Рішення

від 08.07.2024 по справі 160/5685/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 рокуСправа №160/5685/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромтранс» (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, провулок 3-й Карпатський, 19, код ЄДРПОУ 43547842) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 9, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ:

29 лютого 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромтранс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039798 від 21 лютого 2024 року винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромтранс», код СДРПОУ 43547842, адміністративно-господарського штрафу в сумі 51 000 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що до ТОВ «ТЕХГІРОМТРАНС» було застосовано стягнення (штраф) саме за перевищення встановлених законодавством вагових норм, при цьому фактичне зважування транспортного засобу, вантажу, навіть не проводилося. Довідка про габаритно-ваговий контроль відсутня. Акт №000401 від 26.01.2024 року про перевищення транспортний засіб нормативних вагових параметрів складено без фактичного зважування транспортний засіб, виключно на підставі ТТН, при тому, що маса вказана у ТТН, мала описку та була вказана невірно, а водій наполягав на тому, щоб транспортний засіб був зважений за допомогою спеціально обладнаних засобів.

На думку позивача, лише фактичний ваговий контроль на спеціальному пункті ГВК може достовірно підтвердити фактичну масу транспортного засобу.

Таким чином, визначення вагових параметрів транспортного засобу на підставі відомостей з ТТН не можуть вважатися достовірними, натомість в даному випадку оскаржувана постанова винесена на підставі акта, відомості в якому зазначені лише виходячи із даних ТТН, що в розумінні ст.70 КАСУ не може бути належним та допустимим доказом. Дана позиція повністю узгоджується із постановою ВС у складі Касаційного адміністративного суду від 22.02.2023 року справа 240/22448/20, провадження № К/990/36146/22.

Ухвалою від 06 березня 2024 року суд відкрив провадження у адміністративній справі; справу № 160/5685/24 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

25.03.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що 26.01.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з CХМ№875952 з напівпричіпом марки SCHWARZMULLER н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_4 .

Перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно- вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.

Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 35,44 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 47,66 %.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами складено акт № АВ000401 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 26.01.2024, в якому зафіксовано порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху України та статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій надав пояснення. Копію акту отримав.

21.02.2024 було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №039798 відповідно абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритновагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

На думку відповідача, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписамистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українибез повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 18.01.2024 №4195/23/27-23 та направлення на рейдову перевірку №000122 від 18.01.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а/д С040412, с. Зоря, Дніпропетровська обл.

26.01.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки DAF н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з CХМ№875952 з напівпричіпом марки SCHWARZMULLER н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_4 .

Транспортний засіб належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва реєстрації транспортного засобу та посвідченням водія.

Водієм для перевірки надано товарно- транспортну накладну від 26.01.2024, копія якого наявна в матеріалах справи.

Автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Техпромтранс».

Перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно- вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.

Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 35,44 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 47,66 %.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами складено акт № АВ 000401 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 26.01.2024.

На виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР038045 від 26.01.2024, в якому зафіксовано порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху України та статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність, за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

21 лютого 2024 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Д.Дяденчук виніс Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 039798 та стягнувз ТОВ «ТЕХПРОМТРАНС» адміністративно-господарський штраф у сумі 51000 грн за порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

У постанові зазначив, що штрафні санкції накладено за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Відповідно до постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039798 від 21.02.2024 року до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 51 000,00 грн.

Правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039798 від 21.02.2024 року є предметом позову, який передано на розгляд суду у цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із п. 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567) державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно із пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Суд врахував, що в силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

З урахуванням доводів адміністративного позову та відзиву на позов, предметом доказування у цій справі є документальна доведеність факту перевищення нормативів вагових параметрів транспортного засобу, а також наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до статті 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах, за нормами пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина 4 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт).

Згідно із вимогами пунктів 3, 4 Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879).

Пункт 2 Порядку № 879 розкриває зміст термінів, які вживаються в цьому Порядку, зокрема:

2) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

5-1) документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

6) вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики;

11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

У силу вимог пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (п. 16 Порядку № 879).

Згідно із пунктами 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його виконання. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Таким чином, нормами Порядку № 879 детально регламентовано порядок здійснення точного габаритно-вагового контролю, визначено алгоритм дій уповноважених осіб Укртрансбезпеки, вимоги до зважувального обладнання тощо. Порядок здійснення документального габаритно-вагового контролю не деталізований.

Відтак враховуючи нормативне формулювання документального габаритно-вагового контролю, як визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, слід уважати, що висновку про перевищення транспортним засобом встановлених габаритно-вагових параметрів за результатами документального контролю можна дійти у разі, якщо уповноваженими особами Укртрансбезпеки в результаті аналізу пред`явлених до перевірки документів встановлено обставини 1) щодо власної маси транспортного засобу, 2) щодо маси вантажу, та шляхом математичного обчислення їх суми визначено 3) фактичну маса транспортного засобу, яка перевищує нормативно встановлену. В такому разі повністю розкривається зміст здійснення документального габаритно-вагового контролю в його нормативно-правовому розумінні.

Із матеріалів перевірки суд встановив, що висновку про перевищення транспортним засобом, належним позивачу, вагових норм під час перевезення 26.01.2024, відповідач зробив з урахуванням лише одного документа - наданої водієм до перевірки товарно-транспортної накладної № 146 від 26.01.2024.

З огляду на відомості, зазначені в ТТН № 146 від 26.01. 2024 маса вантажу була вказана 35,44 т, що в подальшому зумовило притягнення позивача до фінансової відповідальності.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що наявних відомостей недостатньо для висновку про порушення позивачем нормативно визначених габаритно-вагових параметрів транспортного засобу. Товарно-транспортна накладна це документ, який відповідно до приписів чинного законодавства призначений для: обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, прибуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Товарно-транспортна накладна, як первинний документ бухгалтерського обліку, в силу свого правового призначення об`єктивно підтверджує кількісні та якісні характеристики вантажу, однак в спірних правовідносинах не є документом, який складається з метою визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, хоча такі відомості й підлягають відображенню в ній.

Законодавець, доповнивши статтю 48 Закону України Про автомобільний транспорт частиною про обов`язкові реквізити товарно-транспортної накладної, не визначив ні в цьому законі, ні в іншому підзаконному нормативно-правовому акті джерела інформації про вагу транспортного засобу, як і не встановив будь-яких вимог до зважувального обладнання вантажовідправника, його повірки тощо.

За таких обставин, зазначення в ТТН відомостей про вагу вантажу не може бути враховане під час здійснення габаритно-вагового контролю як достовірне джерело підтвердження вагових параметрів ТЗ.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що матеріали справи не підтверджують висновки контролюючого органу про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів, що виключає відповідальність на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, у зв`язку із чим оскаржувану постанову суд вважає протиправною та такою, що належить скасувати.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Згідно із частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 29.02.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромтранс» (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, провулок 3-й Карпатський, 19, код ЄДРПОУ 43547842) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 9, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039798 від 21 лютого 2024 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромтранс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 51 000 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромтранс» (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, провулок 3-й Карпатський, 19, код ЄДРПОУ 43547842) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 9, код ЄДРПОУ 39816845) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук