Постанова

від 02.07.2024 по справі 760/14954/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 760/14954/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8205/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф.

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Масив садівницьких товариств «Дружба» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року,

встановив:

по справі 19 січня 2024 року було ухвалено рішення, яким було частково задоволено позовні вимоги.

Представник відповідача в січні 2024 року подав до суду заяву, в якій просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 25 800 грн., та вказав, що загальна вартість понесених відповідачем витрат на правову допомогу склала 30 000 гривень. Враховуючи пропорцію щодо задоволених та відмовлених позовних вимог (14 процентів задоволених позовних вимог щодо стягнення коштів у порівнянні з сумами, у задоволенні яких відмовлено (86 процентів), вважає, що суму витрат на правову допомогу адвоката слід стягнути пропорційно, у розмірі 25 800 гривень.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року було частково задоволено заяву та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Масив садівничих товариств «Дружба» витрати на правничу допомогу у розмірі 21 450 гривень.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, представник позивача - ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви відповідача в повному обсязі, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення позивачки та її представника - ОСОБА_2 та представників відповідача - Поліщука О.М. та Зражевського Д.В. , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ГО «Масив садівничих товариств «Дружба» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 12 424 гривні 28 копійок та компенсацію за 65 днів невикористаної відпустки у розмірі 30 716 гривень 40 копійок.

Зобов`язано відповідача за період з 01 січня 2022 року по 21 вересня 2022 року нарахувати на заробітну плату позивача єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в порядку ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та сплатити цю суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку, подати до державних органів відповідні фінансові звітності.

В іншій частині вимог відмовлено.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив додаткове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В статті 133 ЦПК України передбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У своїй апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, не надано позивачу можливості висловити свої заперечення проти витрат відповідача, які є неспівмірними зі складністю справи та витраченим часом.

У матеріалах справи міститься договір № 02.03/2023 про надання правової допомоги від 02 березня 2023 року, ордер на надання правничої допомоги від ГО «Масив садівничих товариств «Дружба» на Поліщука О.М. , копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Поліщука О.М., додаткова угода від 06 березня 2023 року до договору № 02.03/2023 про надання правової допомоги від 02 березня 2023 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2023 року за договором № 02.03/2023 про надання правової допомоги від 02 березня 2023 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 30 листопада 2023 року за договором № 02.03/2023 про надання правової допомоги від 02 березня 2023 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 20 січня 2024 року за договором № 02.03/2023 про надання правової допомоги від 02 березня 2023 року, платіжна інструкція № 236 від 24 січня 2024 року на суму 30000 гривень (призначення платежів - за надання правової допомоги згідно договору № 02.03/2023 про надання правової допомоги від 02 березня 2023 року).

Таким чином, заявлену позивачем вимогу майнового характеру судом задоволено у розмірі 14 відсотків від загальної ціни позову. Тому стягненню з відповідача підлягає ще 1 120 гривень витрат на правничу допомогу (за часткове задоволення майнової позовної вимоги).

При визначенні розміру правничої допомоги суд виходив з критерію пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням суду заявлені позивачем вимоги задоволено частково, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 9 120 гривень.

Задовольняючи частково заяву представника відповідача, суд першої інстанції зазначив, що 50 відсотків витрат на правничу допомогу, що становить 15 000 гривень, підлягають стягненню з позивача, оскільки у половині позовних вимог судом відмовлено.

Іншу немайнову вимогу (зобов`язати вчинити дії) судом задоволено, яка складає 1/4 частину від заявлених позовних вимог.

Вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за 68 днів невикористаної відпустки та середнього заробітку за час вимушеного прогулу) задоволено частково у загальній сумі 43140 гривень 68 копійок. Позивачем вимога майнового характеру була заявлена у загальній сумі 293646 гривень 14 копійок.

Оскільки заявлену позивачем вимогу майнового характеру судом задоволено у розмірі 14 відсотків від загальної ціни позову, тобто у задоволенні 86 відсотків вимоги відмовлено.

З огляду на наведене, стягненню з позивача підлягає ще 6 450 гривень (7500 / 100 х 86 = 6 450) витрат на правничу допомогу (за часткову відмову у задоволенні майнової позовної вимоги).

Враховуючи, що рішенням суду заявлені позивачем вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 21 450 гривень.

Таким чином, додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382 ЦПК України суд,

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2024 року.

Головуючий

Судді