Постанова

від 08.07.2024 по справі 2306/1371/12-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2306/1371/12-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Каліновська А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Чорної К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Виконавчого комітету Золотоніської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (розглянута у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного (письмового) провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золотоніської міської ради, Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Золотоніської міської ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» про визнання неправомірними дій щодо знесення нерухомого майна та скасування протиправних рішень органів місцевого самоврядування,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року, до Черкаського окружного адміністративного суду із Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла справа за вище зазначеним позовом.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач 1 - ОСОБА_1 просив:

1) визнати неправомірними дії Золотоніської міської ради, виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства щодо знесення (демонтажу) будинку по АДРЕСА_1 ;

2) визнати неправомірними дії комісії з питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій у м. Золотоноша щодо складання актів від 07.06.2011 та від 12.09.2011 про визначення аварійним та знесення будинку по АДРЕСА_1 ;

3) визнати протиправними акти комісії з питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій у м. Золотоноша від 07.06.2011 та від 12.09.2011 про визначення аварійним та знесення будинку по АДРЕСА_1 ;

4) визнати протиправною бездіяльність Золотоніської міської ради та виконавчого комітету Золотоніської міської ради щодо розгляду звернень гр. ОСОБА_1 в частині надання йому іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

5) стягнути солідарно із Золотоніської міської ради, виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування шкоди 80000 грн матеріальної шкоди та 100000 грн моральної шкоди.

Позивач 2 - ОСОБА_3 , з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просила:

1) визнати неправомірними дії Золотоніської міської ради, виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства щодо незаконного знесення 17.09.2011 житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

2) визнати протиправною бездіяльність Золотоніської міської ради та виконавчого комітету цієї ради щодо розгляду звернень гр. ОСОБА_3 в частині надання їй іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

3) стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування шкоди 120000 грн матеріальної шкоди та 100000 грн моральної шкоди;

4) стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір, адвокатські витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн а також судові витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Золотоніської міської ради, виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Золотоніської міської ради щодо знесення (демонтажу) будинку по АДРЕСА_1 .

Визнано неправомірними дії комісії з питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій у м. Золотоноша щодо складання актів від 07.06.2011 та від 12.09.2011 про визначення аварійним та знесення будинку по АДРЕСА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Золотоніської міської ради та виконавчого комітету Золотоніської міської ради щодо розгляду звернення гр. ОСОБА_1 в частині надання йому іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Стягнено солідарно із Золотоніської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 26536152) виконавчого комітету Золотоніської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 04060849), Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Золотоніської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 33365678) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. та матеріальної шкоди в сумі 52678 (п`ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн 99 коп.

Стягнено солідарно із Золотоніської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 26536152) виконавчого комітету Золотоніської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 04060849), Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Золотоніської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 33365678) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 в якості матеріальної шкоди 93639 (дев`яносто три тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн 51 коп.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вони є власниками частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . 07.06.2011 Золотоніською міською радою складено акт обстеження аварійного житлового будинку по АДРЕСА_1 , відповідно якого, будинок є небезпечним для життя та здоров`я людей. Вказаним актом винесена пропозиція вирішити питання щодо знесення залишків даного будинку і ліквідації загроз травмування або й загибелі людей. Відповідно до акту обстеження технічного стану вказаного житлового будинку від 12.09.2011, будинок є небезпечним для життя та здоров`я людей. Вказаним актом винесена пропозиція про негайне вирішення питання щодо знесення залишків даного будинку і ліквідації загроз травмування або й загибелі людей. 16.09.2011 було здійснено демонтаж вказаного будинку, що підтверджується актом про демонтаж (розбирання) аварійного житлового будинку по АДРЕСА_1 та захоронення решток будівельного сміття. Рішенням виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 » визнано дії працівників виконавчого комітету Золотоніської міської ради, які проводили нагляд за виконанням робіт по демонтажу непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 такими, що відповідають чинному законодавству. Доручено юридичному відділу спільно з управлінням ЖКГ підготувати на сесію міської ради рішення щодо надання власникам житлового будинку по АДРЕСА_1 іншого облаштованого жилого приміщення, або, за домовленістю з власниками, надати їм іншу компенсації відповідно до чинного законодавства. Вказане рішення затверджене рішенням Золотоніської міської ради від 26.10.2012 року № 11-65/VI «Про затвердження рішень виконкому, прийнятих у міжсесійний період». Листом від 22.05.2012 № 1226 виконавчий комітет Золотоніської міської ради повідомив ОСОБА_1 , що відсутні підстави для надання йому компенсації, у зв`язку із скасуванням рішення Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 » постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012. Розглянувши звернення ОСОБА_3 , виконавчий комітет Золотоніської міської ради листом від 25.06.2012 № 1510 повідомив, що відсутні підстави для надання їй компенсації за знесений будинок, у зв`язку із скасуванням постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012 рішення Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 ». При цьому відповідачами не було надано позивачам взамін зруйнованого будинку рівнозначного житла або грошової компенсації.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційнох скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що згідно технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, що розташований по АДРЕСА_1 та довідки Золотоніського відділу Черкаського обласного бюро технічної інвентаризації від 25.02.2008, власниками вказаного будинку є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачами.

Відповідно матеріалів спадкової справи №59/2019 позивач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 . Згідно заповіту посвідченого 16.10.2018 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., ОСОБА_3 належну їй квартиру АДРЕСА_4 заповіла своїй доньці ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 27.12.2019 звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського міського нотаріального округу Співак М.А із заявою № 159 про прийняття спадщини за померлою матір`ю ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 27.12.2019 подала приватному нотаріусу Золотоніського міського нотаріального округу Співак М.А. заяву № 160 про відмову від прийняття спадщини за заповітом після померлої матері - ОСОБА_3 . В заяві повідомила, що ні за законом, ні за заповітом приймати спадщину не буде та відмовляється від прийняття спадщини за законом на користь брата - ОСОБА_2 , сина померлої. Спадкова справа №59/2019 також не містить інших заяв про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене вище, а також, що ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського міського нотаріального округу Співак М.А. із заявою про прийняття спадщини за померлою матір`ю ОСОБА_3 , відсутність у спадковій справі заяв інших осіб, які виявили бажання отримати спадщину за померлою ОСОБА_3 , суд замінив позивача у справі ОСОБА_3 на правонаступника - ОСОБА_2 .

07.06.2011 Золотоніською міською радою складено акт обстеження аварійного житлового будинку по АДРЕСА_1 , відповідно якого, будинок є небезпечним для життя та здоров`я людей. Вказаним актом винесена пропозиція вирішити питання щодо знесення залишків даного будинку і ліквідації загроз травмування або й загибелі людей (а.с.28 Т.1).

Відповідно до акту обстеження технічного стану вказаного житлового будинку від 12.09.2011, будинок є небезпечним для життя та здоров`я людей. Вказаним актом винесена пропозиція про негайне вирішення питання щодо знесення залишків даного будинку і ліквідації загроз травмування або й загибелі людей (а.с.56 Т.1).

16.09.2011 було здійснено демонтаж вказаного будинку, що підтверджується актом про демонтаж (розбирання) аварійного житлового будинку по АДРЕСА_1 та захоронення решток будівельного сміття (а.с.57 Т.1). Зазначений акт складений начальником управління житлово-комунального господарства Золотоніської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_6 , в якому він підтверджує, що на підставі висновку обстеження технічного стану вказаного житлового будинку від 12.09.2011, був проведений демонтаж будинку з послідуючим вивезенням будівельного сміття.

Рішенням виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 » визнано дії працівників виконавчого комітету Золотоніської міської ради, які проводили нагляд за виконанням робіт по демонтажу непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 такими, що відповідають чинному законодавству. Доручено юридичному відділу спільно з управлінням ЖКГ підготувати на сесію міської ради рішення щодо надання власникам житлового будинку по АДРЕСА_1 іншого облаштованого жилого приміщення, або, за домовленістю з власниками, надати їм іншу компенсації відповідно до чинного законодавства (а.с.140 Т.1). Вказане рішення затверджене рішенням Золотоніської міської ради від 26.10.2012 року № 11-65/VI «Про затвердження рішень виконкому, прийнятих у міжсесійний період».

Листом від 22.05.2012 № 1226 виконавчий комітет Золотоніської міської ради повідомив ОСОБА_1 , що відсутні підстави для надання йому компенсації, у зв`язку із скасуванням рішення Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 » постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012 (а.с.72 Т.1).

Розглянувши звернення ОСОБА_3 , виконавчий комітет Золотоніської міської ради листом від 25.06.2012 № 1510 повідомив, що відсутні підстави для надання їй компенсації за знесений будинок, у зв`язку із скасуванням постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012 рішення Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 » (а.с.146 Т.1).

Не погоджуючись з протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду звернень в частині надання іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку позивачі звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Подібна норма закріплена у статті 14 Закону України «Про основи містобудування». Відповідно до статті 7 вказаного Закону державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Уповноваженими органами містобудування та архітектури є виконавчі органи міських рад з питань архітектури (частина перша статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність»). Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад відносяться до органів державного архітектурно-будівельного контролю (частина третя статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У силу статті 12 Закон України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

У відповідності до статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

У розумінні Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту.

З огляду на викладене вище, Золотоніська міська рада наділена контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.

Щодо визнання неправомірних дій Золотоніської міської ради, виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства щодо знесення (демонтажу) будинку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, під час розгляду справи встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012, яка 22.05.2012 набрала законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області від 19 жовтня 2011 року № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 » та визнано незаконним та скасовано рішення Золотоніської міської ради від 26 жовтня 2011 року №11-65/VI «Про затвердження рішень виконкому, прийнятих у міжсесійний період» в частині затвердження рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області від 19 жовтня 2011 року № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

У звязку із зазначеним вище, колегія суддів зазначає, що не момент знесення непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 19.10.2011 року рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області від 19 жовтня 2011 року № 705 не було скасованим.

Тобто, дії Золотоніської міської ради, виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства щодо знесення (демонтажу) будинку є правомірними та вчиненими у порядку з чинним на момент вчинення дій законодавством.

Щодо визнання неправомірними дії комісії з питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій у м. Золотоноша щодо складання актів від 07.06.2011 та від 12.09.2011 про визначення аварійним та знесення будинку по АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, що діяла на момент спірний відносин питання щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Питання визначення технічного стану житлових будинків також належить до повноважень місцевих органів влади.

Вони самостійно на підставі результатів комісійного обстеження житлових будинків визначають будинки, які підлягатимуть реконструкції чи знесенню.

ішення стосовно непридатності житлового будинку (житлового приміщення) для проживання (в тому числі у зв`язку з аварійним станом конструктивних елементів), про використання непридатного для проживання.

Визнання житлового будинку непридатним для проживання врегульовано статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та «Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання», затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 № 189.

Відповідно до пункту 3 Положення, обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що залучення фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. Є правом, а не обов`язком органів місцевого самоврядування під час обстеження житлових будинків (приміщень).

Згідно пункту 6 Положення, якщо під час обстеження стану житлових будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень) та неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту, виконавчий комітет органу місцевого самоврядування призначає повторне обстеження комісією у складі представників виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, представника органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представника державного пожежного нагляду, депутата місцевої ради, інженера житлово-експлуатаційної організації, представника громадського будинкового комітету. При обстеженні стану житлових будинків (житлових приміщень) відомчого житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління цим житловим фондом.

Статтею 111 Житлового кодексу УРСР визначено, що у разі якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, у зв`язку з непридатністю для проживання підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий, інше благоустроєне жиле приміщення надається виселеним виконавчим органом місцевої влади чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим органом місцевої влади.

У зв`язку із неодноразовими зверненнями та заявами жителів міста Золотоноша до міського голови щодо будинку АДРЕСА_1 , який був у занедбаному та аварійному стані і загрожував обвалом та сповзанням покриття на пішохідну доріжку по якій ходять діти, міським головою 07 червня 2011 року для обстеження зазначеного будинку була направлена комісія з питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій у м. Золотоноша, яка зробила висновок про те, що «будинок є небезпечним для життя і здоров`я людей та необхідно вирішити питання щодо знесення залишків даного будинку і ліквідації загроз травмування або й загибелі людей».

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що комісія створена відповідно до чиного законодавства, дії щодо ліквідації нещасних наслідків та збереження життя людей виконано відповідно до норм чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо врахування судом першої інстанції, висновків Черкаського окружного адміністративного суду викладеного у рішенні від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012 є передчасним та належним чином не обґрунтованими так як воно не є джерелом права.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо вимоги про визнання протиправними актів комісії з питань недопущення та ліквідації надзвичайних ситуацій у м. Золотоноша від 07.06.2011 та від 12.09.2011 про визначення аварійним та знесення будинку по АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що зазначені вище акти не є актами індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов`язків для позивачів та безпосередньо не порушують їні права та обов`язки.

Акт про визначення аварійним та знесення будинку має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов`язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо винесення рішення про демонтаж.

Сам по собі акт про визначення аварійним та знесення будинку не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Золотоніської міської ради та виконавчого комітету Золотоніської міської ради щодо розгляду звернень гр. ОСОБА_1 в частині надання йому іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, виконавчий комітет Золотоніської міської ради своїм рішенням у формі листа від 22.05.2012 року №1226 (№245 від 23.04.2012) «Розглянув звернення ОСОБА_1 від 23.04.2012 року та повідомив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 19.10.2011 року №705, працівникам виконавчого комітету було доручено вирішити питання про надання іншого об лаштованого жилого приміщення, або за домовленістю, іншої компенсації відповідно до чинного законодавства.

Зазначено, що працівниками виконавчого комітету проводились переговори, та отримано згоду щодо компенсації та визначено порядок отримання .

Не дочекавшись отримання компенсації, ОСОБА_1 звернувся до Золоионіської міжрайонної прокуратури. За результатами звернення подано позовну заяву до Черкаськог окружного адміністративного суду.

Оскільки, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012 рішення Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 ». Зазначені вище рішеня бул скасовано, підстав для вирішення питань щодо надання компенсації немає.»

Щодо визнання протиправною бездіяльності Золотоніської міської ради та виконавчого комітету цієї ради щодо розгляду звернень гр. ОСОБА_3 в частині надання їй іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, розглянувши звернення ОСОБА_3 , виконавчий комітет Золотоніської міської ради листом від 25.06.2012 № 1510 повідомив, що відсутні підстави для надання їй компенсації за знесений будинок, у зв`язку із скасуванням постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі №2а/2370/799/2012 рішення Золотоніської міської ради від 19.10.2011 № 705 «Про проведений демонтаж непридатного для проживання (аварійного) житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

При цьому, позивач 2 - ОСОБА_2 , після вступу у справу, не надав суду доказів, того, що він звертався до Золотоніської міської ради та/або виконавчого комітету цієї ради щодо надання йому іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку по АДРЕСА_1 , тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Золотоніської міської ради та виконавчого комітету цієї ради, у зв`язку із чим позовна вимога щодо цієї частини позовних вимог позивача 2 - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що питання про визнання протиправною бездіяльності в частині надання їм благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку було розглянуто відповідачем у справі, та винесено відповідні рішення викладені у формі листів.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Аналогічні правові висновки щодо юрисдикції суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 583/2715/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц та у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 147/483/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 132/630/17.

На підстав вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що в частині, що стосується вимоги позивачів про надання іншого благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку спір пов`язаний безпосередньо з вирішенням питання щодо речового права є цивільно правовим. Справа за позовом, що виникає з цивільних, житлових спірних правовідносинах належить до компетенції цивільних судів.

Вимоги позивачів про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди є похідними вимогами від вимог про надання благоустроєного житла взамін знесеного житлового будинку та має вирішуватись в порядку цивільного судочинства з наданням оцінки реальної вартості порушених речових прав позивачів, понесеної вартості матеріальної та наданням оцінки моральним та душевним хвилюванням, глибині фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, « з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, « протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Золотоніської міської ради - задоволити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золотоніської міської ради, Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Золотоніської міської ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» про визнання неправомірними дій щодо знесення нерухомого майна та скасування протиправних рішень органів місцевого самоврядування - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль