Ухвала

від 10.07.2024 по справі 385/841/20

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/841/20

Провадження № 1-кп/385/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у м. Гайвороні Кіровоградської області в залі судових засідань Гайворонського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 12020120000000241 від 23 липня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області, Полонського району, с.Микулин, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до наказу № 141-К від 04.12.2017 року призначено на посаду виконавчого директора ТОВ «Чарнокіт» код ЄДРПОУ 32954158, юридична адреса: Кіровоградська область, Гайворонський район смт. Салькове, вул. Павлова, 1, одним із основних видів діяльності ТОВ«Чарнокіт» є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

Відповідно до посадової інструкції виконавчого директора, ОСОБА_4 , наділений повноваженнями а саме: відповідно до розділу 2 «Завдання та обов`язки» виконавчий директор підприємства: виконує сформульовані завдання, планує, здійснює і координує діяльність підприємства в межах своєї компетенції; забезпечує виконання цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної і зовнішньоекономічної діяльності; організовує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства; координує відповідність продукції (послуг) належної якості, сприяє підвищенню продуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції; спрямовує діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів; за вказівками директора в межах своєї компетенції забезпечує виконання підприємством програм оновлення видів пропонованих послуг (продукції), планів капітального будівництва, обов`язків перед держбюджетом, постачальниками, замовниками і банками; допомагаємо директору в організації виробничо-господарської діяльності підприємства, фінансових і трудових витрат, мобілізації резервів виробництва; вносить пропозиції щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, дотримується вимог законодавства про охорону навколишнього середовища; за вказівками директора в межах своїх компетенції проводить роботу стосується зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи та трудової активності працівників; вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій посадових осіб; сприяє забезпеченню дотримання законності, використання правових заходів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку; представляє підприємство в органах державної влади і у взаємодіях з партнерами; готує проекти нормативних документів.

Розділом 4. «Відповідальність» посадової інструкції виконавчого директора ТОВ «Чарнокіт» несе персональну відповідальність за: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, які передбачаються даною посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України про працю; за правопорушення, вчинені в процесі здійснення своєї діяльності, в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про руду України; виконавчий директор підприємства несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, які виходять за межі його повноважень, які визначені чинним законодавством, статутом підприємства, іншими нормативно-правовими актами; виконавчий директор підприємства не звільняється від відповідальності, якщо дії, що тягнуть відповідальність, були здійснені особами, яким він делегував свої права; виконавчий директор підприємства, який недобросовісно використовує майно та кошти товариства у власних інтересах, або в інтересах, протилежних статутним цілям, несе відповідальність в межах, визначених цивільним, кримінальним та адміністративним правом.

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду виконавчого директора ТОВ «Чарнокіт» являвся службовою особою, наділеною на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Проте, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді виконавчого директора ТОВ «Чарнокіт», діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків від них, вчинив незаконні дії направленні на видобування ТОВ «Чарнокіт» на території Заваллівського родовища, Гайворонського району, Кіровоградської області корисних копалин чарнокітів, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного, шляхом проведення вибухових робіт за наступних обставин:

17.10.2017 Державною службою геології та надр України відповідно до Наказу № 449від 17.10.2017 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 3552 від 09.12.2004 видану ТОВ «Чарнокіт». 01.11.2017 на адресу ТОВ «Чарнокіт» направлено лист № 24467/03/14-17 з повідомленням про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ст. 56. Основні вимоги в галузі охорони надр Кодексу України про надра Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно до ст. 57 Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами Кодексу України про надра зазначено що у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції» і такою угодою, і лише у випадках, зазначених у частині четвертій статті 26 цього Кодексу.

Крім того, згідно з п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

23.10.2018 на підставі наказу № 290 від 23.08.2018 Державною службою геології та надр України проводилася планова перевірка ТОВ «Чарнокіт», щодо дотримання товариством вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин за результатами якої виявлено наступні порушення, а саме: ТОВ«Чарнокіт» продовжило видобування корисних копалин чарнокітів після зупинення дії дозволу чим порушило вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами».

Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами є механізмом виконання повноважень щодо зупинення права користування надрами, наслідком застосування якого є вимоги п. 22 Порядку, зобов`язання надрокористувача після зупинення дії дозволу зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Під час зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами останній хоч і залишається дійсним протягом строку на який він був виданий, проте втрачає дію (є недіючим).

В свою чергу, ОСОБА_4 , достовірно знаючи,що діюспеціального дозволуна користуваннянадрами №3552 від 09.12.2004 відповідно до наказу Державної служби геології та надр України за №449 від 17.10.2017зупинено, діючи умисно у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами» та п. 3 ст. 26, ст. 24 Кодексу України про надра, маючи намір на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом проведення вибухових робіт, не зупинив та продовжив видобування чарнокітів на Заваллівському родовищі хоча був обізнаний про вимоги законодавства України, щодо негайного зупинення видобування корисних копалин.

ОСОБА_4 не вчинив необхідних дій щодо усунення виявлених недоліків, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами і не оскаржив рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказ Державної служби геології та надр України з метою поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №3552 від 09.12.2004 у встановленому законом порядку.

Також, ОСОБА_4 мав реальну можливість здійснити припинення робіт по видобуванню корисних копалин загальнодержавного значення відповідно до законодавства України, так як це входило до його повноважень.

Проте, ОСОБА_4 , у період часу з 17.02.2018 по 06.04.2018 здійснив всі необхідні дії спрямовані на незаконне продовження видобутку та користування надрами ТОВ «Чарнокіт» під час зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3552 від 09.12.2004, тобто в період між прийняттям Державною службою геології та надр України рішення про зупинення дії спеціального дозволу та до прийняття рішення Державною службою геології та надр України про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами є самовільним користуванням надрами, оскільки здійснювалось за відсутності діючого спеціального дозволу на користування надрами № 3552 від 09.12.2004.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_4 з метою продовження видобування корисних копалин чарнокітів підписав та видав як виконавчий директор ТОВ«Чарнокіт» накази про проведення вибухових робіт на Заваллівському родовищі, а саме: наказ № 65-0 від 17.02.2018 та наказ № 87-0 від 06.04.2018, які в подальшому з метою незаконного видобутку корисних копалин надав представникам ПрАТ«Украгровибухпром», які виконуючи свої господарські зобов`язання за раніше укладеним Договором від 21.01.2016 на проведення буро-вибухових робіт, методом свердловинних зарядів, із застосуванням тротиловмісних речовин провели вибухові роботи.

При цьому, ОСОБА_4 , бажаючи приховати вчинюваний ним злочин, умисно не повідомив представників ПрАТ «Украгровибухпром» про те, що наказом Державної служби геології та надр України № 449 від 17.10.2017 дію спеціального дозволу на користування надрами № 3552 від 09.12.2004 ТОВ«Чарнокіт» зупинено.

В свою чергу представниками ПрАТ «Украгровибухпром» 17.02.2018 та 06.04.2018 було проведено два масових вибухи на Заваллівському родовищі, у результаті вказаних вибухів підприємством ТОВ «Чарнокіт», згідно актів здачі-прийняття незаконно видобутонаступну кількістьчарнокітів: акт № 6 від 17.02.2018 18,180 тис. м3 та акт №61 від 06.04.2018 14,000 тис. м3,загальна кількість видобутого чарнокітів складає 32 180 тис. м3.

В подальшому ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел діючи умисно, вчинив всі необхідні дії направлені, щодо переробки чарнокітів на території Заваллівського родовища за допомогою власних дробарок, а також подальшої реалізації підприємствам ТОВ «ГермесЛТД» ЄДРПОУ 39987038, ТОВ «Гранресурси» ЄДРПОУ 37170646, ТОВ «Будівельна компанія «ДОРЛІДЕР» ЄДРПОУ 37468590, ПП «Легат-Строй» ЄДРПОУ 35051106, ПП «Полтавабудцентр» ЄДРПОУ 24565511, ТОВ «СКК-Адєп» ЄДРПОУ34130511.

Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді виконавчого директора ТОВ «Чарнокіт» в період часу з 17.02.2018 по 06.04.2018 умисно здійснив незаконне видобування корисних копалин чарнокітів загальнодержавного значення вчиненого шляхом проведеннявибухових робіт,що спричинилотяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 102 від 21.06.2019 Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України досліджувані підписи, розташовані в графі «Прийняв» в актах № 6 від 17.02.2018 та № 61 від 06.04.2018 виконані ОСОБА_4 . Досліджувані підписи, розташовані в графі «Исполнительный директор ООО «Чарнокит»» в наказах № 65-0 від 17.02.2018 та № 87-0 від 06.04.2018 виконані ОСОБА_4 .

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 19 від 12.06.2020 проведено розрахунок розміру збитків завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення чарнокітів, яка складає 4235134,85 грн. за період часу з 05.12.2017 по 31.05.2018.

Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді виконавчого директора ТОВ «Чарнокіт», в порушення вимог ст. ст. 4, 6, 16, 19, Кодексу України про надра, в період з 17.02.2018 по 06.04.2018, вчинив всі необхідні дії, безпосередньо спрямовані на вчинення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення чарнокітів який згідно з постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року "Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного значення" відноситься до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, в загальному об`ємі 32 180 тис. м3, що завдало збитків державі на суму 4235134,85 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил використання надр, шляхом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст.240 КК України.

Від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 на адресу суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження № 12020120000000241щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник обвинуваченого підтримали подане клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності та просили суд його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без участі представника Інспекції.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілої юридичної особи.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240КК України, на підставі ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження, слід задовольнити, з наступних підстав.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 240 КК України(в редакції закону на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення), а саме порушення правил використання надр,шляхом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення за вчинення якого передбачена відповідальність у виді штрафу від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Приписами ч. 3 ст.288КПКУкраїни визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.44КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження №51-1066км20), положеннями ч. 4 ст.286КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст.49ККУкраїни є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції закону на час вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 12 КК України(в редакції закону на час вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень), кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2ст. 240 та ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції закону на час вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень), відносяться до злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд враховує положення ч. 2 ст. 4 КК України, за яким кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09.04.2019, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст.74, ст. 49 КК України може звільнити від нього засудженого.

Крім того ВП ВС у постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49ККУкраїни є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язком суду.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту вбачається, що подія кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 240 КК України за участю обвинуваченого ОСОБА_4 мала місце в період з 17.02.2018 по 06.04.2018.

Таким чином з моменту вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240КК України строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності спливли, 06 квітня 2023 року.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачений, якому роз`яснено та зрозуміло суть обвинувачення за ч. 2 ст. 240 КК України не заперечує проти закриття провадження з відповідних підстав, його захисником подано відповідне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_4 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.

При цьому судом встановлено, що перебіг давності не переривався та не зупинявся, оскільки відсутні дані про те, що обвинувачений вчиняв нові кримінальні правопорушення або ухилявся від досудового слідства чи суду.

Судові витрати за проведення судової інженерно екологічної, судово почеркознавчої та судово економічної експертиз в загальному розмірі 13084,44 грн віднести на рахунок держави, з врахуванням висновку викладеному в постанові ОП КЦС ВС від 12.09.2022 в справі № 203/241/17.

Керуючись ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 286, 370, 372, 395 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020120000000241 від 23 липня 2020 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Судові витрати в сумі 13084,44 грн. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7