Ухвала

від 09.07.2024 по справі 380/13157/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13157/24

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

09 липня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 251; код ЄДРПОУ 43499024) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) із вимогами про визнання протиправними та скасування рішення Комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку і зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області виключити ТОВ «Гольцварен» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

05.07.2024 за вх.№51246 від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову. Зазначив, що оскаржувані рішення самі по собі значно погіршують правове становище товариства, такі наслідки несуть для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується. Зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, які мають негативний характер для ТзОВ «Гольцварен» з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на підприємство покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами. Наслідком цього є неотримання позивачем прибутку, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може спричинити припинення діяльності позивача. Заявник зауважує, що після віднесення платника податку до категорії ризикових складені ним податкові накладні/розрахунки коригування зупиняються, що підтверджує фактичну неможливість вести господарську діяльність до часу винесення рішення у справі по суті, оскільки безвибірково всі здійснені господарські операції та всі контрагенти підпадуть під дію негативних наслідків. Необґрунтоване прийняття оскаржуваного у цій справі рішення, на думку заявника, полягає також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами і, як наслідок, займатись господарською діяльністю та застосування контрагентами позивача штрафних санкцій відповідно до умов договорів. Таким чином, на думку позивача, вказані підстави застосування заходів забезпечення позову у своїй сукупності доводять необхідність тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності позивача. Просить зупинити дію рішень про відповідність/невідповідність ТзОВ «Гольцварен» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та заборонити ГУ ДПС у Львівській області включати ТзОВ «Гольцварен» до переліку ризикових платників податку на додану вартість до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Суд, ознайомившись з заявою про забезпечення позову та доданими до неї матеріалами, дійшов такого висновку.

Розглянувши дану заяву, суд виходить з такого.

Частинами 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він зробив про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21.

При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає, що після віднесення платника податку до категорії ризикового реєстрація всіх без виключення складених ним податкових накладних/розрахунків коригування зупиняється, що підтверджує доводи позивача про фактичну неможливість вести господарську діяльність до часу винесення рішення у даній справі, оскільки безвибірково всі здійснені господарські операції та всі контрагенти підпадають під дію негативних наслідків оскаржуваного рішення.

Забезпечення позову визначеним способом не позбавляє відповідача можливості здійснювати перевірку окремо поданих податкових накладних/розрахунків коригування, тобто реалізовувати свої контролюючі функції за наявності обґрунтованих сумнівів щодо певної господарської операції.

Невжиття заходів забезпечення позову очевидно істотно ускладнить виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог) в частині поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки всі вчинені до того часу господарські операції та контрагенти будуть дискредитовані, як такі, що фактично мали взаємовідносини з ризиковим платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані у даній справі рішення Комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість впливає на контрагентів позивача.

Прийняття оскаржуваного рішення призводить до блокування реєстрації податкових накладних і, як наслідок, позбавлення права займатись господарською діяльністю, зокрема контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами. Наслідком цього є неотримання позивачем прибутку.

Припинення діяльності підприємства та неотримання прибутку призведе до того, що у позивача будуть відсутні кошти на виплату заробітної плати, сплати митних та податкових платежів.

Суд зауважує, що застосування заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер та не є вирішенням спірних правовідносин чи наданням будь-якої попередньої оцінки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №420/10012/22.

Також суд враховує, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пунктів 6, 10, підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, є підставою для безумовного зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З урахуванням зазначеного, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваним рішенням зумовило настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що передбачає покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів по кожній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, призводить до збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами, ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентами.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі №120/9931/22 від 29 червня 2023 року.

Суд враховує і ту обставину, що оскаржувані рішення впливають на права та обов`язки не тільки заявника, а і його контрагентів, оскільки у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контрагенти заявника позбавлені можливості формувати податковий кредит.

Так, судом встановлено, що одним із контрагентів позивача є ТзОВ «Профбудмат».

За результатами господарської операції між ТзОВ «Гольцварен» (продавець) та ТзОВ «Профбудмат» складено податку накладу №9 від 28.06.2024 та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією податкову накладну №9 від 28.06.2024 прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Також зазначено, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник D=.0000%, P=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Судом встановлено вплив оскаржуваного рішення на контрагентів позивача, які перебувають у господарських відносинах із останнім.

При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховано правові висновки Верховного Суду у постановах №420/10012/22 від 27.09.2023 року, №160/24752/23 від 28.02.2024 року. Суд зазначає, що представником позивача належними доказами підтверджено факт настання негативних наслідків для господарської діяльності як ТзОВ «Гольцварен», так і для його контрагентів.

При цьому, слід зазначити, що забезпечення позову визначеним позивачем способом не позбавляє відповідача в подальшому можливості здійснювати перевірку окремо поданих податкових накладних/розрахунків коригування, тобто реалізовувати свої контролюючі функції за наявності обґрунтованих сумнівів щодо певної господарської операції.

Згідно із Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

Суд зазначає, що перевірка інформації, яка б давала можливість ідентифікувати підставі для віднесення позивача до ризикових підприємств, в чому полягає та яким чином вона свідчить про відповідність критеріям ризиковості саме ТзОВ «Гольцварен» буде вирішуватись судом під час розгляд справи по суті.

Оскільки правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки перебуваючи в статусі ризикових підприємств позивач не зможе здійснювати свій основний вид господарської діяльності - реалізацію роздрібної торгівлі товару, придбаного у постачальників.

Вказане підтверджується позицією, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2024 року у справі №240/32606/23, в якій зазначено: «колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Суди попередніх інстанцій оцінили той факт, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, суди обґрунтовано виходили з того, що дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, що є основним видом діяльності позивача, можлива лише за наявності відповідних ліценцій, а тому їх анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю тощо».

Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваного рішення буде встановлюватися судом в межах цієї адміністративної справи, суд зробив висновок, що обраний заявником спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, виконання оскаржуваного рішення до ухвалення рішення в цій адміністративній справі створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та відповідно неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Вжиття Судом заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде мати наслідком збереження існуючого становища Позивача до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення позову, про які просить Позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Стосовно вимог заборонити Головному управлінню ДПС у Львівській області включати ТзОВ «Гольцварен» до переліку ризикових платників податку на додану вартість до набрання законної сили судовим рішенням у справі, суд зазначає, що ця вимога не підлягає задоволенню, як така, що не підтверджена належними доказами.

Оцінюючи заяву про забезпечення позову, суд вважає наявними докази очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Таким чином, на час подання позову та розгляду цієї справи існують підстави для часткового забезпечення позову, передбачені частиною 1 статті 151 КАС України.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцварен» про забезпечення позову у справі 380/13157/24 задовольнити частково.

Зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Гольцварен» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду.

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову- відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяСподарик Наталія Іванівна