Ухвала

від 09.07.2024 по справі 906/1428/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"09" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1428/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

розглядаючи справу

за позовом: Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Степанкіської сільської ради Черкаського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів в сумі 222348,75 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Слюсар О.М., адвокат, дов. №007-24-1222 від 29.12.22р.

взяла участь: Чарліна О.В., прокурор, посвідчення №071339 від 01.03.23р.

ВСТАНОВИВ:

Господарськийсуд Житомирської області ухвалою від 03.11.2023відкрив провадження у справі за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в особі Виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області до відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" про визнання недійсними додаткових угод до договору №23 про постачання природного газу від 25.01.21р., а саме: №2 від 27.01.21р., №3 від 06.05.21р., №4 від 27.05.21р., №5 від 08.07.21р., №7 від 11.08.21р., №8 від 28.08.21р., №9 від 21.09.21р., №10 від 04.10.21р., №11 від 12.10.21р., №12 від 21.10.21р., №13 від 22.10.21р. та про стягнення безпідставно сплачених коштів на суму 222 348, 75грн.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 13.05.2024 призначив справу до судового розгляду по суті на 03.06.2024 о 11:00 год. таухвалами від 03.06.2024, 13.06.2024, 20.06.2024 оголошував перерви в судовому засіданні до 09.07.2024 до 12:00.

До дати засідання через діловодну службу господарського суду надійшли такі документи:

- 28.06.2024 представник відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" адвокат Олексій Слюсар подав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі №906/1428/23 до вирішення Конституційним судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (тут і далі за текстом - Клопотання про зупинення провадження від 28.06.2024).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи поданого клопотання та вказав, що станом на 09.07.2024 повний текст Конституційним Судом України у справі не опубліковано. Натомість Прокурор заперечує проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України учасники справи мають право подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Клопотання про зупинення провадження від 28.06.2024 суд ухвалює задовольнити.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору (постанова ВПВС від 16.10.19р. у справі №800/330/17).

З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи , провадження у якій зупинено.

Приймаючи до уваги те, що другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (тут і далі за текстом - Товариство).

Зокрема, Товариство звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами (далі Закон).

Відповідно до статті 23 Закону „прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої).

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону „наявність підстав для представництва" має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший, другий, третій).

Суб`єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону не відповідають статті 131-1 Конституції України, за якою в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Зокрема, автор клопотання стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону «не містить визначення словосполучення „виключний випадок. Натомість підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну „виключний випадок в термін „неналежним чином та „не здійснює, що в свою чергу не тотожне поняттю „виключний випадок та є оціночним судження. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в „загальний нагляд за всіма фізичними та юридичними особами від якого намагались відмовитись законодавці вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016».

Окрім того, процесуальний механізм зупинення провадження у справі застосується на стадії підготовчого провадження.

З цих підстав, суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду у вирішенні відповідного процесуального питання.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зроблено наступний висновок: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 зроблено наступний висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Окрім того, у п. 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі має зупинятися з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує.

На підставі викладеного, суд ухвалює перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та ухвалює зупинити провадження у справі №906/1428/23 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у формі письмового провадження.

Щодо клопотання представника відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" адвоката Олексія Слюсаря від 03.06.2024 про залишення без розгляду позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (вх. г/с №7752/24 від 03.06.2024).

В обґрунтування підстав поданого клопотання представник відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" адвокат Олексій Слюсар посилається на те, що Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43 визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра фінансів та який реалізовує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Доводить, що орган державного контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, тому, на думку представника відповідача, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові ВС від 09.09.2021 у справі №925/1276/19, доводить, що Держаудитслужба може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватися у суді з наведенням відповідного обгрунтування у судовому рішенні. Однак позовна заява та додані до неї документи не містять даних про те, що перед поданням позову Прокурор звертався до Держаудитслужби з повідомленням про виявлені порушення, тому, на думку представника відповідача Прокурор не дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглянувши клопотання відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" від 03.06.2024 (вх. г/с №7752/24 від 03.06.2024) про залишення позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури без розгляду, Суд ухвалює залишити без розгляду. Мотиви суду.

Згідно з ч. 5 ст. 13 ГПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Водночас згідно з цією ж процесуальною нормою передбачено, що суд запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами.

Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч.3 ст. 2 ГПК України).

Правило ч.2 цієї статті Кодексу зобов`язує учасників справи керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд констатує, що клопотання відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" від 03.06.2024 (вх. г/с №7752/24 від 03.06.2024) про залишення позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури без розгляду подано представником відповідача адвокатом Олексієм Слюсарем 03.06.2024 на стадії розгляду справи по суті без зазначенням поважних причин неможливості подання зазначеного клопотання на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 118 ГПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (постанова від 11.07. 23р. у cправі №910/8965/22).

Головуючий забезпечує послідовність і порядок вчинення процесуальних дій, керуючись завданням господарського судочинства, яке зобов`язує суд вирішити спір насамперед справедливо (правильно) (ч.1 ст. 2, ч. 2 ст. 2, п. 19 ч. 2 ст. 182, ч. 3 ст. 198 ГПК України).

Керуючись ст. 2, ч. 5 ст.13, ст. ст. 50, 51, 114, 119, 168, ч. 3 ст. 169, п.1 ч.1 ст. 177, 197, ч.3 ст. 198 ч.2 ст.232, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

2. Зупинити провадження у справі № 906/1428/23 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у формі письмового провадження.

3. Залишити без розгляду по суті клопотання відповідача ТОВ "Житомиргаз збут" від 03.06.2024 (вх. г/с №7752/24 від 03.06.2024) про залишення позовної заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури без розгляду.

Ухвала про зупинення провадження набрала законної сили 09.06.2024 та підлягає апеляційному оскарженню. Повний текст ухвали складено та підписано 10.07.2024.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2- прок. обл. (через Ел. каб)

3- Черкаська обл. прок. (через Ел. каб)

4- Виконкому Степанківської с/ради Черк. р-ну (через Ел. каб)

5- ТОВ "Житомиргаз збут" (через Ел. каб)