Постанова

від 09.07.2024 по справі 461/9080/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9080/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/48/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Галичина», Публічне акціонерне товариство «Ковельмолоко», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року зупинено провадження у цивільній справі 461/9080/15-ц до набрання законної сили судовим рішенням Галицького районного суду м.Львова у справі № 461/2992/15-ц за позовом AT «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 , треті особи ПАТ «Ковельмолоко», ПрАТ «Галичина» про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалу суду оскаржило АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідно до пункту 6 частини першої статі 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не наведено об`єктивних доводів у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду даної цивільної справи до розгляду справи №461/2992/15. Крім того, зібрані у справі № 461/9080/15 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому зупинення провадження у справі, у даному випадку, буде суперечити принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Вважає, що посилання суду на неможливість визначення предмету спору у справі №461/2992/15-ц у зв`язку з перебуванням такої поза межами суду, а саме в суді апеляційної інстанції, є помилковим, так як позивачем надано копію позовної заяви у справі № 461/2992/15, а Єдиний державний реєстр містить судові рішення у справі № 461/2992/15, з яких вбачається, що предметом позову є саме стягнення кредитної заборгованості станом на 04.03.2015. Вказує на те, що 19.12.2023 Львівським апеляційним судом було скасовано ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 28.03.2023 про призначення експертизи у справі № 461/2992/15 та направлено справу до Галицького районного суду м. Львова для подальшого судового розгляду, що додатково дозволяє суду у даній справі встановити предмет позову у справі № 461/2992/15 до винесення судового рішення по суті позову.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не повністю відповідає.

Частиною першою статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на наведене, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 308/5006/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 1522/27468/12, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Судом установлено, що у серпні 2015 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитними договорами №151213К8 від 20.03.2013, №151214К5 від 06.03.2014, №151407К37 від 21.08.2008 та №151208К34 від 25.06.2008, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013, яка виникла у період з 05.03.2015 по 31.07.2015 у розмірі 20 231 816,26 (двадцять мільйонів двісті тридцять одна тисяча вісімсот шістнадцять, 26) доларів США та 182 855 595,54 (сто вісімдесят два мільйони вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 54 коп.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2017 у цій справі позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за Кредитним договором №151213К8 від 20.03.2013, №151214К5 від 06.03.2014, №151407К37 від 21.08.2008 та №151208К34 від 25.06.2008, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013, яка виникла у період з 05.03.2015 по 31.07.2015 у розмірі 20 231 816,26 (двадцять мільйонів двісті тридцять одна тисяча вісімсот шістнадцять, 26) доларів США та 182 855 595,54 (сто вісімдесят два мільйони вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 54 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 3654,00 грн сплаченого судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.11.2022 рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 жовтня 2017 року змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитними договорами № 151213К8 від 20 березня 2013 року, № 151407К37 від 21 серпня 2007 року та № 151208К34 від 25 червня 2008 року укладених в рамках Генеральної кредитної угоди № 151213N2 від 20 березня 2013 року у період з 05.03.2015 по 31.07.2015 в загальному розмірі 18 691 644,43 доларів США (Вісімнадцять мільйонів шістсот дев`яносто одна тисяча шістсот сорок чотири, 43 доларів США) та 158 509 475 гривень (Сто п`ятдесят вісім мільйонів п`ятсот дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень). В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

28.11.2023 у суді першої інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №461/2992/15.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.10.2023 у справі №461/9080/15-ц щодо не з`ясування тотожності предмету спору у справах №461/9080/15-ц та №461/2992/15-ц, а також неможливістю визначення предмету спору у справі №461/2992/15-ц у зв`язку з перебуванням такої поза межами суду, а саме в суді апеляційної інстанції, провадження у даній справі необхідно зупинити до набрання законної сили рішення Галицького районного суду м.Львова у справі №461/2992/15-ц.

З цим висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки зібрані у справі №461/9080/15 докази дозволяють з`ясування тотожності предмету спору у справах №461/9080/15-ц та №461/2992/15-ц, оскільки матеріали справи містять копію позовної заяви у справі №461/2992/15-ц (а.с.114-119 т.9), що виключає об`єктивну неможливості розгляду цієї справи, а тому зупинення провадження у справі, у даному випадку, буде суперечити принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено об`єктивну неможливість розгляду даної справи на підставі зібраних у справі доказів та не виключає можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд першої інстанції постановив ухвалу про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України без обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не мотивував належним чином підстав для зупинення провадження в даному випадку, є обґрунтованими.

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 10.07.2024

Головуючий

Судді