Рішення

від 10.07.2024 по справі 483/301/24

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/301/24

Провадження № 2/483/210/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2024 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

Головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Акопової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом, предметом якого є: стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за 2021-2023 роки в сумі 30127 грн 62 коп. за оренду земельних ділянок за кадастровими номерами: 4825181200:01:000:0046, 4825181200:02:000:0429, 4825181200:02:000:0435.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 01 січня 2009 року його мати уклала з СТОВ «Робуста Агро Інвест» договори оренди зазначених земельних ділянок строком на 15 років. 11 грудня 2013 року мати померла, та після її смерті зазначені земельні ділянки успадкували в рівних частках він та його сестри ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Вони, як спадкоємці, уклали додаткові угоди з ТОВ «Райз Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест», за змістом яких відбулося відступлення прав та обов`язків орендаря до ТОВ «Південь АгроІнвест». Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати не виконує, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

25 червня 2024 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнення в рахунок заборгованості з орендної плати за 2021 2022 року 20085 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. До судового засідання надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про відсутність в нього можливості виплатити ОСОБА_1 орендну плату, оскільки останній перебував за кордоном, реквізитів для перерахування коштів не надав, зв`язку з ним не було. Тільки у 2023 року банківські реквізити були отримані та відповідно виплачена орендна плата, що підтверджується платіжною інструкцією № 6910 від 12 жовтня 2023 року.

07 травня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій представник, посилаючись на відомості з Державного реєстру платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2023 року, вказує на те, що останній отримував дохід від відповідача у наступних розмірах: у 4 кварталі 2020 року нараховано 10 042 грн 50 коп., виплачено 10 042 грн 50 коп. (орендна плата за землю за 2020 рік); у 4 кварталі 2021 року нараховано 10 042 грн 56 коп., виплачено 0 грн. 0 коп. (орендна плата за землю за 2021 рік); у 4 кварталі 2022 році нараховано 10 042 грн 56 коп., виплачено 0 грн 00 коп. (орендна плата за землю за 2022 рік); у 2023 році орендна плата не нараховувалась та не сплачувалась, хоча відповідачем надано квитанцію про перерахування коштів позивачу за 2023 рік. З наведеного слідує, що за 2021 - 2022 роки у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачем.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на підставі договорів оренди землі № 040902100194, 040902100192, 040902100193 та додаткових угод до них, що укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ «Райз- Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» існують договірні відносини щодо оренди відповідачем належних позивачу та третім особам земельних ділянок (а.с. 11-24).

Відповідно до п. 1.1. договорів, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. пунктом 4.1. договору орендни плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 7% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок, що складає: за договором № 040902100194 252 грн 42 коп.; договором № 040902100192 9742 грн 97 коп.; договором № 040902100193 - 20132 грн 06 коп.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміруорендної платиза землюздійснюється зурахуванням індексівінфляції,якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1-3ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Орендна плата справляється у грошовій формі.

Згідно п. «в» ч. 1ст. 96 ЗК України,ст. 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати, а орендар повинен своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до вимог ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.530 ЦК України).

Згідно з п. 10 договору оренди за користування земельною ділянкою відповідач зобов`язався щорічно в термін не пізніше 31 грудня поточного року вносити орендну плату.

За змістом відомостей з Державного реєстру платників податків ДФС України про суми виплачених ОСОБА_1 доходів, за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2023 року, позивач отримував дохід від відповідача у наступних розмірах: у 4 кварталі 2020 року нараховано та виплачено10 042 грн 50 коп. (орендна плата за землю за 2020 рік); у 4 кварталі 2021 року нараховано, проте не виплачено 10 042 грн 56 коп. (орендна плата за землю за 2021 рік); у 4 кварталі 2022 році нараховано, проте не виплачено 10 042 грн 56 коп. (орендна плата за землю за 2022 рік).

На підставі наведених доказів судом встановлено наявність заборгованості з боку відповідача щодо виплати позивачу орендної плати за 2021 2022 роки в сумі 20085 грн (без урахування податків та зборів), а тому суд відхиляє доводи представника відповідача щодо виплати позивачу орендної плати за вказані періоди, оскільки ним вказаних обставин належними та допустимими доказами не спростовано.

З урахуванням викладеного, а також того, що позивач свій процесуальний обов`язок доказування виконав надав докази того факту, що перед ним з боку відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками у 2021 та 2022 роках, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп., а також звернувся по юридичну допомогу до адвоката, (а.с. 38-39), оплативши послуги згідно з розрахунком і квитанцією на суму 5 250 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачені позивачем в рахунок судового збору кошти стягуються на його користь з відповідача.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Так, позивач зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу склала 5 250 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Михайленко Н.М..

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що адвокатом були виготовлені позовна заява та додані до неї копії доказів згідно додатків, надано відповідь на відзив. Особисту участь у судових засіданнях адвокат не брала. Справу розглянуто без участі сторін.

При цьому суд враховує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру тощо.

З урахуваннямвикладеного,а такожпринципу співмірностіі розумностісудових витрат,категорії справи,суд дійшоввисновку пронеобхідність зменшеннярозміру судовихвитрат тастягнення звідповідача 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за оренду земельних ділянок - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»</a> на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2021-2022 роки за договорами оренди землі, зареєстрованими у книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 18 травня 2009 року за № 040902100194, 040902100192, 040902100193, у розмірі 20085 (двадцять тисяч вісімдесят п`ять) грн без урахування податків, зборів та передбачених чинним законодавством України обов`язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»</a> на користь ОСОБА_1 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 копійок в рахунок відшкодування судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: