Постанова
від 09.07.2024 по справі 420/16903/23
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16903/23

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

повний текст судового рішення

складено 30.01.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій, з урахуванням нової редакції позовної заяви від 26.07.2023 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 23.05.2023 року №21710 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що основним його видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. 23.05.2023 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №21710 про відповідність ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» критеріям ризиковості платника податку згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі кодів податкової інформації « 03», « 07», « 12» у період постачання з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року платникам податку ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» та ПП «Міцар і Ко». На адвокатський запит щодо підстав прийняття даного рішення, ГУ ДПС в Одеській області надана відповідь, в якій контролюючим органом зазначено, що за результатами моніторингу реєстрації ТОВ ««Грант Сервіс ЛТД» податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у 2021-2022 рр. встановлені операції з реалізації товару на контрагентів з ознаками ризиковості за податковими накладними, складеними за господарськими операціям із контрагентами: ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» та ПП «Міцар і Ко». Проте, позивач вказує, що податкові накладні по вказаним контрагентам були зареєстровані, що свідчить про відповідність таких податкових накладних нормам чинного законодавства та про достатній обсяг інформації, поданої контролюючому органу для реєстрації таких податкових накладних. Щодо однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку з недостатністю трудових ресурсів та основних засобів для здійснення діяльності, то вказане спростовується довідками ГУ ДПС в Одеській області №11527/15-32-09-04-13/40933846 від 08.11.2022 року та від 07.07.2022 року №4139/15- 2-09-01-25 про відсутність у ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» порушень питань додержання суб`єктами господарювання вимог, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової торгівлі пальним, складені за результатами проведених фактичних перевірок. Щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку з віднесенням ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» та ПП «Міцар і Ко» до переліку платників податку, що відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку станом на момент прийняття рішення Комісії від 23.05.2023 року, то позивач вказує, що здійснення операцій з реалізації скрапленого газу між ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» та ПП «Міцар і Ко» та ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» відбувалось у період з січня по червень 2022 року, а відтак, очевидно, що операції з реалізації проходили до надання вказаним контрагентам статусу ризиковості. Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

16.08.2023 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, вказуючи, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 23.05.2023 року №21710 ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» включено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165. Позивач не скористався своїм правом засобами електронного зв`язку подати повідомлень про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Так, в оскаржуваному рішенні зазначено код податкової інформації стосовно ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» « 12» постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» віднесено до переліку ризикових 13.03.2023 року, а ПП «Міцар і Ко» - 02.05.2023 року. Враховуючи вищевикладене позивач фактично ознайомлений з недоліками, які були виявлені контролюючим органом при прийнятті рішення про відповідність критеріям ризиковості, однак не скористався своїм правом на подання повідомлення щодо невідповідності критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 01.08.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ухвалою зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області разом з відзивом на позовну заяву надати належним чином засвідчені копії документів, зокрема, протоколи комісії регіонального рівня, які підтверджують застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених у додатку №1 до Порядку №1165; докази, які підтверджують податкову інформацію, зазначену в оскаржуваному рішення комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.05.2023 року №21710.

16.08.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» (вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, м. Одеса, Одеська обл., 65003, код ЄДРПОУ: 40933846) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 23.05.2023 року №21710 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Сервіс ЛТД» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) гривень.

На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.11.2016, основним видом діяльності за кодом КВЕД 46.71 -оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 20-21).

23.05.2023 року Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія регіонального рівня) відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, прийнято рішення №21710 про відповідність ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття такого рішення вказані коди податкової інформації:

Код « 03» - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно- мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Код « 07» - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсязі їх, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування.

Код « 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі «Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано наступне:

тип операції постачання, період здійснення господарської операції - з 01.12.2021 р. по 30.04.2023 р. код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2711, податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції 43218596;

тип операції постачання, період здійснення господарської операції - з 01.12.2021 р. по 30.04.2023 р. код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300 податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції 38534412. (а.с. 22-23).

Не погодившись з вказаним рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з вимогами п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року (далі Порядок №1165). Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520).

Відповідно до вимог п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп.«а» або «б» п.185.1 ст.185, пп. «а» або «б» п.187.1 ст.187, абзацу 1 п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з вимогами п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, вказаною нормою передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто Порядком №1165 передбачено оскарження рішень рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних про відповідність платників критеріям ризиковості, у судовому порядку.

Згідно з вимогами п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, самим Порядком №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі в судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків Критеріям ризиковості має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ним для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

Вищевказане правозастосування щодо послідовності прийняття Комісією регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20, щодо відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі №340/1098/20 та від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 (адміністративне провадження №К/9901/34636/20) у справі №908/41/22 (908/398/22) від 14 березня 2023 року.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято комісією регіонального за податковою інформацією, яка міститься в Системі Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР), а саме щодо постачання ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» товару протягом 01.12.2021 року - 30.04.2023 року суб`єктам господарювання ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» та ПП «Міцар і Ко», які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

За положеннями додатку 1 до Порядку №1165, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, викладений в наступній редакції «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Отже, пунктом 8 додатку №1 Порядку №1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято не у зв`язку з поданням для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку із проведенням моніторингу.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021 року загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З огляду на вказане та враховуючи, що спірне рішення не містить конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, то дане рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає, в свою чергу, на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Згідно із додатком 4 Порядку №1165, яким затверджена форма рішення, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 року №17 затверджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі Довідник кодів).

Так, в оскаржуваному рішенні зазначені коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

« 03» відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно- мастильних матеріалів тощо);

« 07» недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсязі їх, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування;

« 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого( ких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Стосовно кодів податкової інформації « 07» та « 03», то висновок контролюючого органу про недостатню кількість трудових ресурсів та відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсязі їх, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, є також безпідставним, оскільки спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийнято за результатами моніторингу, при цьому не містить жодної інформації про складення та/або подання позивачем для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 01.08.2023 року відповідачем також не надано доказів, які підтверджують податкову інформацію, зазначену в оскаржуваному рішення комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.05.2023 року №21710.

При цьому, 29.05.2023 року адвокатом позивача був направлений до ГУ ДПС в Одеській області запит щодо надання інформації та копії документів, на підставі яких було прийнято спірне рішення №21710 від 23.05.2023 року про відповідність ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. (а.с. 30).

У позові позивач вказує, що 05.06.2023 року ГУ ДПС в Одеській області надана відповідь, з якої встановлено, що за результатами моніторингу реєстрації ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у 2021- 2022 рр. встановлені операції з реалізації товару на контрагентів з ознаками ризиковості, а саме за податковими накладними №28 від 17.12.2021 року, №29 від 29.12.2021 року, №17 від 09.01.2022 року, №24 від 25.01.2022 року, №7 від 01.02.2022 року, №20 від 18.05.2022 року, №17 від 06.06.2022 року, №16 від 03.06.2022 року, №37 від 10.06.2022 року, №38 від 12.06.2022 року, № 89 від 20.06.2022 року №92 від 21.06.2022 року, №34 від 26.04.2022 року.

Оскільки матеріали справи не містять копії листа-відповіді ГУ ДПС в Одеській області від 05.0.2023 року, а відповідачем вказані обставини не спростовані, то вказані обставини вважаються доведеними позивачем.

Колегією суддів встановленого, що 15.06.2021 року між ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» (продавець) та ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» (покупець) укладено договір №150621-ТС, відповідно до якого, продавець зобов`язується відвантажити і передати у власність покупця скраплений газ, який зобов`язується прийняти та оплатити на умовах передплати. (а.с. 24-26).

На виконання умов вказаного договору, позивачем у період з грудня 2021 року по червень 2022 року було відвантажено на адресу покупця ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» дизельне паливо, підтверджується видатковими накладними та ТТН (а.с. 67-90), а також складено податкові накладні, які згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиного реєстру податкових накладних доставлені до ДПС України та прийняті. (а.с. 32-55).

При цьому, відповідачем не надано доказів щодо відмови у реєстрації в ЄДРПН податкових накладних №28 від 17.12.2021 року, №29 від 29.12.2021 року, №17 від 09.01.2022 року №24 від 25.01.2022 року, №7 від 01.02.2022 року, №20 від 18.05.2022 року, №17 від 06.06.2022 року, №16 від 03.06.2022 року, №37 від 10.06.2022 року, №38 від 12.06.2022 року, №89 від 20.06.2022 року, №92 від 21.06.2022 року, складених за господарською операцією з ТОВ «Колібрі Рітейл Груп».

Крім того, 20.04.2022 року між ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» (продавець) та ПП «Міцар і Ко» (покупець) укладено договір №200422-ГС, відповідно до якого, продавець зобов`язується відвантажити і передати у власність покупця дизельне паливо, який зобов`язується прийняти та оплатити на умовах передплати (а.с. 27-29).

На виконання умов вказаного договору, позивачем відвантажено на адресу покупця ПП «Міцар і Ко» дизельне паливо, що підтверджується видатковою накладною від 28.04.2022 р. № 2804-22, ТТН від 28.04.2022 року №28 (а.с. 65-66).

Позивачем складено податкову накладну №34 від 26.04.2022 року на вартість поставленого дизельного палива, яка згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиного реєстру податкових накладних доставлена до ДПС України та прийнята.(а.с. 56-57).

Відповідачем не надано доказів відмови щодо відмови у реєстрації в ЄДРПН вказаної податкової накладної, складеної за господарською операцією з ПП «Міцар і Ко».

Як вбачається зі спірного рішення, то у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено, що по контрагентам ТОВ «Колібрі Рітейл Груп» та ПП «Міцар і Ко» здійснювалась господарська операція у період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року.

Проте, відповідачем на підтвердження вказаної інформації доказів судам першої та апеляційної інстанцій не надано, у т.ч. на вимогу суду ухвалою від 01.08.2023 року.

Разом з тим, як зазначає сторона відповідача, ТОВ «Колібрі Рітейл Груп», отримав скраплений газ на суму 1 165,2 тис. грн., при цьому внесений 13.03.2023 року до переліку ризикових., а також ПП «Міцар і Ко» отримав Дизельне паливо ДП-Л- Євро5-В0 (2710 19 43 00) на суму 1 123,8 тис. грн., при цьому внесений 02.05.2023 року до переліку ризикових.

Колегія суддів зауважує, що вказані обставини також ніякими доказами не підтверджені.

При цьому, наявний в матеріалах справи витяг з Протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про розгляд матеріалів на виключення з переліку ризикових платників від 23.05.2023 року №97/15-32 у табличному варіанті, не містить жодної інформації стосовно господарської операції та яких суб`єктів господарювання стосується прийняте рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а також які суб`єкти господарювання віднесені до ризикових платників податків та/або свідчать про те, що взаємовідносини з ними вказують на ризиковість операцій. (а.с. 144).

Враховуючи наявний в чинному податковому законодавстві принцип індивідуальної відповідальності платника, за яким останній не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань, то колегія суддів вважає протиправним використання такої підстави за кодом податкової інформації « 12» для віднесення Товариства до групи ризикових.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що відсутність факту зазначення в рішенні податкового органу належної інформації, з огляду на яку він дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про недотримання обов`язку ГУ ДПС в Одеській області діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, тобто обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком №1165, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, положеннями пункту 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і таке рішення не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства»), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними доказами, оскаржуване рішення прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ «Грант Сервіс ЛТД» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.07.2024
Оприлюднено12.07.2024
Номер документу120272656
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/16903/23

Ухвала від 21.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 09.07.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 13.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 13.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Рішення від 30.01.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

Ухвала від 01.08.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

Ухвала від 19.07.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні