Рішення

від 05.03.2024 по справі 911/2922/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2922/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН"

02094, місто Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 9, код ЄДРПОУ 43512956

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН"

08104, Київська область, Києво-Святошинський район, село Мироцьке, вулиця Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 40358727

до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції

119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житная, будинок 14;

про стягнення реальних збитків та упущеної вигоди

за участі представників учасників справи:

позивача: Пазиняк Я.О., паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 07.05.2022, посадова інструкція;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2505/23 від 20.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН" до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції про стягнення реальних збитків та упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками збройних сил відповідача знищено нерухоме майно в якому зберігалось майно позивача.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням такого.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

За частиною 4 статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Водночас, міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій, однак, ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у судовому процесі.

У рішенні від 14 березня 2013 року у справі «Олєйніков проти Росії» Європейський суд з прав людини вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються «відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її», і Суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 68, п. 31).

У рішенні від 23 березня 2010 року у справі «Цудак проти Литви» (Cudakv.Lithuania) Європейський суд з прав людини також визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, держава не має права посилатись на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю, життю людини чи майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19.

З огляду на вказане, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Російська Федерація не має права посилатись на судовий імунітет, відтак, звернення до суду з позовом до Російської Федерації - обґрунтоване.

Частиною 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно із заявою Міністерства закордонних справ України від 24.02.2022, розміщеної на офіційному сайті міністерства за адресою - https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-rozrivu-diplomatichnih-vidnosin-z-rosijskoyu-federaciyeyu, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

З огляду на вказане та неможливість направлення запитів і листів до посольства Російської Федерації в Україні, зважаючи на припинення його роботи на території України, суд дійшов висновку про здійснення повідомлення відповідача про розгляд даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, а також на офіційному вебсайті суду.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 07.11.2023 та встановлено відповідачу строк подання відзиву на позов, позивачу встановлений строк подання відповіді на відзив.

У судове засідання 07.11.2023 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

У судовому засіданні, зважаючи на те, що спірне у справі майно, знищення якого є підставою позову, було передане позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН» на відповідальне зберігання за договором про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020, суд дійшов висновку, що рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки вказаного товариства, у залежності від встановлених судом у даній справі обставин знищення спірного майна, а, відтак, про наявність підстав для залучення вказаного товариства до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 підготовче засідання відкладено на 12.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №21587/23 від 16.11.2023) про виконання вимог ухвали.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли пояснення третьої особи щодо позову (вх. №22103/23 від 27.11.2023).

У судове засідання 12.12.2023 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлена.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №598/24 від 15.01.2024) про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2023 підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №598/24 від 15.01.2024).

У судове засідання 16.01.2024 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлена.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.02.2024.

У судове засідання 06.02.2024 з`явилась представниця позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлена.

У судовому засіданні оголошене вступне слово позивачем та розпочато стадію з`ясування обставин та дослідження доказів.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.03.2024 о 14:20, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 учасників справи повідомлено про судове засідання з розгляду справи по суті 05.03.2024.

У судове засідання 05.03.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання третя особа повідомлена.

У судовому засіданні 05.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН" (далі позивач) та постачальниками були укладені такі договори поставки:

1) з Товариством з обмеженою відповідальністю СЕРВІС ПРО укладено договір поставки від 21.05.2020 № СП 171, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 21.05.2020;

2) з Товариством з обмеженою відповідальністю фірма СВ укладено договір поставки від 13.09.2021 № 200, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 13.09.2021;

3) з Товариством з обмеженою відповідальністю фірма КПД укладено договір поставки від 08.09.2020 №К11, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 08.09.2020;

4) з Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРВАРД-СВ укладено договір поставки від 01.06.2020 № 1026.

За твердженнями у позовній заяві, за вказаними правочинами, що укладені з постачальниками, позивач придбав товар з метою подальшої його реалізації на території України.

На виконання умов укладених договорів позивачем протягом 2021-2022 років придбано товарів всього на суму 57863027,95 грн., згідно з переліком прибуткових накладних, що зазначені у додатках №5, № 6 до позовної заяви. Як зазначає позивач, придбаний товар був повністю ним оплачений, що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів позову.

У зв`язку із відсутністю у позивача власних складських приміщень придбаний товар передавався на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮРКЕЙН на підставі договору про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020, згідно з умовами якого виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН зобов`язується за винагороду, з урахуванням необхідних правових підстав, від власного імені або від імені замовника, здійснювати дії з надання замовнику логістичних послуг (а саме: послуги пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу, зберіганням, навантаженням та розвантаженням та інше відповідно до цього договору).

Додатковою угодою №1 від 01.06.2020 до договору про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020 визначано логістичні послуги з транспортно-експедиційного обслуговування.

Додатковою угодою №2 від 01.06.2020 до договору про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020 визначено логістичні послуги з організації термінального обслуговування і додаткових/супутніх послуг на складі. В тому числі, в пункті 2 додаткової угоди №2 від 01.06.2020 до договору визначено місце знаходження складу зберігання виконавця: 2.1.1. 08292, Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, 5; 2.1.2. м. БЦ, вул. Сквирське шосе, 194. 2.1.3. м. Чернігів, вул. П. Китицина, 15А.

Додатковою угодою №3 від 01.02.2022 до договору про надання логістичних послуг № 01/06-20 від 01.06.2020 внесено зміни в пункт 2.1. додатку №2 до договору і викладено його в такій редакції: 1. Місцезнаходження складу зберігання виконавця: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 151 А; м. Харків, пр. Московський, 199; м. Кропивницький, вул. Є. Маланюка, 3 (склад 5/1); Дніпровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 125 А; м. Полтава, вул. Половка, 64 д. м. Суми, проспект Курський, 147; м. Вінниця, вул. Василя Порика, 30-А; Київська область, м. Біла Церква, Сквирське шосе. буд. 194; Черкаська область, м. Умань, вул. Старицького, 5а; Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Берегова-промислова, 4А; м. Чернігів, вул. Підводника Китицина, 15-А; м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42Д; м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги; м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11; Київська обл., с. Мироцьке, вул. Центральна, 1; Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, 5.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2020 до договору про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020, додатковою угодою №2 від 01.06.2020 до договору про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020, додатковою угодою №3 від 01.02.2022 до договору про надання логістичних послуг № 01/06-20 від 01.06.2020 внесено зміни в пункт 2.1. додатку №2 до договору: визначено місцезнаходження складів можливого зберігання вантажу замовника, зокрема: Київська обл., м. Буча, вул. М. 3алізняка, 5.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН зберігало належні позивачу товарно-матеріальні цінності на складі за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. М. 3алізняка, 5, на підставі договору про надання логістичних послуг від 01.06.2020 №01/06-20, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН".

Відповідно до пункту 2.1. договору про надання логістичних послуг від 01.06.2020 № 01/06-20 Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН як виконавець на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН як замовника зобов`язалось за винагороду, з урахуванням необхідних правових підстав від власного імені або від імені замовника здійснювати дії з наданням замовнику логістичних послуг (операцій), пов`язаних з організацією і (або) виконанням транспортно-експедиторського обслуговування (і (або) термінальною обробкою вантажів замовника, а так само надати інші послуги, пов`язані із здійсненням логістичних послуг (операцій) щодо вантажів замовника на підставі даного договору.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі знащення або пошкодження вантажу з вини перевізника замовник має право від свого імені пред`являти претензії до перевізника чи виступати позивачем у суді з вимогою до перевізника про відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 5.10. договору у разі знищення і пошкодження вантажу з вини третіх осіб, залучених виконавцем, виконавець має право від свого імені пред`являти претензії вищевказаній третій особі або виступати позивачем у суді з вимогою до вказаної особи про відшкодування збитків.

Зі свого боку, між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН як орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю БЦ РЕГІОН як власником та орендодавцем укладений договір оренди від 14.07.2021 № ВС-2021-0714, відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) приміщення, вказані в додатку №2 до цього договору в порядку та на умовах, передбачених цим договором (пункт 2.1. договору оренди від 14.07.2021 № ВС-2021-0714).

У пункті 1.1.15. договору оренди від 14.07.2021 № ВС-2021-0714 сторони погодили, що об`єкт узагальнена назва для об`єкта нерухомості, частина приміщень в якому передається в оренду, що належить орендодавцю на праві приватної власності, а саме: складський комплекс, загальною площею 31692,10 кв.м, що розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, 5 та включає в себе, зокрема основну будівлю А, загальною площею 31508,60 кв.м.

Згідно з пунктом 2.2. договору оренди від 14.07.2021 № ВС-2021-0714 об`єкт оренди надається орендарю для використання з метою, наведеною в додатку № 2 до цього договору. У будь-якому разі, використання об`єкта оренди не може суперечити його цільовому (функціональному) призначенню.

Відповідно до пінктів 1, 2 додатку № 2 до договору оренди від 14.07.2021 № ВС-2021-0714 сторони визначили, що приміщення (їх оплачувана площа) це складські приміщення загальною площею 6787,32 кв.м, офісні приміщення загальною площею 309,80 кв.м, а загальна оплачувана площа приміщень складає 7097,12 кв.м.

На виконання умов договору оренди від 14.07.2021 № ВС-2021-0714 орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю БЦ Регіон передав, а орендар Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН прийняв такі нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, 5: складські приміщення загальною площею 6787,32 кв.м, офісні приміщення загальною площею 309,80 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2021, який підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками орендодавця та орендаря, підписи яких скріплені печатками товариств.

Завірені копії усіх вищевказаних правочинів та акту приймання-передачі нежитлових приміщень залучені до матеріалів справи.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, м. Буча Київської області у період з 03.03.2022 по 01.04.2022 було тимчасово окуповано Російською Федерацією.

Згідно з Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 Товари на складі на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН на складі за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. М. Залізняка, буд. 5 знаходились товарно-матеріальні цінності, що належали позивачу загальною балансовою вартістю 11434466,67 грн., без урахування ПДВ, які, як зазначає позивач, були передані за складськими накладними на прийом товарно-матеріальних цінностей у період з 01.01.2021 по 23.02.2022, перелік яких зазначений позивачем в додатку № 9 до позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН листом від 28.04.2022 вих. № 28-04-1 повідомило позивача про знищення товарно-матеріальних цінностей, які зберігались на складі за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Залізняка Максима, буд. 5, внаслідок пожежі, що була зумовлена збройними обстрілами військових формувань Російської Федерації. До зазначеного листа були додані копії таких документів:

- акту про пожежу від 26.04.2022, який складений комісією у складі: головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, капітана служби цивільного захисту Осьмини Юрія Миколайовича, заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Регіон Тютюкіна Олександра Миколайовича, директора з логістики Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Юкрейн Висоцького Олександра Анатолійовича, співробітника служби безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю Київлогістикгруп Гаврилюка Олександра Леонідовича, представника Товариства з обмеженою відповідальністю МКМ Груп адвоката Юзефовича Артема Олексійовича, представника ФОП Рогатюка Віктора Івановича громадянина Бруєва Андрія Миколайовича, уповноваженої за дорученням директора Товариства з обмеженою відповідальністю Старелектро від 25.04.2022 №1 Кириченко Юлії Петрівни, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас-СК Латанського Дмитра Віталійовича, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Стемакс Гаврилова Євгена Миколайовича, ФОП Литвин В.В., громадянина ОСОБА_1 , згідно із змісту вказаного акту пожежа виникла орієнтовно 04.03.2022 о 15:00 за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Залізняка Максима, буд. 5, пожежею знищено: Товариство з обмеженою відповідальністю БЦ Регіон - частину основної будівлі А на площі приблизно 16000 м кв., в тому числі з обладнанням, меблями, електроінструментом, обліково-звітною та технічною документацією, кондиціонерами та інше; Товариство з обмеженою відповідальністю Логістик Юкрейн - складське обладнання, офісні меблі, кондиціонери, ноутбуки, принтери та інша комп`ютерна техніка, рокли, електророкли, електроштабеллери, інша складська техніка та товари побутової хімії та гігієни, які знаходилися на відповідальному зберіганні, що знаходились на орендованому об`єкті, а також майно інших суб`єктів господарювання, з якими були укладені договори, первинна та бухгалтерська документація;

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 15.04.2022.

- перелік товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН, які знаходились на відповідальному зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН на складі за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Залізняка Максима, буд. 5.

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН наказами від 28.04.2022 №1/г, 28.04.2022 №2/г створило комісію для проведення інвентаризації активів (товару) підприємства на складі зберігання за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Максима Залізняка, буд. 5, з метою перевірки їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 01.05.2022 з обов`язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів.

За результатами проведеної інвентаризації було встановлено знищення товарно-матеріальних цінностей в повному обсязі внаслідок пожежі, про що складено інвентаризаційний опис запасів від 01.05.2022.

На підставі протоколу інвентаризаційної комісії від 05.05.2022 товар було списано, згідно з актом списання товарів, які не відповідають критеріям активу від 05.05.2022 в кількості 1591 номенклатурна одиниця, в загальній кількості 1424527 одиниць, загальною балансовою вартістю 22849450,92 грн., без урахування ПДВ.

Позивач 10.05.2022 звернувся до Київської торгово-промислової плати із заявкою № 10-05/22-1 про проведення первинного фіксування зовнішнім оглядом стану майна, пошкодженого або зруйнованого внаслідок бойових дій з фотофіксацією (склад за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Максима Залізняка, буд. 5).

Київською торгово-промисловою палатою складений експертний висновок від 30.05.2022 № І-257, відповідно до якого 30.05.2022 за результатами обстеження зовнішнім оглядом попередньо зафіксований стан руйнування складського приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Юкрейн (секції № 7- № 12), яке знаходиться в складському комплексі Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Регіон за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Максима Залізняка, буд. 5, внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків, про що свідчить акт про пожежу від 26.04.2022 Бучанського РУ ГУ ДСНС України в Київські області та Протокол про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 15.04.2022 Бучанськього РУП. Станом на 23.02.2022 на відповідальному зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР ТРАНС СЕРВІС знаходився товар на загальну вартість 11434467,00 грн., без ПДВ, прийнятий від компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН згідно з договором транспортного експедирування від 01.01.2022 №04-01/02-22, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР ТРАНС СЕРВІС (експедитор), а також на підставі інформації в листі-повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР ТРАНС СЕРВІС від 29.04.2022 № 29-04-6 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акта обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації від 04.10.2022 № 1791, складеного комісією у складі: голови комісії - Заступника Бучанського міського голови, секретаря комісії - Заступника начальника відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради, членів комісії: начальника відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради, директора комунального підприємства Бучабудзамовник, начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради, інженера з технічного нагляду комунального підприємства Бучабудзамовник, головного спеціаліста відділу житлово-комунальної інфраструктури Бучанської міської ради, інженера-кошторисника комунального підприємства Бучабудзамовник, інженера-проектувальника комунального підприємства Бучабудзамовник, начальника відділу архітектури комунального підприємства Бучабудзамовник, імовірною причиною пошкодження (знищення) майна за адресою: м. Буча, вул. М. Залізняка, 5 (виробничо-складські та офісні приміщення) зазначено пряме влучання боєприпасів, внаслідок чого виникла пожежа.

Згідно із звітом про науково-технічну роботу Оцінка технічного стану і експлуатаційної придатності виробничо-складського комплексу по вул. Максима Залізняка, 5 в м. Буча Київської області у зв`язку із набутими пошкодженнями унаслідок бойових дій та розроблення рекомендацій щодо відновлення його експлуатаційної придатності, затвердженого 16.06.2022, внаслідок бойових дій в частині будівлі в осях 1-5 виникли пожежі, в результаті яких під впливом високих температур відбулося повне руйнування й обвалення основних несучих елементів каркасу, покрівлі, підлог. Частина будівлі в осях 6-10/А1-П внаслідок бойових дій зазнала локальних руйнувань огороджувальних конструкцій (мембрани покрівлі, профлиста зовнішніх стін, окремих віконних і дверних блоків), внаслідок пожежі в осях 1-5 зруйнована протипожежна перегородка вздовж осей 5-6 довжиною 156 м.

Позивач 21.12.2022 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна експертно-правова група про проведення комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експертів Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна експертно-правова група за результатами проведення комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 05.05.2023 №05-05/23, зокрема, розмір реальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН в результаті знищення належного йому майна (перелік якого наведено в Інвентаризаційному описі запасів від 01.05.2022), розташованого в логістичному центрі, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю БЦ РЕГІОН, за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Залізняка Максима, 5, що сталося в наслідок широкомасштабного військового вторгнення збройних сил та інших військових формувань РФ на територію України, шляхом ведення агресивної війни, а саме в результаті виникнення горіння внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій, станом на 04 березня 2022 року, становить: 15792818,23 грн., з ПДВ. Розмір упущеної вигоди (розрахований шляхом застосування оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу, що не отримає Товариство з обмеженою відповідальністю НЬЮ ЛАЙФ УКРАЇНА, від дати завдання збитків до дати ймовірного відшкодування збитків у розмірі вартості майна, визначеній з урахуванням стану майна до знищення), що не отримало Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН в результаті знищення належного йому майна, розташованого в логістичному центрі, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю БЦ РЕГІОН, за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Залізняка Максима, 5, що сталося в наслідок широкомасштабного військового вторгнення збройних сил та інших військових формувань РФ на територію України, шляхом ведення агресивної війни, а саме в результаті виникнення горіння внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій, становить 3960383,66 грн., без ПДВ.

Враховуючи викладене, позивач стверджує, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України знищено всі товарні запаси належні Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН, які знаходились на складі за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Максима Залізняка, буд. 5, що порушило його права володіння, користування та розпорядження відповідним майном, а також завдало реальних збитків у розмірі 15792818,23 грн., що підтверджується наведеним вище та наданим висновком експертів. Зазначене стало також причиною неможливості Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН провадження господарської діяльності з реалізації придбаного товару, внаслідок чого розмір упущеної вигоди становить 588784,25 грн.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України Про міжнародне приватне право права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Згідно з частиною 1 статті 42 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Конвенцію ратифіковано із застереженнями Законом України Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах № 240/94-ВР від 10.11.94) (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), зобов`язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають із договорів та інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (а саме: знищення майна позивача) мала місце на території України, то суд при вирішенні даного спору застосовує законодавство України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17.07.97) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Приписами частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі - атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини і вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року № 2188-IX Про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією м. Буча була визнана територією активних бойових дій з 03.03.2022 по 01.04.2022.

Дії Російської Федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни. Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

В силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів як частини українського національного законодавства дії відповідача з військової агресії проти України, ведення бойових дій на території України, тимчасової окупації частини територій України, зокрема, м. Буча є протиправними.

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Збройна агресія Російської Федерації проти України, в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

За результатами дослідження зазначених вище доказів, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що територія, на якій зберігались товарно-матеріальні цінності позивача, була окупована з 03 березня 2022 року по 01 квітня 2022 року, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, а належні позивачу товарно-матеріальні цінності, які знаходились на відповідальному зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ЮРКЕЙН за договором про надання логістичних послуг №01/06-20 від 01.06.2020 додаток №7 було знищено в результаті потрапляння боєприпасів та їх уламків по складським приміщенням під час ведення активних бойових дій у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України.

Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір збитків підтверджено висновком експертів Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна експертно-правова група від 05.05.2023 №05-05/23, відповідно до якого розмір реальних збитків становить 15792818,23 грн., розмір упущеної вигоди складає 3960383,66 грн., без ПДВ.

Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі належними та допустимими доказами доведена наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Отже, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача 15792818,23 грн. реальних збитків та 588784,25 грн. упущеної вигоди, у зв`язку з чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а, відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору у встановленому порядку згідно з пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір, судовий збір відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача в дохід бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог, позаяк відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтями 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №2505/23 від 20.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН" до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції про стягнення реальних збитків та упущеної вигоди задовольнити повністю.

2. Стягнути з держави Російська Федерація, в особі Міністерства юстиції (119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житная, будинок 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ДИСТРИБЬЮШН" (02094, місто Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 9, код ЄДРПОУ 43512956) 15792818,23 грн. (п`ятнадцять мільйонів сімсот дев`яносто дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень двадцять три копійки) реальних збитків та 588784,25 грн. (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні двадцять п`ять копійок) упущеної вигоди.

3. Стягнути з держави Російська Федерація, в особі Міністерства юстиції (119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житная, будинок 14) на користь Державного бюджету України 245724,04 грн. (двісті сорок п`ять тисяч сімсот двадцять чотири гривні чотири копійки) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 10.07.2024.

Суддя С.О. Саванчук