П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/5223/24
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
18 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
в квітні 2024 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (відповідача), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2024 року №6285/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2183487,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1984988 грн., за штрафними санкціями 198499 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що виконані на орендованій позивачем техніці ремонтні роботи охоплювались поняттям капітального ремонту, оскільки проводились за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих) та ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), містили вищезазначені ознаки поліпшень, призводячи у перспективі до продовження строку корисної експлуатації техніки, та покращуючи можливості виробничих потужностей позивача. Звертає увагу, що станом на момент розгляду справи позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що також свідчить про відсутність таких доказів під час формування податкової звітності.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідач в акті перевірки не навів аргументів, щодо підстав віднесення запчастин, які підлягали замінні, до таких, що є фактично проведеним капітальним ремонтом. А представник відповідача в судовому засіданні 04.07.2024 вказав, що фіскальний орган під час перевірки керувався лише вартісним критерієм, тобто за оборотно-сальдовими відомостями відбиралися запчастини, які були дорожчими та які встановлювалися позивачем на «дороговартісну» сільськогосподарську техніку марки John Deere та Horsch.
Вважає також не спроможними наступні твердження суду першої інстанції, що «у п. 4.2.5. договору визначено, що у випадку необхідності здійснювати капітальний ремонт майна переданого в оренду за цим Договором зараховуючи вартість ремонту в рахунок орендної плати, однак відповідно до матеріалів справи та пояснень представника позивача, ТОВ "Партнер Агропром" не звертався до орендодавців з пропозицією зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати, що дає підстави суду вважати про не належне виконання позивачем умов договору».
Також зазначає, що позивачем здійснювалися не капітальні ремонти орендованої сільськогосподарської техніки, а поточні ремонти (ремонти, що підтримують об`єкт у робочому стані та не призводять до росту майбутніх економічних вигод), тому були відсутні підстави для звернення до орендодавців з пропозицією зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати.
ТОВ "Партнер Агропром" не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2024 №6285/2201-0701 та вважає його неправомірним, безпідставним, таким, що не ґрунтується на об`єктивних обставинах справи та суперечить чинному законодавству України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки щодо завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 в загальній сумі 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за квартал 2022 року в сумі 403 459 грн., за півріччя 2022 в сумі 1 214 343 грн., за три квартали 2022 року в сумі 2 936 466 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за квартал 2023 року в сумі 991 100 грн., за півріччя 2023 в сумі 2 025 637 грн., за три квартали 2023 року в сумі 2 467 687 грн. в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій в орендовану сільськогосподарську техніку.
Вважає, що судом першої інстанції надано належну правову оцінку помилковості доводів позивача.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" зареєстроване 25.04.2019. Основним видом економічної діяльності є допоміжна діяльність у рослинництві (01.61).
Відповідно до наказів ГУ ДПС у Хмельницький області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром", з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 25.04.2019 - 30.09.2023та за період з 25.04.2019 - 30.09.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Термін проведення перевірки з 15.11.2023 по 06.02.2024.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №2829/22-01-07-01/42975551 від 13.02.2024.
Документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Партнер Агропром» встановлено ряд порушень, у тому числі:
- п.44.1, п.44.2, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI, зі змінами та доповненнями; п.11, п.15 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318, п. 8 П(С)БО 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, п.21, 30, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 984 988 грн., у тому числі за три квартали 2023 рік в сумі 1984988 грн.
01.03.2024 ТОВ "Партнер Агропром" надано заперечення до Головного управління ДПС у Хмельницькій області №01/03/24 (в/х № 11061/6 від 05.03.2024) на акт документальної планової виїзної перевірки від 13.02.2024 №2829/22-01-07-01/42975551. У поданому запереченні ТОВ "Партнер Агропром" заперечував лише висновки акту щодо завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в загальній сумі 10894682 грн., в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій на орендовану сільськогосподарську техніку.
За результатами розгляду заперечення підтверджено висновки акту від 13.02.2024 №2829/22-01-07-01/42975551.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області за результатами перевірки винесено ряд податкових повідомлень-рішень, в тому числі податкове повідомлення-рішення форми "Р" №6285/2201-0701 від 22.03.2024, яке оскаржується. Відповідно до нього платнику збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2183487 грн. ( 1984988 грн. - основний платіж, 198 499 грн. - штрафні санкції).
На винесення вказаного ППР мали вплив порушення:
- пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, п.11, п.15 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318, п. 8 П(С)БО 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, п.21, 30, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 в загальній сумі 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за перший квартал 2022 року в сумі 403 459 грн., за півріччя 2022 року в сумі 1 214 343 грн., за три квартали 2022 року в сумі 2 936 466 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за перший квартал 2023 року в сумі 991 100 грн., за півріччя 2023 року в сумі 2 025 637 грн., за три квартали 2023 року в сумі 2 467 687 грн. в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій в орендовану сільськогосподарську техніку;
- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, ТОВ "Партнер Агропром" занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат на загальну суму 133 028 грн., в тому числі за 2021 рік у сумі 3 060 гривень, за три квартали 2022 в сумі 342 грн, за 2022 рік в сумі 58 328 грн., за перший квартал 2023 року в сумі 17 000 грн, півріччя 2023 року в сумі 35 905 грн., три квартали 2023 року в сумі 71 640 грн. в результаті не відображення в поданих додатках «РІ» до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, різниць, які збільшують фінансовий результат на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Оскільки в апеляційній скарзі не порушується питання щодо правомірності проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром", колегія суддів в цій частині рішення суду першої інстанції не розглядає.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 22.03.2024 №6285/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2183487,00 грн., колегія суддів враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно п.п.14.1.84 п.14.1 ст.14 ПК України інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Згідно із п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХIV(далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 «Витрати», затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі П(С)БО 16 «Витрати»), норми якого поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.
Відповідно до п.6. П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до п.11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат, прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Згідно п.п.15.4 п.15 П(С)БО 16 «Витрати» до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Пунктом 15 П(С)БО 16 «Витрати» не передбачено віднесення до складу загальновиробничих витрат вартості витрат на капітальні інвестиції в об`єкти основних засобів, що амортизуються.
Пунктом 17 П(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (далі - П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 (далі - Методичні рекомендації N 561).
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є встановлені за результатами перевірки наступні порушення: - завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у рядку 2050 Звіту про фінансові результати форми №2 в загальній сумі 10894682 грн. в результаті віднесення до її складу капітальних інвестицій в орендовану сільськогосподарську техніку.
Також встановлено, що ТОВ "Партнер Агропром" у періоді, що підлягав перевірці, надавало послуги допоміжної діяльності в рослинництві, обробітку землі орендованою сільськогосподарською технікою.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ "Партнер Агропром" орендувало техніку згідно договорів оренди основних засобів, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів тощо, укладених із орендодавцями.
Відповідно даних по рахунку бухгалтерського обліку 10 "Основні засоби" у ТОВ "Партнер Агропром" відсутні власні транспортні засоби та сільськогосподарська техніка.
У періоді, що підлягав перевірці, ТОВ "Партнер Агропром" укладено ряд типових договорів з Орендодавцями на оренду транспортних засобах та сільськогосподарської техніки.
Відповідно наданих до перевірки актів приймання-передачі основних засобів в оренду встановлено, що передані в оренду основні засоби, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, вживані, тобто були у використані.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Партнер Агропром» для здійснення господарської діяльності використовує автомобільну та сільськогосподарську техніку в загальній кількості 1532 одиниці, крім того, наявна сільськогосподарська техніка торгової марки JOHN DEERE, HORSCH по якій здійснювались ремонтні роботи з ознаками поліпшення.
Відповідно до вищевказаних договорів оренди сторони погодили, що капітальний та поточний ремонт майна переданого в оренду за цим Договором - може здійснюватись як Орендодавцем, так і Орендарем. Також у договорі визначено, що у випадку необіхдності здійснювати капітальний ремонт майна переданого в оренду за цим Договором зараховуючи вартість ремонту в рахунок орендної плати.
Поточний ремонт - ремонт, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає у заміні та/або відновленні окремих частин.
Капітальний ремонт - ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких частин, у т. ч. базових.
Перевіркою встановлено проведення ТОВ "Партнер Агропром" ремонтних робіт орендованої техніки, в тому числі: заміну вузлів та агрегатів, що мають ознаки поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізації, модифікації, дообладнання, реконструкції, тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, а саме: збільшення терміну експлуатації орендованої сільськогосподарської техніки, збільшення ресурсу, тощо за рахунок заміни чи капітального ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів) до орендованої сільськогосподарської техніки.
Відповідно наданих до перевірки актів списання товарно-матеріальних цінностей, актів здійснених ремонтних робіт, даних по рах. 207 «Запчастини» встановлено, що вартість списаних запасних частин за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 року, які використано при заміні вузлів та агрегатів, мають ознаки поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізації, модифікації, дообладнання, реконструкції, тощо) та становить 10894682 грн. Зазначені ремонтні роботи проводились на базі виробничих потужностей ТОВ «Партнер Агропром» власними робочими силами.
Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Партнер Агропром» за період з 25.04.2019 по 30.09.2023 вартість списаних запасних частин, які використано для заміни вузлів та агрегатів в загальній сумі 10894682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4152213 грн., за 2022 рік в сумі 4274782 грн., за 9 місяців 2023 року в сумі 2467687 грн. віднесено до складу собівартості реалізованих послуг, в т.ч. до загальновиробничих витрат по рахунку бухгалтерського обліку 91 "Загальновиробничі витрати", що відображено в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків:
- Д-т 903 «Собівартість реалізованих послуг» - К-т 236 «Виробництво»;
- Д-т 236 «Виробництво» К-т 91 «Загальновиробничі витрати»;
- Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» К-т 207 «Запасні частини».
Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно з п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби» «15. Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат».
Тобто, заміна запчастин не призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від використання такої орендованої техніки.
Витрати, які здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані, включають до складу витрат звітного періоду також відповідно до п. 33 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів», затверджені Наказом Міністерства фінансів 30.09.2003 р. № 561) «33. Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду».
Відповідно до п. 4.9 Правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України 06.04.2010 р. N 173 «4.9. Поточний ремонт здійснюється для усунення окремих несправностей і виконується шляхом проведення розбирально-складальних, слюсарних та інших необхідних робіт із заміною або відновленням деталей та вузлів».
Отже, поточний ремонт - це лише підтримка техніки у належному стані, придатному до експлуатації.
Тобто, поточний ремонт, це забезпечення/відновлення роботоздатності виробу, заміна/відновлення окремих частин, ремонт з заміною не більше 2-х базових агрегатів (крім кузова та рами), зокрема: заміна ременю ГРМ (газорозподільчого механізму); заміна втулок стабілізаторів; заміна амортизаторів; заміна наконечника рульової тяги; заміна бамперу; фарбувальні роботи; заміна лобового скла; заміна фари; заміна рульової рейки; відновлення автомобіля після незначного ДТП тощо.
Також слід зазначити, що відповідно до Додатку Г Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджено наказом Мінтрансу України 30.03.1998 р. № 102, до базових агрегатів відносяться: двигун з картером зчеплення у зборі, коробка передач, роздавальна коробка, гідромеханічна передача, задній міст (вісь), середній міст (вісь), передня вісь (міст), рульове керування, кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля, кузов автобуса, рама, підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.
Отже, з врахуванням вищезазначеного можна дійти висновку, що заміна запасних частин (ремнабір двигуна, ремкомплект двигуна, комплектний блок двигуна, блок двигуна комплектний), які не відносяться до базових агрегатів, підприємством обліковано відповідно до вимог законодавства та віднесено до складу витрат звітного періоду.
Відповідно до техніко-економічних характеристик вказаних запчастин всі вони становлять витратні матеріали на роботу техніки, призначені для забезпечення та/ або відновлення працездатності, не збільшують термін корисного використання об`єктів, не збільшують очікувані майбутні вигоди, тому що не збільшують виробничий ресурс орендованих основних засобів, а лише підтримують об`єкти в робочому стані. Відповідно відносяться до поточного ремонту техніки. Заміна вказаних запчастин не призводить до зростання очікуваного терміну корисного використання об`єкта, не призводить до збільшення кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заміна запасних частин, що вказані в Акті перевірки не є модернізацією, модифікацією тощо. Дані ремонти виконувались виключно для поточних ремонтів.
Таким чином, ТОВ "Партнер Агропром" обґрунтовано віднесено до складу собівартості реалізованих послуг за рахунок віднесення їх до загальновиробничих витрат по рахунку бухгалтерського обліку 91, відповідно проводкам бухгалтерського обліку: Д-т 903 «Собівартість реалізованих послуг» - К-т 236 «Виробництво»; Д-т 236 «Виробництво» К-т 91 «Загальновиробничі витрати»; Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» К-т 207 «Запасні частини».
Разом з тим, відповідач в акті перевірки не навів аргументів, щодо підстав віднесення запчастин, які підлягали замінні, до таких, що є фактично проведеним капітальним ремонтом.
Слід також зазначити, що з аналізу наведених правових положень слідує, що в бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед, враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об`єкта.
Так, витрати, які здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт.
В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об`єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.
У постанові від 10 квітня 2020 року (справа № 1440/1967/18) Верховний Суд вказав, що саме керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності вирішує як класифікувати видатки. Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об`єкта основних засобів, а які пов`язані з підтримкою їх в робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об`єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого. З наведеного випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх робочому стані.
Слід також зауважити, що проведення капітального ремонту саме по собі не свідчить про необхідність автоматичної капіталізації понесених у такому випадку витрат. Необхідність капіталізації пов`язується саме із впливом проведеного ремонту на вартість основного засобу, період його експлуатації та взагалі можливість останньої без проведення ремонтних робіт.
У постанові від 22 червня 2020 року (справа № 640/20205/18), а також у постанові від 01 квітня 2021 року у справі № 640/4693/19 Верховний Суд, підтримуючи позицію, викладену у постанові від 10 квітня 2020 року, зазначив, що право керівника підприємства на класифікацію витрат (поточні чи капітальні) не можна вважати таким, що є дискреційним. Така класифікація витрат має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства та встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
З матеріалів справи встановлено, що наказом ТОВ "Партнер Агропром" від 01.01.2021 "Про проведення ремонтів сільськогосподарської техніки" (Т.4, а.с. 30) визначено зокрема, що для усунення окремих несправностей власними силами проводити поточний ремонт із заміною або відновленням деталей та вузлів, а необхідність поточного ремонту фіксувати в Дефектному акті, який складається та підписується членами кваліфікованої комісії.
Відповідно до зазначеного наказу у випадку поломок орендованої сільськогосподарської складалися комісійні дефектні акти (копії дефектних актів в матеріалах справи), в яких зазначалася потреба здійснення ремонтних робіт із заміни запчастин.
Колегія суддів вважає, що оскільки позивачем здійснювалися не капітальні ремонти орендованої сільськогосподарської техніки, а поточні ремонти (ремонти, що підтримують об`єкт у робочому стані та не призводять до росту майбутніх економічних вигод), тому в позивача були відсутні підстави для звернення до орендодавців з пропозицією зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що оскільки "двигун", "вісь", відноситься до базових агрегатів, відповідно виконані ТОВ "Партнер Агропром" ремонтні роботи на орендованій сільськогосподарській техніці за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих, агрегатів) та капітального ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), відносяться до капітального ремонту техніки, а не поточного як зазначає позивач, чим збільшують термін експлуатації техніки, ресурс корисного використання, а не забезпечують збереження та відновлення належного технічного стану машин.
Таким чином, виконані ремонтні роботи на орендованій сільськогосподарській техніці на загальну суму 10 894 682 грн. в тому числі за 2021 рік в сумі 4 152 213 грн., за 2022 рік в сумі 4 274 782 грн., за 9 місяців 2023 року в сумі 2 467 687 грн. за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих) та поточного ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), не можуть бути беззаперечним доказом збільшення очікуваних майбутніх вигод для ТОВ «Партнер Агропром».
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що виконані на орендованій позивачем техніці ремонтні роботи охоплювались поняттям капітального ремонту, оскільки проводились за рахунок заміни окремих частин (комплектуючих) та ремонту агрегатів (блоки двигуна у зборі, набори для капітального ремонту двигунів, вали приводні, вали карданні, двигуни електричні, головки блока двигунів), містили вищезазначені ознаки поліпшень, призводячи у перспективі до продовження строку корисної експлуатації нежитлових приміщень, та покращуючи можливості виробничих потужностей позивача.
З огляду на увесь перелік робіт в комплексі, проведених у межах вказаного ремонту, а також їх характеристику (заміна ключових компонентів двигуна, трансмісії або інших важливих систем) колегія суддів погоджується із позивачем, що ці роботи становили собою поточний ремонт, який був спрямований лише на підтримання сільськогосподарської техніки у робочому стані.
Отже, в суду першої інстанції було достатньо належних доказів, які б підтверджували протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2024 року №6285/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 183 487,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 984 988 грн., за штрафними санкціями 198 499 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи щодо відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Агропром" задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року скасувати.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2024 №6285/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 183 487,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1 984 988 грн., за штрафними санкціями 198 499 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123133196 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Смілянець Е. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні