Рішення

від 09.07.2024 по справі 420/11051/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11051/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БРУКЛІН -КИЇВ до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БРУКЛІН -КИЇВ до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.03.2024 №139/34-00-04-02-02/31795619.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям податкового повідомлення - рішення податкового повідомлення - рішення від 20.03.2024 №139/34-00-04-02-02/31795619 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю БРУКЛІН -КИЇВ пені у розмірі 1410238,60 грн та просить суд його скасувати. Як вказав позивач, cума штрафу розраховується від суми ПДВ, що зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування. Однак, як вказав позивач, у «мінусовому» розрахунку коригування на зменшення суми ПДВ сума ПДВ зазначена зі знаком « - », відповідно сума штрафу не може бути взята від «мінусового» значення, або сума штрафу повинна бути теж зі знаком « - » та відповідно при несвоєчасній реєстрації розрахунку коригування на зменшення суми ПДВ у податковій накладній втрат для бюджету не відбулось і, головне, відсутня база для застосування штрафу на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ. Також, позивач вказав, що РК до ПН на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ видаються покупцю, які останній зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН. При цьому строк реєстрації таких РК до ПН на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ прив`язаний до дати його отримання покупцем, але в акті перевірки безпідставно дата відліку штрафу зазначена датою виписки/складання РК Портом, що підтверджується витягом з бази МЕ DОС, з якого вбачається дата отримання ТОВ «Бруклін-Київ» РК до ПН від ДП «ОМТП» і вбачається, що всі вони зареєстровані своєчасно - протягом 15 та 18 календарних днів з дати їх отримання. Позивач зазначив, що в ситуації, що склалась наявний конфлікт та неоднозначне (множинне) трактування норм п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та абзацу сімнадцятого п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тому рішення за результатами розгляду заперечень повинно бути прийнято на користь платника податку, як мінімум за період застосування штрафних санкцій з 30.05.2022 року по 30.06.2023 року. Сплата великої суми штрафу, правомірність застосування якого викликає сумніви, як вказав позивач, може призвести до незворотних наслідків для позивача.

29.05.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача. Так, відповідач вказав, що на підставі встановлених порушень, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт №94/34-00-04-02-02/31795619 від 20.02.2024 та прийнято податкове повідомлення-рішення №139/34-00-04-02- 02/31795619від 20.03.2024 на підставі акту перевірки та висновку за результатами розгляду заперечення №17/61-24/34-00-04-02-02/31795619 від 15.03.2024 року та відповіді №772/6/34-00-04-02-02 від 18.03.2024 року на заперечення, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1 410 238,60 грн. Зазначене податкове повідомлення рішення направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача та вручене 28.03.2024 року. Відповідач зазначив, що Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів. Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022. Поряд з цим, відповідач наголосив, що розрахунки коригування зареєстровані позивачем не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.1 та 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ.

29.05.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач, посилаючись на обґрунтування викладені у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Позивач наголосив на тому, що РК до ПН на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ видаються покупцю, які останній зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН. При цьому строк реєстрації таких РК до ПН на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ прив`язаний до дати його отримання покупцем, але в акті перевірки безпідставно дата відліку штрафу зазначена датою виписки/ складання РК Портом. До позову був наданий витяг з бази ME DOC, з якого вбачається дата отримання ТОВ «Бруклін-Київ» розрахунків коригування до податкових накладних від ДП «Одеський морський торгівельний порт» (ІПН 011256615017) та ТОВ «Євростандарт» (ІПН 322237815523) розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ за період 2022 2023 роки і вбачається, що всі вони зареєстровані позивачем своєчасно протягом 15 та 18 календарних днів з дати їх отримання.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ БРУКЛІН -КИЇВ, за результатами якої складено акт від 20.02.2023 №94/34-00-04-02-02/31795619(а.с.26-29 т.2).

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Бруклін -Київ» порушено платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, відповідальність за яке в встановлено абз.1 п.120-1 ст.120-1 Податкового кодексу України і склала -22625099,44 грн.

20.03.2024 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення - рішення №139/34-00-04-02-02/31795619, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 410 238,60грн(а.с.22 т.2).

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України установлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація ж податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі ж порушення таких строків, застосовуються штрафні санкції згідно із цим Кодексом.

Приписами п.120-1.1 ст.120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З викладеного слідує, що положеннями Податкового кодексу України чітко визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування та, у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції.

Механізм же внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних безпосередньо регламентовано «Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246.

Згідно до пункту 5 вказаного Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у т.ч. і ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У відповідності до п.11-15 Порядку №1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

Далі, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Ця квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У цій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абз.10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, у відповідності до вимог пункту 3 даного Порядку, «операційний день» триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом «операційного дня» та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до п.15 Порядку №1246, у такій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абз.10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом «операційного дня» зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом в постанові по справі №820/6330/16 від 17.04.2018 року.

Вищевикладені положення чинного законодавства України дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН фактично є 2 (дві) окремі стадії:

1) надання платником ПДВ податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить безпосередньо від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється безпосередньо ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має жодного впливу.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2020 року по справі №160/5380/19.

У цьому контексті установлена нормою п.120-1.1 ст.120-1 ПК України відповідальність платника ПДВ за порушення граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Як вбачається з витягу бази ME DOC(а.с.21 т.2), спірні розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ за період 2022 2023 роки отриманні ТОВ «Бруклін-Київ» від ДП «Одеський морський торгівельний порт» та ТОВ «Євростандарт» після спливу часу, встановленого позивачу діючим законодавством України, для їх реєстрації.

В свою чергу, розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ за період 2022 2023 роки, зареєстровані ТОВ«Бруклін-Київ» своєчасно протягом 15 та 18 календарних днів з дати їх отримання від контрагентів, що підтверджується вказаним витягом бази ME DOC.

Суд звертає увагу, що у постанові від 22.11.2021 року по справі №160/10558/19 Верховний Суд дійшов таких висновків:

«При розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми M.E.Doc є належним засобом доказування.

Згідно із «Інструкцією про застосування комп`ютерної програми "М.Е.Dос"» (модуль "Звітність"), податкові накладні створюються в комп`ютерній програми "1С бухгалтерія" і імпортуються в програму "М.Е.Dос" для їх перевірки, підписання та відправки на електронну адресу державної податкової служби.

В стовпці «Створено» вказується час та дата початку роботи над документом для його відправки на реєстрацію. Після цього ставиться печатка юридичної особи. Для проставлення печатки застосовується сертифікат печатки, після чого натискається команда «Відправити» і звіт надсилається на поштову адресу Центрів обробки електронних звітів.

Пунктом 7.2.6 вказаної Інструкції передбачено наявність «Протоколу роботи з документом», який містить усі записи про всі операції і події з документом із вказанням дати та часу їх здійснення.

Функція ж цього протоколу «Очікується доставка» фактично свідчить про те, що «податкові накладні відправлені, очікується доставка до податкового органу», про факт якої буде свідчити квитанції №1, яка надсилається платнику податків не пізніше наступного дня.»

Враховуючи наведені висновки, на переконання суду, долученими позивачем документами підтверджується, що контрагентами позивача здійснено завантаження спірних розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ за період 2022 2023 роки після встановленого для позивача терміну реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, в той час як позивач, вчинив всі необхідні від нього дії для реєстрації протягом 15 та 18 календарних днів з дати їх отримання, що підтверджується вказаним витягом бази ME DOC

При цьому ст.109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Поряд з тим, у відповідності положень ст.112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Тобто, обов`язковою умовою притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність вини позивача під час реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних на зменшення суми податкових зобов`язань по ПДВ за період 2022 2023 роки отриманні ТОВ «Бруклін-Київ» від ДП «Одеський морський торгівельний порт» та ТОВ«Євростандарт» після спливу часу, встановленого діючим законодавством України, для їх реєстрації.

Поряд з цим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відтак, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину(30.06.2023).

В той же час, Законом України від 12 травня 2022 р. № 2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022 були внесені зміни до п. 69.2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ шляхом викладення пункту в новій редакції.

Зокрема останній абзац вказаного пункту було викладено в наступній редакції:

"...У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються...".

Надаючи оцінку вищенаведеним правовим нормам, а саме п. 52-1 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, суд зазначає, що зміни, внесені Законом № 2260-ІХ до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Втім, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Також, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено в тому числі й принцип захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення від 20.03.2024 №139/34-00-04-02-02/31795619-скасуванню.

Частинами 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 21153,58 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БРУКЛІН -КИЇВ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.03.2024 №139/34-00-04-02-02/31795619.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032, м.Одеса, пр. Шевченко 15/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРУКЛІН -КИЇВ (код ЄДРПОУ 31795619, м.Одеса, Митна площа 1) судовий збір у розмірі 21153,58 грн (двадцять одна тисяча сто п`ятдесят три гривні п`ятдесят вісім копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра