543/282/24
2/543/189/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
09.07.2024 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., з участю секретаря судового засідання Онищенко О.Т., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Годько І.О., представника третьої особи Різник І.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 04.04.2024 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
У позовній заяві вказано, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2010 році подружні відносини між сторонами припинилися. 31.01.2011 рішенням Деснянського районного суду міста Києва шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. Позивач вказує, що основними причинами розірвання шлюбу між нею та відповідачем стали постійні конфлікти, спроби застосування відповідачем насильства, приниження відповідачем позивача. Після сімейних сварок у дитини порушився сон, вона плакала, кричала, важко заспокоювалась. На фоні нервових перевантажень дитина тричі за короткий період хворіла. Позивач також вказує, що факт насильства в сім`ї зафіксовані в її медичній картці та в постанові ДІМ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.11.2009.
У позовній заяві вказано, що з моменту розлучення до дня звернення з цим позовом до суду відповідач ніяким чином про свою доньку не піклується, не проявляє зацікавленості в подальшій її долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров`я, не піклується про її духовний та фізичний розвиток, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з нею необхідному для нормального самоусвідомлення, не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу тощо. Відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не надає педагогічної, матеріальної, грошової допомоги, аліменти не сплачує, будь-яку іншу грошову допомогу доньці не надає, посильної трудової або будь-якої іншої участі у її вихованні не приймає. Всі питання щодо виховання доньки вирішує позивач, дитина знаходиться на повному її утриманні.
Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 05.04.2024 було відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.05.2024 замінено третю особу Службу у справах дітей виконавчого комітету Оржицької селищної ради на Службу у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради.
У судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, у своїх поясненнях позивач та її представник посилися на обставини, що викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву щодо позову не подав.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника, позовні вимоги задовольнити.
Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради в судовому засіданні не просила позов задовольнити.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 13). Дитина проживає разом з позивачем, відповідач зареєстрований за іншою адресою (а.с. 34 68).
Згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2011 шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 розірваний (а.с. 14).
З відповідача ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.10.2023 до досягнення повноліття дитини (а.с. 28, 29).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість відповідача станом на 01.07.2024 становить 27950,54 грн.
У акті обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 вказано, що умови для проживання дитини відсутні.
У довідці, яка видана міським комунальним закладом культури «Дніпровська дитяча художня школа № 1 вказано, що ОСОБА_3 батько ОСОБА_4 не приймав участі у шкільному житті дитини (не супроводжував до школи та зі школи, не брав участь у батьківських зборах), жодного разу не цікавився у вчителів успішністю своєї доньки (а.с. 44).
Згідно довідки ТОВ «Міжнародний центр відновлювальної медицини» ОСОБА_4 проходила курси лікувальної фізкультури з червня 2022 року. Станом на 04.11.2023 оплати за медичні послуги за ОСОБА_4 від ОСОБА_3 не надходило, здоров`ям та відвідуванням дитиною занять не цікавився (а.с. 45).
У декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказана ОСОБА_1 (а.с. 47).
Згідно повідомлення служби у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради сім`я ОСОБА_3 на обліку під соціальним супроводом не перебувала.
У висновку органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вказано на доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно частини першої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Слід розуміти, що поняття ухилення від виконання обов`язку і невиконання обов`язку не є тотожними. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
На переконання суду відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
При цьому, в даній конкретній ситуації суд враховує, що з іншої сторони держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо (пункт 52 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України»).
Але реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідача активних дій, які б свідчили про її бажання скористатись такою допомогою держави. Проте, в даній справі суду не надано доказів того, що відповідач хоча б один раз звернувся до уповноважених органів держави для сприяння йому будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки. Суд зауважує, що навіть за час розгляду справи в суді він таких дій не вчинив.
Суд також враховує, що в даному випадку позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини у батька, оскільки вона з ними не проживає протягом тривалого часу, так само даний захід не виключає можливість побачення батька із своєю дитиною.
Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між батьком та дитиною.
В ситуації, що склалась суд не знаходить підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків, оскільки відповідач тривалий час не виконує своїх обов`язків по вихованню дитини, не змінилася ця ситуація і під час розгляду цієї справи в суді.
Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню його інтересів (Пункт 1 статті 3)).
Приймаючи рішення про позбавлення відповідача батьківських прав, суд враховує також те, що відповідач ОСОБА_3 дійсно ухиляється від участі у вихованні дитини. Тому суд приходить до переконання, що хоча позбавлення батьківських прав і є крайнім заходом, але його необхідно застосувати до відповідача, оскільки таке рішення буде в повній мірі відповідати інтересам дитини.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що якщо поведінка відповідача щодо участі у вихованні та утриманні дитини зміниться, то відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України він буде мати право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Інші доводи учасників справи, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 151, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), треті особи: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (місцезнаходження: пл. Сергія Нігояна, 77, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 44152814), Служба у справах дітей виконавчого комітету Новооржицької селищної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, 4, сел. Новооржицьке, Лубенський район, Полтавська область. Код ЄДРПОУ 44114501) - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складене 10.07.2024.
Суддя
Суд | Оржицький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 16.07.2024 |
Номер документу | 120285615 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Оржицький районний суд Полтавської області
Гришко О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні