Постанова

від 13.06.2024 по справі 522/22305/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/863/24

Справа № 522/22305/14-ц

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Триколіч І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-К», ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-А», Виконавчий комітет Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», Спільне українсько-чеське підприємство «Інекон-Сервіс» про визначення права власності на нежитлові приміщення, визнання договорів недійсними, зобов`язання звільнити приміщення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ним у липні 2006 року укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун» про участь у фонді фінансування будівництва виду «А». Предметом вказаного договору були грошові кошти, які сплачені позивачем на рахунок ТОВ «Інвест Таун» для фінансування будівництва офісного приміщення № 4, що розташоване у житловому будинку АДРЕСА_1 . Про перерахування коштів на рахунок ТОВ «Інвест Таун» позивачу видано свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва. Після введення об`єкта фінансування в експлуатацію позивач звернувся до ТОВ «Інвест Таун» із вимогою підготовити акт прийому-передачі, проте отримав відповідь, що отримані кошти на рахунок генерального підрядника не перераховані. Вказані обставини стали підставою звернення до суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2022 року змінити, задовольнивши вимоги ОСОБА_1 частково, а саме:

-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_2 , площею 22,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_3 , площею 58,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_4 , площею 65,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Фагман - К» (код ЄДРПОУ - 36155412) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_2 , площею 22,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом видалення з Державного Растру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_2 , площею 22,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман - К» (код ЄДРПОУ - 36155412) та внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) права власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_2 , площею 22,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_3 , площею 58,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_4 , площею 65,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом видалення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_3 , площею 58,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення офісу АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 та внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) права власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_3 , площею 58,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_4 , площею 65,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_5 , площею 105,09 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом видалення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_5 , площею 105,09 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) права власності на нежитлове приміщення офісу № НОМЕР_5 , площею 105,09 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 13.06.2023 року на 11:00 год, відповідачі ОСОБА_3 , представник ПАТ «ПІК», а також треті особи - ОСББ «Вікторія», Виконавчий комітет ОМР, ТОВ «Інвест Таун», ДП МОУ «Південьвійськбуд», Спільне українсько-чеське підприємство «Інекон-Сервіс» не з`явилися, про причини неявки суду не повдломили, заяв про відкладення судового засідання не подали.

Від відповідача ОСОБА_2 надйшла письмова заява про розгляд справи за відсутності останньої.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи позов ОСОБА_1 про визнанняправа власностіна нежитловіприміщення,визнання договорівнедійсними,зобов`язання звільнитиприміщеннябез задоволення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення. При цьому суд виходив також із відсутності підстав для застосування строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.

Обставини встановлені судом, а також обставини, які встановлені судами в інших справах щодо правовідносин, які склались між учасниками справи:

-у липні 2006 року між ОСОБА_1 (довірителем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ТАУН» (управитель) було укладено договір на інвестування будівництва нерухомого майна, пунктом 2.6. якого управитель гарантував довірителю, що він має право вимоги на об`єкт інвестування згідно договору про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного з 22 управлінням начальника робіт (в/ч НОМЕР_6 ). За змістом пункту 10.6 договору № 1-0 від 17.07.2006 року та п. 10.7 договорів № 2-0 від 18.07.2006 року, № 3-0 від 25.07.2006 року щодо участі у Фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ) укладених між ОСОБА_1 (довіритель) та ТОВ «Інвест-Таун» (управитель) у разі припинення договору з ініціативи управителя останній повертає довірителю протягом місяця всі отримані від нього кошти і виплачує при цьому довірителю неустойку в розмірі три відсотки від суми, отриманої на момент розірвання даного договору;

- підставою отриманих ТОВ «Інвест-Таун» від 22 УНР повноважень був договір від 30.06.2006 року № 07 про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , згідно з яким ТОВ «Інвест-Таун» створило Фонд фінансування будівництва (ФФБ) та шляхом укладення договорів залучило для участі в інвестуванні цього будівництва позивача, який перерахував кошти. Пунктом 1.1. зазначеного договору сторонами визначено, що предметом договору є гроші (грошові кошти) передані довірителем управителю. Предмет договору включається до фонду фінансування будівництва виду «А», що є об`єктом управління управителя на який розповсюджується режим довірчої власності. Пунктом 1.4 цього договору визначено, що в порядку та на умовах договору управитель за рахунок залучених від довірителя коштів здійснює інвестування у будівництво частки житлового будинку (далі об`єкт будівництва). Згідно п. 2.6 цього договору управитель гарантує довірителю, що він має право вимоги на об`єкт інвестування згідно договору про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , укладеного із 22 управлінням начальника робіт (в/ч НОМЕР_6 ), яке є забудовником цього будинку;

-згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.12.2004 року № 733 Повноваження забудовника будівництва по АДРЕСА_1 надавались військовій частині НОМЕР_6 ;

-згідно з копією архівної довідки Південного оперативного командування від 25.06.2007 року №1150, військова частина НОМЕР_6 із 28.02.2003 року анульована;

- на час винесення рішення виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.12.2004 року військової частини НОМЕР_6 вже не існувало.

Доказів щодо наділення виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 управління начальника робіт повноваженнями забудовника будівництва суду не надано.

Згіно з наказом Міністра оборони України від 07.08.2006 року № 483 діяльність 22 правління начальника робіт припинено, а його правонаступником визнано Державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд»;

-в матеріалах справи відсутні докази того, що державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» у ході прийняття повноважень 22 управління начальника робіт переоформило на себе повноваження, які були надані військовій частині рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.2003 року та набуло прав забудовника житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

-всі взаємовідносини сторін по організації будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , які виникли в ході організаційних заходів, пов`язаних із ліквідацією підприємств, були урегульовані ухвалою Господарського суду Одеської області шляхом затвердження мирової угоди від 18.02.2008 року у справі № 22/82-07-1860. Цією ж угодою визначено та затверджено витрати всіх сторін, понесені ними на інвестування будівництва, та встановлений подальший порядок розпорядження житловим будинком;

-рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.06.2008 року № 727 у зв`язку із ліквідацією військової частини НОМЕР_7 та на підставі звернення ДП «Південьвійськбуд» функції забудовника житлового будинку по АДРЕСА_1 передано ПАТ (ЗАТ) «ПІК». Цим же рішенням, на ПАТ (ЗАТ) «ПІК» покладено зобов`язання провести розрахунок із Виконавчим комітетом Одеської міської ради за компенсацію по незавершеному будівництву;

-представником ПАТ (ЗАТ) «ПІК» надано державний акт про введення житлового будинку по АДРЕСА_1 в експлуатацію та зазначено, що ніяких договірних зобов`язань цього підприємства із ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_1 не існує. Кошти на інвестування будівництва це підприємство від даних осіб не отримувало (т. 2 а.с. 107-221);

-на час розгляду справи позивачем фактично не проведено інвестування будівництва об`єктів нерухомого майна, кошти позивача, що перебували на розрахунковому рахунку ТОВ «Інвест Таун» повернуті позивачу у повному обсязі, а тому відсутні підстави по визнанню права власності на нерухоме майно за позивачем;

-згідно з відповіддю юридичного департаменту ОМР № 894 вих. від 23 березня 2015 року з додатками, спірні приміщення побудовані за рахунок інших фізичних осіб (т. 2 а.с. 10-58);

-згідно з інформацією директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-К» про те, що житлові та нежитлові приміщення, на інвестування будівництва яких укладались договори між позивачем та ТОВ «Інвест Таун», під такими номерами та такими площами у введеному в експлуатацію житловому будинку по АДРЕСА_1 відсутні.

Крім того, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що

судами розглянуті:

1. Справа №522/2364/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства оборони України «Південьвійськбуд» (далі ДПО України «Південьвійськбуд»), Публічного акціонерного товариства «ПІК» (далі ПАТ «ПІК»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун» (далі ТОВ «Інвест Таун»), спільного українсько-чеського підприємства «Інекон-Сервіс» (далі СУЧП «Інекон-Сервіс»), треті особи: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі УКБ ОМР), Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі ДАБІ в Одеській області), Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі ВК ОМР), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним функцій замовника будівництва, визнання недійсним акта готовності об`єкта до експлуатації, визнання недійсним та скасування свідоцтва.

Постановою Верховного Суду від 26.04.2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року залишено без змін.

Верховний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність ОСОБА_1 наявності порушених, оспорюваних чи невизнаних його прав та зазначив, що: «звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просив визнати недійсними функції замовника за ПАТ «ПІК» по будівництву будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас такі вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у зв`язку з ліквідацією військової частини НОМЕР_6 рішенням ВК ОМР від 24 червня 2008 року № 727 на підставі звернення ДП «Південьвійськбуд», яке за наказом Міністра оборони України від 07 серпня 2006 року № 483 є правонаступником 22 управління начальника робіт, функції забудовника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 передано ПАТ «ПІК». Рішення ВК ОМР є чинним та ніким не оспорене. Судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено, що 22 управління начальника робіт та ДП «Південьвійськбуд» не набули повноважень забудовника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем не надано доказів неправомірності видачі Інспекцією ДАБК в Одеській області свідоцтва № 15000528 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Узагальнюючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки позивач звернувся до суду за відсутності порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає судовому захисту».

Судами у справі № 522/2364/17-ц встановлено, що:

-рішенням ВК ОМР від 13 грудня 2001 року № 845 дозволено в/ч НОМЕР_6 здійснити проектування та будівництво 7-ми поверхового 2-х секційного жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

-рішенням ВК ОМР від 23 грудня 2004 року № 733 «Про внесення пропозицій щодо надання військовій частині НОМЕР_6 земельної ділянки в оренду для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, загальною площею 0,3595 га, за адресою: АДРЕСА_1 » військовій частині НОМЕР_6 надано дозвіл на будівництво 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, на земельній ділянці загальною площею 0,3595 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Термін завершення будівництва 1 квартал 2008 року, затверджений договір на право забудови. Зобов`язано оформити документи землекористування;

-рішенням ОМР від 28 січня 2005 року в/ч НОМЕР_6 надано в оренду до трьох років земельну ділянку, площею 0,3595 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку в/ч НОМЕР_6 для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, загальною площею 0,3595 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-24 липня 2008 року ОМР прийнято рішення № 727 «Про передачу функцій замовника будівництва ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 .

З наданої копії акта готовності об`єкта до експлуатації від 24 червня 2009 року № 528 таке рішення прийнято приймальною комісією у складі голови замовника ОСОБА_8 , голови спостережної ради ЗАТ «ПІК», членів комісії 6 посадових осіб;

-20 червня 2009 року заст. начальника Інспекції ДАБК в Одеській області ЗАТ «ПІК видано свідоцтво № НОМЕР_8 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил замовнику будівництва» на 6-10 поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудованими офісами та прибудовами, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-26 липня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_5 укладений договір № 1\18 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є квартира АДРЕСА_4 ;

-26 липня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_6 укладений договір № 2/36 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є квартира АДРЕСА_5 ;

-26 липня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_7 укладений договір № 3/37 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є квартира АДРЕСА_6 ;

-рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року (справа № 522/22304/14) у позові СУЧП «ІНЕКОМ-Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа ЗАТ «ПІК», про визнання недійсними договорів відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2016 року залишено без змін вказане рішення. При цьому в ухвалі зазначено, що недійсність договору від 30 червня 2006 року № 07 про організацію спорудженого житлового будинку, не є підставою для визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва;

-рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2010 року у справі № 2-2786/09 відмовлено у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 до ТОВ «Інвест Таун», ДП МОУ «Південьвійськбуд», СУЧП «Інеком-Сервіс», ЗАТ «ПІК» про зобов`язання ТОВ «Інвест Таун» перерахувати кошти ЗАТ «ПІК» ОСОБА_1 за офісні приміщення № 3/1, площею 22,8 кв. м, загальною площею 124,09 кв. м, та на інші офісні приміщення та квартири (№№ 37, 18, 36), визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, та зобов`язання ЗАТ «ПІК» оформити та видати необхідні документи для придбання права власності. Задоволено зустрічний позов СУЧП «Інеком-Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ТОВ «Інвест Таун» про визнання недійсним з моменту укладення договорів про участь у фонді фінансування будівництва;

-у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» про встановлення факту.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він прагне встановити фактичні обставини, а саме, що він, будучи командиром військової частини НОМЕР_6 та начальником 22 управління начальника робіт виконував обов`язки однієї юридичної особи та отримав згоду від ВК ОМР на статус забудовника будинку АДРЕСА_1 на 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_6 , у зв`язку з чим просив встановити факт, що саме 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_6 отримало дозвіл, відповідно до рішення ОМР від 23 грудня 2004 року № 733 на будівництво 6-10 поверхового будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року у справі № 522/8382/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що обставин спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, в даному випадку не встановлено, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів відповідачем. Доказів незаконності дій відповідача, а так само доказів неправомірності, протиправності прийнятого ВК ОМР рішення від 23 грудня 2004 року № 733, суду надано не було, а відповідно позивачем не доведено наявності факту встановлення незаконності дій відповідача. Суди вважали, що позовні вимоги задоволенню не підлягали, оскільки у цій справі відсутній спір про право.

Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року вказані судові рішення залишено без змін.

Залишаючи ці рішення без змін, суд касаційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів відповідачем, як і не надано доказів незаконності дій відповідача, а так само доказів неправомірності, протиправності прийнятого ВК ОМР рішення від 23 грудня 2004 року № 733, а відповідно позивачем не доведено наявності факту встановлення незаконності ДПО України «Південьвійськбуд»;

-з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 позов СУЧП у формі ТОВ «Інеком Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», де представником був ОСОБА_1 22 управління начальника робіт, ДП МОУ «Південьвійськбуд», третя особа ПАТ «ПІК», задоволено частково. Визнано недійсним з моменту його укладення договір від 30 червня 2006 року № 07, укладений між ТОВ «Інвест Таун» та 22 управлінням начальника робіт про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову провадження у справі припинене;

- 22 вересня 2010 року ТОВ «Інвест Таун» звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 за нововиявленими обставинами, а також подано заяву про відновлення строку на перегляд рішення від 23 листопада 2007 року № 20/203 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03 лютого 2011 року заяву позивача - залишено без задоволення, а рішення суду - залишено без змін.

2.Справа 522/11836/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Спільно-Українсько-Чеського підприємства «Інекон-Сервіс», Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБК в Одеській області, треті особи: Одеська місцева прокуратура № 3, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним рішення, визнання права на отримання виконання умов, передбачених договором, та зобов`язання виконання умов договору шляхом оформлення прав на нерухоме майно.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси рішенням від 25 жовтня 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення № 727 від 24 червня 2008 року Одеської міської ради «Про передачу функцій замовника ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва житлового будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право на отримання виконання умов передбачених договором № 7 від 30 червня 2006 року. Зобов`язано ДП МОУ «Південьвійськбуд» як замовника будівництва (внаслідок правонаступництва 22 УНР) та ТОВ «Інвест Таун» виконати умови Договору № 7 від 30 червня 2006 року в натурі шляхом оформлення прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що: «договір № 7 від 30 червня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та 22 УНР є укладеним повноважними особами, які мали для цього необхідний обсяг дієздатності, і дійсним, а отже рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 не викликає правових наслідків, які виникають внаслідок недійсності правочину.

З цього випливає і необхідність сторін цього договору повністю виконати його умови, а саме прийняти кошти, перераховані інвесторами будівництва (в тому числі кошти позивача), перераховані на рахунок фонду фінансування будівництва, утвореного ТОВ «Інвест Таун», та забезпечити оформлення права власності на інвестовані об`єкти на цих інвесторів.

Наслідками недійсності рішення № 727 від 24 червня 2008 року є: відсутність у ЗАТ «ПІК» статусу замовника будівництва, внаслідок чого воно не могло підписувати акт готовності № 528 від 24 червня 2009 року; протиправність видачі Інспекцією ДАБК свідоцтва № 15000528 від 24 червня 2009 року про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, оскільки Інспекції достеменно було відомо про відсутність у ЗАТ «ПІК» дозволу на виконання робіт (видача або перереєстрація такого дозволу входить до повноважень самої цієї Інспекції) та права користування земельною ділянкою; зобов`язання ДП МОУ «Південьвійськбуд» як замовника будівництва (внаслідок правонаступництва 22 УНР) та ТОВ «Інвест Таун» виконати умови Договору № 7 від 30 червня 2006 року у повному обсязі шляхом оформлення права власності на нерухоме майно, інвестоване позивачем та третіми особами на стороні позивача та надати позивачу та третім особам на стороні позивача необхідні документи для реєстрації права власності на об`єкти інвестування».

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційні скарги адвоката Зудової В. В., діючої від імені ОСОБА_9 , адвоката Зудової В. В., діючої від імені ПАТ «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено. Рішення Приморського районного суду міста Одеси 25 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що «замовником будівництва є ПАТ «ПІК», тому помилковими є висновки суду першої інстанції, що замовником будівництва є ДП МОУ «Південьвійськбуд». Позивачем не наведено жодних обставин та доводів, з яких випливає недійсність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24 червня 2008 року, та не зазначено жодної норми матеріального права, яка порушена при винесенні оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради; Виконавчий комітет Одеської міської ради, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межах та у спосіб, передбачений діючим на той час законодавством. Суд апеляційної інстанції не встановив порушення прав позивача прийняттям Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 24 липня 2008 року № 727. Жодних договорів на інвестування будівництва між ПАТ «ПІК» та ОСОБА_1 не було укладено, тому порушення майнових прав ОСОБА_1 з боку відповідачів відсутні».

Постановою Верховного Суду від 04.06.2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_7 залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишено без змін.

Верховний суд при цьому виходив з того, що: «повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем недійсності рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24 червня 2008 року.

Також апеляційним судом правильно не встановлено порушення прав позивача прийняттям Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення 24 липня 2008 року № 727; будь-яких договорів на інвестування будівництва між ПАТ «ПІК» та ОСОБА_1 укладено не було, тому порушення його майнових прав з боку відповідачів відсутні.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_7 про те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16, від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 04 грудня 2018 року, від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, не заслуговують на увагу з таких підстав».

Під час розгляду справи № 522/11836/20 судами встановлено, наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23 грудня 2004 року № 733 військовій частині НОМЕР_6 надано дозвіл на будівництво 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, на земельній ділянці загальною площею 0,3595 га за адресою: АДРЕСА_1 . Термін завершення будівництва І квартал 2008 року; затверджений договір на право забудови; зобов`язано оформити документи землекористування.

Рішенням Одеської міської ради від 28 січня 2005 року в/ч НОМЕР_6 надано в оренду до трьох років земельну ділянку площею 0,3595 га за вищевказаною адресою.

Розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку в/ч НОМЕР_6 для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами загальною площею 0,3595 га за вказаною адресою.

24 липня 2008 року Одеська міська рада прийняла рішення № 727 «Про передачу функцій замовника будівництва ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 .

З наданої копії акта готовності об`єкта до експлуатації від 24 червня 2009 року № 528 таке рішення прийнято приймальною комісією у складі голови замовника ОСОБА_8 , голови спостережної ради ЗАТ «ПІК», членів комісії усього 6 посадових осіб.

20 червня 2009 року ЗАТ «ПІК» видано свідоцтво № НОМЕР_8 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил замовнику будівництва» на 6-10 поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудованими офісами та прибудовами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2010 року у справі № 2-2786/09 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 до ТОВ «Інвест Таун», ДП МОУ «Південьвійськбуд», СУЧП «Інеком-Сервіс», ЗАТ «ПІК» про зобов`язання ТОВ «Інвест Таун» перерахувати кошти за офісні приміщення № 3/1 площею 22,8 кв. м, загальною площею 124,09 кв. м, та на інші офісні приміщення та квартири (№№ 37, 18, 36), визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, та зобов`язання ЗАТ «ПІК» оформити та видати необхідні документи для придбання права власності. Задоволено зустрічний позов СУЧП «Інеком-Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ТОВ «Інвест Таун» про визнання недійсним з моменту укладення договорів про участь у фонді фінансування будівництва.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2015 року у справі № 522/22304/14 відмовлено позові СУЧП «Інеком-Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа ЗАТ «ПІК», про визнання недійсними договорів.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2016 року залишено без змін вказане рішення. При цьому в ухвалі зазначено, що недійсність договору від 30 червня 2006 року № 07 про організацію спорудженого житлового будинку не є підставою для визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» про встановлення факту.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він прагне встановити фактичні обставини, а саме, що він, будучи командиром військової частини НОМЕР_6 та начальником22 управління начальника робіт, виконував обов`язки однієї юридичної особи та отримав згоду від Виконавчого комітету Одеської міської ради на статус забудовника будинку АДРЕСА_1 на 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_6 , у зв`язку з чим просив встановити факт, що саме 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_6 отримало дозвіл, відповідно до рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2004 року № 733 на будівництво 6-10 поверхового будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 31 травня 2017 року у справі№ 522/8382/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що обставин спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, в даному випадку не встановлено, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів відповідачем. Доказів незаконності дій відповідача, а так само доказів неправомірності, протиправності прийнятого Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 23 грудня 2004 року № 733 суду надано не було, а відповідно позивачем не доведено наявності факту встановлення незаконності дій відповідача. Суди вважали, що позовні вимоги задоволенню не підлягали, оскільки у цій справі відсутній спір про право.

Судом апеляційної інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 позов СУЧП у формі ТОВ «Інеком Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», де представником був ОСОБА_1 , ДП МОУ «Південьвійськбуд», третя особа ПАТ «ПІК», задоволено частково. Визнано недійсним з моменту його укладення договір від 30 червня 2006 року № 07, укладений між ТОВ «Інвест Таун» та 22 управлінням начальника робіт про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову провадження у справі припинено.

22 вересня 2010 року ТОВ «Інвест Таун» звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 за нововиявленими обставинами;

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03 лютого 2011 року заяву позивача залишив без задоволення, а рішення суду залишив без змін.

Вказане рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року набрало законної сили в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Апеляційним судом також встановлено, що після набрання вищевказаним рішенням господарського суду законної сили директор ТОВ «Інвест Таун» своїми листами неодноразово звертався до ОСОБА_1 та членів його родини про те, що ФФБ припинив свою діяльність та про необхідність повідомити реквізити рахунків, для перерахування коштів по укладених договорах.

Отже, вказане свідчить, що грошові кошти ОСОБА_1 було повернуто, та спірні приміщення побудовані за рахунок грошових коштів інших осіб, тому відсутні підстави для визнання права власності на спірні об`єкти нерухомості.

Крім того, Наказом Міністра оборони України від 07 серпня 2006 року № 483 діяльність 22-го управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління, яке було створено на базі в/ч НОМЕР_6 , припинено, шляхом приєднання до ДП МОУ «Південьвійськбуд».

Після проведення організаційних заходів у Міністерстві оборони України 22 управління начальника робіт, яке створене на базі військової частини НОМЕР_6 , не зверталось у Виконавчий комітет Одеської міської ради про внесення змін у вказане рішення по передачі повноважень забудовника, а тому 22 управління начальника робіт не набуло статусу забудовника по будівництву житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Одеська міська рада також не приймала рішення про наділення ДП МОУ «Південьвійськбуд» повноваженнями забудовника по будівництву будинку на АДРЕСА_1 .

Передавальним актом від 22 червня 2007 року, затвердженим Міністерством оборони України, встановлено, що замовником не виконано своє право на виконання робіт по інженерним внутрішнім та зовнішнім мережам, а також встановлення котельні на даху будинку.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 18/203, яке набрало законної сили, встановлено, що ДП МОУ «Південьвійськбуд» у ході організаційних заходів не набуло статусу забудовника будівництва об`єкта.

Господарським судом Одеської області рішенням від 18 лютого 2008 року у справі № 22/82-07-1860 затверджено мирову угоду між ДП МОУ «Південьвійськбуд», ЗАТ «ПІК» та СУЧП «Інеком-Сервіс».

Відповідно до пункту 2.1 мирової угоди ДП МОУ «Південьвійськбуд» передає отримані ним на підставі наказу Міністра оборони України від 07 серпня 2006 року № 483 повноваження за договором № 02/1-03 від 14 березня 2003 року про спільну діяльність по будівництву будинку на АДРЕСА_1 , а ЗАТ «ПІК» приймає ці повноваження для здійснення функцій замовника будівництва житлового будинку.

Пунктом 2.2 мирової угоди передбачено, що після підписання цієї мирової угоди ДП МОУ «Південьвійськбуд», який є правонаступником 22 управління начальника робіт, припиняє діяльність за договором № 02/1-03 від 14 березня 2003 року, а також письмово повідомляє Виконавчий комітет Одеської міської ради про вихід із договору та передачу повноважень замовника будівництва на користь ЗАТ «ПІК».

Згідно з пунктом 2.4 мирової угоди сторони визнали, що право власності на об`єкт будівництва належить ЗАТ «ПІК» та СУЧП «Інеком-Сервіс».

3. Справа № 522/22302/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10 , Приватного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія-А», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» про визнання права власності на житлові та нежитлові приміщення, визнання договорів відчуження та свідоцтва про право власності недійсними.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 06 липня 2023 року та постановою Верхвоного Суду від 05 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Відмовляючи у позові ОСОБА_5 , суди виходили з того, що вона не має не тільки підстав для захисту права вимогою про визнання власності на нерухоме майно в будинку, але і майнових прав, як інвестор будівництва. У позивачки відсутні підстави на «очікування» у майбутньому реалізації прав інвестора на об`єкт забудови,кошти як інвестиція повернуті управителем на рахунок позивачки, а тому згідно з умовами договору 1/18 її права як довірителя не порушені.

При цьому судами встановлено, що згідно з пунктом 2.6 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 18 лютого 2008 року у справі № 28-22/82-07-1860 за позовом ДП МОУ «Південьвійськбуд» до ЗАТ «ПІК», СП «Інекон-Сервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ «Інвест Таун», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , про розірвання договорів, генпідрядник-інвестор та інвестор наділяються правом без погодження із ДП МОУ «Південьвійськбуд» вносити зміни в умови договору № 02/1-03 від 14 березня 2003 року, у тому числі щодо розподілу житлових та не житлових площ, а також підписувати будь-які договори, пов`язані із будівництвом об`єкта.

Судами усправі №522/22302/14-ц набуто висновку, що відсутності законних підстав для здійснення ТОВ «Інвест-Таун» повноважень щодо організації будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 на підставі договору № 07, укладеного 30 червня 2006 року з 22-м управлінням начальника робіт, у зв`язку з визнанням його недійсним, зокрема, залучення від позивачки грошових коштів до ФФБ та фінансування вказаного будівництва, ЗАТ (ПАТ) «ПІК» не набуло обов`язків управителя за договором № 1/18 перед позивачкою, у тому числі щодо передачі документів для реалізації майнових прав та оформлення права власності;

Крім того, з матеріалів справи, яка переглядається в апеляційном упорядкау, вбачається, що:

-згідно з листами ТОВ «Івест-Таун» на адресу ОСОБА_1 від 30.01.2008 року (вручений 04.02.2008 року), від 06.03.2008 року (вручений 11.03.2006 року), від 15.04.2008 року (вручений 21.04.2008 року), від 22.10.2008 року (вручений 30.10.2008 року), товариство у зв`язку з рішенням Господарського суду м. Києва від 23.11.2007 року у справі № 18/203, яким встановлено ївідсутність у 22 Управління начальника робіт правового статусу забудовника по будівництву житлового будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 і, як слідство, відсутність повноважень забудовника у ДП МОУ «Південьвійськбуд», як правонаступника 22 Управління начальника робіт, у зв`язку з визнанням недійсним договору від 30.06.2006 року № 07 про організацію спорудження частки житлового будинку розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , згідно з яким ТОВ «Інвест-Таун» створило Фонд фінансування будівництва (ФФБ) та шляхом укладення договорів залучило для участі в інвестуванні цього будівництва позивача, який перерахував кошти, ТОВ «Інвест Таун» позбавлений права фінансувати будівництво житлового будинку розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 та має намір повернути сплачені позивачем грошові кошти згідно договору 1-0 від 17.07.2006 року та договору 2-0 від 18.07.2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва «А» (ФФБ) (т. 2 а.с. 143-144; 150-151; 159-161);

-згідно з листом ТОВ «Івест-Таун» на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 24.11.2008 року Товариство на заяви адресатів від 31.10.2008 року (вх. № 91 та 92 від 03.11.2008 року) надає копії платіжних доручень та виписок банку про перерахування коштів з рахунку ФФБ виду «А» по заяві Забудовника для фінансування будівництва частки жилого будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 та їх повернення Забудовником на рахунок Товариства з обмеженою відповдільністю «Інвест Таун». Всі кошти проіневестовані адресатами знаходяться у повному обсязі на розрахунковому рахунку, про що їм повідомлено листами від 30.10.2008 року, від 06.03.2008 року, від 15.04.2008 року, від 22.10.2008 року (т. 2 а.с. 170).

Колегія суддів виходить з такого.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

За змістом частин 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів. Умови договорів, укладених між суб`єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб`єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Відповідно до ст. 9 Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном» при будівництві житла та операціях із нерухомістю» Управитель укладає із забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду. Частиною 4 цієї статті визначено, що за кожним об`єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об`єктів інвестування в об`єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об`єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду.

Статтею 12 цього закону визначено, що Управитель для кожного ФФБ розробляє й затверджує Правила ФФБ та інші необхідні внутрішні документи, що регламентують функціонування цього ФФБ. Правила ФФБ є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами цієї системи фінансування будівництва житла. Правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об`єктів інвестування, порядок та умови закріплення об`єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя та інші умови функціонування ФФБ.

Порядок створення та діяльності фондів фінансування будівництва визначений Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях із нерухомістю» (далі Закон), в редакції, що діяла на час укладання договору.

Згідно ст. 3 вказаного Закону системою фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях із нерухомістю є врегульовані цим Законом та договором дії суб`єктів в системі при організації будівництва житла, фінансування цього будівництва.

Другою чистиною цієї статті визначено суб`єкти такої системи, якими є довірителі, управитель, забудовники та страхові компанії.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що між управителем та забудовником укладається договір, який регулює взаємовідносини між ними щодо організації будівництва з урахуванням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником довірителям об`єктів інвестування.

Частиною 4 статті 6 Закону визначено, що управитель здійснює управління майном відповідно до правил фонду та договору управління майном. Для цього управитель укладає із забудовником договір, яким замовляє йому збудувати об`єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям (стаття 9).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено, що:

- 22 управління начальника робіт та ДП «Південьвійськбуд» не набули повноважень забудовника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнано недійснимз моментуйого укладеннядоговір від30червня 2006року №07,укладений міжТОВ «ІнвестТаун» та22управлінням начальникаробіт проорганізацію спорудженнячастки житловогобудинку,розташованого наземельній ділянціза адресою: АДРЕСА_1 ;

- після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року законної сили, директор ТОВ «Інвест Таун» своїми листами неодноразово звертався до ОСОБА_1 та членів його родини про те, що ФФБ припинив свою діяльність та про необхідність повідомити реквізити рахунків, для перерахування коштів по укладених договорах. В подальшому ТОВ «Інвест Таун» додаткового повідомив на заяви адресатів, що проіневестовані в тому числі позивачем грошові кошти знаходяться у повному обсязі на розрахунковому рахунку, про що адресатам повідомлено товариством листами від 30.10.2008 року, від 06.03.2008 року, від 15.04.2008 року, від 22.10.2008 року;

- жодних договорів на інвестування будівництва між ПАТ «ПІК» та ОСОБА_1 не було укладено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що за наслідком визнання недійсним договору від 30 червня 2006 року № 07 про організацію спорудження будинку управителем ФФБ, укладеного між ТОВ «Інвест-Таун» та 22-м управлінням начальника робіт, підписаного від імені військової частини НОМЕР_6 , підстави для набуття ОСОБА_1 прав інвестора в об`єкті нерухомості на АДРЕСА_1 відсутні.

Крім того, ОСОБА_1 не спростовані обставини:

- перерахування коштів з рахунку ФФБ виду «А» по заяві Забудовника для фінансування будівництва частки жилого будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 та їх повернення Забудовником на рахунок ТОВ «Інвест Таун»;

- знаходження всіх коштів у повному обсязі, які проінвестовані ОСОБА_1 на розрахунковому рахунку, про що позивачу повідомлено листами від 30.10.2008 року, від 06.03.2008 року, від 15.04.2008 року, від 22.10.2008 року з пропозицією, виклаеною у цих листах, ОСОБА_1 повідомити ТОВ «Інвест Таун» реквізити рахунку, на який товариство має перехувати грошові кошти позивачу.

Слід зазначити, що вказані факти підтверджені також рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31.05.2010 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.10.2010 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Флагман К», ОСОБА_3 , ПАТ «ПІК», треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», Виконавчий комітет Одеської міської ради, спільне українсько-чеське підприємство «Інеконсервіс» про зобов`язання ТОВ «Інвест Таун» перерахувати, а ДП МОУ «Південьвійскбуд» прийняти грошові кошти 777 752,22 гривень за офісні приміщення № № 3/1, 3, 4 та визнання права власності.

Врахувавши дані обставини, як такі, що встановлені судовоми рішеннями, що набрали чинності, так і такі, що підтверджуються належними і допостуими доказами, які містяться в матеріалах цієї справи, прийнявши до уваги, що ОСОБА_1 та Державне підприємство оборони України «Південьвійськбуд», Публічне акціонерне товариство «ПІК», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», спільне українсько-чеське підприємство «Інекон-Сервіс» були учасниками розгляду справ № 522/2364/17-ц та № 522/11836/20, суд першої інстанції набув обгрунтованого висновку про відсутність порушення майнових прав ОСОБА_1 з боку відповідачів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо:

- процесуальних порушень у вигляді фактичного не прийняття судом першої інстанції до розгляду змінених ним позовних вимог (без ухвалення по суті відповідного процесуального документу), а розгляд позовних вимог у первісній редакції;

- невірного встановлення судом обставин, які не підтверджені належними доказами, а засновані на домислах і припущеннях відповідачів щодо дійсного замовника будівництва у вигляді ЗАТ «ПІК»;

- неповнота встановлення судом обставин, які мають значення для розгляду справи, що виражена у відмові судом у проведенні судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення ідентичності приміщень, які профінансовані позивачем та передані у власність відповідачам, а також у відмові у проведенні судово-технічної експертизи договору на пайову участь у будівництві між ЗАТ «ПІК» та ТОВ «Флагман-К» від 10.01.2006 року, договорів на пайову участь у будівництві між ЗАТ «ПІК» та Фокіною (Івановою) від 04.01.2006 року, щодо доведення факту їх укладення «задньою датою»;

- непослідовності висновку районного суду про пропуск ОСОБА_1 позовної давності за заявою представників відповідачів ОСОБА_2 та ЗАТ «ПІК» із відмовою у позові ОСОБА_1 за його необґрунтованістю та відсутностю підстав для задоволення по суті

є неспроможними, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Так, виходячи із встановлених судом обставин, визначальною підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 є преюдиційні для даної справи обставини, які вже встановлені рішеннями судів в інших справах щодо спірного майна, що набрали законної сили, та в яких приймав участь ОСОБА_1 в якості учасника цих справ, в тому числі позивача. Зазначені рішення ОСОБА_1 намагається переглянути заявляючи різноманітні нові вимоги щодо отримання у свою власність спірного нерухомого майна.

При цьому в даному випадку ключовим є визнання судовим рішенням недійсним договору № 07 від 30 червня 2006 року про організацію спорудження будинку управителем ФФБ, укладеного між ТОВ «Інвест-Таун» та 22-м управлінням начальника робіт, що підписаний від імені військової частини НОМЕР_6 . У зв`язку з чим ТОВ «Інвест-Таун» проінформувало ОСОБА_1 про перерахування коштів з рахунку ФФБ виду «А» по заяві Забудовника для фінансування будівництва частки жилого будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 та їх повернення Забудовником на рахунок ТОВ «Інвест Таун». Крім того, зазначило про знаходження всіх коштів у повному обсязі, які проінвестовані ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок і готовність ТОВ «Інвест Таун» перехувати їх позивачу на рахунок за реквізитами, які він має повідомити товариству.

Проте ОСОБА_1 заявив позов, в якому просив зобов`язати ТОВ «Інвест Таун» перерахувати, а ДП МОУ «Південьвійскбуд» прийняти грошові кошти у сумі 777 752,22 грн за офісні приміщення № № 3/1, 3, 4 та визнати за ним право власності на зазначені офісіні приміщення. Рішенням суду, яке набрало законної сили, у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, відсутні підстави вважати ОСОБА_1 особою, яка набула права інвестора в об`єкти нерухомості на АДРЕСА_1 за договорами, укладеними ним з ТОВ «Інвест Таун».

Дана обставина є визначальною для відмови у позові ОСОБА_1 .

Процесуальні недоліки, на які звертає увагу ОСОБА_1 у поданій ним апеляційній скарзі щодо не розгляд змінених ним у встановленому порядку позовних вимог, не проведення експертизи щодо ідентичності приміщень на фінансування яких ОСОБА_1 укладені з ТОВ «Інвест Таун» договори з тими приміщеннями, які передані у власність відповідачів, а також експертизи щодо відповідності реального часу укладення відповідачами: ЗАТ «ПІК» ТОВ «Флагман-К» та ОСОБА_3 договорів на пайову участь у будівництві з тими додатками, які містяться у цих договорах, жодним чином не спростовують визначальну підставу відмови у позові ОСОБА_1 набуття ним прав інвестора на об`єкти нерухомості на АДРЕСА_1 за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Інвест Таун».

Доводи апеляційної скарги про непослідовність висновку районного суду про пропуск ОСОБА_1 позовної давності за заявою представників відповідачів ОСОБА_2 та ЗАТ «ПІК» із відмовою у позові ОСОБА_1 за його необґрунтованістю та відсутностю підстав для задоволення по суті не можуть бути взяті до уваги, оскільки застосування позволеної давності будучи самостійною підставою для відмови у позові може бути застосовано лише у разі обґрунтованості вимог. У разі, якщо позов необґрунтований, то суду слід відмовляти у його задоволенні саме з цих підстав. Суд першої інстанції не застосовував позовну давність, оскілтки набув висновку про необґрунтованість позову і відсутність підстав для його задовлення по суті.

Тому наведені ОСОБА_1 доводи є неспроможними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з урахуванням наведених в цій постанові апеляційного суду підстав та обґрунтувань, зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Рішення суду не може бути скасоване лише з одних формальних підстав.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.367,374,375,381,383ЦПК України,Одеський апеляційнийсуд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районногосуду м.Одеси від08червня 2022року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 05.07.2024 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді А.П. Заїкін

С.О.Погорєлова