Рішення

від 09.07.2024 по справі 910/6172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2024Справа № 910/6172/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА

ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"

(01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр

Енергозв`язок"

(03110. м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 10)

про стягнення 148 023,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр Енергозв`язок" (далі-відповідач) про стягнення пені та штрафу за неналежне виконання умов Договору №01-200172-21 на виконання проектних робіт від 19.04.2021 в розмірі 148023,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6172/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.06.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує на наявність форс-мажорних обставин.

10.06.2024 позивачем подано відповідь на відзив із спростуванням аргументів відповідача.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

19.04.2021 р. між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі НЕК «Укренерго», Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр Енергозв`язок» (далі ТОВ «НТЦ Енергозв`язок», Підрядник, Відповідач) було укладено договір № 01-200172-21 на виконання проектних робіт (далі Договір).

Згідно з п.1.1. Договору Підрядник зобов`язується на свій ризик, згідно із затвердженим Замовником та погодженим Підрядником Завданням на проектування (Додаток 1 до Договору), з дотриманням інших вимог Договору, чинного законодавства України виконати проектні роботи по об`єкту: «Реконструкція ПС 750 кВ "Вінницька", Вінницький р -н, с. Гуменне, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Хмельницька" м. Хмельницький, Львівське шосе 61Б, (Інв. № новий), ПС 330 кВ "Шепетівка" Хмельницька обл., Шепетівський р -н, с. Городище, (Інв № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи», а Замовник зобов`язується здійснити оплату прийнятих, належно виконаних, проектних робіт на умовах Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору Підрядник виконує проектні роботи протягом 210 календарних днів з моменту підписання Договору, але не пізніше 31.12.2021 року, залежно від того яка дата настане раніше. Таким чином, Підрядник повинен був виконати проектні роботи до 15.11.2021 включно.

Згідно пункту 2.2. Договору загальна ціна Договору розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 і визначена в Договірній ціні та кошторисній документації (Додаток №2 до Договору), становить 429 800,00 грн., крім того, ПДВ (20%) 85 960,00 грн., всього 515 760,00 грн.

Відповідно до п.5.2. Договору приймання-передача виконаних Підрядником проектних робіт засвідчується шляхом підписання Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, (Акт), який оформляється (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, якщо на момент складання такого Акта не будуть застосовуватись інші форми) згідно з вимогами щодо оформлення первинних документів.

Підрядник зобов`язаний разом з цим Актом надати належним чином оформлені документи: - накладну приймання-передачі оформленої проектної документації та позитивного Експертного звіту; - проектну документацію (оформлену згідно з Завданням на проектування, вимогами чинного законодавства України) у кількості 5 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії (на USB накопичувачі в одному примірнику, який повинен містити: пояснювальну записку (у форматі «pdf» та «doc»), графічну частину (у форматі «pdf» та «dwg» або «vsd»), кошторисні розрахунки у форматі актуальної версії ПК СТС «bsdu» та у форматах «doc» або «excel»; електронні варіанти документів в «pdf» форматі повинні бути сканованими копіями оригінальних документів); - оригінал Експертного звіту; -підтверджуючі документи щодо інших витрат згідно з умовами Договору (за наявності таких витрат).

У разі ненадання будь-якого із зазначених документів Замовнику розгляд такого Акта починається з дати надання Підрядником всіх зазначених документів.

Замовник перевіряє надану Підрядником проектну документацію на предмет її повноти, якості її оформлення, в тому числі відповідності Договору, вимогам чинного законодавства України щодо виконання проектних робіт, і протягом 10 робочих днів приймає проектну документацію, що засвідчує підписанням наданого Підрядником акту здачіприймання виконаних робіт, один примірник якого повертає Підряднику, або протягом цього ж періоду направляє Підряднику відмову від підписання Акту, оформлену у вигляд документа про недоліки, із встановленням строків усунення недоліків.

Строк перебування проектної документації на перевірці в Замовника включається до загального строку виконання проектних робіт, передбаченого п. 1.3. Договору.

Сторонами у справі не заперечується, що згідно Акту №1 здачі-приймання виконаних робіт від 20.06.2022 за договором №01- 200172-21 від 19.04.2021 проектні роботи вартістю 515 760,00 грн. були виконані Підрядником із простроченням лише 20.06.2022.

Таким чином, звертаючись до суду із позовом Позивач просить стягнути із Відповідача 111 919,92 грн. - пені за прострочення терміну виконання проектних робіт та 36 103,20 грн. - штрафу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору проектні роботи були виконані відповідачем лише 20.06.2022 відповідно до Акту №1 здачі-приймання виконаних робіт від 20.06.2022 за договором №01- 200172-21 від 19.04.2021.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 7.3. Договору за порушення строків виконання проектних робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.10. Договору за прострочення виконання Підрядником зобов`язань за Договором нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.9. Договору для вимог про стягнення з Підрядника штрафних санкцій застосовується строк позовної давності три роки.

Таким чином, при укладенні договору підряду № 01-200172-21 від 19.04.2021 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо нарахування штрафних санкцій.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що заявлена до стягнення сума пені та штрафу є арифметично правильною та відповідно обґрунтованою.

З огляду на що, суд задовольняє вимоги про стягнення із відповідача пені в розмірі 111919,92 грн. та штрафу у розмірі 36 103,20 грн. за прострочення виконання проектних робіт

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, які має сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр Енергозв`язок" за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару складає 148 023,12 грн.

Що стосується посилань відповідача на форс-мажорні обставини, у зв`язку з настанням яких відповідач не міг виконати свої зобов`язання за Договором вчасно, суд зазначає наступне.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини другої статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Позивачем долучено до позову лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр Енергозв`язок" від 16.05.2023 із копією Сертифікату Київської обласної Торгово-промислової палати №3200-23-2262 від 11.05.2023, яким засвідчено існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за Договором № 01-200172-21 від 19.04.2021.

Відповідно до п. 11.3. Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажору, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

Згідно п. 11.4. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань..

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було дотримано порядку і строків повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин за Договором, у зв`язку з чим відповідач позбавляється права посилатися на настання форс-мажорних обставин.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Аргументи відповідача проти задоволення позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі, що не спростовують заявлені позовні вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр Енергозв`язок" (03110. м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 10; ідентифікаційний код: 25641912) на користь Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) пені в розмірі 111919,92 грн., штрафу у розмірі 36103,20 грн. та 2422,40 грн. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов