Ухвала

від 10.07.2024 по справі 904/1582/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.07.2024 м.Дніпро Справа № 904/1582/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач)

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 (суддя Камша Н.М, повний текст якої підписаний 23.05.2024) у справі №904/1582/22

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до боржника Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Головна Селищна, буд.2, ідентифікаційний номер юридичної особи 19304487)

про визнання грошових вимог на суму 2 430 379,03 грн. та судового збору у розмірі 6 056,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Головна Селищна, буд. 2, ідентифікаційний номер юридичної особи 19304487) на суму 6 056,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 645 891 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 736 637,20 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).

Решту вимог - відхилено.

Зобов`язано ліквідатора включити визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", в якій просить скасувати ухвалу, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у визнанні грошових вимог у розмірі 2 430 379,03 грн. Та судового збору у розмірі 6056 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

За приписами ч.1 ст.6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).

Схожі висновки (конкретизовані по фізичній особі та її представнику адвокату, після запровадження модулів ЄСІТС 05.10.2021) наведені і у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22).

Відповідно до визначення понять, наведених у статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" №2722-ІХ від 03.11.2022, пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.

Так, за визначенням понять, наведених у ст.1 Кодексу з процедур банкрутства: сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Відповідно до матеріалів справи учасниками справи є:

Комітет кредиторів:

1) Комунальне підприємство «Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» (має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2) ГУ ДПС у Дніпропетровській області (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, скаржник)

3) Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргу (має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Боржник - Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор Бахматський Олександр Олександрович (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Апелянтом скаргу подано у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку.

При цьому, на виконання вимог п.3 ч.3 ст.258 ГПК України до скарги додані докази направлення скарги тільки арбітражному керуючому Бахматському О.О. та кредитору Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області.

Натомість, таким учасникам (кредиторам) як:

- Комунальне підприємство «Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі»,

- Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргу,

апелянт доказів направлення скарги не надав.

Відтак, апелянтом жодним чином не підтверджено направлення скарги всім учасникам справи.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абз.2 ч.6 ст.6 ГПК України).

Згідно комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у боржника відсутній електронний кабінет, попри зазначення представником апелянта у скарзі про його наявність.

Згідно довідки №2191917 від 10.07.2024 у юридичної особи Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (ідентифікаційний номер юридичної особи 19304487) не має зареєстрованого електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Наведене є підставою для залишення скарги без руху.

Крім того, за приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 21.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст якої виготовлено та підписано 23.05.2024, отже, строк на апеляційне оскарження ухвали суду, визначений законодавством, сплив 03.06.2023 (оскільки 02 червня неділя, вихідний день). Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 09.07.2024.

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали скаржник, зокрема, зазначив, що повний текст ухвали від господарського суду не отримав.

Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і недоведеними належними доказами, з урахуванням наступного.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 1-7/158-09-3124: "Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бутидодані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."

Такі ж висновки підтверджені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/2475/21, від 14.12.2022 у справі №910/9211/20Є, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Так, оскаржувану ухвалу направлено учасникам справи в електронні кабінети (зокрема, кредитору ГУ ДПС у Дніпропетровській області, арбітражному керуючому Бахматському О.О.).

Скаржник є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, яка згідно з ч.6 ст.6 ГПК України відноситься до переліку осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет.

Зазначені зміни набули чинності з 18.10.2023 (відповідно до Закону від 29.06.2023 №3200-ІХ).

Апелянт зазначеного обов`язку не дотримався і станом на день подачі цієї апеляційної скарги.

У матеріалах справи міститься заява представника боржника адвоката Шевчука Д.І. від 06.06.2024 про направлення копії ухвали на його поштову адресу.

Судом здійснено направлення ухвали за цією адресою, втім, вона повернулась до суду 02.07.2024 без вручення.

Тобто, принаймні з 06.06.2024 апелянт був обізнаний із наявністю оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу, що необхідною умовою оскарження є обізнаність із змістом оскаржуваного судового рішення.

В той же час, суд наголошує, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (див. mutatis mutandis рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.89, N 11681/85)).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, N 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) від 14.10.2003, заява N 50966/99)).

Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Суд зауважує, що електронний варіант ухвали суду від 21.05.2024 надіслано судом 23.05.2024 (https://reestr.court.gov.ua/Review/119247922 ) та забезпечено надання загального доступу 27.05.2024.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, боржник мав можливість ознайомитись з текстом процесуального документу по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Однак, скаргу ним подано більше місяця з моменту подачі заяви до суду щодо видачі копії ухвали, за наявності вільного доступу до цієї ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Звідси, апелянтом не наведено обґрунтованих доводів і не підтверджено доказами об`єктивних підстав для пропуску строку на оскарження ухвали суду.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази направлення скарги учасникам справи про банкрутство, надати докази реєстрації електронного кабінету в поряду ч.6 ст.6 ГПК України, подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об`єднання" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі №904/1582/22 залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати докази направлення скарги для учасників:

- Комунальне підприємство «Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі»,

- Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргу,

- зареєструвати електронний кабінет відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України, відомості про що надати суду;

- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.6, 8 ст. 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов