Постанова

від 01.07.2024 по справі 442/4200/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/4200/23 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/811/212/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

Секретар Іванова О.О.

З участю: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бердар С.В., представника відповідача ВАТ «Рембуд»- адвоката Кінаш О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №442/4200/23 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Рембуд» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Рембуд», треті особи:Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛІОС»,- про витребування майна

в с т а н о в и в :

19.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Рембуд» про витребування на його користь об`єкти нерухомого майна.

В обґрунтування позову посилається на те, що ВАТ «Рембуд» належали на праві власності нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-адміністративний корпус (літ. „А-2), загальною площею 712,4 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106,

-деревообробний цех (літ. „Б-1), загальною площею 1217,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106;

-лісопильне відділення (літ. „В-l), загальною площею 209,2 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106;

-будівлю складу („Д-1), загальною площею 44,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106;

-будівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-l), загальною площею 1 401,9 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106;

-будівлю гаражу (літ. „Е-1), загальною площею 687,4 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106;

-будівлю складу (літ. „Є- 1), загальною площею 247,6 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106;

-будівлю складу (літ. „Г-1), загальною площею 3 53,2 м2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106 (далі по тексту: вісім об`єктів нерухомого майна).

Вважає, що набув право власності на зазначені об`єкти на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 27 березня 2016 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як добросовісний набувач відповідно до статті 330 ЦК України та на підставі чого ВАТ «Рембуд» відмовлено у витребуванні цього майна відповідно до ст.388 ЦК України, про що зазначено у рішенні Дрогобицького міськрайонного суду суду Львівської області від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2019 року та постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 442/4841/17.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2023 року позов задоволено.

Витребувано від ВАТ «Рембуд» на користь ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна, а саме:

- адміністративний корпус (літ. „А-2), загальною площею 712,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106;

- деревообробний цех (літ. „Б-1), загальною площею 1217,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106;

- лісопильне відділення (літ. „В-1), загальною площею 209,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106;

- будівлю складу („Д-1), загальною площею 44,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106;

- будівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-1), загальною площею 1401.9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106;

- будівлю гаражу (літ. „Е-1), загальною площею 687,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106;

- будівлю складу (літ. „Є- 1), загальною площею 247,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106;

- будівлю складу (літ. „Г-1), загальною площею 353,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Рембуд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8602 (вісм тисяч шістсот дві) гривні 08 копійок.

Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 січня 2024 року стягнуто зВідкритого акціонерного товариства „Рембуд на користь ОСОБА_1 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривеньсудовихвитрат на професійну правничу допомогу.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2023 року оскаржила представник ВАТ «Рембуд» -адвокат Кінаш О.А. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним , необгрунтованим та таким, що ухвалене без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 набув у власність частки спірного майна від ОСОБА_3 , а з позовом звернувся про витребування всього майна - вісім одиниць нежитлових приміщень. Звертає увагу, що у справі №442/3663/20 спір про визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_1 не вирішувався.

Крім того, ідентичність майна, яке вибуло з володіння ОСОБА_1 та майна, яке він просить витребувати у ВАТ «Рембуд», не підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про витребування нерухомого майна, власником якого він ніколи не був. Стверджує, що в судовому порядку ВАТ «Рембуд» були скасовані всі судові рішення та визнані недійсними як перший так і останні правочини з ланцюжка правочинів, у тому числі правовстановлювальні договори купівлі - продажу, відповідно до яких ОСОБА_1 набув майно у власність. Оскільки після визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_1 придбав нерухоме майно, відповідно, він втратив право власності на це майно, тому позов про витребування майна від ВАТ «Рембуд» не може бути задоволений через відсутність у позивача майнового права (права власності на спірне нерухоме майно). Вважає, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності. Звертає увагу, що у справі №442/3588/21 відкрито касаційне провадження. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

16.02.2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Бердар С.В. надано суду відзив на апеляційну скаргу представника відповідача ВАТ «Рембуд»-адвоката Кінаш О.А.

У відзиві адвокат Бердар С.В. зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов про витребування майна від ВАТ «Рембуд» виходив з того, що ОСОБА_1 набув право власності на спірне марно як добросовісний набувач, відповідно до ст.330 ЦК України і зазначена обставина встановлена рішенням суду у справі № 442/4841/17. Позивач ОСОБА_1 не погоджується з твердженнями апелянта про пропуск строку позовної давності за вимогами про витребування майна від ВАТ «Рембуд». Не заслуговують на увагу твердження апелянта, що ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про витребування нерухомого майна, власником якого він ніколи не був. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 було зареєстровано по кожному об`єкту нерухомого майна частки у розмірі 1/2 і 1/2, що в загальному становило право власності на цілий об`єкт. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача ВАТ «Рембуд»-адвоката Кінаш О.А. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Бердар Ю.С., вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК), статей 15,16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у спосіб, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені ст.16 ЦК.

Під час вибору способу захисту цивільного права, необхідним є враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду прописала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам. Подібні висновки висвітлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 04 вересня 2019 року у справі № 916/3156/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц зазначено, що «відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість, вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (п.100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц.

Задоволення віндикаційногопозову єпідставою длявнесення відповідногозапису доДержавного реєструречових правна нерухомемайно. Такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Тому, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами по справі ОСОБА_1 як позивачем та відповідачем ВАТ «Рембуд» виник спір з приводу восьми об`єктів нежитлових приміщень, які є спірними. Спірне нерухоме майно перебувало в іпотеці за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ВАТ «Рембуд» як забезпечення виконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Виконавчим написом №181, вчиненим 26.05.2009 року приватним нотаріусом Дрогобицького РНО Лаганяк Т.І. запропоновано на задоволення вимог ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у розмірі 2115501,03 грн. звернути стягнення на належне ВАТ «Рембуд» на праві власності нерухоме майно.

06.10.2014 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки, стягнення на яке звернено виконавчим написом №181, вчиненим 26.05.2009 приватним нотаріусом Лаганяк Т.І.

Відповідно до протоколу №5702 проведення електронних торгів, визначено переможця- ФОП ОСОБА_4 та видано акт державного виконавця від 20.10.2014 про реалізацію предмета іпотеки. На підставі зазначеного акта видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке стало підставою для судових спорів, які продовжуються до цього часу та які суд першої інстанції прописав у хронологічному порядку.

Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2018 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2019 року та постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №442/4841/17 ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірних об`єктів нерухомого майна відповідно до статті 330 ЦК України, на підставі чого ВАТ «Рембуд» відмовлено у витребуванні цього майна відповідно до статті 388 ЦК України.

За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 01 березня 2023 року у справі №442/3663/20 зазначив, що «суди не звернули увагу, що оскільки у справі № 442/4841/17 встановлено, що ОСОБА_1 єдобросовісним набувачемспірного нерухомогомайна та відмовлено у задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача, то він набув правовласності напідставі статті 330 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року, справа № 442/3588/21 Верховний Суд прописав, що ВАТ «Рембуд» вже реалізував своє право на судовий захист речового права від порушень в належний спосіб та у встановленому порядку і з приводу вказаного спору компетентним судом було прийнято відповідне судове рішення у справі № 442/4841/17, яке набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника ВАТ «Рембуд», що договори купівлі-продажу спірних об`єктів нерухомого майна від 27 березня 2016 року, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скасовані, відповідно, позивач ОСОБА_1 не вправі вимагати витребування зазначених об`єктів у свою власність, не знайшли свого підтвердження. Зазначене спростовується способом захисту порушеного права ОСОБА_1 про який описано вище, а саме, як добросовісного набувача і не тільки частини спірних об`єктів, а всіх восьми об`єктів, оскільки 27 березня 2016 року було укладено два договори купівлі-продажу по частині кожний: один із продавцем ОСОБА_2 , другий із ОСОБА_3 на що представник відповідача-адвокат Кінаш О.А. не звернула уваги. Крім того, позбавлення позивача права власності у зв`язку недійсністю договорів купівлі-продажу протирічить положенням ст.330 ЦК України, оскільки нівелюється законна сила судового рішення про відмову у витребуванні майна в ОСОБА_1 як добросовісного набувача.

За змістом ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 442/3663/20 прописав, що тлумачення ст. 330 ЦК свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов:

-факт відчуження майна;

-майно відчужене особою, яка не мала на це права;

-відчужене майно придбав добросовісний набувач;

-відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині пропуску позивачем ОСОБА_1 строку позовної давності за вимогами про витребування майна від ВАТ «Рембуд», судом правильно зазначено, що такий не пропущений. На підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 у справі №442/3663/20, здійснено державну реєстрацію права власності на спірні вісім об`єктів нежитлових приміщень за ОСОБА_1 . Реєстрацію права власності проведено 01.03.2021-19.03.2021.

На момент винесення Верховним Судом постанови (01.03.2023) про скасування рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 у справі № 442/3663/20 право власності на спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Скасовуючи вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 вказав, що ефективним, належним способом захисту права власності позивача, є віндикаційний позов про витребування спірного майна від ВАТ «Рембуд», а не вимоги про скасування записів про державну реєстрацію.

На час звернення ОСОБА_1 із зазначеним позовом про витребування майна, реєстрація права власності на всі вісім об`єктів нежитлових приміщень у АДРЕСА_1 проведена за відповідачем ВАТ «Рембуд», відтак, строк позовної давності є перерваним зазначеними рішеннями судів та позивачем ОСОБА_1 не пропущений.

Віндикаційний позов-це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння, тобто, позов неволодіючого власника до володіючого не власника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: а) фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; б) юридичне вибуття майна з володіння, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом ( постанова Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18.

З огляду на викладене, віндикаційний позов пред`являється до особи, за якою зареєстровано майно.

ВАТ «Рембуд» після винесення Верховним Судом постанови від 01.03.2023 року у справі № 442/3663/20, зареєстрував право власності на спірне майно 26.05.2023року, тому до 26.05.2023 позивач ОСОБА_1 не міг пред`явити позов про витребування майна від ВАТ «Рембуд», оскільки сам відповідач не був належним власником спірних нежитлових приміщень.

Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 травня 2023 року та постановою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року залишено касаційну скаргу ВАТ «Рембуд» на зазначені рішення першої та другої інстанції без задоволення, а оскаржувані рішення без змін у справі № 442/3588/21 за позовом ВАТ «Рембуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з участю третіх осіб: приватний нотаріус ЛМНО Гулієв А.А., ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» про визнання за ВАТ «Рембуд» право власності на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належно проаналізував прийняті судами рішення та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.375 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рембуд» залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05 липня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк