Постанова

від 14.11.2024 по справі 522/7896/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6437/24

Справа № 522/7896/22

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Крупської М.Г.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 ,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісний центр «Парковий»

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3 з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначили, що згідно реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_1 (50%) та ОСОБА_2 (50%). Квартира розташована на 3 поверсі 18-поверхового житлового будинку.

Житловий будинок АДРЕСА_2 обслуговує ТОВ «Житлово-сервісний центр «Парковий», який також повинен стежити за технічним станом будинку та внутрішньо будинкових систем та мереж.

20 жовтня 2021 року квартира позивачів була залита з вище розташованої на четвертому поверсі квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_3 .

Згідно акту про залиття квартири, який складено комісієюTOB«ЖКС`Парковий»20 жовтня 2021 року, в результаті протікання води в квартирі АДРЕСА_3 , вода проникла до приміщення квартири АДРЕСА_4 та спричинила наступні наслідки: були залиті стеля та стіна кухні, намокли меблі (підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів. Причиною залиття є неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 .

У відповідності до звіту про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власникам внаслідок залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , виконаного ТОВ «АМК ТРАСТ», збитки (реальні збитки), заподіяні власникам внаслідок залиття/затоплення квартири, складають112789 грн.

Крім того зазначили, що через залиття, пошкодження квартири і майна, позивачі пережили нервовий зрив, змушені жити у неналежних побутових умовах, відчувають щоденний дискомфорт, в квартирі зберігається стійкий запах сирості. Моральну шкоду, яка нанесена родині оцінили в розмірі 20000 грн.

Позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 56394 грн 50 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 56394грн 50 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати, які будуть понесені ними в зв?язку із розглядом даної справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одесирішенням від 05 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Житлово-сервісний центр «Парковий» про відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 56394 грн 50 копійок та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень 00 копійок. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 56394 гривень 50 копійок та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень 00 копійок.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при зіставленні пошкоджень квартири, що встановлені звітом від 10.06.2022 року №2206-10 та встановлених актом про залиття квартири від 20.10.2021 року, вбачається їх ідентичність, тобто інших пошкоджень, ані ж встановлених актом від 20.10.2021 року, експертом виявлено не було. Суд першої інстанції вважав, що звіт від 10.06.2022 року №2206-10 є належним доказом, який підтверджує факт того, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири становить 112789,00 гривень. Вина ОСОБА_3 у вчинення цивільного правопорушення доведена, розмір шкоди, що був нею завданий підтверджується належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок залиття. Враховуючи характер правопорушення, відсутність глибоких фізичних та душевних страждань, часткове погіршення якості життя позивачів, суд вважав, що 1000,00 гривень для кожного із позивачів є тією сумою, яка у повній мірі відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2024 року по справі № 522/7896/22 в частині задоволення позовних вимог скасувати, та ухвали у відповідній частині нове, яким у позовних вимогах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовити в повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , посилається на те, щоакт від 20.10.2021 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, складений через рік після фактичного залиття квартири, складений майстром технічної дільниці та слюсарем-електриком за відсутності представників організації, яка обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання. Тобто особи, що складали акт, взагалі не мали належної компетенції та кваліфікації стосовно сантехнічної системи та обладнання.

Зазначає, що в акті не зазначені конкретні причини залиття квартири, лише загальна фраза - «неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 (4-й поверх)». В акті відсутні прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди та форма власності. Акт не містить обґрунтований висновок про встановлення вини особи, яка вчинила залиття, в чому полягає вина ОСОБА_5 в акті не зазначено, акт складений без зацікавлених осіб з боку винної особи. Стверджує, що посилання в акті, що ОСОБА_3 відмовилась від підписання не відповідає дійсності, оскільки вона не була присутня під час складання акту.

Посилається, що суд першої інстанції безпідставно відхилив висновки експерта судової будівельно-технічної експертизи за заявою адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , яким встановлено відсутність вини ОСОБА_3 у залитті квартири позивачів; належний технічний стан сантехнічної системи в квартирі АДРЕСА_3 ; невідповідність акту залиття від 20.10.2021 року вимогам законодавства, а звіт від 10.06.2022 року № 2206-10, наданий позивачами, є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом по справі.

Суд поклав на відповідача обов`язок по відшкодуванню на користь позивачів моральної шкоди за відсутності належних доказів, як її понесення позивачами, так і причинно-наслідкового зв`язку між нею та діями відповідача.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. ТОВ «Житлово-сервісний центр «Парковий» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду пояснень на апеляційну скаргу.

Відзив та пояснення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

ТОВ «Житлово-сервісний центр «Парковий» повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_6 у судовому засідання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при зіставленні пошкоджень квартири, які встановлені звітом від 10.06.2022 року №2206-10 та актом про залиття квартири від 20.10.2021 року, вбачається їх ідентичність, інших пошкоджень, ані ж встановлених актом від 20.10.2021 року, експертом виявлено не було. Суд першої інстанції вважав, що звіт від 10.06.2022 року №2206-10 є належним доказом, який підтверджує факт того, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири становить 112789,00 гривень. Вина ОСОБА_3 у вчинення цивільного правопорушення доведена, розмір шкоди, що був нею завданий підтверджується належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок залиття. Суд першої інстанції, враховуючи характер правопорушення, відсутність глибоких фізичних та душевних страждань, часткове погіршення якості життя позивачів, вважав, що 1000,00 гривень для кожного із позивачів є тією сумою, яка у повній мірі відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 20.10.2010 року №000272, реєстровий номер 4465 та витягом про державну реєстрацію від 04.11.2010 року №27891569.

20 жовтня 2021 року комісія у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_7 - голови комісії, (слюсаря електрика) ОСОБА_8 , представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутріщньобудинкові системи опалення та водопостачання, склали акт про залиття квартири, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_5 (третій поверх) трапилося залиття квартири. При огляді кв.171 (4 поверх) власником якої є ОСОБА_3 , було виявлено протікання води. В результаті протікання води в кв.171 (4 поверх) вода проникла до приміщення №164 на третьому поверсі. Наслідками події є: сліди намокання та сліди потьоків на стіні кухні; сліди намокання та сліди потьоків на стелі кухні; намокання меблів, а саме: підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів. Причина залиття: неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 . Видимих ушкоджень внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання не виявлено. Висновки та рекомендації необхідно провести роботи по усуненню протікання води у квартирі АДРЕСА_3 .

Акт підписаний членами комісії та затверджений директором ЖКС «ПАРКОВИЙ».

З актом ознайомлений власник квартири АДРЕСА_1 .

Власник квартири АДРЕСА_3 від підпису відмовилася, що підтверджується записом у акті.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачами на підтвердження обставини залиття квартири 20.10.2021 року надано акт про залиття від 20 жовтня 2021 року, в частині обґрунтування наявності матеріальної шкоди та її розмір посилаються на звіт про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власником внаслідок залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 від 10.06.2022 року, згідно якого загальний прямий збиток, заподіяний власникам квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття склав 112789,00 гривень.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно до роз`яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у листі від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної, не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що акт не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держкомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт про залиття, який міститься у цій справі як письмовий доказ, не містить істотних порушень, які б могли свідчить про його неправомірність або нечинність. У акті зазначена дата його складання - 20 жовтня 2021 року. Акт складений комісією ЖКС «ПАРКОВИЙ» у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_9 - голови комісії, (слюсаря електрика) ОСОБА_8 , які є представниками організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутріщньобудинкові системи опалення та водопостачання та затверджений відповідною посадовою особою головою ЖКС «ПАРКОВИЙ».

У акті міститься посилання на адресу квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття, зокрема, зазначено: «При огляді кв.171 (4 поверх) власником якої є ОСОБА_3 , було виявлено протікання води».

В акті зазначені наслідки події залиття квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , якими є: сліди намокання та сліди потьоків на стіні кухні; сліди намокання та сліди потьоків на стелі кухні; намокання меблів, а саме: підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів.

Зазначена причина залиття: неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 . Видимих ушкоджень внутрішньо будинкової системи холодного водопостачання не виявлено.

У зв`язку із чим, колегія суддів приймає вищевказаний акт обстеження квартири позивача як належний та допустимий доказ у справі, яким були зафіксовані всі істотні та необхідні обставини для встановлення події залиття, її причини та наслідки.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що акт не містить прізвище, ім`я, по-батькові власника квартири, що зазнала шкоди та форми власності, зазначивши, що сам акт містить вказівку на те, що з актом ознайомлений власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та міститься його підпис.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається факт затоплення квартири позивачів, встановлена причина такого затоплення та встановлено вину у скоєнні затоплення відповідача.

При цьому вину у завданні шкоди позивачам затопленням їх квартири відповідачка належними та допустимим доказами не спростувала, що є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.

Посилання скаржника на те, що судом не встановлено хто є власником квартири АДРЕСА_6 не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником відповідача зазначалося, що відповідач у вказаній квартирі проживає та нею проінвестовано вартість квартири.

Помилковим є думка відповідача про те, що акт не містить всіх відомостей оскільки, реалізуючи будь-який нормативно-правовий акт, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, всі ключові вимоги до такого дотримано: вказані дата складання акту, склад комісії працівники ТОВ «ЖКС «ПАРКОВИЙ», об`єкт обстеження - належна позивачам квартира, виявлені пошкодження у вигляді; слідів намокання та сліди потьоків на стіні кухні; слідів намокання та сліди потьоків на стелі кухні; намокання меблів, а саме: підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів, а також чітко зазначено про причину залиття неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 .

Посилання скаржника на те, що подія із залиттям як квартири позивачів, так і квартири відповідача відбулася восени 2020 року, задовго до складання акту від 20.10.2021 року, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме самим актом.

Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1ст. 81 ЦПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем, як підчас розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не зважаючи на вимоги ст.81ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано суду доказів на підтвердження обставин того,що подія із залиття як квартири позивачів, так і квартири відповідача сталася восени 2020 року, суд же згідност. 13 ЦПК Українирозглядає цивільні права в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на помилковість висновку суду першої інстанції, що майстер технічної дільниці ОСОБА_9 та слюсар-електрик ОСОБА_8 є представниками організації, яка обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, оскільки відповідачем належних доказів на спростування вказаних обставин, які зазначені в акті про залиття від 20 жовтня 2021 року, суду не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.2023 року не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

У висновку судового експерта судової будівельно-технічної експертизи № 06/22 від 30.01.2023 року, складеному судовим експертом ОСОБА_10 зазначено, що в результаті проведеного дослідження сантехнічного обладнання в квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_7 встановлено його відповідність вимогам ДБН В.2.5-64:2012 внутрішній водопровід та каналізація. Сантехнічне обладнання знаходиться в належному стані та недоліки у його роботі не виявлено.

Акт залиття від 20.10.2021 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах. В квартирі за адресою: АДРЕСА_7 відсутні будь-які протікання інженерних мереж. У квартирі ОСОБА_3 виявлено сліди протікання води із вище розташованої квартири зі стелі по стіні.

В дослідницькій частині висновку зазначено, що у відповідності до договору про дольову участь у будівництві від 10.01.2006 року квартира гр. ОСОБА_3 розташована на 4-му поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 , та обстеження вказаної квартири проводилося 04.11.2022 року в присутності ОСОБА_3 .

Отже обстеження квартири відповідача проводилось судовим експертом через рік після події залиття квартири.

Висновок судового експерта судової будівельно-технічної експертизи № 06/22 від 30.01.2023 року щодо обставин відповідності дослідження сантехнічного обладнання в квартирі ОСОБА_3 вимогам ДБН В.2.5-64:2012, відсутності будь-яких протікань інженерних мереж, слідів протікання води із вище розташованої квартири зі стелі по стіні у квартирі ОСОБА_3 здійснений за обставинами обстеження квартири станом на 04.11.2022 року, а не обставинами залиття квартири позивачів 21.10.2021 року.

Доводи скаржника щодо того, що звіт про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власником внаслідок залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 № 2206-10 від 10.06.2022 року є неналежним, недопустимим доказом по справі не відповідає вимогам ст.ст.106,110 ЦПК України, оскільки суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_11 не попереджений про кримінальну відповідальність не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Під час ухвалення судового рішення судом першої інстанції взято до уваги звіт про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власником внаслідок залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 від 10.06.2022 року, який на підставі положеньстатті 89 ЦПК Україниоцінений судом разом із іншими доказами.

Згідно частини першоїстатті 106 ЦПК Україниучасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. ч. 5, 6ст. 106 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що звіт про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власником внаслідок залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , складено суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_11 10 червня 2022 року, а із позовом до суду позивачі звернулися 28 червня 2022 року.

Отже звітпро визначенняринкової вартостізбитків,заподіяних власникомвнаслідок залиттяквартири,що розташованаза адресою: АДРЕСА_5 від 10.06.2022року виконаносуб`єктомоціночної діяльності ОСОБА_11 до пред`явлення позову у цій справі оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність, тому звіт не є висновком експерта і вимогистатті 106 ЦПК Українина вказані правовідносини не поширюються, проте звіт за своїм змістом є письмовим доказом у розумінні ч. 2ст.76 ЦПК України, який стосується предмета доказування в справі та наданий позивачами в обґрунтування розміру понесених збитків, у зв`язку з чим підлягав спростуванню відповідачем та оцінці судом у загальному порядку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 754/6422/21.

Доказів на спростування розміру матеріального збитку, визначеного звітом від 10.06.2022 року, відповідачем суду не надано.

Відповідач ОСОБА_3 , представник якої приймав участь в суді першої інстанції, не була позбавлена можливості звернутися до суду із клопотанням про проведення у справі експертизи.

Проте, із клопотанням про призначення у справі судової експертизи відповідач не звертався.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судоверішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судоверішенняз додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, щорішеннясуду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішеннясуду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Приморського районногосуду м.Одеси від05червня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова