Ухвала

від 08.07.2024 по справі 302/357/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/357/24

Провадження № 6/302/24/24

У Х В А Л А

08.07.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Кривка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі учасників справи та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТУ ДСА України в Закарпатській області, в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до філії «Хустська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Закарпатський облавтодор», ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про заміну боржника у виконавчому документі,-

В С Т А Н О В И В:

26.06.2024 року представник заявника керівник апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницька Л.І. подала суду вищенаведену заяву, яку обґрунтувала таким. 25.06.2024 до Міжгірського районного суду Закарпатської області як стягувача повернуто виконавчий документ - судовий наказ №302/357/24 (2-н/302/15/24), виданий 26.03.2024, про стягнення з філії «Хустська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Закарпатський Облавтодор» 302,80 грн судового збору. Старший державний виконавець Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грець М.М. обґрунтував повернення виконавчого документу тим, що Хустська ДЕД (код ЄДРПОУ 33662269) не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом - філією Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046. У зв`язку з наведеним вище з метою стягнення на користь держави 302, 80 грн. судового збору є підстави замінити боржника у виконавчому провадженні за судовим наказом №302/357/24 (2-н/302/15/24), виданим 26.03.2024 року Міжгірським районним судом Закарпатської області, з філії «Хустська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Закарпатський Облавтодор», код ЄДРПОУ 33662269, на Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Учасники справи в судове засідання на розгляд заяви не з`явилися, про дату, час та місце такого повідомлені належно, про що є підтвердження в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі. Крім того, інші учасники справи заперечить проти задоволення заяви ТУ ДСА України в Закарпатській області суду не подали.

Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Оцінивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку про задоволення заяви ТУ ДСА України в Закарпатській області з огляду на таке.

Судовим наказом Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.03.2024 року у справі №302/357/24 стягнуто з філії «Хустська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Закарпатський Облавтодор», код ЄДРПОУ 33662269, на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 25436 грн та на користь держави судовий збір в сумі 302 грн 80 коп. Судовий наказ набрав законної сили 16.04.2024 року.

Постановою старшого державного виконавця Хустського ВДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грець М.М. від 10.06.2024 року було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на те, що філія Хустська ДЕД «Закарпатський облавтодор» (код ЄДРПОУ 33662269) не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом - філією Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046.

Згідно з ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд заміняє таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема судові накази.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

З зазначених норм законодавства вбачається, що боржником у виконавчому провадженні може бути тільки юридична особа, а не її філія, адже остання не наділена цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі.

Судовим наказом боржником визнано філію «Хустська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Закарпатський Облавтодор», що суперечить вищенаведеним нормам права. Натомість постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідає нормам чинного законодавства.

Одними з основних засад цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення та верховенство права. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття п.1, 7 ч.3 ст.2, 18 ЦПК України).

У Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00), п.43 ЄСПЛ наголосив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 ЄКПЛ як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 ЄКПЛ виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Враховуючи вищенаведене, керуючись принципами верховенства права, обов`язковості судового рішення, з метою недопущення порушення прав стягувача, приходжу до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.442, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Замінити боржника у судовому наказі №302/357/24, виданого 26.03.2024 року Міжгірським районним судом Закарпатської області, шляхом заміни філії «Хустська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Закарпатський Облавтодор», код ЄДРПОУ 33662269, на Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В. П. Кривка