/оі/2-к від 27 січня 2017 року про його звільнення з посади юриста ОСББ «Щекавиця» за прогул без поважних причин; визнати недійсним відповідний запис, внесений головою правління ОСББ «Щекавиця», в трудову книжку про звільнення з роботи у зв`язку з прогулами без поважних причин; зобов`язати голову правління ОСББ «Щекавиця» внести відповідний запис в трудову книжку про його звільнення за угодою сторін з її грудня 2016 року відповідно до наказу №48 від 14 листопада 2016 року.

Зазначена цивільна справа була розглянута і Рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020р. у справі №758/4552/17 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено. В подальшому, Постановою Верховного суду від 17.11.2021р. постанову Київського апеляційного суду від 13.05.2021р., якою рішення Подільського районного суду від 10.03.2020р. було скасовано, а позов ОСОБА_1 задоволено- було скасовано, а рішення Подільського районного суду від 10.03.2020р. - залишено без змін.

Таким чином, у справі №758/4552/і7 уже були встановлені наступні обставини: червня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юриста в ОСББ «Щекавиця» на підставі наказу №41 від 02 червня 2015 року. 12 грудня 2016 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до ОСББ «Щекавиця» із заявою про направлення йому трудової книжки за вказаною у заяві адресою. На направлений до ОСББ «Щекавиця» лист із проханням провести з ним розрахунок та надіслати трудову книжку поштою, ОСОБА_1 у грудні 2016 року отримав відповідь про відсутність заяви про звільнення за власним бажанням. Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Щекавиця» №16/11 від 16 листопада 2016 року було обрано нового голову правління ОСББ «Щекавиця» ОСОБА_8 з 17 листопада 2016 року. Протоколом засідання правління ОСББ «Щекавиця» № 21/11/1 від 21 листопада 2016 року було створено комісію з членів правління для прийому-передачі справ від колишнього голови правління ОСОБА_2 до нового голови правління ОСОБА_9 23 листопада 2016 року та од грудня 2016 року на адресу колишнього голови правління ОСББ «Щекавиця» ОСОБА_2 були направлені листи з вимогою передати справи новому голові правління, проте вказані листи залишилися без відповіді. 23 грудня 2016 року головою правління ОСББ «Щекавиця» ОСОБА_10 було подано заяву до Київської місцевої прокуратури №7 про вчинення ОСОБА_2 щодо ОСББ «Щекавиця» кримінального правопорушення передбаченого статтею 357 КК України (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження). Наказом від 26 січня 2017 року № 26/01/2-к встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин та визнано днями прогулів у період роботи з 17 листопада 2016 року до 30 грудня 2016 року; за грубе порушення трудової дисципліни до ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 147 КЗпП України застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 частини першої статті 4Q КЗпП України (за прогули без поважних причин), вважаючи датою звільнення та останнім днем роботи ОСОБА_1 16 листопада 2018 року. Наказом від 27 січня 2017 року № 27/01/2-к ОСОБА_1 звільнено з роботи з 16 листопада 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з прогулами без поважних причин. 3 лютого 2017року ОСОБА_1 було отримано лист вих. № 30/01-3 від 30 січня 2018р. та наказ № 27/01/2-к від 27 січня 2017 року про звільнення з посади юриста ОСББ «Щекавиця» з 16 січня 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП (у зв`язку з прогулами без поважних причин). Листом від 30.01.2017року ОСОБА_1 було повідомлено про звільнення на підставі наказу №27/01/2-к від 27.01.2017р. Листом від 03.03.17 p. ОСОБА_1 було відправлено трудову книжку серія НОМЕР_2 .

Між тим, згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що позивачем до суду були подані явно неправдиві докази припинення трудових відносин з відповіадчем.

Зокрема, як встановлено Рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020р. у справі №758/4552/17 позивача, всупереч його доводам, наданих у його позові, було звільнено не за угодою сторін, а за п.4 ст.40 КЗпП, тобто за прогул, оскільки він не з`являвся на робочому місці більше трьох годин без пояснення причин.

В жовтні 2016 року у зв`язку із незадовільною роботою та неналежним виконанням обов`язків діючим на той час головою правління ОСОБА_2 та членами правління було скликано ініціативну групу щодо проведення позачергових загальних зборів.

15 листопада 2016 року було проведено позачергові Загальні збори ОСББ «Щекавиця», в яких взяли участь особисто та/або через представників 187 (сто вісімдесят сім) співвласників, в результаті чого було прийнято рішення про переобрання керівних органів Об`єднання, в тому числі Правління та ревізійної комісії.

Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Щекавиця» №16/11 від 16.11.2016 року було обрано нового голову правління ОСББ ОСОБА_4 з 17.11.2016 року.

Протоколом засідання правління ОСББ «Щекавиця» №21/11/1 від 21.11.16 р. було створено комісію з членів правління для прийому-передачі справ від колишнього голови правління ОСОБА_2 до нового голови правління ОСОБА_4 .

Неодноразово, 23.11.2016 року та 09.12.2016 року, попередньому голові правління ОСОБА_2 було направлено листи з вимогою передати справи новому голові правління, проте ці листи залишились без відповіді. У зв`язку з відсутністю доступу до установчих документів, особистих документів працівників, інших документів та печаток ОСББ «Щекавиця» та спричиненими у зв`язку з цим незручностями, 23.12.2016 року головою правління ОСОБА_4 було подано заяву до Прокуратури Подільського району м. Києва про вчинення ОСОБА_2 щодо Об`єднання кримінального правопорушення передбаченого ст.357 КК України (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження). Даний факт підтверджується відповідними документами.

Таким чином, тривалий час правління, зокрема новообраний голова правління ОСББ «Щекавиця», не мав доступу до документації Об`єднання з причин, не залежних від нього, оскільки більшість документів (установчі документи, печатка, технічна документація по будинку, накази та договори, у тому числі, можливі накази про звільнення позивача) зникли з офісу Об`єднання.

В свою чергу, правління ОСББ «Щекавиця» неодноразово повідомляло ОСОБА_1 про необхідність пояснити причини відсутності на робочому місці, а тому відповідач довів, що на момент вступу на посаду ОСОБА_4 жодних доказів припинення правовідносин між Об`єднанням та позивачем не було. Той факт, що згодом невідомо звідки з`явився наказ про звільнення Позивача від 14.11.2016 p., не спростовує факту прогулу та вмотивованого наступного його звільнення.

З огляду на встановлене суд вважає Наказ №48 від 14.11.2016р., на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і додає його копію, при цьому зазначаючи, що оригінал наказу знаходиться у відповідача, недопустимим та неналежним доказом, оскільки достовірно встановлено, що жодного оригіналу Наказу №48 від 14.11.2016р. він не має, зокрема, це підтверджується і журналом реєстрації наказів ОСББ «Щекавиця» та підшивкою наказів ОСББ «Щекавиця» за 2016-2017 p.p., серед яких такий наказ відсутній та згідно журналу взагалі не реєструвався. Цей журнал оглядався у судовому засіданні Печерським районним судом міста Києва у справі №758/4552/17, що підтверджує те, що Наказ №48 від 14.11.2016 є недопустимим та неналежним доказом припинення трудових відносин між сторонами 14.11.2016.

Так, відповідно до ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК).

Вищенаведене дає суду підстави для обґрунтованого висновку, що використання позивачем як обґрунтування своїх вимог наказу №48, не відповідає вимогам до доказів, встановлених Законом, оскільки такий доказ не є належним, бо прямо не доводить неправомірність наказу №27/оі/2-к від 27.01.2017р., спірне та невідоме походження даного доказу, оскільки, з огляду на встановлені Рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020р. у справі №758/4552/17 обставини справи, є обґрунтовані сумніви щодо автеничності наказу №48 від 14.11.2016 та його видання саме керівником ОСББ.

Зазначеним Рішенням Подільського районного суду від 10.03.2020р. у справі №758/4552/17, висновки якого підтримані Постановою Верховного суду, позивача звільнено з дотриманням усієї процедури у зв`язку з прогулами без поважних причин і відповідно наказ № 27/01/2-к від 27.01.2017р. про звільнення ОСОБА_1 прийнято з дотриманням усіх вимог трудового законодавства.

Отже, вимога про зміну формулювання причин звільнення вже заявлялась позивачем у справі №758/4552/17, щодо якої судом прийнято рішення, яке набрало законної сили, тому підстави для задоволення такої відсутні.

Згідно п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

Крім того, як вбачається з пояснень представника відповідача, листом від 03.03.17 р. ОСОБА_1 було відправлено трудову книжку серія НОМЕР_2 , тому уповноважені працівники відповідача не мають змоги внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення з 11.12.2016 року за угодою сторін згідно ч.1 ст.36 КЗпП на підставі Наказу №48 від 14.11.2016 року

Окрім того, суд зазначає, що позивач звернувся з цим позовом щодо вирішення трудового спору, проте звернувся поза строками позовної давності.

Так, відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою иієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

З матеріалів справи встановлено, що позивач дізнався про порушення його прав на підставі наказу після отримання листа від 30.01.2017р., яким його було повідомлено про звільнення на підставі наказу №27/оі/2-к від 27.01.2017 року.

Тим більше позивач, подаючи позов, ще 30.03.2017р. однозначно був обізнаний про можливе порушення його прав, а відтак суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог та керуючись ст.ст.10,12, 13,18,81,223,259,263-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щекавиця» про встановлення юридичного факту та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлене 11.06.2024р.

ГоловуючийА. А. Надопта