Ухвала

від 01.07.2024 по справі 758/5965/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВИНЗАВОД», на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Винзавод» (код 35133780), шляхом заборони державним реєстраторам органів державної реєстрації, посадовим особам Міністерства Юстиції України, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією, перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «Винзавод» (код 35133780), із зобов`язанням державних реєстраторів органів державної реєстрації, посадових осіб Міністерства Юстиції України, приватних та державних нотаріусів, в порядку виконання ухвали внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язані з державною реєстрацією, перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «Винзавод» (код 35133780).

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВИНЗАВОД», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.

Вказує, що будь-яка діяльність ТОВ «Винзавод», яка може бути пов`язана зі збройною агресією російської федерації проти України, сприяння і фінансування терористичної діяльності в Україні, з початку березня 2022 року була об`єктивно фізично неможливою, оскільки починаючи із цього часу ТОВ «Винзавод» фактично повністю втратило контроль і взагалі не мало доступу до приміщення, де знаходилось товариство, а з квітня 2023 цей об`єкт нерухомості примусово відчужений для потреб держави в умовах воєнного стану.

Відтак висновки слідчого судді про здійснення ТОВ «Винзавод» фінансування дій, передбачених ст. 110-2 КК України, ґрунтуються виключно на припущеннях.

При цьому товариство в принципі не здійснювало жодних переказів та розрахунків за межі України.

Окрім цього, ключовою підставою для накладення арешту слугував встановлений досудовим розслідуванням зв`язок між ТОВ «Винзавод» та ОСОБА_7 , однак сам ОСОБА_7 не є особою, якій оголошено підозру у кримінальному провадженні № 42022102070000197.

Жодних доказів того, що вказана особа - ОСОБА_7 є власником чи керівником товариства або особою, яка безпосередньо впливає на діяльність та управління ТОВ «Винзавод» не надано.

Орган досудового розслідування не стверджує про те, що ОСОБА_7 має російське громадянство, а іменує його абстрактно і бездоказово як «російського бізнесмена» з суперечливим додаванням про «інтереси України».

Крім того, ОСОБА_7 не є бенефіціаром Компанії «Нікто ЛТД» та Корпорації ППМІТ ІНК, які є власниками корпоративних прав ТОВ «Винзавод», на які слідчим суддею накладено арешт. Кінцевими бенефіціарами вказаних компаній є громадянин України та громадянин Казахстану, тобто особи що не мають жодного відношення до даного кримінального провадження.

Накладення арешту на корпоративні права призвело до безпідставного втручання у право приватної власності Компанії «Нікто ЛТД» та Корпорації ППМІТ ІНК та до абсолютної не співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та меті застосування арешту майна, у результаті чого ці компанії не можуть реалізувати свої права на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На думку автора апеляційної скарги, стороною обвинувачення не доведено і належність арештованих корпоративних прав ознакам визначеним ст. 98 КПК України, так як корпоративні права не є матеріальними об`єктами, тож не можуть виступати речовими доказами.

Враховуючи, що про наявність оскаржуваного рішення ТОВ «Винзавод» стало фактично відомо лише 16.05.2024 та з урахуванням вимог чинного законодавства апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критерієм, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000197 від 01.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 від 27.07.2022 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 42022102070000197 від 01.06.2022 речовим доказом.

27.07.2022 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, а саме 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Винзавод» (код 35133780), шляхом заборони державним реєстраторам органів державної реєстрації, посадовим особам Міністерства Юстиції України, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією, перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «Винзавод» (код 35133780), із зобов`язанням державних реєстраторів органів державної реєстрації, посадових осіб Міністерства Юстиції України, приватних та державних нотаріусів, в порядку виконання ухвали внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язані з державною реєстрацією, перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «Винзавод» (код 35133780), посилаючись на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року клопотання задоволено.

Із врахуванням доданих до клопотання доказів, слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності. Не застосування цих заходів забезпечення кримінального провадження не дають змоги досягти дієвості цього кримінального провадження та уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, запобігання можливості приховування, знищення та відчуження цього майна в даному кримінальному провадженню.

На спростування доводів апелянта, з такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується в повному обсязі, та вважає безпідставними та такими, що не узгоджуються з вимогами закону, з якими пов`язано вирішення вказаного питання.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначене майно, відповідає критеріям речового доказу, у зв`язку з чим з метою збереження речового доказу підлягає арешту.

Колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Решта доводів апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв`язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВИНЗАВОД», - без задоволення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Винзавод» (код 35133780), шляхом заборони державним реєстраторам органів державної реєстрації, посадовим особам Міністерства Юстиції України, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією, перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «Винзавод» (код 35133780), із зобов`язанням державних реєстраторів органів державної реєстрації, посадових осіб Міністерства Юстиції України, приватних та державних нотаріусів, в порядку виконання ухвали внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язані з державною реєстрацією, перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «Винзавод» (код 35133780), - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВИНЗАВОД», - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4011/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 758/5965/22

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1