Рішення

від 20.06.2024 по справі 636/5930/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/5930/23 Провадження№ 2/636/812/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 Чугуївський міський суд Харківської області області в складі головуючогосуддіГніздилова Ю.М., за участю секретаряКисловської О.О., представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Зарожнянське» та ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки у власність держави,

встановив:

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Зарожнянське» та ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки у власність держави.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 попередньо вже було реалізовано своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.09.2011 № 10320-СГ, яким було надано йому у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6325482500:01:000:1267 площею 2,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325482500:01:000:1267 зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області Мудрак Світланою Василівною 28.10.2016, номер відомостей про речове право: 17181598, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1013411463254.

Таким чином, ОСОБА_2 було двічі отримано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що становить порушення статей 116 та 121 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене та з метою відновлення порушеного права держави на земельні ділянки Головне управління вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 має бути повернута із незаконного чужого володіння у власність держави.

10 листопада 2024 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 13 год 15 хв 11 грудня 2023 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, а справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судові засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення на її адресу.

Відповідно до положень п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому від ОСОБА_1 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подала відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

За результатами судового розгляду на підставі повідомлених позивачем обставин справи, наданих ним доказів, встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.

На підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2021 року у справі № 757/15438/21-к Головному управлінню стало відомо про наявність порушеного права держави у зв`язку з подвійною приватизацією громадянами земельних ділянок та порушення норм статей 116, 121 Земельного кодексу України (далі ЗКУ).

Так, 11 вересня 2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява ОСОБА_2 від 08.09.2017, у якій викладено прохання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 для оформлення права власності для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області та передати йому зазначену земельну ділянку у власність.

При цьому, заявником вказано, що право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, ним не використано.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області після розгляду заяви від 08.09.2017 прийнято наказ від 14.09.2017 № 16584-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 площею 2,0000 га, яка розташована на території Зарожненської сільської ради Чугуївського району Харківської області та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Комунального підприємства «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації» Кучеренко Ольгою Василівною 18.10.2017, номер відомостей про речове право: 22934838, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1384572463254.

При цьому, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 було відчужено за договором купівлі-продажу, серія та номер: 1807, виданого 12.12.2017 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 12.12.2017, номер відомостей про речове право: 23890653.

Пізніше, 11.05.2018 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передала земельну ділянку з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 в оренду Приватному сільськогосподарському підприємству «ЗАРОЖНЯНСЬКЕ», договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 08.05.2018. Номер запису про інше речове право: 26166574.

На сьогоднішній день було встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), попередньо вже було реалізовано своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.09.2016 № 10320-СГ, яким було надано йому у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6325482500:01:000:1267 площею 2,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325482500:01:000:1267 зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області Мудрак Світланою Василівною 28.10.2016, номер відомостей про речове право: 17181598, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1013411463254.

Таким чином, ОСОБА_2 було двічі отримано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що становить порушення статей 116 та 121 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене та з метою відновлення порушеного права держави на земельні ділянки Головне управління вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 має бути повернута із незаконного чужого володіння у власність держави.

Відповідно достатті 14Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина другастатті 19 Конституції України).

Частинами першою, другоюстатті 78Земельного кодексуУкраїни(далі -ЗК України) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно достатті 80ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Частиною першоюстатті 81ЗК Українипередбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьоїстатті 22ЗК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з пунктом «в» частини третьої, частиною четвертоюстатті 116ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом пункту «б» частини першоїстатті 121ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями118,186-1 ЗК України.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Стаття 15ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387та388 ЦК України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зістаттею 388ЦК Українизалежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках(частина третястатті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третястатті 388 ЦК України).

Власник з дотриманням вимог статей387і388ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такі правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження№ 14-208цс18).

Витребування майна є законним та пропорційним заходом, є виправданим, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, а тому не є таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що також вказав Верховний Суд в постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року по справі № 684/933/18 (провадження № 61-6294св20).

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий відповідно до вимогст.141 ЦПК Українипотрібно стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1-18,141,209-5,259,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне сільськогосподарське підприємство «Зарожнянське» та ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки у власність держави задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170 у власність держави шляxом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за власником державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Xарківській області права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325483300:05:000:0170.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 4026,00 ( чотири тисячі двадцять шість) грн на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов