Рішення

від 08.07.2024 по справі 300/4725/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2024 р. справа № 300/4725/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов від 06.06.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат, -

Виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:

ОСОБА_1 в інтересах Військової частини НОМЕР_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. щодо винесення постанови від 06.06.2024 ВП №75230721 про відкриття виконавчого провадження винесену при примусовому виконанні постанови №73458756 від 30.11.2023 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Відділу державної виконавчої служби у місті ІваноФранківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) 26800,00 грн. виконавчого збору; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про відкриття виконавчого провадження винесену при примусовому виконанні постанови №73458756 від 30.11.2023 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Відділу державної виконавчої служби у місті ІваноФранківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) 26800,00 грн. виконавчого збору; визнати протиправними дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. щодо винесення постанови від 06.06.2024 ВП №75230721 про розмір мінімальних витрат в сумі 347,00 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про розмір мінімальних витрат в сумі 347,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.06.2024 головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В., всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №73458756 від 30.11.2023 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Відділу державної виконавчої служби у місті ІваноФранківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) 26800,00 грн. виконавчого збору. Представник позивача зазначила, що підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення. В спірному випадку державним виконавцем не вчинено жодних заходів з примусового виконання виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023, а тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Так, після надходження 15.12.2023 до військової частини НОМЕР_1 постанови від 30.11.2023 про відкриття виконавчого провадження № 73458756, позивач добровільно 19.12.2023 здійснив виплату грошової компенсації ОСОБА_2 , про що повідомив державного виконавця листом від 20.12.2023 № 350/486/300/1/1627. Таким чином, в межах 10-денного терміну з дня отримання постанови від 30.11.2023 про відкриття виконавчого провадження № 73458756 на добровільне виконання рішення суду, військова частина НОМЕР_1 виконала рішення суду від 23.06.2023 у справі № 300/2664/23. Отже, наголошує представник позивача, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в розмірі 26800,00 грн. та мінімальних витрат в розмірі 347,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків

24.06.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 22.06.2024 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 27.06.2024 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання на 08.07.2024 о 15:30 год.

05.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 05.07.2024 про розгляд справи без її участі (а.с. 34-38).

08.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.07.2024 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що 30.11.2023 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 73458756 з примусового виконання виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023, та цього ж дня прийняв постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору. 27.12.2023 відповідач отримав листа військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2023 № 350/486/300/1/1627 про виконання виконавчого документа, до якого долучено копії платіжних доручень від 19.12.2023 № 1083 та № 1084. Таким чином, позивач виконав вимоги виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023 не добровільно, а після відкриття виконавчого провадження та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання. 05.06.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом. Зважаючи на те, що в межах виконавчого провадження № 73458756 боржником виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено, 06.06.2024 державний виконавець, згідно з частиною третьою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виділив вищевказані постанови в окреме виконавче провадження №75230721. Так, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця. За вказаних обставин, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 39-43).

До відзиву від 08.07.2024 на позовну заяву представник відповідача долучив копії матеріалів виконавчих проваджень №75230721 та №73458756 (а.с. 44-69).

08.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача від 08.07.2024 про розгляд справи без його участі (а.с. 70-75).

В судове засідання 08.07.2024 сторони не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомленні належним чином.

Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених, в тому числі, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина друга статті 269 КАС України).

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина четверта статті 229 КАС України).

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін чи їх представників, повідомлених належним чином про місце, дату й час розгляду справи на підставі поданих сторонами доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 в справі № 300/2664/23 задоволено позов ОСОБА_2 : визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 при звільненні його з військової служби грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу та усіх видів забезпечення 21.06.2018.

21.11.2023 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 300/2664/23, згідно якого рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 300/2664/23 набрало законної сили 25.07.2023.

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 300/2664/23, до якого долучив виконавчий лист № 300/2664/23 від 21.11.2023.

30.11.2023 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 73458756 з примусового виконання виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу та усіх видів забезпечення 21.06.2018 (а.с. 55).

Листом № 230645 від 30.11.2023 головний державний виконавець Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 направив вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2023 Військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 54).

Також 30.11.2023 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 73458756 (а.с. 56) та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн. (а.с. 58-59).

Листом № 230778 від 30.11.2023 головний державний виконавець Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 направив вищевказану постанову про стягнення виконавчого збору Військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 57).

Листом № 350/486/300/1/1627 від 20.12.2023 Військова частина НОМЕР_1 повідомила Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 300/2664/23 в добровільному порядку та долучила платіжні інструкції від 19.12.2023 № 1083 про переказ ОСОБА_2 6758,80 грн. та № 1084 про переказ ОСОБА_2 1686,75 грн. (а.с. 60-62).

05.06.2024 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 73458756 з примусового виконання виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому зазначено, що виконавчий документ виконано, постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження (а.с. 64-65).

06.06.2024 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 75230721 з примусового виконання постанови № 73458756 від 30.11.2023 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого збору 26800,00 грн. (а.с. 49-50).

06.06.2024 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 75230721 з примусового виконання постанови № 73458756 від 30.11.2023, загальна сума мінімальних витрат 347,00 грн. (а.с. 8).

Вважаючи протиправними дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишина Д.В. щодо винесення постанови від 06.06.2024 ВП №75230721 про відкриття виконавчого провадження та дії щодо винесення постанови від 06.06.2024 ВП №75230721 про розмір мінімальних витрат в сумі 347,00 грн., представник позивача звернулася з цим позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про відкриття виконавчого провадження винесену при примусовому виконанні постанови №73458756 від 30.11.2023 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Відділу державної виконавчої служби у місті ІваноФранківську Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ) 26800,00 грн. виконавчого збору, визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про розмір мінімальних витрат в сумі 347,00 грн.

Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України Про виконавче провадження.

Так, згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1 та 5 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною п`ятою статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, частиною п`ятою статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено обов`язок виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа.

Як встановлено судом, 30.11.2023 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 73458756 з примусового виконання виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу та усіх видів забезпечення 21.06.2018 (а.с. 55).

Суд звертає увагу на те, що виконавчий лист № 300/2664/23 від 21.11.2023 відповідав встановленим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження вимогам до виконавчого документа, а тому головний державний виконавець Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 був зобов`язаний прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023.

Також враховуючи те, що на час відкриття виконавчого провадження № 73458756 в державного виконавця були відсутні відомості про повне виконання боржником рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 в справі № 300/2664/23 в добровільному порядку, на переконання суду, державний виконавець правомірно розпочав примусове виконання виконавчого документа.

Так, лише після отримання постанови від 30.11.2023 про відкриття виконавчого провадження № 73458756 Військова частина НОМЕР_1 листом № 350/486/300/1/1627 від 20.12.2023 повідомила Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 300/2664/23 в добровільному порядку та долучила платіжні інструкції від 19.12.2023 № 1083 про переказ ОСОБА_2 6758,80 грн. та № 1084 про переказ ОСОБА_2 1686,75 грн. (а.с. 60-62).

З огляду на зміст платіжних інструкцій від 19.12.2023 № 1083 та № 1084 Військова частина НОМЕР_1 виконала рішення суду від 23.06.2023 у справі № 300/2664/23 лише 19.12.2023, тобто після відкриття 30.11.2023 виконавчого провадження № 73458756.

Щодо доводів представника позивача про те, що вимоги про стягнення виконавчого збору мають бути зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження, а не в окремій постанові про стягнення виконавчого збору, то суд вказує на таке.

Порядок стягнення виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону України Про виконавче провадження.

Так, відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною третьою статті 27 Закону України Про виконавче провадження визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Порядок стягнення виконавчого збору також регламентовано пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Так, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції:

Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

З огляду на вищевказані положення частини четвертої статті 27 Закону України Про виконавче провадження та пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, а тому доводи представника позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Випадки, коли виконавчий збір не стягується, визначені частиною п`ятою статті 27 Закону України Про виконавче провадження. Так, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Окрім цього, згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

В цій справі судом не встановлено передбачених частинами п`ятою та сьомою статті 27 Закону України Про виконавче провадження обставин, які були б підставами для державного виконавця не стягувати з Військової частини НОМЕР_1 виконавчий збір у виконавчому провадженні № 73458756.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною третьою статті 40 Закон № 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд вважає, що норма частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII підлягає застосуванню в системному зв`язку з нормою частини третьої статті 40 вказаного Закону. В спірному випадку при такому застосуванні вказаних норм можна дійти висновку про те, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, однак лише за умови, що рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні, було виконано боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом вище, доводи представника позивача про те, що добровільне виконання рішення суду згідно виконавчого листа № 300/2664/23 від 21.11.2023 відбулося до відкриття 30.11.2023 виконавчого провадження № 73458756, не відповідають дійсності.

Щодо стосується доводів представника позивача про те, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору, відповідно до приписів Закону України Про виконавче провадження, є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, законодавець не пов`язує дії державного виконавця, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону України Про виконавче провадження, з підставою для стягнення виконавчого збору. Такою підставою, з огляду на зміст частини четвертої статті 27 Закону України Про виконавче провадження, є лише факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення.

Верховний Суд в постанові від 13.03.2019 в справі № 812/1413/17 висловив правову позицію про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи, що на час відкриття виконавчого провадження № 73458756 у державного виконавця не було відомостей про виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, то, на переконання суду, державний виконавець правомірно розпочав примусове виконання виконавчого документа, та прийняв постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, встановлений частиною шостою статті 26 Закону України Про виконавче провадження строк 10 робочих днів для виконання боржником рішення не пов`язаний з стягненням виконавчого збору. Натомість недотримання такого строку виконання рішення є підставою для накладення на боржника штрафу, тобто притягнення до передбаченої законом відповідальності.

Суд звертає увагу на те, що постанова головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.11.2023 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн. у виконавчому провадженні № 73458756 є чинною, оскільки позивачем не оскаржувалася, та не скасовано ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Така постанова відповідає встановленим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження вимогам до виконавчого документа, а тому головний державний виконавець Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 був зобов`язаний прийняти 06.06.2024 (не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення 05.06.2024 виконавчого провадження № 73458756) постанову про відкриття виконавчого провадження № 75230721 з примусового виконання постанови від 30.11.2023 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн. у виконавчому провадженні № 73458756.

Щодо постанови Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 640/13697/19, яку представник позивача зазначила у позовній заяві на підтвердження власних доводів, то суд зазначає, що така постанова Верховного Суду не є релевантним джерелом під час розгляду цієї справи, оскільки стосується інших обставин, ніж обставини цієї адміністративної справи (предметом первинного виконавчого провадження було виконання рішення господарського суду про стягнення з суб`єкта господарювання сум заборгованості).

За вказаних обставин, постанова головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 73458756 від 30.11.2023 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору в розмірі 26800,00 грн., прийнята правомірно.

Щодо постанови головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про розмір мінімальних витрат в сумі 347,00 грн., то суд вказує на таке.

Кошти виконавчого провадження регламентовані статтею 42 Закону України Про виконавче провадження.

Так, частиною першою статті 42 Закону України Про виконавче провадження визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з частиною третьою статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Частиною четвертою статті 42 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Фінансування виконавчого провадження також регламентовано розділом VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Так, відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції:

Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Інструкції витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Окрім цього, види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1300/29430.

Так, пунктами 1-3 розділу І Видів та розміри витрат виконавчого провадження передбачено такий вид витрат виконавчого провадження:

Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку.

Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

З огляду на зміст оспореної постанови державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишина Д.В. від 06.06.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в ній зазначено, що розмір мінімальних витрат виконавчого провадження складається з: плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69,00 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 347,00 грн. (а.с. 8).

Таким чином, постанова від 06.06.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження містить відомості про вид витрат виконавчого провадження, а саме зазначено, що це мінімальні витрати виконавчого провадження, які складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

За вказаних обставин, судом не встановлено підстав для скасування постанови головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. від 06.06.2024 ВП №75230721 про розмір мінімальних витрат в сумі 347,00 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. щодо прийняття вищевказаних постанов від 06.06.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат, то суд звертає увагу на таке.

Як було зазначено судом вище, термін виконавче провадження, який визначений в статті 1 Закону України Про виконавче провадження, включає в себе не лише дії органів, але й осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів. Частиною першою статті 5 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців,

Водночас, частиною другою статті 75 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Зважаючи на зміст даного адміністративного позову, позивач оскаржує дії головного державного виконавця про прийняття 06.06.2024 постанов про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат. Суд зазначає, що в спірному випадку дії державного виконавця полягають у прийнятті оспорених постанов. Оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для визнаня протиправними та скасування таких постанов, відсутні також підстави для визнання протиправними дій державного виконавця щодо прийняття таких постанови, оскільки такі дії є складовою процедури прийняття рішень державним виконавцем. Таким чином, де-юре вимога про визнання протиправними дій державного виконавця по прийняттю постанови є складовою частиною вимоги про визнання протиправною постанови державного виконавця та її скасування та поглинається останньою.

В спірному випадку постанови від 06.06.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат прийняті державним виконавцем з підстав та в межах строків, визначених вищевказаними положеннями Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гринишиним Д.В. правомірно прийнято 06.06.2024 постанову про відкриття виконавчого провадження № 75230721 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки такі постанови прийняті з дотриманням норм Закону України Про виконавче провадження, та критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, викладених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи, суд відмовляє в задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов від 06.06.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 75230721.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподіляються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов від 06.06.2024 про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 75230721.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35021710, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Боршовський Т.І.