Ухвала

від 09.07.2024 по справі 904/806/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.07.2024 м.Дніпро Справа № 904/806/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши клопотання Приватного підприємства "Лінвет" про продовження строку на подання відзиву в апеляційному провадженні по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Синельникове на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 (суддя Н.Г. Назаренко, повний текст складено та підписано 28.05.2024) у справі № 904/806/24

за позовом Приватного підприємства "Лінвет", с. Веселе, Синельниківський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Синельникове, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 473 443,79 грн за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі № 904/806/24 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Синельникове про відкладення розгляду справи відмовлено.

Позов Приватного підприємства "Лінвет" до Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Синельникове про стягнення заборгованості в розмірі 473 443,79 грн за договором поставки задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Млин Синельникове на користь Приватного підприємства "Лінвет" основний борг у розмірі 424 767,92 грн., 3% річних у розмірі 3 706,08 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 796,28 грн., пеню в розмірі 37 952,09 грн., судовий збір у розмірі 7 098,34 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Млин Синельникове, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 11.06.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

14.06.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 10 652,49 грн.), неподання доказів направлення скарги позивачу. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

26.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 18.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №7670 від 21.06.2024 про сплату 10 652,49 грн., надані докази направлення скарги позивачу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду від 21.05.2024; з урахуванням суми спору справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Зазначену ухвалу доставлено учасникам справи в електронні кабінети системи ЄСІТС, зокрема і позивачу, 28.06.2024 об 11:45 годині.

З урахуванням даних щодо отримання позивачем ухвали суду 28.06.2024, відтак, відзив мав бути поданий ним у строк до 08.07.2024 (включно).

04.07.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу і зобов`язання апелянта виконати вимоги п.3 ч.3 ст.258 ГПК України.

Клопотання мотивовано отриманням ухвали про відкриття провадження, втім, неотриманням від апелянта копії апеляційної скарги станом на 02.07.2024, як і її відсутність у електронному кабінеті, а відтак, неможливістю у визначені судом строки надати відзив на апеляційну скаргу.

09.07.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/806/24 у зв`язку з відпусткою судді Коваль Л.А. (для розгляду клопотання позивача).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024, справу №904/806/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч.4 ст.262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

З урахуванням вищевикладеного, строк на вчинення певної процесуальної дії судом може бути продовжений або за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або за ініціативою суду.

Колегія суддів зазначає, що заявник просить саме продовжити строк на вчинення певної процесуальної дії (подання відзиву на апеляційну скаргу), і така заява подана ним до спливу цього строку у відповідності до ст.119 ГПК України.

Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

За приписами ч.5 ст.42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 8 ст.42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до визначення понять, наведених у статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" №2722-ІХ від 03.11.2022, пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.

Скаржником апеляційна скарга подана у паперовому вигляді.

З урахуванням відсутності, в тому числі доказів направлення скарги позивачу (наданий другий екземпляр скарги), його скаргу судом залишено без руху ухвалою суду від 18.06.2024.

На виконання вимог ухвали від 18.06.2024 апелянтом надані, зокрема докази направлення скарги позивачу ПП «Лінвет», на адресу: 52523, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Квітнева, буд.13, а саме фіскальний чек від 25.06.2024, поштова накладна №4900003229250 від 25.06.2024 та опис вкладення у цінний лист від цієї ж дати.

Згідно даних офіційного сайту АТ "Укрпошта" відправлення за номером №4900003229250 на адресу ПП «Лінвет» вручено особисто одержувачу 02.07.2024.

Відтак, апелянтом виконані вимоги п.3 ч.3 ст.258 та ст.259 ГПК України, тому в частині зобов`язання відповідача виконати вимоги п.3 ч.3 ст.258 ГПК України клопотання позивача не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного доводи апелянта про неотримання скарги станом на 02.07.2024 не знайшли свого підтвердження.

Крім того, при перевірці наявності сканованої копії апеляційної скарги у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» судом встановлено, що відповідна скарга від 10.06.2024 (з додатком всього на 60 аркушах), як і заява про усунення недоліків (на 6 аркушах) містяться у «Електронному суді».

Відтак, обставини, про які наголосив позивач у клопотанні, щодо неможливості вчасно подати відзив, відсутні, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку на подачу відзиву.

Керуючись ст. ст. 119, 234, 235, 263, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Лінвет" про продовження строку на подання відзиву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков