Рішення

від 04.07.2024 по справі 560/5223/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5223/24

РІШЕННЯ

іменем України

04 липня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Сапач О.С. представника позивача Сапьолкіної Н.В. представника відповідача Ткачук Н.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2024 року №6285/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 183 487,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 984 988 грн., за штрафними санкціями 198 499 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Партнер Агропром" з питань дотримання вимог податкового, валютною, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 та за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатами документальної перевірки складено Акт від 13.02.2024 №2829/22-01-07-01/42975551 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром" ПН 42975551. Позивач подав заперечення на висновки вищезазначеного акту, за результатом розгляду яких Акт перевірки залишено без змін. На підставі акта перевірки та з урахуванням результатів розгляду заперечень поданих платником податку, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. ТОВ "Партнер Агропром" не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2024 року №6285/2201-0701 та вважає його неправомірним, безпідставним, таким, що не ґрунтується на об`єктивних обставинах справи та суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 30.04.2024 р. о 10:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що Головним управління ДПС у Хмельницькій області відповідно до статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.6, пункту статті 77, пункту 82.1 статті 82, пп. 69.21, 69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних

перевірок платників податків на 2023 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницький області від 31.10.2023 №2981-П "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром", наказу від 08.12.2023 №3429-П "Про зупинення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром" та наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області «Про поновлення та продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром" від 16.01.2024 №220-П проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром", з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.04.2019 - 30.09.2023 та за період з 25.04.2019 - 30.09.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до першого примірника акта перевірки, який є його невід`ємною частиною), за результатом якої складений акт від 13.02.2024 №2829/22-01-07-01/42975551.

Зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки щодо завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 в загальній сумі 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за квартал 2022 року в сумі 403 459 грн., за півріччя 2022 в сумі 1 214 343 грн., за три квартали 2022 року в сумі 2 936 466 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за квартал 2023 року в сумі 991 100 грн., за півріччя 2023 в сумі 2 025 637 грн., за три квартали 2023 року в сумі 2 467 687 грн. в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій в орендовану сільськогосподарську техніку. Пояснення надані ТОВ «Партнер Агропром» в позовній заяві від 09.04.2024, не спростовують висновки акта документальної планової виїзної перевірки від 13.02.2024№2829/22-01-07-01/42975551 щодо завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в загальній сумі 10 894 682 грн.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ТОВ "Партнер Агропром" заперечує щодо висновків Відповідача про завищення ТОВ "Партнер Агропром" собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 в загальній сумі 10 894 682 грн. та відповідно просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2024 року №6285/2201-0701.

Представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області подав до суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого відповідач стверджував, що надані позивачем до суду документи не спростовують встановлених перевіркою порушень, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в поному обсязі.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 06 червня 2024 року, суд відмовив в задовленні клопотання позивача про призначення судово економічної експертизи.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 06 червня 2024 року, суд ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд адміністративний позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх повному взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" зареєстроване 25.04.2019. Основним видом економічної діяльності є допоміжна діяльність у рослинництві (01.61).

Суд встановив, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Хмельницький області від 31.10.2023 №2981-П «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром", наказу від 08.12.2023 №3429-П «Про зупинення строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром" та наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області «Про поновлення та продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром" від 16.01.2024 №220-П проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром", з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.04.2019 - 30.09.2023та за період з 25.04.2019 - 30.09.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Термін проведення перевірки з 15.11.2023 по 06.02.2024.

За результатами проведеної перевірки, перевіряючими було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Партнер Агропром" з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.04.2019 - 30.09.2023 та за період з 25.04.2019 - 30.09.2023, Вих. №2829/22-01-07-01/42975551 від 13.02.2024.

Документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Партнер Агропром» встановлено ряд порушень, у тому числі порушення:

- п.44.1, п.44.2, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI, зі змінами та доповненнями; п.11, п.15 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318, п. 8 П(С)БО 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, п.21, 30, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 984 988 грн., у тому числі за три квартали 2023 рік в сумі 1 984 988 грн.

01.03.2024 ТОВ "Партнер Агропром" надано заперечення до Головного управління ДПС у Хмельницькій області №01/03/24 (в/х № 11061/6 від 05.03.2024) на акт документальної планової виїзної перевірки від 13.02.2024 №2829/22-01-07-01/42975551. У поданому запереченні ТОВ "Партнер Агропром" заперечував лише висновки акту щодо завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в загальній сумі 10 894 682 грн., в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій на орендовану сільськогосподарську техніку.

За результатами розгляду заперечення підтверджено висновки акту від 13.02.2024 №2829/22-01-07-01/42975551.

Головним уравлінням ДПС у Хмельницькій області за результатами перевірки винесено ряд податкових повідомлень-рішень, в тому числі податкове повідомлення-рішення форми "Р" №6285/2201-0701 від 22.03.2024, яке оскаржується, відповідно до якого платнику збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2 183 487 грн. ( 1 984 988 грн. - основний платіж, 198 499 грн. - штрафні санкції).

На винесення вказаного ППР мали вплив порушення:

- пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, п.11, п.15 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318, п. 8 П(С)БО 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, п.21, 30, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 в загальній сумі 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за перший квартал 2022 року в сумі 403 459 грн., за півріччя 2022 року в сумі 1 214 343 грн., за три квартали 2022 року в сумі 2 936 466 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за перший квартал 2023 року в сумі 991 100 грн., за півріччя 2023 року в сумі2 025 637 грн., за три квартали 2023 року в сумі 2 467 687 грн. в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій в орендовану сільськогосподарську техніку;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, ТОВ "Партнер Агропром" занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат на загальну суму 133 028 грн., в тому числі за 2021 рік у сумі 3 060 гривень, за три квартали 2022 в сумі 342 грн, за 2022 рік в сумі 58 328 грн., за перший квартал 2023 року в сумі 17 000 грн, півріччя 2023 року в сумі 35 905 грн., три квартали 2023 року в сумі 71 640 грн. в результаті не відображення в поданих додатках «РІ» до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, різниць, які збільшують фінансовий результат на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст.21 ПК України, контролюючі органи зобов`язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст.8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК Українидокументальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки - документ який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 22.03.2024 року №6285/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 183 487,00 грн., суд зазначає наступне.

Суд встановив, що підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення є встановлені за результатами перевірки наступні порушення: - завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 в загальній сумі 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за квартал 2022 року в сумі 403 459 грн., за півріччя 2022 року в сумі 1 214 343 грн., за три квартали 2022 року в сумі 2 936 466 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за квартал 2023 року в сумі 991 100 грн., за півріччя 2023 року в сумі 2 025 637млн., за три квартали 2023 року в сумі 2 467 687 грн. в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій в орендовану сільськогосподарську техніку.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п.п.14.1.84 п.14.1 ст.14 ПК України інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Згідно із п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХIV(далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Іншим нормативно-правовим актом, що регламентує ведення бухгалтерського обліку, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення №88).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 статті 2 Положення №88 визначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відповідно до наведених законодавчих норм для цілей оподаткування доходи, витрати та інші показники, пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування податком на прибуток, визнаються виключно на підставі первинних документів, складених з дотриманням вимог Закону №996 та Положення №88.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 «Витрати», затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі П(С)БО 16 «Витрати»), норми якого поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Відповідно до п.6. П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат, прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно п.п.15.4 п.15 П(С)БО 16 «Витрати» до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Пунктом 15 П(С)БО 16 «Витрати» не передбачено віднесення до складу загальновиробничих витрат вартості витрат на капітальні інвестиції в об`єкти основних засобів, що амортизуються.

Пунктом 17 П(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Відповідно до п. 18. П(С)БО 16 «Витрати» до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

(у тому числі) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

Тобто, витрати на ремонт об`єктів операційної оренди не можуть включатись до собівартості продукції, а до загальновиробничих витрат може включатись лише вартість операційної оренди (тобто орендні платежі).

Суд встановив, що ТОВ "Партнер Агропром" у періоді, що підлягав перевірці, надавало послуги допоміжної діяльності в рослинництві, обробітку землі орендованою сільськогосподарською технікою.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ "Партнер Агропром" орендувало техніку згідно договорів оренди основних засобів, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів тощо, укладених із орендодавцями.

Відповідно даних по рахунку бухгалтерського обліку 10 "Основні засоби" у ТОВ "Партнер Агропром" відсутні власні транспортні засоби та сільськогосподарська техніка.

У періоді, що підлягав перевірці, ТОВ "Партнер Агропром" укладено ряд типових договорів з Орендодавцями на оренду транспортних засобах та сільськогосподарської техніки.

Відповідно наданих до перевірки актів приймання-передачі основних засобів в оренду встановлено, що передані в оренду основні засоби, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, вживані, тобто були у використані.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Партнер Агропром» для здійснення господарської діяльності використовує автомобільну та сільськогосподарську техніку в загальній кількості 1532 одиниці, крім того, наявна сільськогосподарська техніка торгової марки JOHN DEERE, HORSCH по якій здійснювались ремонтні роботи з ознаками поліпшення.

Відповідно до вищевказаних договорів оренди сторони погодили, що капітальний та поточний ремонт майна переданого в оренду за цим Договором - може здійснюватись як Орендодавцем, так і Орендарем. Також у договорі визначено, що у випадку необіхдності здійснювати капітальний ремонт майна переданого в оренду за цим Договором зараховуючи вартість ремонту в рахунок орендної плати.

Перевіркою встановлено проведення ТОВ "Партнер Агропром" ремонтних робіт орендованої техніки, в тому числі: заміну вузлів та агрегатів, що мають ознаки поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізації, модифікації, дообладнання, реконструкції, тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, а саме: збільшення терміну експлуатації орендованої сільськогосподарської техніки, збільшення ресурсу, тощо за рахунок заміни чи капітального ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів) до орендованої сільськогосподарської техніки.

Відповідно наданих до перевірки актів списання товарно-матеріальних цінностей, актів здійснених ремонтних робіт, даних по рах. 207 «Запчастини» встановлено, що вартість списаних запасних частин за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 року, які використано при заміні вузлів та агрегатів, мають ознаки поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізації, модифікації, дообладнання, реконструкції, тощо) та становить 10 894 682 грн. Зазначені ремонтні роботи проводились на базі виробничих потужностей ТОВ «Партнер Агропром» власними робочими силами.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Партнер Агропром» за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 року вартість списаних запасних частин, які використано для заміни вузлів та агрегатів в загальній сумі 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за 9 місяців 2023 року в сумі 2 467 687 грн. віднесено до складу собівартості реалізованих послуг, в т.ч. до загальновиробничих витрат по рахунку бухгалтерського обліку 91 "Загальновиробничі витрати", що відображено в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків:

- Д-т 903 «Собівартість реалізованих послуг» - К-т 236 «Виробництво»;

- Д-т 236 «Виробництво» К-т 91 «Загальновиробничі витрати»;

- Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» К-т 207 «Запасні частини».

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (далі - П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 (далі - Методичні рекомендації N 561).

Відповідно до п.8 П(С)БО 14 «Оренда», об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду. Затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Відповідно п. 20 Методичних рекомендацій №561, об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку обліку орендованих основних засобів за вартістю, вказаною в договорі оренди.

Відповідно п. 21 Методичних рекомендацій № 561, затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями за умовами, зазначеними у пунктах 29-31 цих Методичних рекомендацій, відображаються орендарем за дебетом рахунку капітальних інвестицій. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об`єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в пункті 7 цих Методичних рекомендацій.

Відповідно п.30 Методичних рекомендацій №561, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко- економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів, тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою з амортизованою частиною (компонентом) основних засобів.

Відповідно п.31 Методичних рекомендацій №561, витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання.

Відповідно п. 32 Методичних рекомендацій 561, підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Щодо посилань позивача, про те що заміна запчастин не призводить до збільшення майбутніх вигод, які первісно очікувались від використання орендованої техніки. Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п.33 Методичних рекомендацій №561) суд зазначає наступне.

Відповідно до п.31 Методичних рекомендацій №561 вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Перелік робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об`єкта основних засобів: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати; в) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Відповідно до п. 4.1 п. 4.2 п. 4.9. Правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 6 квітня 2010 року № 173 Збереження та відновлення належного технічного стану машин забезпечуються шляхом їх технічного обслуговування та ремонту. Технічне обслуговування машин здійснюється з метою підтримання справності і готовності до роботи машин, зменшення інтенсивності зношування їх деталей, попередження несправностей і продовження терміну їх експлуатації, виявлення несправностей, що виникли, з метою своєчасного їх усунення. Поточний ремонт здійснюється для усунення окремих несправностей і виконується шляхом проведення розбирально-складальних, слюсарних та інших необхідних робіт із заміною або відновленням деталей та вузлів.

Відповідно до п. 2.6. вищезазначених Правил №173, перевірка машин, що допускаються до експлуатації, здійснюється відповідно до настанов щодо експлуатування. Для тракторів та інших самохідних машин перевіряється працездатність двигуна, рульового управління, гальмівної системи, пристроїв світлової та звукової сигналізації, склоочисників, рівень масла в картері двигуна, рівень охолоджувальної рідини в радіаторі тощо.

Відповідно до п. 4.1. Правил № 173, збереження та відновлення належного технічного стану машин забезпечуються шляхом їх технічного обслуговування та ремонту (поточний ремонт). Відповідно до п. 4.10 Правил № 173, потреба в поточному ремонті може бути виявлена під час експлуатації машин і при проведенні чергового планового технічного обслуговування.

Відповідно до вищевказаних договорів оренди сторони погодили, що капітальний та поточний ремонт майна переданого в оренду за Договором - може здійснюватись як Орендодавцем, так і Орендарем.

Суд зазначає, що слід розрізняти поняття поточний та капітальний ремонт.

Поточний ремонт - ремонт, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає у заміні та/або відновленні окремих частин.

Капітальний ремонт - ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких частин, у т. ч. базових.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до умов договору здійснювати капітальний та поточний ремонт було саме правом орендаря, а не обов`язком, однак позивачем до суду не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Партнер Агропром" зверталось до орендодавців з пропозицією проведення ремонтних робіт, а також доказів на пояснення того, чому усі ремонтні роботи проводились на базі виробничих потужностей ТОВ "Партнер Агропром" та власними робочими силами.

Також у п. 4.2.5. договору визначено, що у випадку необхідності здійснювати капітальний ремонт майна переданого в оренду за цим Договором зараховуючи вартість ремонту в рахунок орендної плати, однак відповідно до матеріалів справи та пояснень представника позивача, ТОВ "Партнер Агропром" не звертався до орендодавців з пропозицією зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати, що дає підстави суду вважати про не належне виконання позивачем умов договору.

Враховуючи те, що "двигун", "вісь", відноситься до базових агрегатів, відповідно виконані ТОВ "Партнер Агропром" ремонтні роботи на орендованій сільськогосподарській техніці за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих, агрегатів) та капітального ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), відносяться до капітального ремонту техніки, а не поточного як зазначає позивач, чим збільшують термін експлуатації техніки, ресурс корисного використання, а не забезпечують збереження та відновлення належного технічного стану машин.

Аналізом списаних запасних частин в загальній сумі 10 894 682 грн встановлено, що вони ідентифіковані з окремими об`єктами основних засобів, що підлягають амортизації, зокрема, блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів, що призводить до подовження термінів корисної експлуатації.

Таким чином, виконані ремонтні роботи на орендованій сільськогосподарській техніці на загальну суму 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за 9 місяців 2023 року в сумі 2 467 687 грн. за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих) та капітального ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), збільшують термін експлуатації орендованих основних засобів та відповідно призводить до збільшення очікуваних майбутніх вигід для ТОВ «Партнер Агропром».

Відповідно, такі витрати є модернізацією (поліпшення) об`єктів основних засобів та для цілей бухгалтерського обліку визнаються капітальними інвестиціями.

Суд критично відноситься та не бере до уваги посилання позивача на Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 30 березня 1998 року № 102, де наведені примірні переліки операцій технічного обслуговування, сезонного технічного обслуговування, перелік базових агрегатів дорожніх транспортних машин.

Так, суд зазначає, що згідно п.1.1. Положення №102, це Положення визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності. Відповідно до п.1.3, у цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

дорожній транспортний засіб (ДТЗ) - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами;

Враховуючи те, що встановлені актом перевірки ремонтні роботи здійснювалися саме на сільськогосподарській техніці, а саме комбайни, трактори, колісна техніка для всіх видів робіт що використовувалася ТОВ «Партнер Агропром» згідно договорів операційної оренди та зазначена в акті перевірки, вказане Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 30 березня 1998 року № 102 не визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що виконані на орендованій позивачем техніці ремонтні роботи охоплювались поняттям капітального ремонту, оскільки проводились за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих) та ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), містили вищезазначені ознаки поліпшень, призводячи у перспективі до продовження строку корисної експлуатації нежитлових приміщень, та покращуючи можливості виробничих потужностей позивача.

З огляду на увесь перелік робіт в комплексі, проведених у межах вказаного ремонту, а також їх характеристику (заміна ключових компонентів двигуна, трансмісії або інших важливих систем) суд не вважає обґрунтованим висновок позивача про те, що ці роботи становили собою поточний ремонт, який був спрямований лише на підтримання сільськогосподарської техніки у робочому стані.

У такому випадку навіть один факт подовження строку корисного використання об`єкта оренди (сільськогосподарської техніки), що безумовно мало місце внаслідок проведення такого обсягу робіт, вже свідчить про здійснення саме капітального ремонту, незалежно від того, як платник бажає визначити відповідний характер робіт у документах, які ним оформляються.

Отже, витрати, понесені позивачем у зв`язку із капітальними ремонтними роботами орендованої техніки, для цілей бухгалтерського обліку визнаються капітальними інвестиціями.

Суд звертає увагу, що станом на момент розгляду справи позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що також свідчить про відсутність таких доказів під час формування податкової звітності.

А тому, суд вважає, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення від 22.03.2024 року №6285/2201-0701 на підставі висновків акта перевірки, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, у свою чергу довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних рішень, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, отже приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а тому такі рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, у зв`язку із чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 липня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" (вул. Центральна, буд. 1А, с. Білеве, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30352 , код ЄДРПОУ - 42975551) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.І. Салюк