Рішення

від 04.07.2024 по справі 487/1536/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/1536/23

Провадження № 2/487/243/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання: Удовиченко Д.Д., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ»</a>, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ»</a>, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач працював в ТОВ «ЗОДІАК-СБ» з вересня 2020 року за безстроковим трудовим договором, укладеним на невизначений строк на посаді інспектора охорони з посадовим окладом 16400 грн. 26.02.2023 його було звільнено і це звільнення він вважає незаконним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки воно було зроблено з порушенням ст.ст. 40, 47, 48, 49, 116 КЗпП України, які передбачають дотримання та застосування відповідного порядку у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця. ТОВ «ЗОДІАК-СБ» надає свої послуги ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС», яке знаходиться на території Миколаївського морського порту. 26.02.2023 позивач прибув до роботи згідно графіку змін, але охорона Миколаївського морського порту відмовилася пропустити його та запропонувала здати перепстку, мотивувавши тим, що керівництвом ТОВ «ЗОДІАК-СБ» було надано вказівку про його звільнення. У телефонній розмові з керівником підрозділу ОСОБА_2 з`ясувалося, що він відмовляється допускати позивача на чергову зміну, через те що керівник ТОВ «ЗОДІАК-СБ» ОСОБА_3 звільнив позивача з посади. На вимогу підійти на прохідну та надати копію наказу про звільнення було відмовлено. Крім цього роботодавець не виплатив позивачу всі грошові суми, що належать до виплати. Таким чином позивач був змушений викликати наряд поліції. Просить поновити його на роботі на раніше займаній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів у відповідача: копію наказу про прийняття на роботу; копію наказу про звільнення, трудову книжку із записом про прийняття на роботу та звільнення, довідку про роботу та заробітну плату.

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази у ТОВ «ЗОДІАК-СБ» та з Головного управління ДПС у Миколаївській області.

27 квітня 2023 року надійшла відповідь з Головного управління ДПС у Миколаївській області.

13 вересня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник позивача зазначив, що відповідач не перебуває та ніколи не перебував в трудових відносинах з ОСОБА_1 , а тому не має можливості виконати вимоги ухвали суду щодо подання документів. ТОВ «Зодіак-СБ» видав разову перепустку включно для загального ознайомлення та проходження на територію, але до оформлення та роботи ОСОБА_4 так і не приступив. З цих підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

19 вересня 2023 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що працює в ТОВ «ЗОДІАК-СБ» з вересня 2020 року, що підтверджується наданими йому Миколаївською філією ДП «Адміністрація морських портів України» тимчасовими перепустками в період з вересня 2020 року по грудень 2021 року, які зареєстровані в бюро перепусток у журналі обліку, реєстрації видачі тимчасових перепусток. А надалі з 01.01.2022 було отримано постійну електронну перепустку. Разом з тим, відповідачем позивачу були надані дійсне, а також за минулі роки, посвідчення служби охорони «ЗОДІАК-СБ». Крім того, позивачем було зроблено відеозапис на робочому місці. Просив задовольнити позов.

06.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний за змістом попередньому відзиву.

09.11.2023 надійшла відповідь на відповідь на відзив, в якій представник відповідача зазначає, що позивач ОСОБА_1 ніколи не працював у відповідача ТОВ «Зодіак-СБ», ніколи не перебував в будь-яких трудових відносинах з позивачем. Також відсутні накази на його признчення, звільнення, відсутні будь-які нарахування чи перерахування з заробітної плати.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про тимчасове вилучення доказів.

Ухвалою суду від 09 січня 2024 року витребувано докази з Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України», з ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС».

01.02.2024 до суду надійшла відповідь з Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

13.02.2024 надійшла відповідь ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС».

В судовому засіданні позивач позов підтримав і просив задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту позову. Додатково пояснив, що під час прийняття на роботу він подавав заяву про прийняття на роботу і йому повідомили що через деякий час буде наказ. Потім він підписав два примірники договору або угоди, у якому зазначалось що він зобов`язаний виконувати правила внутрішного трудового розпорядку і згоден з окладом. Потім він віддав ці договори керівнику щоб підписали у м. Києві. Його копію договору йому так і не повернули. За час роботи були затримки у виплаті заробіної плати і він обурювався цим, на що його попередили, що він буде звільнений без виплати заробітної плати.

Представник ТОВ «ЗОДІАК-СБ» в судове засідання не з`явився, причин не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОДІАК-СБ»</a> ЄДРПОУ 39299260 було зареєстровано 11.07.2014. Керівником компанії є ОСОБА_5 , дта призначення 04.08.2022. Засновники: ОСОБА_6 (кінцевий бенефіціарний власник) та ОСОБА_7 .

У період з 04.09.2020 по 01.12.2021 Миколаївською філією ДП АМПУ ОСОБА_1 було видано тимчасові перепустки, у яких зазначено: Підприємство: ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС», Посада: охоронник. Занесення/винос техніки: Ні. ТОВ «ЗОДІАК-СБ».

01.01.2022 Миколаївською філією ДП «Адміністрація морських портів України» видана перепустка на ім`я ОСОБА_1 , охоронця «Зодіак-СБ» ТОВ «Грінтур-екс».

01.01.2021 ОСОБА_1 видано посвідчення № НОМЕР_1 охоронника служби охорони «ЗОДІАК-СБ», дійсне до 31.12.2021, підписане директором ОСОБА_6 .

01.01.2022 ОСОБА_1 видано посвідчення № НОМЕР_2 охоронника служби охорони «ЗОДІАК-СБ», дійсне до 31.12.2022, підписане директором ОСОБА_8 .

01.01.2023 ОСОБА_9 видано посвідчення № 18/2 охоронника служби охорони «ЗОДІАК-СБ», дійсне до 31.12.2023, підписане директором ОСОБА_3 .

Підставою звернення до суду позивач зазначає, що з вересня 2020 року він працював у ТОВ «ЗОДІАК-СБ» за безстроковим трудовим договором, укладеним на невизначений строку на посаді інспектора з охорони з посадовим окладом 16400 грн, а 26.02.2023 його було безпідставно звільнено.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з положеннями статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Окрім цього, відповідно до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; права та обов`язки, умови праці; наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис; правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення); проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони; організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено); тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці; процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Згідно частини 1 статті 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.

З огляду на ці положення позивач повинен був дотриматися умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме скласти заяву про прийняття на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку тощо.

Водночас, встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц (провадження № 61-10916св18).

Отже, виходячи з вказаних законодавчих приписів, трудові правовідносини характеризуються певними особливостями, які дозволяють відрізнити їх від схожих правовідносин, пов`язаних з працею, але регульованих нормами цивільного права. Це, перш за все, включення працівника до складу трудового колективу конкретного підприємства, установи, організації, де його діяльність, пов`язана з виконанням певних трудових функцій, регламентується вимогами внутрішнього трудового розпорядку, встановленого на даному підприємстві, в установі, організації. Під час укладання трудового договору працівник зобов`язується виконувати обов`язки, що входять до його трудової функції, особисто своєю працею. Трудові правовідносини характеризуються сталістю, регламентованістю та наявністю певних соціальних гарантій для працівника.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 06 червня 2019 року у справі № 802/2066/16, 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18).

Позивачем не надано доказів, які б вказували на існування саме трудових відносин між сторонами в спірний період, зокрема підтвердження допущення його до роботи (до прикладу копії заяв про прийняття на роботу, проходження медичного огляду, про ознайомлення з будь-якими правилами у відповідача, проходження інструктажів тощо); про виконання вимог внутрішнього трудового розпорядку, виконання трудової функції, виплату заробітної плати тощо.

З огляду на вказане, не доведено перебування позивача саме у трудових відносинах з відповідачем.

На підтвердження факту прийняття на роботу в ТОВ «ЗОДІАК-СБ» позивачем надано копії перепусток, відеозапис робочих журналів.

Згідно з відповіддю ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС». від 13.02.2024 № 1302-1, за період з січня 2021 року по лютий 2023 року між ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС» та ТОВ «ЗОДІАК-СБ» існували договірні відносини на підставі договору про охорону об`єкта від 20.05.2020 р. № 20/05-1, предметом якого є цілодобова охорона єдиного майнового комплексу Товариства, що розташований у Миколаївському морському порту.

Згідно з відповіддю Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 22.01.2024 № 93/18-04-03/Вих, з 01.01.2021 до 01.12.2021 ОСОБА_1 видавались тимчасові перепустки, а 01.01.2022 постійна перепустка за посадою «охоронник», організація-ініціатор оформлення перепустки ТОВ «ГРІНТУР-ЕКС», режим перебування цілодобово, підприємство-контрагент ініціатора запиту ТОВ «Зодіак-СБ».

Проте, надані перепустки не можуть бути прийняті судом як належний доказ перебування позивача саме у трудових відносинах з відповідачем, а отже не може бути доказом безспірності звільнення позивача або розміру грошових вимог позивача до відповідача, оскільки мають лише інформативний характер та свідчать лише про допуск його на територію підприємства.

Відеозаписи робочих журналів також не підтверджують перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, оскільки містять лише інформацію про прийому-передачі чергування.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів подання відповідачу заяви про прийняття на роботу, надання документу, що посвідчує особу та трудової книжки, винесення відповідачем наказу про прийняття на роботу на певну посаду, встановлення посадового окладу, а також виплати заробітної плати.

Судом не встановлено виконання позивачем трудових функцій в ТОВ Зодіак-СБ», підпорядкування його правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідача, забезпечення останнім позивачу умов праці та виплати винагороди за виконану роботу, а також не встановлено, що за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу позивачем провадилася робота в цьому товаристві.

Інші докази, які б вказували на необхідні елементи ознак трудових відносин, а саме вид роботи, тривалість робочого часу, порядок оплати, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень статей 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищенаведеного, позивачем не доведено наявність трудових відносин між сторонами за спірний період в розумінні ст.ст.21, 24 КзпП України.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, підставою для поновлення на роботі є незаконність припинення трудових відносин між сторонами, які в свою чергу виникають шляхом укладення між сторонами трудового договору.

Оскільки судом не встановлено факту перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з ТОВ «ЗОДІАК-СБ», то і підстав для поновлення його на роботі і стягнення на заробітної плати за час вимушеного прогулу немає, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 11-13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОДІАК-СБ»</a>, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОДІАК-СБ», ідентифікаційний код: 39299260, місцезнаходження: місто Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 46.

Повне судове рішення складено 09 липня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич