Постанова

від 11.07.2024 по справі 723/1776/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року м. Чернівці

справа № 723/1776/24

провадження №22-ц/822/597/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційнускаргу ОСОБА_1 наухвалуСторожинецькогорайонногосудуЧернівецькоїобласті від9травня2024рокувцивільнійсправізазаявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Сторожинецька міська рада Чернівецького району Чернівецької області в особі органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву обґрунтовано наступним. 19.03.2019 року між ним та ОСОБА_2 було розірвано шлюб. Від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просив встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітню дочку ОСОБА_4 25.09.2009 року.

Зазначав, що встановлення цього факту в судовому порядку буде підставою для надання йому права на відстрочку від військової служби на підставі ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Сторожинецького районногосудуЧернівецькоїобласті від9травня2024року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Сторожинецька

міська рада Чернівецького району Чернівецької області в особі органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалуСторожинецького районногосуду Чернівецькоїобласті від9травня2024року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неповно встановив фактичні обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції, що метою його звернення до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на його утриманні є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для наступного звільнення його з військової служби, є помилковим, так як ним було заявлено для надання відстрочки від призову по мобілізації на особливий період.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

19.03.2019 року між ним та ОСОБА_2 було розірвано шлюб.

Від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просив встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

ОСОБА_1 звернувся до судуз заявоюпро встановленняфакту,про те,що вінсамостійно виховуєта утримуємалолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .Зазначив,що встановленняфакту перебуваннядитини найого утриманні,буде підставоюдля надання відстрочки від призову по мобілізації на особливий період.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції вважав, що існує спір про право, а також посилався на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки наявним є спір із суб`єктом владних повноважень яким є Міністерство оборони України, як спеціально уповноваженим суб`єктом, який і уповноважений на прийняття рішень з приводу наявності підстав для звільнення особи військовослужбовця з військової служби, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

При цьому суд посилався на висновків до яких дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду (рішення від 22.03.2023 року, справа № 290/289/22ц).

Однак, судом першої інстанції не було враховано наступного.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема перебування фізичної особи на утриманні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21, провадження № 11-150апп23 зазначено, що: справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, провадження № 14-505цс19, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, провадження № 61-13369св22, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факту перебування особи на утриманні, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі.

Також судом першої інстанції не було враховано наступного.

Частиною 4 ст.315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Відмовляючи увідкритті провадженняу справіза заявоюособи зпідстав того,що іззаяви провстановлення факту,що маєюридичне значення,вбачається спірпро право,суд не встановив між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції, що із заяви вбачається, що існує спір про право, є передчасним.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, якіпризвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1ст.379 ЦПК України,є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями ст. ст.374 - 379, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

УхвалуСторожинецькогорайонногосудуЧернівецькоїобласті від9травня2024року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду доСторожинецького районногосуду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк