Постанова

від 09.07.2024 по справі 420/1924/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1924/24

Головуючий в І інстанції: Аракелян М.М.

Дата та місце ухвалення рішення: 18.03.2024 р. м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року по справі за позовом Фермерського господарства «Формула» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2024 року Фермерського господарства «Формула» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо відмови Фермерському господарству «Формула» в присвоєнні ідентифікаційних номерів та реєстрації причепів тракторних типу 2ПТС-6 самостійно складених, за заявами №№ 2545, 2546, 2547 від 24.10.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області присвоїти ідентифікаційні номери, провести державну реєстрацію та видати Фермерському господарству «Формула» свідоцтва про реєстрацію причепів тракторних типу 2ПТС-6 самостійно складених, а саме: причепу тракторного типу 2ПТС-6 самостійно складеного (Висновок №01- 04В-2023 УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого), причепу тракторного типу 2ПТС-6 самостійно складеного (Висновок №01- 05В-2023 УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого), причепу тракторного типу 2ПТС-6 самостійно складеного(Висновок №01-06В-2023 УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області вказало на те, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов ФГ «Формула» не взяв до уваги той факт, що при подачі заяв позивачем не дотримано вимог Порядку №694, а саме: в заявах № 2545, 2546, 2547 ідентифікаційних номерів не вказано, а також ідентифікаційних номерів не вказано в договорі купівлі продажу №10 від 23.08.202 року та в сертифікатах затвердження типу № UА*2012/1367*О*9551 від 17.10.2023 року, № UА*2012/1367*О*9552 від 17.10.2023 року, UА*2012/1367*О*9553 від 17.10.2023 року.

Також апелянт зазначив, що відповідно до п. 4 Порядку № 694 до заяв від 24.10.2023 № 2545, 2546, 2547 Фермерським господарством «Формула» не надано документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини, свідоцтва про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); висновок спеціаліста. Крім того, у разі реєстрації вперше необхідно було надати сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, -для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року N 1367 - (надалі «Тех-регламент 1367»).

В апеляційній скарзі вказано, що договір купівлі продажу №10 від 23.08.2023, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Формула» не внесено до електронного реєстру, чим порушено Порядок торгівлі, та приймати такій договір, як документ, який є підтверджуючим право власності неможливо, а сертифікати, які надані представником Фермерського господарства «Формула» не внесені до реєстру сертифікатів.

Щодо задоволення позовної вимоги Фермерського господарства «Формула» про зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області присвоїти ідентифікаційні номери апелянт зазначив, що відповідно до п 9.8. Порядку роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 № 644, відповідальною за присвоєння ідентифікаційних номерів машин є уповноважена юридична особа в регіоні, визначена інспекцією на конкурсних засадах. Тобто, як зазначив апелянт, присвоєння ідентифікаційних номерів машин не входить до повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

В апеляційній скарзі відповідач також посилався на те, що з урахуванням дискреційних повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на прийняття рішення про реєстрацію світогосподарської техніки та визначення підстав, за яких здійснюється реєстрація або приймається рішення про відмову реєстрації, відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області провести державну реєстрацію та видати Фермерському господарству «Формула» свідоцтва про реєстрацію причепів тракторних типу 2ПТС-6 самостійно складених.

У зв`язку з вказаним апелянт просив скасувати рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фермерському господарству «Формула».

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що фермерське господарство «Формула» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 21.10.2022 року та його основним напрямом діяльності є 01.61 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

23.08.2023 року між ФГ «Формула» та ФОП ОСОБА_1 (продавець) був укладений договір купівлі-продажу товару №10, за умовами якого ФГ «Формула» придбало у власність: вісі зі ступцями в зборі 6шт, ресори 12шт, поворотне коло 3шт., диски колісні 12шт., рама 2ПТС-6-зшт., кузов 3шт. (товар).

ФГ «Формула» послалось на те, що у середині вересня 2023 року завершило роботу власними силами над зібранням трьох причепів тракторного типу 2ПТС-6, які були зібрані із запчастин, придбаних за вищезазначеним договором.

Після чого позивач звертався до Державної наукової установи «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» з метою отримання висновків щодо відповідності причепів самостійно складених вимогам нормативних документів щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охороні навколишнього середовища.

У протоколах випробувань на відповідність вимогам безпечності від 16.10.2023 року №01-347ТР-2023, №01-348ТР-2023, №01-349ТР-2023 Державної наукової установи «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» встановлені основні технічні параметри та характеристики зазначених причепів тракторного типу 2ПТС-6, які визначають безпечність їх використання та наведені в Технічному регламенті затвердженого типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів. Також встановлена відповідність чинним нормативним документам щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього середовища, які розповсюджуються на конструкцію.

На підставі протоколів випробувань на відповідність вимогам безпечності від 16.10.2023 року №01-347ТР-2023, №01-348ТР-2023, №01-349ТР-2023 Державною науковою установою «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» складено висновки від 17.10.2023 року № №01-04В-2023, №01-05В-2023, №01-06В-2023 за результатами оцінки відповідності самостійно складених технічних засобів причепів тракторних, самостійно складених типу 2ПТС-6.

Згідно вказаних вище висновків три причепи тракторного типу 2ПТС-6 відповідають основним вимогам нормативних документів, які є доказовою базою відповідності машин вимогам «Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів», затвердженого постановою КМУ від 28.12.2011р. № 1367, «Технічного регламенту щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів», затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2011р. №1368 та чинним нормативним документам щодо технічного стану, конструкцій, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища, які розповсюджуються на конструкцію машини.

Також позивачем отримано в Державній науковій установі «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» Сертифікати затвердження типу одиничного зразка транспортного засобу (повнокомплектний транспортний засіб) на транспортні засоби номер: UA*2012/1367*О*9551, UA*2012/1367*О*9552, UA*2012/1367*О*9553, які підтверджують, що технічний опис стосовно ідентифікованих транспортних засобів є достовірним, транспортні засоби відповідають вимогам усіх відповідних окремим технічним регламентів та нормативно-правових документів.

Після цього ФГ «Формула» звернулось із заявами від 24.10.2023 року №№ 2545, 2546, 2547 до відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у яких просило присвоїти ідентифікаційні номери та зареєструвати причепи тракторного типу 2ПТС-6, самостійно складені.

До заяв позивачем додані наступні документи:

- до заяви № 2545 - протокол №01-347ТР-2023, витяг з ЄДР, виписка з ЄДР, копія статуту ФГ «Формула», видаткова накладна №10, договір купівлі-продажу товару №10, платіжна інструкція №111, Довіреність №16/10/23, Копія паспорта та кода, Сертифікат затвердження 0* 9551, Висновок №01-04В-2023;

- до заяви № 2546 - витяг з ЄДР, виписка з ЄДР, копія статуту ФГ «Формула», видаткова накладна №10, договір купівлі-продажу товару №10, платіжна інструкція №111, копія довіреності №16/10/23, копія паспорта та кода, сертифікат затвердження 0* 9553, Висновок №01-05В-2023. Протокол №01-348ТР-2023;

- до заяви № 2547 - протокол №01-349ТР-2023, витяг з ЄДР, виписка з ЄДР, статут ФГ «Формула», видаткова накладна №10, платіжна інструкція №111, Договір купівлі-продажу товару №10, довіреність №16/10/23, копія паспорта та кода, сертифікат затвердження 0* 9552, Висновок №01-06В-2023.

Головним управлінням Держпродспоживслужби було відмовлено у задоволенні поданих заяв по суті та повернуто позивачу відповідні заяви із зазначенням наступних підстав: «В реєстрації тракторного причепу 2 ПТС-6 відмовлено на підставі п.10 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів і т.д., затвердженого Постановою КМУ №694 від 08 липня 2009 р. Головний спеціаліст відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Дорчанець.31.10.2023р.» При цьому відповідачем не зазначено конкретної підстави, передбаченої п. 10 Порядку № 694 для відмови у реєстрації транспортних засобів.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача по поверненню поданих позивачем заяв про реєстрацію причепів тракторного типу та наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 (далі Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно п.п. 111 п. 4 Положення № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, здійснює, зокрема, реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є.

Відповідно до п. 7 Положення № 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин, та застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", визначає Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 року (далі - Порядок № 694).

Пунктом 2 Порядку № 694 визначено, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби).

До проведення реєстрації, тимчасової реєстрації (крім реєстрації, тимчасової реєстрації нових машин, які не були зареєстровані територіальними органами Держпродспоживслужби), перереєстрації, зняття з обліку (крім зняття з обліку машини у зв`язку з вибракуванням), оформлення акта про присвоєння ідентифікаційного номера машини та видачі власнику машини або іншій особі, яка використовує її на законних підставах (далі - власник), дублікатів реєстраційних документів або номерних знаків спеціалістами з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, проводиться дослідження таких машин.

Нові машини, які не зареєстровані територіальними органами Держпродспоживслужби, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі.

Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі - висновок спеціаліста) за встановленою Мінекономіки формою.

Пунктом 3 Порядку № 694 встановлено, що власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.

Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.

Відповідно до п. 4 Порядку № 694, машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

До заяви додаються:

1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;

2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби;

4) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи);

5) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);

6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі);

7) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;

8) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку);

8-1) висновок спеціаліста;

8-2) для машин, які реєструються вперше:

декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 344);

сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1367 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 22), або сертифікат затвердження типу, виданий на одиничні зразки машин органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу;

9) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.

Відповідно до п. 5 Порядку № 694, на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47 (ЗП України, 1992 р., № 3, ст. 57; Офіційний вісник України, 2000 р., № 1, ст. 10; 2010 р., № 8, ст. 394), та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

В свою чергу пунктом 8 Порядку №694 встановлюються особливості реєстрації.

Так, зокрема, підпунктом 6 пункту 8 Порядку № 694 визначено, що машина, що переобладнана або самостійно складена, реєструється на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів), необхідних для складення машини, акта про присвоєння ідентифікаційного номера.

Роком виготовлення самостійно складеної машини вважається дата видачі висновку про відповідність машини вимогам конструкції, безпеки дорожнього руху, виданого суб`єктом господарювання, уповноваженим проводити таку перевірку.

Відповідність машини, що переобладнана або самостійно складена, вимогам правил, нормативів і стандартів України щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища підтверджується висновками суб`єктів господарювання, уповноважених проводити таку перевірку у порядку, визначеному законодавством.

Переобладнання машини, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, її складових частин проводиться за погодженням з підприємством - виробником машини або з державним підприємством "Науково-дослідницький інститут - полігон мобільної техніки" (м. Одеса), або з Державною науковою установою "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого".

Таким чином, вказаним пунктом визначені певні особливості реєстрації машини, що переобладнана або самостійно складена, і така особливість полягає у переліку документів, які подаються для реєстрації такої машини, який є відмінним від загального переліку документів, необхідного для реєстрації машини.

Підстави для відмови у реєстрації машин визначені у пункті 10 Порядку № 694.

Згідно п. 10 Порядку № 694, у реєстрації машини може бути відмовлено:

1) якщо машина: не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; не має ідентифікаційного номера;

2) у разі коли документи: подано не в повному обсязі; викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову; копії яких не засвідчені в установленому порядку; оформлено з іншими порушеннями закону;

2-1) якщо: у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів); машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Як вже зазначалось вище, відмовляючи позивачеві у реєстрації машин (причепів тракторних, самостійно складених, Головне управління Держпродспоживслужби не зазначило конкретної причини такої відмови, пославшись лише на загальну норму Порядку 694, що свідчить про відсутність належного нормативного обґрунтування прийнятих рішень.

При цьому, невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень сама по собі є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним. Такий правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема у постановах від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/2 та від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Головне управління Держпродспоживслужби у відзиві на позов вказувало на те, що згідно п. 10 Порядку № 694 у реєстрації може бути відмовлено у разі, якщо машина не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; а також коли немає ідентифікаційного номера. Відповідач вказував на те, що ні у поданих заявах, ні у договору купівлі-продажу, ні в сертифікатах затвердження типу не вказано ідентифікаційних номерів.

Також відповідач посилався на те, що відповідно до п. 4 Порядку № 694 ФГ «Формула» не були надані документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машин. Крім того, як зазначив відповідач, позивачем не були надані: свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); висновок спеціаліста.

Щодо вказаних доводів відповідача колегія суддів зазначає наступне:

Порядком № 694 встановлені певні особливості реєстрації машин переобладнаних чи самостійно складених та визначено вичерпний перелік документів, які необхідні для реєстрації таких машин.

Так, Порядком № 694 чітко визначено, що реєстрація машини, що самостійно складена здійснюється на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів), необхідних для складення машини, а також акта про присвоєння ідентифікаційного номера і висновку про відповідність машини, що переобладнана або самостійно складена, вимогам правил, нормативів і стандартів України щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища, складеного суб`єктом господарювання, уповноваженим проводити таку перевірку у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом, при зверненні до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, фермерське господарство «Формула» до заяв про присвоєння ідентифікаційних номерів та реєстрацію причепів тракторного типу 2ПТС-6, самостійно складених додало документи, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів), а саме - договір купівлі-продажу товару №10, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фермерським господарством «Формула», видаткову накладну №10.

Крім того позивачем були подані Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області документи, які підтверджують відповідність причепів тракторних самостійно складених типу 2ПТС-6 вимогам технічних регламентів та нормативних документів щодо технічного стану, конструкцій, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища, які розповсюджуються на конструкцію машини, а саме - протоколи випробувань на відповідність вимогам безпечності від 16.10.2023 року №01-347ТР-2023, №01-348ТР-2023, №01-349ТР-2023, а також висновки Державної наукової установи «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» від 17.10.2023 року № №01-04В-2023, №01-05В-2023, №01-06В-2023 за результатами оцінки відповідності самостійно складених технічних засобів. Також були надані сертифікати затвердження типу одиничного зразка транспортного засобу (повнокомплектний транспортний засіб) на транспортні засоби номер: UA*2012/1367*О*9551, UA*2012/1367*О*9552, UA*2012/1367*О*9553, видані Державною науковою установою «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого».

З огляду на положення підпункту 6 пункту 8 Порядку № 694, твердження відповідача про необхідність подання позивачем інших документів, ніж визначено зазначеним пунктом є безпідставними та необґрунтованими, оскільки стосуються випадків реєстрації інших, ніж самостійно складених машин.

Крім того безпідставними є доводи апелянта про те, що договір купівлі продажу №10 від 23.08.2023, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Формула» не внесено до електронного реєстру, а сертифікати, які надані представником Фермерського господарства «Формула» не внесені до реєстру сертифікатів, оскільки вказані обставини не визначені п. 10 Порядку № 694 в якості підстав для відмови у реєстрації машин. При цьому достовірність наданих позивачем документів не оспорюється відповідачем.

В свою чергу дійсно при зверненні до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області фермерським господарством «Формула» не були подані акти про присвоєння ідентифікаційних номерів причепів тракторних типу самостійно складених, однак, колегія суддів звертає увагу на те, що у поданих заявах позивач просив Головне управління присвоїти ідентифікаційні номери причепам тракторного типу 2 ПТС-6.

Слід зазначити, що відповідно до п. 14 Порядку № 694, машині без ідентифікаційного номера його присвоєння здійснюється за направленням територіального органу Держпродспоживслужби уповноваженою юридичною особою, визначеною територіальним органом Держпродспоживслужби на конкурсних засадах, з установленням обліково-ідентифікаційної таблички та складенням відповідного акта, один примірник якого видається для реєстрації в територіальному органі Держпродспоживслужби, а другий разом з направленням територіального органу Держпродспоживслужби зберігається в уповноваженої юридичної особи протягом п`яти років.

Таким чином присвоєння ідентифікаційних номерів причепам тракторного типу 2 ПТС-6 можливо було здійснити лише за направленням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, однак відповідач, у порушення п. 14 Порядку № 694, будь-яких дій, спрямованих на видачу позивачу направлення до уповноваженої особи, визначеної територіальним органом Держпродспоживслужби на конкурсних засадах для присвоєння причепам тракторного типу ідентифікаційних номерів не здійснив, незважаючи на викладене позивачем у поданих заявах прохання щодо цього, чим фактично самостійно штучно створив умови для формального повернення поданих позивачем заяв через відсутність всіх необхідних для реєстрації машин документів.

Колегія судів звертає увагу на те, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи.

У постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 сформульовано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

В даному випадку відповідачем було порушено принцип належного урядування, що призвело до безпідставного повернення поданих позивачем заяв.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував положення п. 14 Порядку № 694 та безпідставно відхилив доводи відповідача про відсутність у Головного управління відповідних повноважень на присвоєння ідентифікаційних номерів, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача по відмові Фермерському господарству «Формула» в присвоєнні ідентифікаційних номерів на причепи тракторного типу та зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області присвоїти ідентифікаційні номери причепам тракторного типу 2ПТС-6, про які зазначено у поданих позивачем заявах.

В свою чергу, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем були надані до суду докази присвоєння причепам тракторного типу ідентифікаційних номерів, виданих ФОП ОСОБА_2 на підставі направлень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, а саме акти № 106833 від 28.05.2024 року про присвоєння причепу 2ПСТ-6 ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 28.05.2024 року про присвоєння причепу ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 від 28.05.2024 року про присвоєння причепу ідентифікаційного номеру НОМЕР_5 .

З огляду на зазначене вбачається, що відповідачем виправлено допущене порушення прав Фермерського господарства, яке виразилось у невидачі позивачу направлень до уповноваженої юридичної особи, визначеної територіальним органом Держпродспоживслужби на конкурсних засадах, для присвоєння ідентифікаційних номерів причепам тракторного типу та складання відповідних актів про присвоєння ідентифікаційних номерів, а тому підстави для здійснення такого захисту прав позивача судом наразі відсутні.

Враховуючи наявність у позивача станом на час розгляду даної справи актів про присвоєння ідентифікаційних номерів, а також зважаючи на подання позивачем Головному управлінню Держпроспоживслужби всіх інших визначених Порядком № 694 документів, а саме, документів, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів), необхідних для складення машини, висновків про відповідність машин, що самостійно складені, вимогам правил, нормативів і стандартів України щодо технічного стану, конструкції, безпеки дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного середовища, складених уповноваженою особою - Державною науковою установою «Український науково-дослідницький інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», сертифікатів затвердження типу одиничного зразка транспортного засобу (повнокомплектний транспортний засіб) на транспортні засоби, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, для зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області провести державну реєстрацію причепів тракторний типу 2ПТС-6 самостійно складених згідно поданих позивачем заяв від 24.10.2023 року та видати Фермерському господарству «Формула» свідоцтва про реєстрацію причепів тракторних типу 2ПТС-6, самостійно складених.

Що стосується посилань апелянта на дискреційні повноваження Головного управління при прийнятті рішень про реєстрацію машин, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд України у своїй постанові від 11.09.2019 року по справі №819/570/18 зазначив, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За обставин даної справи колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем виконані всі умови, передбачені Порядком № 694 для здійснення реєстрації причепів тракторного типу, складених самостійно, а тому у суду наявні всі підстави для зобов`язання відповідача здійснити відповідну реєстрацію машин.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України через неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 8052 грн. згідно платіжних інструкцій № 127 від 22.11.2023 року, № 126 від 22.11.2023 року, № 125 від 22.11.2023 року.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді судового збору в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам (однієї вимоги немайнового характеру, оскільки вимога зобов`язального характеру є похідною від іншої позовної вимоги).

Оскільки позовна заява подана через систему «Електронний суд», а вимога немайнового характеру вимагає сплати судового збору у 2024 році з урахуванням коефіцієнту 0,8 судового збору у розмірі у сумі 2422,40 грн., то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий за ухвалою суду у разі подання позивачем відповідної заяви.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов Фермерського господарства «Формула» задовольнити частково.

Визнати протиправними відмови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у реєстрації причепів тракторних типу 2ПТС-6, самостійно складених, за поданими Фермерським господарством «Формула» заявами №2545, №2546, №2547 від 24.10.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) провести реєстрацію та видати Фермерському господарству «Формула» (код ЄДРПОУ 44707343) свідоцтва про реєстрацію причепів тракторних типу 2ПТС-6, самостійно складених:

- причеп тракторний типу 2ПТС-6 самостійно складений (Висновок №01- 04В-2023 УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого),

- причеп тракторний типу 2ПТС-6 самостійно складений: (Висновок №01- 05В-2023 УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого),

- причеп тракторний типу 2ПТС-6 самостійно складений: (Висновок №01-06В-2023 УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого) за його заявами від 24.10.2023 року №№2545, 2546, 2547.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996; адреса: вул.7-ма Пересипська, буд.6, м.Одеса, 65042) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Формула» (код ЄДРПОУ 44707343; адреса: вул.Транспортна, буд.1, смт.Великодолинське, Одеський район, Одеська область, 67882) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 09.07.2024 року.

Суддя-доповідач: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова