Рішення

від 23.05.2024 по справі 911/3647/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р. м. Київ Справа №911/3647/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Мельника Костянтина Богдановича ( АДРЕСА_1 )

до 1. Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_2 ) та

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 13/6, кв. 4)

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Онопрієнко Ю.О.

від відповідача-1: Самарцев Я.Ю.

від відповідача-2: не з`явився

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Мельник Костянтин Богданович (далі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» (далі відповідач 2) про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2019 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди частини нежитлового приміщення площею 299,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв УПА, буд. 17-В, і належить позивачу на праві власності, надалі договір оренди. У зв`язку із несплатою відповідачем-1 позивачу належних орендних платежів за договором оренди орендодавець-позивач 11.03.2023 направив орендарю-відповідачу-1 повідомлення про відмову від договору оренди з вимогою про повернення орендованого приміщення позивачу. Однак відповідач-1 позивачу орендоване приміщення не повернув та разом з відповідачем-2 користується цим приміщенням без будь-яких юридичних підстав під розміщення магазину-кафетерію та аптеки. З наведених підстав позивачем в позовній заяві заявлені позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні цим приміщенням шляхом виселення відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/3647/23 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2024, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Ухвала суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі направлена усім сторонам справи, а саме: позивачу направлена 20.12.2023 на його електронну адресу, наявну в матеріалах справи для здійснення зв`язку із позивачем; відповідачу-1 доставлена в електронний кабінет ЄСІТС 05.12.2023; відповідачу-2, який не має електронного кабінету ЄСІТС, направлена поштовим повідомленням №0600071156360 від 20.12.2023, яке поштовим відділенням зв`язку за місцезнаходженням відповідача-2 повернуто до суду 26.02.2024 без вручення, причина невручення адресату за закінченням терміну зберігання.

Підготовче засідання 18.01.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 23.01.2024 підготовче засідання перепризначено на 08.02.2024. Ухвала суду від 23.01.2024 направлена усім сторонам, а саме позивачу та відповідачу-1 доставлена в їх електронні кабінети 24.01.2024, а відповідачу-2 направлена поштовим повідомленням №0600081444371 від 24.01.2024, яке поштовим відділенням зв`язку за місцезнаходженням відповідача-2 повернуто до суду 13.02.2024 без вручення, причина невручення адресату за закінченням терміну зберігання.

08.02.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

14.02.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про виклик відповідача-2 до суду в якості відповідача, місцезнаходження якого невідоме, шляхом розміщення відповідного оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовче засідання 08.02.2024 з`явилися позивач та відповідач-1, не з`явився відповідач-2, який про причини неявки суд не повідомив, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 29.02.2024. Про відкладення підготовчого засідання на 29.02.2024 відповідача-2 повідомлено ухвалою суду від 08.02.2024, яка направлена поштовим повідомленням №0600086975979 від 12.02.2024, яке поштовим відділенням зв`язку за місцезнаходженням відповідача-2 повернуто до суду 29.02.2024 без вручення, причина невручення адресату за закінченням терміну зберігання.

28.02.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 29.02.2024 з`явилися позивач та відповідач-1, не з`явився відповідач-2, який про причини неявки суд не повідомив. Протокольною ухвалою суд залишив без задоволення клопотання позивача про виклик відповідача-2 до суду в якості відповідача, місцезнаходження якого невідоме, в порядку ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги, що у відповідача-2 наявне зареєстроване місцезнаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а тому відповідач-2 не є відповідачем, місцезнаходження якого невідоме. Також протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 21.03.2024.

21.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, а саме справи №361/1451/24. Клопотання обґрунтоване наявністю у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області справи №361/1451/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум Рітейл» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрукти Світу» про визнання договору недійсним та повернення майна.

У підготовче засідання 21.03.2024 з`явилися позивач та відповідач-1, не з`явився відповідач-2, який про причини неявки суд не повідомив, протокольною ухвалою в підготовчому засіданні оголошувалась перерва на 28.03.2024. Про перерву в підготовчому засіданні на 28.03.2024 відповідача-2, який не з`явився, повідомлено ухвалою суду від 21.03.2024, яка 25.03.2024 доставлена в електронний кабінет відповідача-2.

25.03.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи, а саме фіскального чеку від 21.03.2024, виданого відповідачем-2 покупцю товарів, на підтвердження ведення відповідачем-2 господарської діяльності в спірному приміщенні.

25.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження позиції відповідача-1 у спорі про правомірне користування відповідачами спірним приміщенням, а саме договору від 01.08.2023 про спільне користування нежитловим приміщенням, договору від 01.07.2019 №1 оренди частини площ із додатковою угодою від 29.06.2022.

27.03.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі №911/3647/24.

Підготовче засідання 28.03.2024 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м.Києві, ухвалою суду від 29.03.2024 підготовче засідання перепризначено на 04.04.2024. Ухвала суду від 29.03.2024 доставлена усім сторонам в їх електронні кабінети 01.04.2024.

У підготовче засідання 04.04.2024 з`явилися позивач та відповідач-1, не з`явився відповідач-2, який про причини неявки суд не повідомив. Відповідач-1 зняв з розгляду своє клопотання про зупинення провадження у справі, протокольною ухвалою за наслідками з`ясування правових позицій сторін у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті відповідача-2, який не з`явився в підготовче засідання, повідомлено ухвалою суду від 04.04.2024, яка доставлена в електронний кабінет відповідача-2 04.04.2024.

У судове засідання 26.04.2024, з`явився позивач та відповідач-1, які надали пояснення по суті справи. Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, відповідач-1 проти позову заперечив, пославшись на те, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав як орендодавця. Відповідач-1 пояснив, що заборгованість з орендної плати у відповідача-1 перед позивачем можливо існує, але відповідач-1 при цьому послався на ведення бойових дій в Київській області і вважає, що саме позивач повинен доводити розмір заборгованості і звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати або з позовом про розірвання договору в судовому порядку і позивач не має права на відмову від договору оренди в односторонньому порядку. Відповідач-1 одночасно зазначив, що, на його думку, на момент розгляду справи немає заборгованості з орендної плати за договором оренди і договір оренди є чинним. На уточнююче запитання суду до відповідача-1 при з`ясуванні обставин справи про те, чи сплачує відповідач-1 орендну плату, відповідач-1 ухилився від надання прямої відповіді, пояснивши, що, наскільки відповідачу-1 відомо, претензій щодо сплати коштів не було. На уточнююче запитання суду до відповідача-1 щодо того, чи є у відповідача-1 докази сплати орендної плати, відповідач-1 пояснив, що йому потрібен додатковий час, щоб надати ці докази до суду. Протокольною ухвалою в судовому засідання оголошувалась перерва на 02.05.2024.

У судове засідання 02.05.2024 з`явилися позивач та відповідач-2. Позивач надав пояснення по суті справи з урахуванням позовних вимог до відповідача-2, відповідач-2 повідомив, що він не готовий надавати пояснення по суті справи та просив суд надати йому додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи. Відповідач-1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Протокольною ухвалою судове засідання було відкладено на 13.05.2024 для надання можливості відповідачу-2 подати свої пояснення по суті справи.

У судове засідання 13.05.2024 з`явилися позивач та відповідач-1, які надали пояснення по суті справи. Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи, яке судом не було задоволено, оскільки у відповідача-2 вже було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Позивач позовні вимоги підтримав, а відповідач-1 в судовому засіданні визнав, що він на момент розгляду справи продовжує здійснювати господарську діяльність в спірному приміщенні, але вважає, що він при цьому правомірно користується спірним приміщенням, оскільки між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди. Щодо утворення заборгованості з орендної плати за договором оренди відповідач-1 пояснив, що така заборгованість можливо є, але відповідач-1 не знає її точний розмір, оскільки існує багато судових справ щодо відповідача-1. Відповідач-1 не має відповіді для суду щодо розміру заборгованості, але вважає, що саме позивач повинен подавати суду докази щодо розміру заборгованості з орендної плати, а не відповідач-1. Щодо обставин використання або не використання відповідачем-2 спірним приміщення відповідач-1 пояснив суду, що, наскільки відомо відповідачу-1, спірне приміщення відповідачу-2 в суборенду не передавалось і відповідач-1 нічого пояснити більше не може. В той же час в судовому засіданні 13.05.2024 було також з`ясовано, що 25.03.2024 до Господарського суду Київської області від самого відповідача-1 в якості доказу був поданий договір від 01.08.2023 про спільне користування нежитловим приміщенням, який укладений відповідачем-1 з відповідачем-2 та яким відповідач-1 домовився з відповідачем-2 про спільне використання спірного приміщення. Протокольною ухвалою в судовому засідання оголошувалась перерва на 23.05.2024. Про оголошення в судовому засіданні перерви на 23.05.2024 відповідача-2, який не з`явився, було повідомлено ухвалою суду від 13.05.2024, яка доставлена в електронний кабінет відповідача-2 13.05.2024.

У судове засідання 23.05.2024 з`явилися позивач та відповідач-1, які надали пояснення по суті справи; відповідач-2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів 23.05.2024 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, пояснення позивача та відповідачів, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 299,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , надалі приміщення.

Право власності позивача на вказане приміщення підтверджується договором дарування від 28.05.2012, який укладений між ОСОБА_3 як дарувальником та ОСОБА_4 (позивачем) як обдаровуваним та посвідчений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Строкач Т.М. за реєстровим № 719. Право власності позивача на вказане приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2372907432106), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2021 №259211082.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.2015.

01.07.2019 між Фізичною особою-підприємцем Мельником Костянтином Богдановичем (позивачем) в якості орендодавця та Фізичною особою-підприємцем Мельник Інною Володимирівною (відповідачем-1) в якості орендаря був укладений договір оренди частини площі №1, надалі - договір оренди, за умовами пунктів 1.1-1.7 статті 1 та статті 2 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння на праві оренди частину площі приміщення в розмірі 302,60 кв.м. (з яких 214,6 кв.м під розміщення мінімаркету та 88 кв.м. під розміщення аптеки), яке розташоване за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Героїв УПА, 17в.

Згідно з статтею 4 договору оренди строк оренди торгової площі складає 2 роки 11 місяців.

Розмір орендної плати та порядок її сплати орендодавець та орендар визначили в статті 5 договору оренди, відповідно до п.5.1 якого розмір орендної плати становить 65000,00 грн за календарний місяць. Відповідно до п.5.3 статті 5 договору оренди орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок (або готівкою) орендодавця наперед, не пізніше 3-го числа наступного місяця.

Права та обов`язки орендодавця та орендаря за договором оренди його сторони визначили в статтях 6 та 7 цього договору.

Зокрема, відповідно до п.6.2 цього договору оренди орендодавець має право в односторонньому порядку в разі порушення орендарем своїх обов`язків за цим договором розірвати його, повідомивши про це орендаря за 45 днів до розірвання договору.

Відповідно до п.7.1 цього договору оренди орендар зобов`язаний, серед іншого:

- своєчасно здійснювати орендні платежі;

- передати орендодавцю торгову площу в день закінчення строку дії цього договору, якщо немає згоди на його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання.

Також відповідно до п.8.1 договору оренди в останній день закінчення строку оренди площі орендар зобов`язаний підготувати її до передачі орендодавцю, передати її орендодавцю за актом передачі-приймання і залишити (звільнити) місце оренди.

Відповідно до п.9.2 договору оренди за передачу в суборенду торгової площі без згоди орендодавця орендар несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100% від суми фактично сплачених орендних платежів за період такої оренди.

Додатковою угодою від 29.06.2022 до договору оренди орендодавець-позивач та орендар-відповідач 1 продовжили строк оренди за договором оренди до 30.05.2025.

У зв`язку із виникненням заборгованості у орендаря (відповідача-1) по сплаті орендної плати станом на 31.12.2022 за договором оренди орендодавець-позивач звернувся до відповідача-1 з повідомленням-попередженням від 20.01.2023 про те, що договір оренди буде розірваний позивачем у разі непогашення відповідачем-1 заборгованості з орендної плати в строк до 28.02.2023. Факт направлення позивачем відповідачу-1 повідомлення-попередження від 20.01.2023 підтверджується накладною «Укрпошти» №0740200236576 із описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 13.02.2023.

З підстав несплати орендарем (відповідачем-1) орендної плати протягом трьох місяців підряд орендодавець-позивач на підставі ст.782 Цивільного кодексу України відмовився від договору оренди, направивши відповідачу-1 повідомлення від 11.03.2023 про відмову від договору оренди. Факт направлення позивачем відповідачу-1 повідомлення від 11.03.2023 про відмову від договору оренди підтверджується рекомендованим повідомленням «Укрпошти» про вручення поштового відправлення №0746200248415 від 11.03.2023 (відправник ОСОБА_4 , отримувач ФОП Мельник Інна Володимирівна, дата вручення поштового відправлення 17.03.2023, підпис отримувача поштового відправлення за довіреністю Самарцев).

Після отримання відповідачем-1 повідомлення позивача від 11.03.2023 про відмову від договору оренди відповідач-1 продовжив фактично користуватись спірним приміщенням, в т.ч. фактично користується ним на момент розгляду справи, що не заперечувалось самим відповідачем-1 під час розгляду справи, але відповідач-1 при цьому пояснював суду, що таке фактичне користування відповідачем-1 спірним приміщенням є правомірним, оскільки відповідач-1 не визнає факт дострокового припинення договору оренди та правомірність відмови позивача від вказаного договору оренди.

Під час розгляду справи відповідач-1 не зміг пояснив суду, чи користується спірним приміщенням також відповідач-2, однак із укладеного 01.08.2023 між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору про спільне користування нежитловим приміщення (копія якого міститься в матеріалах справи та надана самим відповідачем-1 як доказ) випливає, що відповідач-1 частину спірного приміщення передав відповідачу-2 у спільне користування відповідача-2 з відповідачем-1 на строк з 01.08.2023 по 30.05.2025.

Фактичне використання відповідачем-2 спірного приміщення (його частини) шляхом фактичного ведення відповідачем-2 в ньому господарської діяльності підтверджується також виданою Головним управлінням ДПС у Київській області відповідачу-2 ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями терміном дії з 20.06.2023 по 20.06.2024 (адреса місця торгівлі: м.Бровари, Героїв УПА, 17-в, магазин-кафетерій) та фіскальним чеком від 07.11.2023, виданим самим відповідачем-2 на підтвердження прийому готівки від населення в якості оплати за реалізовані відповідачем-2 вроздріб продовольчі товари (місце реалізації відповідачем-2 товарів вроздріб відповідно до фіскального чеку: м.Бровари, Героїв УПА, 17-в, магазин-кафетерій).

Звертаючись в листопаді 2023 (відповідно до поштового штемпелю на конверті) з даним позовом до Господарського суду Київської області, позивач посилається на те, що у зв`язку із виникненням у відповідача-1 перед позивачем за договором оренди заборгованості з орендних платежів в сумі 2235000,00 грн позивач на підставі ст.782 Цивільного кодексу України відмовився від договору оренди, направивши відповідачу-1 повідомлення від 11.03.2023 про відмову від договору оренди. Незважаючи на відмову позивача від договору оренди, відповідач-1 та відповідач-2 продовжують користуватись спірним приміщенням без правових підстав, у зв`язку з чим позивачем до відповідачів заявлені позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом виселення відповідачів.

Відповідач-1 відзив на позов не подав, однак під час розгляду справи позов не визнав, надавши суду усні пояснення-заперечення проти позову. Відповідач-1 пояснив, що заборгованість з орендної плати у відповідача-1 перед позивачем можливо існує, але відповідач-1 вважає, що саме позивач повинен доводити розмір заборгованості і звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати або з позовом про розірвання договору в судовому порядку і позивач не має права на відмову від договору оренди в односторонньому порядку. На уточнююче запитання суду до відповідача-1 при з`ясуванні обставин справи про те, чи сплачує відповідач-1 орендну плату, відповідач-1 ухилився від надання прямої відповіді, пояснивши, що, наскільки відповідачу-1 відомо, претензій щодо сплати коштів не було.

Відповідач-2 відзив на позов не подав, але просив суд надати додатковий час для подання пояснень по справі. Після надання судом відповідачу-2 двічі додаткового часу для можливості надати суду пояснення по суті справи (02.05.2024 шляхом відкладення судового засідання на 13.05.2024 та 13.05.2024 шляхом оголошення перерви на 23.05.2024) відповідач-2 в судове засідання 23.05.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку укладеному між позивачем в якості орендодавця та відповідачем-1 в якості орендаря договору оренди частини площі від 01.07.2019 №1 (тут і надалі - договір оренди), суд виходить з того, що між позивачем та відповідачем-1 виникли правовідносини за договором оренди. .

Так, згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивач та відповідач-1 в процесі розгляду справи не заперечували, що на підставі укладеного між ними договору оренди відповідач-1 почав користуватись спірним приміщенням, а додатковою угодою від 29.06.2022 до договору оренди позивач та відповідач -1 продовжили строк оренди приміщення за договором оренди до 30.05.2025.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті п.6.2 договору оренди позивач та відповідач-1 визначили право позивача-орендодавця на односторонню відмову від договору оренди в разі порушення відповідачем-1 як орендарем своїх обов`язків шляхом направлення відповідного повідомлення орендодавцем орендарю за 45 днів до розірвання договору.

Крім того, право позивача-орендодавця на відмову від договору оренди передбачене також ст.782 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до обставин справи, позивач-орендодавець реалізував своє право на односторонню відмову від договору з підстав несплати відповідачем-1 орендної плати протягом трьох місяців підряд і більше, направивши спочатку відповідачу-1 повідомлення-попередження від 20.01.2023 про наявність непогашеної заборгованості з орендної плати та направивши в подальшому відповідачу 1 також повідомлення від 11.03.2023 про відмову від договору оренди.

Аналізуючи заперечення відповідача-1 про те, що позивач не мав права на односторонню відмову від договору оренди, а у разі несплати відповідачем-1 орендної плати позивач повинен був звертатись до суду з позовом до відповідача-1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди у судовому порядку, суд зауважує, що вказані заперечення відповідача-1 спростовуються вищенаведеними положеннями пункту 6.2 договору оренди та статті 782 Цивільного кодексу України, які встановлюють право орендодавця на відмову від договору оренди в односторонньому порядку.

Дійсно, як вірно зазначає відповідач-1, орендодавець має право на захист своїх прав за договором оренди шляхом пред`явлення позову до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати та/або позову про розірвання договору оренди у судовому порядку. Однак наявність у позивача-орендодавця можливості пред`явлення таких позовів до відповідача-1 не є перешкодою для реалізації позивачем-орендодавцем своїх прав за договором оренди, зокрема права на односторонню відмову від договору оренди без додаткового звернення до суду з позовом про розірвання договору, якщо відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України таке право на односторонню відмову від договору передбачено договором або законом. У зв`язку з цим доводи відповідача-1 в цій частині спору суд відхиляє як такі, що спростовуються положеннями пункту 6.2 договору оренди та статей 525 та 782 Цивільного кодексу України, які передбачають право орендодавця на відмову від договору оренди в односторонньому порядку у разі невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Аналізуючи заперечення відповідача-1 про те, що якщо позивач реалізує право на односторонню відмову від договору оренди з підстав невнесення відповідачем-1 орендної плати протягом трьох місяців підряд, то саме позивач в такому випадку повинен доводи суду розмір заборгованості відповідача-1 та наявність у позивача підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку, суд зазначає що передбачений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства надає обом сторонам спору достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору. Цей принцип передбачає активну роль сторін як заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції.

При цьому, як вказував Верховний Суд, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19). Відтак, якщо відповідач-1 вважає, що одностороння відмова позивача-орендодавця від договору оренди була неправомірною, то відповідач-1 не позбавлений права доводи відсутність заборгованості у відповідача-1 по внесенню орендної плати. При цьому відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України саме відповідач-1 повинен доводи факт неправомірності односторонньої відмови позивача від договору оренди, якщо відповідач-1 вважає таке односторонню відмову неправомірною.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України відповідач-1 наряду з іншими учасниками справи повинен своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Однак під час судового розгляду справи під час з`ясування судом обставин справи відповідач-1 ухилився від надання прямої відповіді на запитання суду про те, чи сплачує відповідач-1 орендну плату, доказів сплати орендної плати позивачу за останні три місяці оренди, що передували односторонній відмові позивача від договору оренди, чи за більший період відповідач-1 суду не надав. У зв`язку з цим суд відхиляє доводи відповідача-1 про неправомірність односторонньої відмови позивача від договору оренди.

По-друге, суд також зазначає, що одностороння відмова позивача від договору оренди за своєю суттю є одностороннім правочином. Як вказувалось з цього приводу у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №910/4391/19, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем.

При цьому стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. В той же час, відповідач-1 презумпцію правомірності вказаного одностороннього правочину про відмову від договору оренди також не спростовував.

Доводи відповідача-1, який під час судових дебатів змінив свою позицію у спорі, заявивши, що відповідач-1 не отримував повідомлення позивача від 11.03.2023 про відмову від договору оренди (яке було направлено позивачем відповідачу-1 рекомендованим поштовим відправленням «Укрпошти» №0746200248415 від 11.03.2023, відправник ОСОБА_4 , отримувач ФОП Мельник Інна Володимирівна, дата вручення поштового відправлення 17.03.2023, підпис отримувача поштового відправлення за довіреністю Самарцев), оскільки вказане рекомендоване поштове відправлення було вручене не безпосередньо самій Фізичній особі-підприємцю Мельник Інні Володимирівні, а представнику ОСОБА_5 (який є адвокатом відповідача-1 у справі №911/3647/23, але який у судових дебатах стверджував, що він не має повноважень отримувати поштову кореспонденцію за свою клієнтку - Фізичну особу-підприємця Мельник Інну Володимирівну), суд вважає хибними та відхиляє з огляду на таке.

По-перше, суд відмічає, що вказане рекомендоване поштове відправлення «Укрпошти» №0746200248415 від 11.03.2023 (відправник ОСОБА_4 , отримувач ФОП Мельник Інна Володимирівна, дата вручення поштового відправлення 17.03.2023) було адресовано саме відповідачу-1 та є врученим, що підтверджується рекомендованим повідомленням «Укрпошти» про вручення поштового відправлення №0746200248415 від 11.03.2023. Відтак, у суду немає підстав вважати, що вказане рекомендоване поштове відправлення не було вручене одержувачу (відповідачу-1), враховуючи, що сам оператор поштового зв`язку «Укрпошта» вказаним рекомендованим повідомленням підтверджує вручення поштового відправлення відповідачу-1 17.03.2023. Той факт, що підписантом з боку одержувача за одержання поштового відправлення є безпосередньо не сама ФОП Мельник Інна Володимирівна, а представник ОСОБА_5 , і що в матеріалах справи №911/3647/23 немає довіреності на право Самарцева Я.О. отримувати поштову кореспонденцію за свою клієнтку, само по собі не свідчить про те, що така довіреність Самарцевим Я.О. як представником не була пред`явлена працівнику «Укрпошти» в момент отримання поштового відправлення, приймаючи до уваги, що Правила надання послуг поштового зв`язку (які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) не зобов`язують відправника поштового відправлення чи оператора поштового зв`язку зберігати у себе довіреність представника отримувача.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Відтак, виходячи із презумпції добросовісності, у суду відсутні підстави вважати, що працівник «Укрпошти» при врученні поштового відправлення, яке було адресоване відповідачу-1, адвокату відповідача-1 Самарцеву Я.О. не пересвідчився би у наявності повноважень ОСОБА_6 на отримання поштової кореспонденції, або що адвокат Самарцев Я.О., отримуючи вказане поштове відправлення, діяв би при цьому недобросовісно.

По-друге, про реалізацію позивачем свого права на односторонню відмову від договору оренди у вигляді повідомлення позивача від 11.03.2023 про відмову від договору оренди відповідачу-1 було також відомо з позовної заяви у цій справі, копію якої разом з додатками позивач направляв відповідачу-1 при зверненні до суду з цим позовом.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач-1 не отримував повідомлення позивача від 11.03.2023 про відмову від договору оренди. У зв`язку з чим суд відхиляє доводи відповідача-1 в цій частині спору.

Згідно з ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приймаючи до уваги одержання відповідачем-1 17.03.2023 повідомлення позивача від 11.03.2023 про відмову від договору оренди та відсутність доказів сплати відповідачем-1 орендної плати позивачу за останні три місяці оренди, що передували односторонній відмові позивача від договору оренди, у відповідача-1 відповідно до п.8.1 договору оренди, ч.2 ст.782 та ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України з моменту одержання повідомлення позивача про відмову від договору оренди виникло зобов`язання по поверненню спірного приміщення позивачу. Проте відповідач-1 вказане зобов`язання по поверненню спірного приміщення позивачу не виконав та на момент розгляду справи безпідставно користується спірним приміщенням.

Крім того, відповідно до обставин справи відповідач-2 на момент розгляду справи також здійснює фактичне користування спірним приміщенням неправомірно, оскільки, по-перше, з положень пункту 9.2 укладеного позивачем з відповідачем-1 договору оренди випливає, що передача відповідачем-1 торгової площі в суборенду потребувала згоди позивача-орендодавця. В той же час укладений відповідачем-1 з відповідачем-2 договір про спільне користування нежитловим приміщення від 01.08.2023 має ознаки договору суборенди в частині надання відповідачем-1 відповідачу-2 права на спільне разом з відповідачем-1 використання торговою площею приміщення, але укладений відповідачами без згоди позивача, що є порушенням пункту 9.2 укладеного відповідачем-1 з позивачем договору оренди. По-друге, відповідно до обставин справи у зв`язку із односторонньою відмовою позивача від договору оренди з 17.03.2023 є припиненим і право самого орендаря-відповідача-1 на користування спірним приміщенням. Відтак суд приходить до висновку про те, що на момент розгляду справи відповідач-2 також безпідставно користується спірним приміщенням.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За вказаних обставин вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні спірним нежитловим приміщенням загальною площею 299,00 кв.м, що розташоване за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Героїв УПА, буд.17-В, шляхом виселення відповідачів підлягають задоволенню як такі, що є обґрунтованими, позивачем доведені та відповідачами не спростовані.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У зв`язку із задоволенням судом позовних вимог сплачений позивачем судовий збір в сумі 5368,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на кожного з відповідачів порівну, тобто по 2684,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мельника Костянтина Богдановича до Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 299,00 кв.м, що розташоване за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Героїв УПА, буд.17-В, шляхом виселення задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця Мельник Інну Володимирівну ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із нежитлового приміщення загальною площею 299,00 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2372907432106).

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 13/6, кв. 4, код ЄДРПОУ 44636875) із нежитлового приміщення загальною площею 299,00 кв.м, що розташоване за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Героїв УПА, буд.17-В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2372907432106).

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельник Інни Володимирівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Костянтина Богдановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплату судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 13/6, кв. 4, код ЄДРПОУ 44636875) на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Костянтина Богдановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплату судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2024.

Суддя О.О. Третьякова