Рішення

від 03.07.2024 по справі 509/3583/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3583/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Служба у справах дітей Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області,

про

встановлення факту самостійного виховання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просив суд встановити факт його самостійного виховання та утримання, як батьком - малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що 24.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1028, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 .

23 березня 2023 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , та шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1028 - розірваний.

Визначено місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з самостійним вихованням дитини батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При чому, малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , весь цей час проживала і проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , в якій є всі необхідні умови для проживання і виховання дитини, яка повністю знаходиться на його матеріальному утриманні та забезпеченні, що підтверджується рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2023 року, яким визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; актом обстеження житлово-побутових умов від 06.06.2024 року складеним депутатом Овідіопольської селищної ради Газіян А.В., з якого вбачається, що він проживаю за адресою АДРЕСА_1 , тільки зі своєю донькою та здійснюю повний догляд за нею, донька знаходиться лише на його самостійному вихованні та самостійному утриманні, колишня дружина ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, а також довідкою про склад сім`ї № 923 від 07.06.2024 року, з якої вбачається, що він із донькою проживаємо лише у двох. Тобто дитина знаходиться на повному матеріальному утриманні та забезпеченні заявника.

В судове засідання заявник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання, в якому просив суд, задовольнити заяву та розглянути справу за його відсутності.

Представниця заінтересованої особи Служби у справах дітей Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, надала суду клопотання, в якому просила суд розглянути справу без її участі та прийняти рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до умов ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім зазначених у ч. 2 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до приписів ст. 318 ЦПК України - у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, обов`язково повинно бути зазначено мету встановлення такого факту та причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.

Згідно із статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню - не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - встановлено, що відповідно до п. 4 ст. 273 ЦПК - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При цьому обов?язком суду при розгляді таких справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об?єктивності з?ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв?язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Важливе значення має вимога про обов?язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

В даному випадку, метою встановлення юридичного факту є повна реалізація прав, як батька дитини, а також оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду №175/2317/16-ц від 02.10.2019 р.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється СК України (ст. 1 СК).

Частиною 1 статті 121 СК передбачено, що права та обов?язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141 СК, батьки мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов?язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п?ятою статті 157 цього Кодексу.

Разом з тим, сімейні права та обов?язки є такими, що тісно пов?язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України). Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2018 по справі № 822/2446/17, дійшов висновку, що поняття «одинокий батько» та «одинока матір» є тотожними, та зазначив: відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (далі - Постанова Пленуму ВСУ), одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір`ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

Згідно ст. 157 СК - питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п?ятою цієї статті. При цьому, батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов?язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому, сімейні відносини, як вид суспільних відносин складаються з суб?єктів, об?єктів і змісту (прав та обов?язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є юридичні факти, котрі поділяються на юридичні дії (спричинення яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

В силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи, в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки) та припиняється у момент її смерті (ст. 25), а з підстав встановлених цим Кодексом виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов?язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання) котра може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 30) при цьому відповідно до ч. 2 ст. 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання, підставою позбавлення батьківських прав у відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, є ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків. Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Судом встановлено, що 24.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1028, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , в якому у сторін народився малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.08.2019 року, батьком якої вказаний заявник.

23 березня 2023 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , та шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1028 - розірваний.

Визначено місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з самостійним вихованням дитини батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При чому, малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , весь цей час проживала і проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , в якій є всі необхідні умови для проживання і виховання дитини, яка повністю знаходиться на його матеріальному утриманні та забезпеченні, що підтверджується рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2023 року, яким визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; актом обстеження житлово-побутових умов від 06.06.2024 року складеним депутатом Овідіопольської селищної ради Газіян А.В., з якого вбачається, що він проживаю за адресою АДРЕСА_1 , тільки зі своєю донькою та здійснюю повний догляд за нею, донька знаходиться лише на його самостійному вихованні та самостійному утриманні, колишня дружина ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, а також довідкою про склад сім`ї № 923 від 07.06.2024 року, з якої вбачається, що він із донькою проживаємо лише у двох. Тобто дитина знаходиться на повному матеріальному утриманні та забезпеченні заявника.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з березня 2023 року, після припинення шлюбних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала та проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 , знаходячись на його одноособовому утриманні і самостійному вихованні.

Відповідно до приписів ст. 19 СК України висновок органу опіки та піклування щодо розв?язання спору між батьками з приводу виховання дитини в даному випадку не потрібен, адже йдеться про встановлення юридичного факту самостійного виховання та утримання батьком дитини свого малолітнього сина, що повністю підтверджено доказами долученими до заяви, що дає підстави суду дійти висновку про відсутність спору в цій частині, а йдеться про підтвердження (встановлення) юридичного факту.

З матеріалів заяви вбачається, що підставою звернення до суду з вказаною заявою ОСОБА_1 є отримання ним державної соціальної допомоги на дитину, подальше підтвердження факту виховання дитини та її місця проживання для надання відповідних даних до навчального закладу та оформлення прав дитини щодо реєстрації місця проживання, у зв`язку з чим, на думку суду, заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, про встановлення факту самостійного виховання дитини - задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя А.І. Бочаров