Рішення

від 10.07.2024 по справі 911/378/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. Справа № 911/378/17 (911/321/24)

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовомКомунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Київська область, м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр", м. Славутич

простягнення 76 236,79 грн

В межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 р.

Наразі триває процедура розпорядження майном Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства.

05.02.2024 р. до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення 76236,79 грн з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр", що складаються з: основного боргу у розмірі 62 039,06 грн, 3% річних в розмірі 1170,71 грн, інфляційних втрат в розмірі 1092,28 грн, пені в розмірі 11 934,74 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства; роз`яснено відповідачу, що відзив на позовну заяву подається до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження (частина перша статті 251 ГПК України). У зазначений строк відповідач має подати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копії відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до частини сьомої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення у порядку, передбаченому статтями 166, 167, 251 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Наведена ухвала суду була надіслана в електронному вигляді позивачу та відповідачу у встановленому порядку.

26.02.2024 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 05/02 від 23.02.2024 р., в якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі. Відзив вмотивовано тим, що позовні вимоги позивача засновані на договорі № 31/19-А від 01.03.2019 р., строк дії якого закінчився 01.02.2022 р. Зокрема з позиції відповідача, договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. №31/19-А згідно з п. 7.1. вступає в силу з 01.03.2019 та діє до 01.02.2022 р., а отже договір закінчився 01.02.2022 р., а 01.02.2022 р. було укладено договір про внесення змін до зазначеного договору, яким викладено зміст договору в іншій редакції, яка відрізняється від редакції договору від 01.03.2019 р. №31/19-А; водночас спірний період з 31.01.2023 р. по 30.09.2023 р., на який посилається позивач в позовній заяві, не може рахуватись по договору від 01.03.2019 р. №31/19-А та рахунки-фактури за спірний період містять реквізити договору від 01.03.2019 р. №31/19-А; позивач не надав податкових декларацій та квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за договором за весь період дії договору, в зв`язку з чим відповідач втратив право на податковий кредит з ПДВ; відповідач заперечує проведення позивачем досудового врегулювання спору; відповідач заперечує нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та 3% річних, обґрунтовуючи тим, що позивачем не наведено доводів та доказів понесених ним збитків, інших втрат внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, а суму "нібито не виконаних відповідачем зобов`язань" вважає безпідставною та необґрунтованою, і як наслідок безпідставними розрахунки пені.

Окремо у відзиві відповідач просить суд поновити йому пропущений строк на надання відзиву та прийняти наданий відзив у матеріали справи, оскільки ухвала про відкриття провадження відповідачу не надходила, а директор відповідача перебуває наразі на військовій службі і ознайомився з ухвалою через електронний кабінет зареєстрований в ЄСІТС 19.02.2024 р., а також необхідністю часу на підготовку відзиву.

Дослідивши вказане клопотання керівника відповідача ОСОБА_1 і долучені до нього докази, зокрема докази призиву керівника відповідача на військову службу за мобілізацією, суд дійшов висновку про те, що обставина призиву керівника відповідача на військову службу за мобілізацією є документально підтвердженою повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 № 149 від 17.05.2022 р., наказом ТОВ "Сервіс-Груп" від 17.05.2022 р. № 22-ОС, і про обґрунтованість вказаного клопотання, та його задоволення.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Перевіривши доводи відзиву відповідача судом встановлено, що ухвала господарського суду від 05.02.2024 р. у цій справі була надіслана в електронному вигляді відповідачу у встановленому порядку та доставлена до електронного кабінету, що підтверджено довідкою господарського суду Київської області від 07.02.2024 р.

04.03.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив № 01-07-15/282 від 29.02.2024 р., в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідь на відзив вмотивовано тим, що договір № 31/19-А від 01.03.2019 не закінчився 01.02.2022 р. 26.10.2021 р. позивач отримав лист позивача з проханням продовжити термін дії оренди та збільшити строк оренди в законодавчо визначеному порядку та директором відповідача з метою приведення строку договору у відповідність до мінімального строку оренди, передбаченого Законом України "Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, введеного в дію 01.02.2020 р., було підписано з позивачем внесення змін до вказаного договору оренди, й продовжено дію договору до 01.02.2024 р.; питання щодо нереєстрації податкових накладних не стосується предмету спору у справі й не звільняє відповідача від виконання грошових зобов`язань за договором; відповідач наполягає здійсненні зі свого боку належних заходів з досудового врегулювання спору; щодо нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних вважає, що вказані нарахування передбачені законом та умовами договорів № 31/19-А від 01.03.2019 р., № 31/19-Е від 01.03.2019 р. Окремо позивач вказує на те, що з матеріалів справи вбачається, що керівника відповідача увільнено з роботи в зв`язку з мобілізацією та ставить під сумнів правомірність підписання відзиву ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код 242774791438, станом на 23.02.2024 року (дата відзиву відповідача) керівником відповідача є ОСОБА_1 .

Згідно з частинами першою, четвертою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Швець О.В. є повноважним на підписання відзиву відповідача у справі.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

01.03.2019 р. між Комунальним підприємством Управління житлово-комунального господарства (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" (орендар) укладено договір № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (надалі за текстом "Договір 1"), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлову будівлю "База виготовлення сумішей" СЦБРіОД КП "УЖКГ", інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною (надалі об`єкт) і знаходяться на балансі орендодавця.

Відповідно до п. 1.2. Договору 1, адреса (місце розміщення об`єкту оренди): Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 11.

Згідно з п. 1.3. Договору 1, орендована площа складає всього: 791,3 кв.м., в тому числі корисна 791,3 кв.м.

Пунктом 1.4. Договору 1 встановлено, що балансова вартість орендованого майна станом на01.02.2019 р. становить 908910,14 грн.

Відповідно до п. 1.5. Договору 1, вартість орендованого майна станом на 31.01.2019 р. згідно звіту про експертну оцінку ФОП Карпова В.Д., станом на 31.01.2019 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради № 128 від 28.02.2019 р. становить 403 246,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 1.7. Договору 1, об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і згідно Рішення № 244-32-ХХІІІ від 16.05.2001 р. Славутицької міської ради Київської області було передане на баланс Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", яке в свою чергу керуючись Рішенням № 751-48-IV від 06.10.2005 р. Славутицької міської ради Київської області уповноважене укладати Договір оренди даних об`єктів.

Згідно із п. 2.1. Договору 1 орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акту приймання-передачі майна.

Пунктом 2.3. Договору 1 погоджено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, вказаною в п. 1.5. цього договору.

Згідно з п. 2.4.3. Договору 1, при передачі майна складається акт прийому-передачі та акт технічного стану, який підписується членами двосторонньої комісії.

Відповідно до п. 2.4.4. Договору 1 майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийняття-передачі.

Згідно з п. 3.1. Договору 1 орендна плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Пунктом 3.2. Договору 1 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, та за перший (базовий) місяць оренди березень 2019 р. становить 3 696,42 грн., крім того ПДВ 739,28 грн. Всього з ПДВ 4 435,70 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

Відповідно до п. 3.3. Договору 1 орендна плата, визначена в даному договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця.

Згідно із п. 3.4. Договору 1 орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.7. договору, орендна плата, яка була перерахована не своєчасно або в неповному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГКУ.

Пунктом 5.1.1. Договору 1 погоджено, що орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 5.1.8. Договору 1, орендар зобов`язується нести всі витрати по утриманню орендованого майна (експлуатаційні витрати). Перелік послуг, розмір та порядок розрахунків за послуги, пов`язані з утриманням орендованого майна визначаються у договорі про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію.

Відповідно до п. 5.1.9. Договору 1 орендар зобов`язується укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію протягом 6 робочих днів з дати підписання даного договору та забезпечити належне його виконання.

Згідно з п. 5.1.13. Договору 1, орендар зобов`язується нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо), при цьому орендар або самостійно укладає угоди з постачальниками послуг або на підставі договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію компенсує орендодавцю витрати на оплату послуг.

Згідно з п. 5.1.21. Договору 1, орендар зобов`язується щомісячно підписувати та повертати орендодавцеві до останнього числа поточного місяця екземпляр Акту здачі-прийняття (надання послуг) по даному договору та на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по платежах і оформляти відповідні акти звірки з наданням одного екземпляру акта звірки орендодавцеві. У випадку, якщо у встановлений строк орендар не поверне акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не подасть письмового обґрунтування з цього приводу, послуга вважається наданою в повному обсязі без будь-яких претензій на адресу орендодавця.

Пунктом 6.1. Договору 1 погоджено, що при невиконанні або неналежному (у тому числі частковому) виконанні своїх зобов`язань, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та умовами цього договору.

Пунктами 6.8., 6.9. Договору 1 встановлено, що за порушення умов, передбачених такими пунктами цього договору: 5.1.5., 5.1.6., 5.1.8., 5.1.9, 5.1.10, 5.1.11, 5.1.16, 5.1.17, 5.1.19 орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Оплата пені, штрафу, неустойки, встановлених цим договором, не звільняє сторони від покладених на них зобов`язань щодо усунення порушень.

Відповідно до п. 7.1. Договору 1, цей договір вступає в силу з 01.03.2019 р. і діє до 01.02.2022 р.

Згідно з п. 7.3. Договору 1, одностороння відмова від виконання умов договору та внесення змін до нього не допускається. Зміна умов договору, а також його дострокове розірвання, може мати місце тільки за узгодженням сторін, крім випадків, передбачених п.п. 3.7.; 4.2.2.; 4.2.4 даного договору або за рішенням суду. Зміни, та доповнення, які вносяться в умови договору, підлягають розгляду сторонами протягом 20 днів.

01.03.2019 р. між сторонами договору було укладено акт прийому-передачі нерухомого комунального майна в оренду, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Управління житлового-комунального господарства", відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлову споруду "База виготовлення сумішей" СЦБРіОД КП "УЖКГ", загальною площею 791,3 м.кв. та загально-будівельну частину, інженерних мереж, комунікацій та обладнання, які являються невід`ємною частиною даного приміщення, розташовану за адресою: 07101, Київська області, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 11 відповідно до договору № 31/19-А від 01.03.2019 р. 01.03.2019 р. сторонами було підписано акт технічного огляду нерухомого комунального майна, що передається в оренду, та знаходиться на балансі КП "Управління житлово-комунального господарства".

Також судом встановлено, що на виконання Договору 1, 01.03.2019 р. між Комунальним підприємством Управління житлово-комунального господарства (балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" (орендар) було укладено договір № 31/19-Е на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі за текстом "Договір 2"), відповідно до п. 1.1. якого, балансоутримувач Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт нежитлової будівлі "База виготовлення сумішей" СЦБРіОД КП "УЖКГ" загальною площею 791,3 м.кв., яка розташована за адресою: 07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 11, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій споруді, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується нежитлової будівлею "База виготовлення сумішей" СЦБРіОД КП "УЖКГ" загальною площею 791,3 м.кв. відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 31/19-А від 01.03.2019 р.

Згідно з підпунктами 2.1.1., 2.1.2. Договору 2, балансоутримувач будівлі зобов`язується забезпечити: виконання комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території (див. Додаток № 1 до цього договору). Надання орендарю комунальних послуг, вивозу твердих побутових відходів за діючими в м. Славутичі розцінками і тарифами, якщо надання цих послуг не передбачено окремими договорами. Інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифів на послуги.

Згідно пункту 3.1.3. Договору 2, балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.4., 4.3. Договору 2, розрахунки за надані послуги згідно з цим договором проводяться виключно в грошовій формі. Розмір відшкодування орендарем витрат за поточний місяць визначається, виходячи з обсягів фактично наданих послуг балансоутримувачем, діючих тарифів і цін та відображається у "Розрахунку платежів по утриманню орендованих приміщень нежитлові будівлі "База виготовлення сумішей" СЦБРіОД КП "УЖКГ" за (місяць) 2019 року", який підписується обома сторонами; орендар сплачує вартість (з урахуванням податку) спожитих послуг за розрахунковий період шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача або шляхом внесення готівкових коштів в касу балансоутримувача до останнього числа поточного місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктами 4.5., 5.1. зазначеного Договору 2 визначено, що при несвоєчасному або в неповному обсязі внесенні плати, орендар сплачує балансоутримувачу дану суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6.1. Договору 2 сторонами встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору оренди нерухомого майна № 31/19-А від 01.03.2019 р., а в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

01.02.2022 р. КП "Управління житлово-комунального господарства" (балансоутримувач), ТОВ "Сервіс-Центр" (орендар) та Відділом комунальної власності, орендних відносин та приватизації виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (орендодавець) керуючись рішенням Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 492-8-VIII від 24.12.2021 р. було укладено договір про внесення змін до договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. (надалі за текстом "Договір про внесення змін до Договору 1"), яким внесено зміни до Договору 1, виклавши його в редакції згідно тексту договору. Зокрема, на підставі Рішення Славутицької міської ради від 25.05.2020 № 1793-68-VII "Про визначення орендодавців комунального майна", положення про відділ у новій редакції від 21.09.2020 р. рішенням Славутицької міської ради № 1971-72-VII, розпорядження № 47 ос від 08.05.2015 р. замінено сторону договору орендодавця на Відділ комунальної власності, орендних відносин та приватизації виконавчого комітету Славутицької міської ради (п. 3.І.); позивач набув статус балансоутримувача.

Відповідно до пунктів 9.1., 9.2., 12.1. розділу І "Змінюваних умов" договору про внесення змін до Договору 1, орендна плата становить 4376,84 грн без податку на додану вартість, місячна орендна плата, визначена на рівні останньої місячної орендної плати (січень 2022 р.), встановленої договором, що приводиться у відповідність із визначеним Законом України "Про оренду державного та комунального майна" мінімальним строком". Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5. договору. Цей договір діє до 01.02.2024 р. включно.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Частиною п`ятою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 16 Розділу І "Змінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1, співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору є: балансоутримувачу 100 відсотків суми орендної плати.

Згідно з п. 3.1. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1, орендна плата становить суму, визначену у п. 9 умов. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5. цього договору.

Пунктом 3.3. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1 встановлено, що орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Умов, щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Пунктом 3.4. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1 встановлено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до місцевого бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.6. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній місцевому бюджету) та балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за яким у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Пунктом 3.7. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1 передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати балансоутримувачем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Згідно з пунктом 12.1. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1, строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно з пунктами 11.1., 11.3., 11.4. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору про внесення змін до Договору 1, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів вирішуються в судовому порядку. Стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 3 (арк. 13) договору про внесення змін до Договору 1, цей договір про внесення змін вступає в силу з 01.02.2022 р. і є невід`ємною і складовою частиною договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. Інші умови вищезазначеного договору, не порушені в цьому договорі про внесення змін, залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

Наведені договори підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток.

Позивач стверджує, що належним чином виконав свої зобов`язання за вказаними договорами, що підтверджується вказаним актом прийому-передачі нерухомого комунального майна в оренду та долученими до матеріалів справи копіями документів, в тому числі підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін актів наданих послуг згідно умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 31/19-А від 01.03.2019 р. від 31.01.2023 р., 28.02.2023 р., від 31.03.2023 р., 30.04.2023 р., від 31.05.2023 р., від 30.06.2023 р., від 31.07.2023 р., від 31.08.2023 р. від 30.09.2023 р., розрахунками експлуатаційних витрат за Договором 2 за квітень 2023 р., за травень 2023 р., за червень 2023 р., за липень 2023 р., за серпень 2023 р., за вересень 2023 р., іншими документами та станом на 30.01.2024 р. заборгованість відповідача по основному боргу становить 60 976,61 грн.

Детально дослідивши подані суду докази, матеріали справи, заперечення відзиву відповідача та Відповідь на відзив позивача судом встановлено, наступне.

Відповідач заперечує позовні вимоги позивача з посиланням на те, що період з 31.01.2023 р. по 30.09.2023 р. не може рахуватись по Договору № 31/19-А від 01.03.2019 р., оскільки його дія скінчилась 01.02.2022 р.; зокрема з позиції відповідача Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. №31/19-А згідно з п. 7.1. вступає в силу з 01.03.2019 та діє до 01.02.2022 р., а отже договір закінчився 01.02.2022 р., а після закінчення Договору 1 01.02.2022 р. було укладено договір про внесення змін до зазначеного договору, яким викладено зміст договору в іншій редакції; надані рахунки фактури містять також реквізити Договору 1.

Дослідивши вказаний аргумент відповідача судом встановлено, що відповідно до частини другої статті 251 ЦК України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 252 ЦК України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Сторони у договорі № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. у пункті 7.1. погодили, що цей договір вступає в силу з 01 березня 2019 р. і діє до 01 лютого 2022 р.

Тобто, у відповідності з частиною другою статті 251 ЦК України 01.02.2022 р. сторони визначили у якості моменту у часі, з настанням якого пов`язується закінчення дії договору.

В свою чергу, в цю ж дату - 01.02.2022 р. сторонами договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. було укладено Договір про внесення змін до договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р., яким внесено низку змін до Договору 1.

Детально дослідивши зміст вказаного Договору про внесення змін до Договору 1 суд дійшов висновку про те, що позивач і відповідач виразивши своє вільне волевиявлення дійшли згоди та уклали договір про внесення змін, де в самій назві договору вказали його предмет "Договір про внесення змін до договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р."; окремо узгодили у пунктах 1 та 3 на арк. 13 Договору про внесення змін до Договору 1, що цей договір про внесення змін вступає в силу з 01.02.2022 р. і є невід`ємною складовою частиною Договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р.; інші умови вищезазначеного договору, не порушені в цьому договорі про внесення змін залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання та у пункті 12.1. розділу І змінюваних умов договору, сторони узгодили внести зміни до договору оренди, виклавши його зміст в наступній редакції, зокрема, що цей договір діє до 01.02.2024 р. включно. Вказаний договір про внесення змін до Договору 1 підписаний позивачем (який змінив статус у договорі з орендодавця на балансоутримувача), відповідачем (орендар) та відділом комунальної власності, орендних відносин та приватизації виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (орендодавець).

Також судом встановлено, що Договором 1 передбачено у пунктах 2.5.2., 2.5.4., що майно повинно бути повернено орендодавцеві протягом 6 робочих днів з моменту закінчення його строку; майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) майна.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем майна позивачу, відповідачем таких доказів суду не надано.

Таким чином, з одного боку сторони Договору 1 у дату, обопільно встановлену в Договорі 1 як день, з настанням якого пов`язується закінчення дії Договору 1 уклали договір про внесення змін до Договору 1, яким продовжили дію Договору 1, водночас зміст самого Договору про внесення змін до Договору 1 свідчить про те, що відповідач підтвердив шляхом свого волевиявлення продовження дії Договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. як в назві договору,так і в наведених положеннях його змісту. Докази повернення відповідачем об`єкту оренди в матеріалах справи відсутні. Отже, станом на спірний період, договір № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. з урахуванням внесених змін від 01.02.2022 р. був чинним.

Також відповідач у відзиві на позов заперечує позов посилаючись на те, що досудове врегулювання спору між сторонами не проводилось, а долучений позивачем фіскальний чек не є належним доказом вмісту відправлення (вимоги про сплату боргу), оскільки не пробивається в системі відстеження поштових відправлень Укрпошти.

Позивач у у відповіді на відзив заперечує даний довід посиланням на норму частини п`ятої статті 222 ГК України.

Дослідивши даний аргумент судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 19 ГПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Згідно пункту 11.3. Договору про внесення змін до Договору 1, спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 222 ГК України, претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до матеріалів справи, позивач посилається на направлення вимоги № 01-07.16/1095 від 26.06.2023 р., адресованої відповідачу про сплату заборгованості за послуги оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у розмірі 129 323,03 грн, на підтвердження чого долучив копію фіскального чека Укрпошти (штрихкодовий ідентифікатор 0710102194052) від 29.06.2023 р., в якому вказано, що відправлення ТОВ "Сервіс-Центр" здійснено рекомендованим листом, а отже наданий доказ відповідає вимогам частини п`ятої статті 222 ГК України.

У вказаній вимозі позивач повідомив відповідача, що станом на 26.06.2023 р. відповідач має непогашену заборгованість перед відповідачем за послуги оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна на надання комунальних послуг в розмірі 129 323,03 грн.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Крім того, відповідно до пункту 107 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

В свою чергу, згідно пункту 113 вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку, заява (скарга) користувача послуг поштового зв`язку не розглядається оператором поштового зв`язку в разі, коли: минув встановлений для прийняття заяв строк.

Станом на 23.02.2024 р. дату складання відзиву відповідачем, з дати відправлення вимоги позивача про сплату заборгованості відповідачу (29.06.2023 р.) минуло більше шести місяців, в зв`язку з чим, такі заяви в електронній формі не розглядається оператором поштового зв`язку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено направлення позивачем у встановленому порядку відповідачу вимоги № 01-07.16/1095 від 26.06.2023 р.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором 1 з урахуванням внесених змін від 01.02.2022 р., що підтверджено актом прийому-передачі нерухомого комунального майна в оренду від 01.03.2019 р. та долученими до матеріалів справи копіями, підписаних та скріплених печатками ТОВ "Сервіс-Центр" та балансоутримувача за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 31/19-А від 01.03.2019 р. КП "Управління житлово-комунального господарства" актів наданих послуг згідно умов Договору 1 з урахуванням змін від 01.02.2022 р.: від 31.01.2023 р., 28.02.2023 р., від 31.03.2023 р., 30.04.2023 р., від 31.05.2023 р., від 30.06.2023 р., від 31.07.2023 р., від 31.08.2023 р. від 30.09.2023 р., та станом на 30.01.2024 р. заборгованість відповідача по основному боргу за Договорами 1 зі змінами від 01.02.2022 р. становить 60 976,61 грн.

Виконання позивачем обов`язків за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №31/19-Е від 01.03.2019 р. підтверджено долученими до матеріалів справи копіями, підписаних та скріплених печатками обох сторін Договору 2: розрахунку експлуатаційних витрат за квітень 2023 р. на утримання орендованих приміщень за Договором 2, розрахунку експлуатаційних витрат за травень 2023 р., розрахунку експлуатаційних витрат за червень 2023 р., розрахунку експлуатаційних витрат за липень 2023 р., розрахунку експлуатаційних витрат за серпень 2023 р., розрахунку експлуатаційних витрат за вересень 2023 р., на загальну суму 1062,45 грн.

Обставина, що перелічені акти наданих послуг, розрахунки експлуатаційних витрат підписані ТОВ "Сервіс-Центр" та КП "Управління житлово-комунального господарства" та скріплені їх печатками підтверджує вручення відповідачу актів про надання послуг, розрахунків експлуатаційних витрат з визначеною вартістю послуг за спірний період. Акти наданих послуг містять письмове підтвердження сторонами відсутність претензій у відповідача щодо отриманих послуг.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на виконання договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. - на здійснення орендної плати за період січень 2023 р. - вересень 2023 р. на суму 60 976,61 грн, а саме: рахунок-фактуру від 31.01.2023 р. № ар-000000017, рахунок-фактуру від 28.02.2023 р. № ар-000000050, рахунок-фактуру від 31.03.2023 р. № ар-000000082, рахунок-фактуру від 30.04.2023 р. № ар-000000114, рахунок-фактуру від 31.05.2023 р. № ар-000000154, рахунок-фактуру від 30.06.2023 р. № ар-000000194, рахунок-фактуру від 31.07.2023 р. № ар-000000237, рахунок-фактуру від 31.08.2023 р. № ар-000000279, рахунок-фактуру від 30.09.2023 р. № ар-000000321.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на виконання договору № 31/19-Е на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за період квітень 2023 р. - вересень 2023 р. на загальну суму 1062,45 грн, а саме: рахунок-фактуру від 30.04.2023 р. № ар-000000135, рахунок-фактуру від 31.05.2023 р. № ар-000000175, рахунок-фактуру від 30.06.2023 р. № ар-000000217, рахунок-фактуру від 31.07.2023 р. № ар-000000259, рахунок-фактуру від 31.08.2023 р. № ар-000000301, рахунок-фактуру від 30.09.2022 р. № ар-000000343.

Разом основний борг відповідача за Договорами 1, 2 становить 62 039,06 грн.

Суд відхиляє у якості доказу у справі довідку головного бухгалтера позивача про нарахування та оплату послуг за період 31.01.202 р. 30.09.2023 р. станом на 30.01.2024 р., в зв`язку з тим, що довідка надана за договорами, які не є предметом спору у цій справі «договір № 39/19-А, № 39/19-Е від 01.03.2019 р.».

За таких обставин матеріалами справи належними доказами підтверджено, що позивач протягом періоду січень 2023 р. вересень 2023 р. виконав обов`язки за Договором 1 з урахуванням змін від 01.02.2022 р. перед відповідачем, а відповідач користувався об`єктом оренди протягом спірного періоду без будь-яких претензій, та протягом періоду квітень 2023 вересень 2023 р. роботи з обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території за Договором 2 проведені позивачем та прийняті відповідачем в повному обсязі без жодних претензій. Документи, які б спростовували дані обставини матеріали справи не містять.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не здійснювалось погашення орендної плати за період січень 2023 р. вересень 2023 р. та вартості робіт з обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території за період квітень 2023 вересень 2023 р.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з вимогою № 01-7.16/1095 від 26.06.2023 р. про термінову сплату заборгованості за послуги оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг в розмірі 129 323,033грн.

Разом із тим, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами, орендну плату за користування нерухомим майном та витрати балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг не здійснив, на Вимогу № 01-7.16/1095 від 26.06.2023 р. про термінову сплату заборгованості не відреагував, у зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 62 039,06 грн основного боргу за договором № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. та договором № 31/19-Е на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2019 р., 3% річних в розмірі 1 170,71 грн., інфляційних втрат в розмірі 1092,28 грн., пені в розмірі 11 934,74 грн за вказаними договорами.

Відповідач, в свою чергу заперечує позовні вимоги й з тих підстав, що вважає, що позивач не навів доводів та доказів отриманих ним збитків та понесених втрат внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань, та вважає безпідставними розрахунки стосовно пені. Також відповідач зауважує на тому, що відповідач втратив право на податковий кредит з податку на додану вартість за 2023 рік у сумі 2305,36 грн та за 2019 -2022 роки через те, що позивачем не було зареєстровано податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за Договором 1 та Договором 2 за весь період дії.

Досліджуючи доводи відповідача судом встановлено, що відповідно до пункту 3.1. розділу 2 (незмінювані умови) Договору про внесення змін до Договору 1, нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 3.8. Договору № 31/19-А від 01.03.2019 р., орендодавець реєструє податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН) з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному чинною редакцією ПКУ. У випадку не реєстрації орендодавцем електронної податкової накладної у встановлений термін орендар має право в односторонньому порядку зменшити загальну суму оплати на суму ПДВ, та сплатити суму ПДВ після реєстрації електронної податкової накладної орендарем.

Відповідно до 6.7. Договору 2, взаємовідносини сторін не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наведених у відзиві доводів; відповідно до наявних матеріалів справи, відповідач правом, передбаченим пунктом 3.8. договору № 31/19-А від 01.03.2019 р. не скористався, докази чого суду не надано; питання податкового обліку операцій за договорами не є предметом спору у даній справі, що підтверджено позовною заявою позивача; поведінка сторін щодо податкового обліку не позбавляє останніх обов`язків за зобов`язаннями за договорами, що є предметом спору.

Відповідачем доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, п`ятою статті 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною третьою статті 285 ГК України передбачено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень частин першої, другої, сьомої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 525 ЦК України регламентовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено, згідно з п. 3.3. розділу ІІ (незмінювані умови договору) Договору про внесення змін до Договору 1 від 01.02.2022 р., орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Відповідно до п. 3.6. розділу ІІ вказаного договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується (в частині, належній місцевому бюджету) та балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу).

Крім того, пунктами 5.1.1., 5.1.8 Договору 1 погоджено, що орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним договором, а також нести всі витрати по утриманню орендованого майна (експлуатаційні витрати). Перелік послуг, розмір та порядок розрахунків за послуги, пов`язані з утриманням орендованого майна визначаються у договорі про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію.

Відповідно до п. 5.1.13. Договору 1, орендар зобов`язаний нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо), при цьому орендар або самостійно укладає угоди з постачальниками послуг або на підставі договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію компенсує орендодавцю витрати на оплату послуг.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.4. Договору 2, орендар сплачує вартість (з урахуванням податку) спожитих послуг за розрахунковий період шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача або шляхом внесення готівкових коштів в касу балансоутримувача до останнього числа поточного місяця.

Згідно з пунктами 4.2., 4.3. Договору 2, розрахунки за надані послуги згідно з цим договором проводяться виключно в грошовій формі. Розмір відшкодування орендарем витрат за поточний місяць визначається, виходячи з обсягів фактично наданих послуг балансоутримувачем, діючих тарифів і цін та відображається в "Розрахунку платежів по утриманню орендованих приміщень нежитлової будівлі "База виготовлення сумішей" СЦБРіОД КП "УЖКГ" за (місяць)" 2019 року", який підписується обома сторонами (див. додаток 2 до цього договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 7.3. Договору 1, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 76, частини першої статті 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин обов`язок доведення факту належного та своєчасного, в даному випадку, здійснення орендної плати закон покладає на відповідача.

Судом на підставі наявних доказів встановлено, що згідно з частиною першої статті 530 ЦК України відповідач є таким, що прострочив строк виконання зобов`язань за Договором 1 зі змінами та за Договором 2.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, виходячи із вищенаведених обставин справи, у відповідача, у зв`язку із неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін від 01.02.2022 р. до договору № 31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. за період січень 2023 р. вересень 2023 р., та за договором № 31/19-Е від 01.03.2019 р. на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у період квітень 2023 р. - вересень 2023 р. виникла заборгованість 60 976,61 грн та 1 062,45 грн відповідно, що разом становить 62 039,06 грн, яку позивач підтвердив належними доказами, а відповідач, відповідно, не спростував. Таким чином, врахувавши, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується поданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 60 976,61 основного боргу за договором №31/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. з урахування змін від 01.02.2022 р. та за договором № 31/19-Е на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2019 р. у сумі 1062,45 грн, що разом становить 62 039,06 грн, є обґрунтованою і доведеною позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню. Відповідачем до суду не подано жодних доказів, які б спростовували доводи позову. Відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1170,71 грн, інфляційних втрат у сумі 1092,28 грн на підставі ст. 625 ЦК України, пеню в розмірі 11 934,74 грн, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за вказаними договорами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із пунктами 3.3., 3.7 розділу ІІ (незмінювані умови договору) Договору про внесення змін до Договору 1 від 01.02.2022 р., орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди. На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати балансоутримувачем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Згідно пункту 3.7. Договору 1, орендна плата, яка була перерахована не своєчасно або в неповному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГКУ.

Оскільки Договором про внесення змін до Договору 1 було внесені зміни щодо розміру нарахуванні пені, підлягає застосуванню положення останнього.

Як встановлено судом, пунктами 4.4., 4.5. Договору 2 сторони погодили, що орендар сплачує вартість (з урахуванням податку) спожитих послуг за розрахунковий період шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача або шляхом внесення готівкових коштів в касу балансоутримувача не пізніше останнього числа поточного місяця. При несвоєчасному або в неповному обсязі внесенні плати, орендар сплачує балансоутримувачу дану суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Судом на підставі наявних доказів встановлено, що згідно з частиною першою статті 530 ЦК України та п. 3.3. розділу ІІ договору про внесення змін від 01.02.2022 р. до Договору 1 та п. 5.1.1. Договору 1 відповідач є таким, що прострочив строк виконання зобов`язань за договором № 31/19-А від 01.03.2019 р. (Договором 1 зі змінами) з 16 числа кожного місяця, наступного за місяцем за який не сплачено орендну плату та відповідач є таким, що прострочив строк виконання зобов`язань за договором № 31/19-Е від 01.03.2019 р. (Договором 2) згідно з пунктом 4.4. цього договору з першого числа кожного місяця, наступного за кожним місяцем несплати платежів з відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Наведеним спростовуються посилання відповідача про безпідставність, недоведеність вимог позивача зі стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

З урахуванням викладених норм чинного законодавча, врахувавши, що ухвалення рішення у справі про стягнення заборгованості не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої законодавством за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов до висновку, що позивачем, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за наведеними договорами, що призвело до наявності заборгованості, яка станом на сьогодні не погашена (доказів, які б спростовували дані обставини матеріали справи не містять), правомірно заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній частині позову підлягають задоволенню повністю.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині 3% річних, індексу інфляції, пені за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. № 31/19-А з урахуванням договору про внесення змін від 01.02.2022 р. та за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2019 р. № 31/19-Е, судом встановлено наступне.

За результатом перерахунку заявлених позивачем вимог по пені за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. № 31/19-А з урахуванням договору про внесення змін від 01.02.2022 р. за період прострочення орендної плати за січень 2023 р. вересень 2023 р., нараховану станом на 31.01.2024 р. судом встановлено, що розрахунок пені позивача є вірним, в зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 11 730,79 грн.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині пені за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2019 р. № 31/19-Е за період прострочення сплати вказаних платежів за період квітень 2023 р. вересень 2023 р., нараховану станом на 31.01.2024 р., судом встановлено, що розрахунок позивача за вказаний період є вірним, за виключенням розрахунку пені за рахунком-фактурою № 000000135 від 30.04.2023 р., за яким пеня становить більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів статті 14 ГПК України, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 203,95 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. № 31/19-А з урахуванням договору про внесення змін від 01.02.2022 р. за період прострочення орендної плати за січень 2023 р. вересень 2023 р., нарахованих станом на 31.01.2024 р. судом встановлено, що розрахунок позивача є невірним, інфляційні втрати за вказаний період становлять більшу суму ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 1076,95 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2019 р. № 31/19-Е за період прострочення оплати за квітень 2023 р. вересень 2023 р., нарахованих станом на 31.01.2024 р. судом встановлено, що розрахунок позивача є невірним, інфляційні втрати за вказаний період становлять більшу суму ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 15,33 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. № 31/19-А з урахуванням договору про внесення змін від 01.02.2022 р. за період прострочення орендної плати за січень 2023 р. вересень 2023 р., нарахованих станом на 31.01.2024 р. судом встановлено, що розрахунок позивача є вірним, в зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 1 151,92 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.03.2019 р. № 31/19-Е за період прострочення платежів за квітень 2023 р. - вересень 2023 р., нарахованих станом на 31.01.2024 р. судом встановлено, що розрахунок позивача вірним, а відтак, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 18,79 грн.

Приписами частин першої, другої статті 73, частини першої статті 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аргументи сторін справи судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується поданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, суд задовольняє позов повністю та стягує з відповідача на користь позивача: за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2019 р. № 31/19-А з урахуванням договору про внесення змін від 01.02.2022 р. основний борг з орендної плати у сумі 60 976,61 грн, 3% річних у сумі 1151,92 грн; інфляційні втрати у сумі 1076,95 грн; пеню у сумі 11 730,79 грн; за договором № 31/19-Е від 01.03.2019 р. на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю основний борг у сумі 1062,45 грн; 3% річних у сумі 18,79 грн; інфляційні втрати у сумі 15,33 грн; пеню у сумі 203,95 грн.

Витрати позивача зі сплати судового збору, у відповідності до вимог п. 2 частини першої статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-ЦЕНТР" (Київський квартал, будинок 10, місто Славутич, Київська область, 07100; код ЄДРПОУ 20621365) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (вул. Військових Будівельників, будинок 8, м. Славутич, Київська область, 07100; код ЄДРПОУ 31476318): за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 31/19-А від 01.03.2019 р. з урахуванням змін від 01.02.2022 р. 74 936 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість) гривень 27 копійок, з яких: основний борг у сумі 60976 (шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 61 копійка, 3% річних у сумі 1151 (одна тисяча сто п`ятдесят одна) гривня 92 копійки; інфляційні втрати у сумі 1076 (одна тисяча сімдесят шість) гривень 95 копійок; пеню у сумі 11 730 (одинадцять тисяч сімсот тридцять) гривень 79 копійок; за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 31/19-Е від 01.03.2019 р. 1300 (одна тисяча триста) гривень 52 копійки з яких: основний борг у сумі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 45 копійок; 3% річних у сумі 18 (вісімнадцять) гривень 79 копійок; інфляційні втрати у сумі 15 (п`ятнадцять) гривень 33 копійки; пеню у сумі 203 (двісті три) гривні 95 копійок; 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

3.Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання 10.07.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін