Ухвала

від 03.07.2024 по справі 910/14858/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення зустрічного позову

м. Київ

03.07.2024Справа № 910/14858/23

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОМ АГРІ"

2. ОСОБА_4

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - ОСОБА_1

про визнання недійсним статуту.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОМ АГРІ" звернулось до Господарського суду міста Києва звернулось з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ", 2. ОСОБА_4, в якому просив суд:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯДА ГРАНД" від 02.09.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ" та громадянином Держави Ізраїль - ОСОБА_4.

- визначити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю " ЮНІКОМ АГРІ" в розмірі 62 000,00 (Шістдесят дві тисячі гривень 00 копійок) грн. з наступним розподілом часток між його учасниками:

1. частка в розмірі 61 380,00 (Шістдесят одна тисяча триста вісімдесят гривень 00 копійок) грн, що складає 99 % (дев`яносто дев`ять відсотків) від загального розміру статутного капіталу, належить громадянину України - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України у формі ід-картки № НОМЕР_1 від 11.11.2022р., орган що видав 8017, запис 19770927-01333; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

2. частка в розмірі 620,00 (Шістсот двадцять гривень 00 копійок) грн, що складає 1 % (один відсоток) від загального розміру статутного капіталу, належить громадянину Держави Ізраїль - ОСОБА_4 (паспорт громадянина Держави Ізраїль НОМЕР_4 виданий 11.07.2010р. в місті Рамат Ган; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКІП НОМЕР_3 ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОМ АГРІ" залишено без руху.

24.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентних органів іноземних держав на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів, призначено підготовче засідання на 03.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкладено підготовче засідання на 15.07.2024, зобов`язано позивача в строк до 10.06.2024 надати суду переклад на англійську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, ухвали про повідомлення про дату та час і місце судового засідання від 03.06.2024 у справі №910/14858/23 в одному примірнику.

28.06.2024 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ" надійшла зустрічна позовна заява, в якій останній просив суд визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКОМ АГРІ" в редакції 2018 року, код ЄДРПОУ 36148342, в частині п.1.8., 6.2 та Розділ 14.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42).

У відповідності до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

У відповідності до ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (частина 8 статті 165 ГПК України).

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі пунктами 1, 4, 7 статтею 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Ухвалою Господарського суду від 06.11.2023 про відкриття провадження у справі №910/14858/23 було встановлено відповідачам строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що в червні 2024 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» дізнався про існування справи №910/14858/23, ухвалу про відкриття провадження від 06.11.2023 не отримував та ознайомився з нею 21.06.2023 року.

Суд відзначає, що ухвалу суду від 06.12.2023 було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ", яка зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, місто Київ, ПРОВУЛОК ЛАБОРАТОРНИЙ, будинок 1.

Як вбачається з матеріалів справи, поштовий конверт з ухвалою суду від 06.11.2023 повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат був повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 925/1237/22).

З огляду на викладене, судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення ТОВ "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ" про відкриття провадження у справі №910/14858/23.

Відповідно до пунктів 4-6 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.

Відповідно до положень статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків визначений в статті 119 ГПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і по`вязані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

За змістом частин 1 та 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення (відповідний висновок викладено у п. 29 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16). Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/709/18.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В той же час, позивачем за зустрічним позовом не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічної позовної заяви.

Однак представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ" зазначив, що не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі та бажає скористатись правом на звернення зустрічною позовною заявою до ТОВ «ЮНІКОМ АГРІ» у порядку статті 180 ГПК України.

Частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність.

Статтею 7 вказаного Кодексу передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, судом не приймаються доводи заявника щодо причин пропуску строку для подання зустрічного позову, оскільки вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення ТОВ "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ" про відкриття провадження у справі №910/14858/23.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.7 ст.119 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки, відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строків встановлених ч. 1 ст. 180 ГПК України, у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви спільно з первісним позовом у справі № 910/14858/23, у зв`язку з чим зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

При цьому суд роз`яснює відповідачу за первісним позовом, що він не позбавлений права звернутись до суду за захистом свого права шляхом подання позовної заяви у окремому позовному провадженні на загальних підставах.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 118, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ" та додані до неї документи повернути заявнику.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є.Літвінова