Ухвала

від 09.07.2024 по справі 420/16780/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16780/24

У Х В А Л А

09 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтек Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2704/15-32-07-02 від 15.02.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 29 травня 2024 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтек Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2704/15-32-07-02 від 15.02.2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та нараховано штрафні санкції на загальну суму 974 295,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

13 червня 2024 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 14 червня 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтек Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2704/15-32-07-02 від 15.02.2022 року - залишено без руху. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

В ухвалі зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

На виконання вищезазначеної ухвали суду 19.06.2024 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (вхід. № ЕС/25178/24) з доданими доказами.

Також позивачем 08.07.2024 року до суду подано додаткові пояснення до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (вхід. № ЕП/11764/24).

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена

можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або

законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до

адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 у справі № 260/2362/22 зазначив, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як зазначає позивач у позові та в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» не отримала оскаржуване податкове повідомлення рішення та Акт №28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021 р. складений за результатами перевірки.

Про нарахування боргу з податкового зобов`язання ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» дізналось у жовтні 2023 року під час самостійного проведення фінансового моніторингу розрахунків з бюджетом через електронний кабінет платника податків у розділі «стан розрахунків з бюджетом».

Виявивши у даному розділі електронного кабінету платника податків борг, керівництвом ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» було проведено аналіз та самостійне розслідування, з`ясування обставин виникнення виявленого боргу.

Самого документу (оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) у електронному кабінеті виявлено не було.

Також, відповідач разом із відзивом на позов подав копію повідомлення про вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на якому відсутнє підтвердження вручення (відсутня відповідна відмітка).

Відповідно через не отримання вищезазначених документів, ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» не дізналось вчасно про порушення своїх прав та інтересів та не могло подати позовну заяву у строки зазначені в законодавстві України.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.3. ст. 86 ПК України один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПУ України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З вищезазначених положень податкового законодавства можна зробити висновок, що обов`язок направлення акту, складеного за результатом перевірки, та податкового повідомлення-рішення, лежить на податковому органі, а не на платнику податків.

Платник податків не зобов`язаний контролювати виконання податковим органом своїх обов`язків.

В свою чергу відповідач не надіслав ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» ні поштою, ні електронними засобами (через електронний кабінет платника податків) акт №28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021 р. та оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що відповідно створило неможливість ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІРНГ» дізнатись про порушення своїх прав та інтересів та вчасно звернутись до суду для оскарження таких рішень податкового органу.

Тобто, як вказує позивач, у ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» відсутні акт №28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021 р. та оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

ТОВ ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ зверталося до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області із заявою про видачу акту №28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021 р. та податкового повідомлення-рішення №2704/15-32-07-02 від 15.02.2022 р. однак жодної відповіді не отримало, що підтверджується доказами направлення та отримання звернення.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п. 56.21. ст. 56 ПК України У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Початок перебігу строку позовної давності можна відраховувати із моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до позиції Верховного Суду по справі № 640/25034/19 якщо день, коли особа дізналася про порушення свого права встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до позиції Верховного Суду по справі № 640/25034/19: «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.

Таким чином, дослідивши доводи позивача викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС України на момент прийняття даної ухвали у суду відсутні.

З наведених підстав суддя вважає за можливе продовжити розгляд справи за даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 9, 43, 46-48, 80, 94, 162-164, 194, 205, 248, 263, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Лайтек Трейдінг» строк звернення до суду.

Продовжити розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтек Трейдінг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2704/15-32-07-02 від 15.02.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.О. Стефанов