Ухвала

від 08.07.2024 по справі 380/13998/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2024 рокусправа № 380/13998/24м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради, Червоноградської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради (місцезнаходження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, проспект Шевченка Т., будинок, 19, код ЄДРПОУ 04055920), Червоноградської міської ради (місцезнаходження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, проспект Шевченка Т., будинок, 19, код ЄДРПОУ 26269722), в якому просить суд:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Червоноградського міського голови від 21.03.2024 №69/св «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Червоноградського міського голови Залівського А.І. №129/ос від 10.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради;

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Червоноградського міського голови Залівського А.І. №140/ос від 17.04.2024 про внесення змін у розпорядження Червоноградського міського голови від звільнення Яремчук 10.04.2024»;

-поновити ОСОБА_1 на посаді Головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради;

-стягнути з виконавчого комітету Червоноградської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2024 по день ухвалення рішення суду про поновлення на роботі.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис Копія ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.

Суд зазначає, що законодавцем встановлено імперативні вимоги до прийняттям судом копії документів від учасників судового процесу. Нормами КАС України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, яке наведене судом вище.

Необхідність дотримання наведених норм законодавства, в тому числі Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, при засвідченні документів та при прийнятті позовної заяви до розгляду встановлено в постановах Верховного Суду України від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18 та від 14.04.2020 у справі №320/4916/19.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу необхідно належним чином засвідчити всі письмові докази, долучені до позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Як видно зі змісту позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є розпорядження №69/св від 21.03.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », №129/ос від 10.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради; №140/ос від 17.04.2024 про внесення змін у розпорядження Червоноградського міського голови від звільнення Яремчук 10.04.2024».

Ураховуючи, що з вказаними вимогами позивач звернулася до суду у липні 2024 року, строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України є пропущеним.

За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк заяви або якщо вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №800/30/17).

Скаржнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».

Таким чином, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем щодо причин пропуску строку звернення до суду зазначено, що вона отримала оскарженні розпорядження 20.06.2024. Однак з долучених до матеріалів позовної заяви не видно, що позивачка дізналася про порушення її прав відповідачем саме 20.06.2024.

Так як з огляду загальні правила безперервності, регулярності та щоденності виконання громадянином України обов`язків за посадою публічної служби позивач не може бути не обізнана із подією припинення проходження публічної служби з моменту фізичного припинення виконання функцій найманого працівника.

Отже, у будь-якому разі моментом, з настанням якого особа не може бути необізнаною із припиненням державної служби, є подія фізичного припинення виконання роботи за посадою державної служби.

У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

У п.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 по справі №990/12/24 указано, що суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску строку, та поданих нею доказів, яким буде надано відповідну правову оцінку.

Тому момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав (свобод чи інтересів) у відносинах публічної служби, слід виокремлювати від моменту, коли особа сформулювала власну незгоду із рішенням суб`єкта владних повноважень про припинення публічної служби (у тому числі і за рахунок отримання професійної правничої допомоги адвоката чи отримання документів у порядку Закону України «Про доступ до публічної служби») або дійшла до суто власного переконання чи усвідомлення невідповідності закону рішенням суб`єкта владних повноважень про припинення публічної служби, позаяк перший із згаданих моментів є дійсною та справжньою подією настання у учасника суспільних відносин стану обізнаності, а другий із згаданих моментів є подією початку реального захисту того права (інтересу), котре учасник суспільних відносин вважає порушеними.

За змістом ч.1 ст.121 КАС України до кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об`єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19, постанова Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21).

Докази існування цих обставин про поважні причини пропуску строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.

Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.

Окрім того, і у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 01.06.2023р. по справі №300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об`єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними КАС України.

Отже, саме на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд повинен визначитись із достатністю підстав для визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними, для чого повинен дослідити та оцінити саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ч.2 ст.171 КАС України.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в клопотанні про поновлення такого строку не можна вважати поважними та такими, що позбавляли позивача (представника позивача) можливості звернутися до суду з позовом в межах передбаченого чинним законодавством строку звернення до суду.

Таким чином, позивачка пропустила строк звернення до суду із цим позовом.

Відтак, позивачці необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються поважність причин його пропуску.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суддя вказує на те, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними відповідачами прав, свобод, інтересів позивача, що не відповідає вищенаведеному процесуальному положенню.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році дорівнює 1211,20 грн.

З матеріалів позовної заяви видно, що позивачка до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додала.

З матеріалів позовної заяви видно, що позивачка подала позов, який містить п`ять вимоги немайнового характеру.

Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді Головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради та стягнення з виконавчого комітету Червоноградської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2024 по день ухвалення рішення суду про поновлення на роботі, суд зазначає, що позивач за ці вимоги звільнений від сплати судового збору.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень №129/ос від 10.04.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради; №140/ос від 17.04.2024 про внесення змін у розпорядження Червоноградського міського голови від звільнення Яремчук 10.04.2024»,суд зазначає, що позивач за ці вимоги звільнений від сплати судового збору.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Червоноградського міського голови від 21.03.2024 №69/св «Про оголошення догани ОСОБА_1 », то суд зазначає, що за цю позовну вимогу підлягає сплаті судовий збір, оскільки стосується не звільнення заявника з роботи, а оголошення догани за порушення правил поведінки під час виконання нею обовязків.

Отже, позивачці належить сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Згідно із ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, обов`язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч.4 ст.161 КАС України.

Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.

Крім того, представник позивача зазначив, що у разі не отримання доказів у відповідачів буде подане клопотання про їх витребування, а саме: Копія наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 у Виконавчий комітет Червоноградської міської ради; Копія наказу про переведення на іншу посаду ОСОБА_1 у Виконавчому комітеті Червоноградської міської ради; Копію посадової інструкція ОСОБА_1 ; Копію розпорядження Червоноградського міського голови від 24.04.2023 року №98/св «Про результати розгляду акта службового розслідування» із матеріалами службового розслідування; Копію розпорядження Червоноградського міського голови від 23.10.2023 року №306/св «Про результати розгляду акта службового розслідування» із матеріалами службового розслідування; Копію розпорядження Червоноградського міського голови від 21.03.2024року №69/св «Про результати розгляду акта службового розслідування» і матеріалами службового розслідування; Копію довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_1 ;

Також згодом буде подано: копії звернення ОСОБА_1 до поліції та копія листка непрацездатності ОСОБА_1 за квітень 2024 року та копію трудової книги ОСОБА_1 оскільки на момент подачі позову зазначені докази у позивачки відсутні.

Водночас, суддя зазначає, що основним завданням адвоката є вжиття всіх можливих, передбачених законом заходів, спрямованих на захист порушеного чи оспорюваного права, в тому числі й шляхом звернення до суду.

Вже на стадії підготовки матеріалів та звернення до суду адвокат має вживати заходи для самостійного отримання додаткових доказів шляхом запиту інформації, яка стосується предмета спору у відповідних посадових осіб, підприємств, установ та організацій. Згідно зі ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами (у тому числі щодо отримання копій документів) до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб). Разом з тим, слід вказати, що основними причинами штучних перешкод, що створюються службовими, посадовими особами підприємств, установ, організацій під час надходження та розгляду запитів адвоката, у більшості випадків, є зловживання такими особами своїм становищем, поєднане з використанням неточного формулювання правових норм.

Прийняття судом до свого провадження позовної заяви, скарги, заяви породжує для представника певні обов`язки та наділяє їх певними процесуальними правами. При цьому, варто зазначити, що процесуальне представництво адвоката містить у собі два види правовідносин між адвокатом і клієнтом та між адвокатом і судом. Саме тому у процесі судового розгляду справи завданням адвоката є не лише захист суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів осіб, а й сприяння суду у всебічному, повному й об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи.

Тому, суддя пропонує представнику позивача звернутися до відповідачів для самостійного отримання додаткових доказів шляхом запиту інформації відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та з урахуванням вимог ст.ст.79-80 КАС України.

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: надати належним чином засвідчені всі письмові докази, долучені до позовної заяви; уточнити зміст заявлених позовних вимог, подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються поважність причин його пропуску; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір»; надати всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Червоноградської міської ради, Червоноградської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЛунь З.І.