Ухвала

від 09.07.2024 по справі 914/3959/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №914/3959/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

09 липня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд

в складі судді Желік О.М.,

за участю секретаря судового засідання Клочко Н.С.,

представника позивача Лосина О.Б.,

представника відповідача Павлова З.П.,

представника третьої особи Паращич В.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської міської ради (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:

- визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 29.12.2020 №7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до ЛМР» в частині МСР;

- визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 08.07.2021 №1084 «Про затвердження передавального акта МСР»;

- відміну державної реєстрації припинення юридичної особи МСР (код ЄДРПОУ 22355287) в результаті її реорганізації, проведеної 18.08.2021 о 15:13:07 державним реєстратором Ляпінським В.Б. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) за №1003981120016000904;

- скасування реєстраційної дії (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації) державного реєстратора Должанської Ж.В., проведеної 05.01.2021 16:49:28 в ЄДР щодо юридичної особи МСР за №1003981270015000904;

- скасування реєстраційної дії (державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу) державного реєстратора Должанської Ж.В., проведеної 15.12.2020 о 12:37:23 в ЄДР щодо юридичної особи МСР за №1003981070014000904;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника МСР;

- зобов`язання ЛМР повернути МСР усе те, що передбачено передавальним актом МСР, який було затверджено ухвалою ЛМР від 08.07.20212 №1084, а також усе те, що утворилось в процесі діяльності ЛМР по МСР.

Господарський суд Львівської області рішенням від 03.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, в задоволенні позовних вимог відмовив.

26.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі №914/3959/21 скасовано. Провадження у справі №914/3959/21 закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи №914/3959/21 за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 заяву ОСОБА_1 про направлення справи №914/3959/21 за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу №914/3959/21 передано до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №914/3959/21 задоволено. Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн, сплачений за подання позову на підставі квитанції від 12.01.2022 №1, судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн, сплачений за подання заяви про зміну предмета позову на підставі квитанції від 23.12.2022 №ПН295, судовий збір у розмірі 23 835 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять п`ять) грн, сплачений за подання апеляційної скарги на підставі квитанції від 03.05.2023 №41064125, та судовий збір у розмірі 31 780 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят) грн, сплачений за подання касаційної скарги на підставі квитанції від 27.09.2023 №3ЕН0-3АС5-3ЕТЕ-7716.

Вищевказана адміністративна справа надійшла на адресу Львівського окружного адміністративного суду 05.02.2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024, суддю Желік О.М. визначено головуючою суддею.

Ухвалою судді від 06.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення в ній недоліків.

Ухвалою суду від 16.02.2024 в справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2024 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмета позову. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії з наступними позовними вимогами:

- визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №7 від 29.12.2020р. «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (с. Малехів);

- визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1084 від 08.07.2021р. «Про затвердження передавального акта Малехівської сільської ради»; - відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287) в результаті її реорганізації, проведену 18.08.2021р. о 15:13:07 державним реєстратором відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Ляпінський Віталій Болеславович в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №1003981120016000904;

- скасувати реєстраційну дію (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації) державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - Должанська Жанна Вікторівна, проведену 05.01.2021р. о 16:49:28 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287) за № 1003981270015000904;

- скасувати реєстраційну дію (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу) державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - Должанська Жанни Вікторівни, проведену 15.12.2020р. о 12:37:23 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287) за №1003981070014000904;

- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287);

- встановити наявність компетенції (повноважень) у Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287), що передбачені чинним законодавством України для органів місцевого самоврядування;

- зобов`язати Львівську міську раду повернути Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22355287) усе те, що передбачено передавальним актом Малехівської сільської ради, який було затверджено ухвалою Львівської міської ради №1084 від 08.07.2021р., а також усе те, що утворилось в процесі діяльності Львівської міської ради по Малехівській сільській раді.

15.05.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (с. Малехів) з огляду на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Так, представник відповідача звертає увагу на те, що у цій частині повинен застосовуватись саме шестимісячний строк звернення до суду, який передбачений частиною другою ст. 122 КАС України. Оскаржувана ухвала №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» була оприлюднена 04.01.2021, а тому саме із цієї дати розпочався згаданий шестимісячний строк звернення до суду, який, з урахуванням викладеного, був пропущений позивачем. Оскільки, позивач вперше звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Львівської міської ради, м. Львів про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов?язання вчинити дії в грудні 2021 року. Зокрема 28.12.2021 у справі №914/3959/21 Господарським судом Львівської області було прийнято ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради без руху.

23.05.2024 від представника позивача до суду надійшло заперечення на клопотання про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду, яке він обґрунтовує тим, що у даній справі підставою позову є набрання законної сили 30.06.2021 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20. Позивач звернувся до суду 21.12.2021 в межах шестимісячного строку з дня набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20.

Ухвалою суду від 28.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії залишено без руху в частині позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (с. Малехів).

Вказаною ухвалою встановлено позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення копії повного тексту ухвали, з метою подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку.

11.06.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування такої представник позивача знову ж таки зазначив, що позовна заява по даній справі подана позивачем до суду в межах шестимісячного строку з дня набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021р. у справі №640/14698/20. Лише після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021р. у справі №640/14698/20 позивач дізнався про порушення своїх, прав, свобод та законних інтересів у зв`язку із прийняттям оскаржуваної ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020, а тому тільки з моменту набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021р. у справі №640/14698/20 виникли необхідні та суттєві підстави для звернення до суду із даною позовною заявою з метою належного відновлення та захисту порушених прав позивача.

Також представник позивача вказав, що підставою позову у справі №380/4948/23 було прийняття 31 жовтня 2022 року Верховним Судом постанови по справі №640/14698/20. Також у справі №380/4948/23 позивач звернувся до суду з позовом 16.03.2023р. в межах шестимісячного строку з дня прийняття Верховним Судом 31.10.2022р. постанови у справі №640/14698/20. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем у справі №380/4948/23 зазначено, що єдиною підставою його позову є виключно прийняття Верховним Судом постанови від 31.10.2022 у справі №640/14698/20, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Львівської області» із урахуванням якого Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 7 від 29.12.2020. Однак у справі №914/3959/21 підставою позову є набрання законної сили 30.06.2021р. рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021р. у справі №640/14698/20 та позивач звернувся до суду з позовом 21.12.2021р. в межах шестимісячного строку з дня набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021р. у справі №640/14698/20. Отже, у справі №914/3959/21 та справі №380/4948/23 є різні підстави позову та різний строк звернення до суду за захистом порушених прав, а також абсолютно різні обгрунтування причини пропуску строку звернення до суду.

У підготовчому засіданні, що відбулось 09.07.2024, представник відповідача та представник третьої особи подане клопотання підтримали та просили таке задовольнити. Представник позивача та позивач щодо задоволення клопотання заперечили.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно -правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Надаючи правову оцінку питанню визначенню моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, суд враховує презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Як встановив суд зі змісту позовної заяви, позивач, зокрема, просить визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (с. Малехів).

Суд встановив, що вказану ухвалу Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 оприлюднено на офіційному сайті Львівської міської ради 04.01.2021.

Таким чином саме з моменту оприлюднення такої ухвали позивач мав реальну можливість ознайомитися із нею. Водночас із позовною вимог щодо її скасування позивач вперше до Господарського суду Львівської області саме в грудні 2021 року.

На підставі наведеного суд доходить висновку про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, зазначає таке.

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому, як правило, не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Окрім цього, не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №№120/5780/20-а.

Суд відзначає, що відповідний правовий висновок щодо строку звернення до суду із вимогою про скасування ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №380/4948/23.

Так у згаданій вище постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що саме з 04.01.2021 розпочався шестимісячний строк звернення до суду, встановлений процесуальним законом.

Таким чином суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що строк звернення до суду з відповідною позовною вимогою слід обчислювати саме з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/14698/20, оскільки у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, його юридичну обізнаність, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом та тривалість пропущеного строку, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.

З огляду на вказане, встановивши, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, а клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду задовольнити повністю.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248, 250 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (с. Малехів).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.07.2024.

СуддяЖелік О.М.