Рішення

від 26.06.2024 по справі 522/7896/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/7896/22

Провадження №2-др/522/96/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючоїсудді Косіциної В.В. розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву представника позивачів адвоката Черток Ольги Василівни про ухвалення додаткового рішення по справі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісний центр «Парковий» про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Рішенням суду від 05 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісний центр «Парковий» про відшкодування збитків та моральної шкоди задоволено частково, стягнуто на користь кожного із позивачів матеріальну шкоду у розмірі 56394,50 гривень та моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень.

07 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивачів адвоката Черток Ольги Василівни про ухвалення додаткового рішення по справі, у якій заявник просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1327,90 гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення оцінки ринкової вартості збитків у розмірі 3500,00 гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на виготовлення ксерокопій документів у розмірі 831,00 гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17040,00 гривень.

Ухвалою суду від 10 червня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Засідання по справі призначено на 18 червня 2024 року.

18 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшла заява про розгляд справи без участі.

18 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідачки адвоката Слободяник Олексія Ігоровича надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Судове засідання, призначене на 18 червня 2024 року було відкладено на 26 червня 2024 року.

26 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідачки адвоката Слободяник Олексія Ігоровича надійшло надійшло заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому заявник просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 26 червня 2024 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивачі просять стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Згідно платіжного документу № В696-ХТ64-НТМ9-СМ5С від 21.06.2022 року, ОСОБА_2 було сплачено в якості судового збору 1127,90 гривень.

Також, згідно платіжного документу №1Н5К-55МН-К24Н-8888 від 21.09.2022 року, ОСОБА_2 доплатила в якості судового збору відповідно до ухвали суду від 13.09.2022 року грошову суму у розмірі 200,00 гривень.

Тобто, загальна сума сплаченого судового збору становить 1327,90 гривень.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову 132789,00 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог 114789,00 гривень.

Питома вага задоволених позовних вимог 0,86 (114789/134 789).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає частковому задоволенню, а сума сплаченого судового збору, що буде пропорційною розміру задоволених позовних вимог та яка підлягає стягненню з відповідачки становить 1141,99 гривень.

Щодо витрат на проведення оцінки ринкової вартості збитків, суд зазначає наступне.

В якості доказу на підтвердження завданої майнової шкоди, позивачами був поданий звіт про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власникам внаслідок залиття квартири від 10.06.2022 року.

З його змісту вбачається, що він був складений на підставі договору №2205-27 від 27.05.2022 року, укладеного між ТОВ «АМК ТРАСТ» та ОСОБА_1 .

В якості виконання зобов`язання за договором №2205-27 від 27.05.2022 року було надано платіжний документ №Е755-В7НН-3ТНР-2САН від 27.05.2022 року, за яким ОСОБА_1 перерахував на користь ТОВ «АМК ТРАСТ» грошову суму у розмірі 3500,00 гривень.

У запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача посилається на те, звіт від 10.06.2022 не є висновком експерта, а оплата за його виготовлення не є судовими витратами, оскільки його виготовлено до відкриття провадження у справі.

Суд не погоджується з зазначеними доводами, з огляду на наступне.

Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Постанова КЦС ВС від 20.07.2022 у справі № 524/710/21 містила висновок про те, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС та КЦС ВС щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи, визначивши, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Так, відповідно до Постанови ВП ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, у випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Оскільки, суд врахував звіт від 10.06.2022 року як доказ у справі задля визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди, існують підстави для вирішення питання про відшкодування витрат понесених для його складання.

Тому, враховуючи те, що вартість складання звіту підтверджується наявними та допустимими доказами по справі, беручи до уваги той факт, що звіт був використаний судом для визначення розміру завданої шкоди, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1 витрат на проведення оцінки ринкової вартості збитків у розмірі 3500,00 гривень.

Щодо відшкодування витрат, понесених на виготовлення ксерокопій документів, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат, заявником було надано товарний чек від 18 червня 2022 року, відповідно до якого було надано послугу ксерокопіювання 277 аркушів, за ціною 3 гривні за аркуш, а загальна сума послуги склала 831,00 гривень.

Проте, з зазначеного товарного чеку не вдалося встановити, хто саме є платником за надано послугу.

Суд звертає увагу на те, що датою надання послуги є 18.06.2022 року, тоді як позовна заява була подана до суду особисто 28.06.2022 року.

Також, за обсягом, позовна заява складається із 85 аркушів. Враховуючи те, що до позовної заяви було додано копію позовної заяви для відповідача, загальний обсяг аркушів на момент звернення до суду не повинен був би перевищувати 190 аркушів, проте, з товарного чеку вбачається, що послуга була оплачена за ксерокопію 277 аркушів.

Тому, беручи до уваги той факт, що вартість понесених витрат на ксерокопіювання не доведена, підстави для задоволення цієї вимоги на думку суду відсутні.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

21 червня 2022 року між адвокатом - Черток Ольгою Владиленівною та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги за яким клієнт доручив адвокату надавати правову допомогу клієнту та ОСОБА_2 в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.5 Договору, сторони досягли згоди про те, що гонорар клієнтом оплачується на підставі акту надання правничої допомоги в строк не більш ніж три календарні дні з дня підписання акту.

Згідно акту надання правничої допомоги по договору від 21.06.2022 року, що підписаний 05 червня 2024 року, адвокатом було надано наступні види послуг:

- консультація з правових питань 1 година витраченого часу, вартість послуги 2840,00 гривень;

- підготовка позовної заяви та уточненої позовної заяви 2 години витраченого часу, вартість послуги 5680,00 гривень;

- підготовка клопотань про витребування доказів, про приєднання доказів, пояснень по справі 1,5 години витраченого часу, вартість послуги - 4260,00 гривень;

- участь у судових засіданнях: 08.11.2022, 13.12.2022, 01.02.2023, 01.03.2023, 05.04.2023, 15.06.2023, 11.07.2023, 29.08.2023, 05.12.2023, 24.01.2024, 06.03, 2024, 23.04.2024, 05.06.2024 року 3 години витраченого часу, вартість послуги 4260,00 гривень.

Загальна вартість наданих послуг склала 17040,00 гривень.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №27 від 21.06.2022 року, ОСОБА_1 сплатив в якості виконання договору про надання правової допомоги від 21.06.2022 року грошову суму у розмірі 10000,00 гривень.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №16 від 06.06.2024 року, ОСОБА_1 сплатив в якості виконання договору про надання правової допомоги від 21.06.2022 року грошову суму у розмірі 7 040,00 гривень.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат на надання консультації із правових питань, то на думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, позивачі участі у судових засіданнях не брали, власну позицію щодо справи не висловлювали, будь-яких заяв або клопотань самостійно не подавали. Оскільки, такі витрат не є невідворотними та неминучими, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні.

Щодо витрат на складання позовної заяви та уточненої позовної заяви, то суд виходить із того, що зазначена категорія справ характеризується низькою складністю для якої характерна типова форма позовної заяви, справа немає значного суспільного інтересу, характеризується сталістю та єдністю законодавства, відсутністю потреби здійснювати пошук додаткової судової практики, позовна заява не значна за обсягом (три сторінки), а додатки до позовної заяви не містять будь-якого доказу, який би був отриманий безпосередньо адвокатом (в тому числі через подання адвокатських запитів). При цьому, уточнена позовна заява була складена та подана до суду на виконання ухвали суду від 13.09.2022 року, якою первинний позов було залишено без руху. Тобто, зазначена заява складалася у зв`язку із недоліками, виявленими у первинному позові, тобто, з вини представника позивача. Тому, на думку суду, такі витрат не є невідворотні та неминучі.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що 3000,00 гривень є тією сумою, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості, та яка підлягає відшкодуванню за надання послуги зі складання позовної заяви.

Щодо витрат на підготовку клопотання про витребування доказів, про приєднання доказів та додаткових пояснень, суд зазначає наступне.

10 жовтня 2022 року представником позивачів було подано до Приморського районного суду м. Одеси клопотання про витребування доказів, а саме, відомостей з КП «БТІ» ОМР про власника квартири АДРЕСА_1 та копію технічного паспорта на квартиру.

Зміст клопотання не значний за обсягом, та не містить будь-яких доказів вжиття заходів самостійного отримання таких відомостей.

Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість надання такої послуги, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості є 420,00 гривень

01 лютого 2023 року представником позивачів було подано до Приморського районного суду м. Одеси клопотання про приєднання доказів, а саме, скріншотів переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та копії фотографій, направлених ОСОБА_4 .

Суд звертає увагу на те, що зазначене клопотання є незначним за обсягом (1 сторінка), а додатки до нього складаються лише із 5 фотокопій, отримання яких не вимагає від адвоката докладання будь-яких додаткових зусиль, тобто, складання такого клопотання не зайняло у адвоката значного проміжку час, суд вважає, що вартість надання такої послуги, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості є 420,00 гривень.

05 квітня 2023 року представником позивачів було подано до Приморського районного суду м. Одеси було подано додаткові пояснення по справі, зокрема, які містять детальний аналіз висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.2023 року №06/22.

Зміст додаткових пояснень (незначний), проте, на думку суду їх подання є невідворотними етапом, оскільки, у них висвітлені заперечення, викладені у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.2023 року №06/22, на підставі якого відповідач обґрунтовував свою позицію.

Тому, суд вважає, що вартість надання такої послуги, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості є 700,00 гривень.

Щодо витрат на участь у судових засіданнях, суд зазначає наступне.

У акті надання правничої допомоги від 21.06.2022 року, що складений 05.06.2024 року вказано, що представника брав участь у наступних засіданнях по справі: 08.11.2022, 13.12.2022, 01.02.2023, 01.03.2023, 05.04.2023, 15.06.2023, 11.07.2023, 29.08.2023, 05.12.2023, 24.01.2024, 06.03, 2024, 23.04.2024, 05.06.2024 року.

Проте, зазначене не відповідає дійсності, з огляду на наступне:

- засідання по справі, призначене на 08.11.2022 року не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої на лікарняному, що підтверджується довідкою;

- засідання по справі, призначене на 13.02.2022 року не відбулося у зв`язку із неякою учасників справи, що підтверджується протоколом;

- засідання по справі, призначене на 01.02.2023 року не відбулося у зв`язку із відсутністю у суді електропостачання, що підтверджується довідкою;

- засідання по справі, призначене на 01.03.2023 року не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої на лікарняному, що підтверджується довідкою;

- засідання по справі, призначене на 16.06.2023 року не відбулося у зв`язку із неявкою учасників справи, що підтверджується протоколом;

- засідання по справі, призначене на 11.07.2023 року не відбулося у зв`язку із неявкою учасників справи, що підтверджується протоколом

- засідання по справі, призначене на 24.01.2024 року не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, що підтверджується довідкою.

Наступні судові засідання по справі на думку суду були короткочасними: 05.04.2023 року (близько 10 хвилин), 29.08.2023 року (близько 5 хвилин), 05.12.2023 року (близько 5 хвилин), 06.03.2024 року (близько 5 хвилин), а тому а тому, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 500,00 гривень, за кожне судове засідання.

Наступні судові засідання по справі на думку суду були тривалими: 23.04.2024 року (близько 20 хвилин), 05.06.2024 року (близько 30 хвилин), а тому, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 1 500,00 гривень, за кожне судове засідання.

Проте, з акту надання правничої допомоги вбачається, що заявник просить стягнути за послуги із участі в судових засіданнях грошову суму у розмірі 4260,00 гривень.

Проте, однією із засад (принципів) цивільного судочинства є принцип диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). За змістом частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14, провадження № 61-16521св18, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, провадження № 61-14417св19, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16, провадження № 61-35160с.

Згідно Постанови ВС від 20.04.2023 у справі № 640/1133/20, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Тому, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат за участь у судових засіданнях у розмірі 4260,00 гривень відповідає критерію співмірності, розумності та справедливості та підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про те, що сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка була б невідворотною та неминучою, відповідала критеріям співмірності, розумності та справедливості та яка підлягає стягненню з відповідача є грошова сума у розмірі 8800,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів адвоката Черток Ольги Василівни про ухвалення додаткового рішення по справі задовольнити частково.

Стягнути з відповідачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму сплаченого судового збору пропорційну задоволеним позовним вимогам у розмірі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) гривня 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.

Стягнути з відповідачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на проведення оцінки ринкової вартості збитків у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10 липня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

26.06.2024