Рішення

від 09.07.2024 по справі 912/1055/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 рокуСправа № 912/1055/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/1055/24 від 21.05.2024

за позовом: Фізичної особи - підприємця Самойлова Олександра Володимировича (далі - ФОП Самойлов О.В.) ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (далі - ПСП ІМ. ВАТУТІНА), код ЄДР 13756231, с. Мала Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область, 26607

про стягнення 38 863,96 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача участі не брали;

від відповідача часті не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ФОП Самойлова О.В. до ПСП ІМ. ВАТУТІНА з вимогами:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (код ЄДРПОУ 13756231, село Мала Вільшанка, Голованівський (Вільшанський) район, Кіровоградська область, 26607) на користь фізичної особи підприємця Самойлова Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) борг в розмірі 38 863,96 грн., в тому числі 37 174,70 основного боргу, 1 147,07 інфляційних втрат, 542,19 грн 3% річних, а також 2 422, 40 грн. сплаченого судового збору, разом - 41 286,36 грн.

3. Видати наказ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором №19-В від 01.10.2023 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою від 21.05.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1055/24, ухвалив справу №912/1055/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 20.06.2024 - 11:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, відповідач - ПСП ІМ. ВАТУТІНА зареєстроване та має електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження" від 21.05.2024 по справі №912/1055/24 (суддя Коваленко Н.М.) було надіслано одержувачу Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна ІПН/ЄДРПОУ 13756231 в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету 22.05.2024 01:55, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 06.06.2024.

Проте, судове засідання, призначене на 20.06.2024, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Коваленко Н.М., в провадженні якої перебуває дана справа з 10.06.2024 по 21.06.2024 включно була тимчасово непрацездатна.

Ухвалою від 24.06.2024 господарський суд судове засідання призначив на 15:00 - 09.07.2024.

Документ в електронному вигляді "Ухвала" від 24.06.2024 по справі №912/1055/24 (суддя Коваленко Н.М.) було надіслано одержувачу Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна ІПН/ЄДРПОУ 13756231 в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету 25.06.2024 00:20, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

09.07.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання №б/н від 09.07.2024 розгляд справи №912/1055/24 за позовом ФОП Самойлова О.В. до ПСП ім. Ватутіна про стягнення боргу, яка призначена на 09.07.2024 року, здійснювати без участі за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 09.07.2024 за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

01.10.2023 між ФОП Самойлов О.В. (Перевізник) та ПСП ІМ. ВАТУТІНА (Замовник) укладено договір №19-В про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом (далі - Договір), за умовами п. 1.1.-1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується "вантажоодержувач"), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажів, на умовах, встановлених даним Договором. Місце відправлення, пункт призначення та вантажоотримувач вказуються в товаротранспортних накладних. Навантаження та вивантаження вантажу здійснюється в місці відправлення та пункті призначення.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються на підставі наданого Перевізником Замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Пунктом 4.2. Договору узгоджено, що розрахунок здійснюється Замовником Перевізнику по факту за надані послуги, на підставі Актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

У пункті 4.3. Договору зазначено, що вартість послуг перевезення вантажу вказується Перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами Перевізника та Замовника до початку здійснення перевезень вантажу, з розрахунку фактично виконаного пробігу та ваги перевезеного вантажу. Одиниця виміру в рахунках на оплату-тонно-кілометр перевезеного вантажу. Ціна перевезення тонно-кілометра вантажу заокруглюється в межах двох знаків після коми для коректного заповнення та реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.2. Договору порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2023 року, а за невиконаними зобов`язаннями, до повного їх виконання. У випадку, якщо будуть відсутні заперечення з боку обох Сторін, даний Договір вважається пролонгованим на наступний рік. (п. 7.1.-7.2. Договору)

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

25.10.2023 ФОП Самойлов О.В. і ПСП ІМ. ВАТУТІНА підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1, за змістом якого позивачем надано послуги з вантажних автомобільних перевезень на суму 167 174,70 грн. Відповідно до акту Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Додатком до вказаного Акта зазначено реєстр товарно-транспортних накладних, які подано у справу.

Позивач вказує, що 13.10.2023 відповідач сплатив 80 000,00 грн плати за послуги по перевезенню вантажів автотранспортом згідно договору №19-В від 01.10.2023.

ФОП Самойлов О.В. оформлено рахунок на оплату №1 від 25.10.2023 на суму 87 174,70 грн.

Відповідач 17.11.2023 сплатив 50 000,00 грн плати за послуги по перевезенню вантажів автотранспортом згідно договору №19-В від 01.10.2023.

Позивач зазначає, що Замовником не виконано зобов`язання по оплаті Перевізнику вартості перевезень у строк, обумовлений в п. 4.2. Договору, з підстав чого заявлено до стягнення суму основного боргу (вартості послуг перевезення) в розмірі 37 174,70 грн, а також 3% річних в розмірі 542,19 грн та інфляційних втрат за період прострочення оплати в розмірі 1 147,07 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Згідно ст. 173-174, 193 Господарського кодексу України та ст. 11, 509, 525, 526 629 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або його зміна не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України).

Статтею 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

В ст. 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Закон України "Про автомобільний транспорт" визначає, що вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N128/2568 (далі - Правила) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Згідно вказаних Правил, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Розділом 14 Правил передбачено, що форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів (п. 14.1).

За загальним правилом, наведеним в ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч. 1-4 ст. 13 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами Договору ФОП Самойлов О.В. зобов`язався доставити автомобільним транспортом і видати уповноваженій особі вантаж, а ПСП ІМ. ВАТУТІНА зобов`язалось сплатити плату за перевезення вантажів на умовах, встановлених Договором.

ОСОБА_1 має ліцензію на надання вказаних послуг серії АВ №510263, видану 27.01.2010 на необмежений строк.

Згідно матеріалів справи підтверджено фактичне надання позивачем відповідачу послуг з перевезення, що засвідчено Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 25.10.2023 та оформленими товарно-транспортними накладними.

В Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 25.10.2023 зазначено об`єм та вартість наданих послуг і згідно наявної в Акті відмітки Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Відображена в Акті вартість наданих послуг відповідає погодженим між сторонами тарифам згідно Додатку №1 до Договору №18-В про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01 жовтня 2023 року.

Відповідно до пояснень позивача, викладених у заяві №б/н від 02.05.2024 про усунення недоліків, в Додатку №1 при друкуванні тексту з технічної помилки замість дійсного номеру 19-В зазначено 18-В. При цьому господарським судом враховано відсутність в матеріалах справи Договору №18-В про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.10.2023 та заперечень відповідача щодо укладення Додатку №1 саме до Договору №19-В про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.10.2023.

Отже, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження надання послуг з перевезення вантажу. Фактичне надання таких послуг не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються на підставі наданого Перевізником Замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що розрахунок здійснюється Замовником Перевізнику по факту за надані послуги, на підставі Актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.

Таким чином, Договором чітко визначено строк оплати та початок його перебігу, який обраховується з дати підписання Акта приймання-передачі наданих послуг. Також, як зазначено вище, в Додатку №1 до Договору сторони погодили тарифи, які відповідають фактично наданим послугам.

Всі необхідні банківські реквізити для перерахування грошових коштів безпосередньо відображено в Договорі та в Акті надання послуг, а тому оформлення рахунку не є відкладальною умовою для здійснення оплати.

Отже, строк оплати настав 08.11.2023.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину, а підстави вважати договір неукладеним після його повного чи часткового виконання сторонами виключається.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг в розмірі 130 000,00 грн, а саме: 13.10.2023 - 80 000,00 грн, 17.11.2023 - 50 000,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 21.04.2023 по 20.02.2024.

На підставі викладеного та враховуючи відсутність доказів оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу (вартості наданих послуг з перевезення вантажу) в розмірі 37 174,70 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Отже, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення оплати є правомірним.

Згідно розрахунку позивач нараховує на суму простроченого зобов`язання:

3% річних за період з 09.11.2023 до 16.11.2023 на суму 87 174,70 грн, що становить 57,32 грн;

3% річних за період з 17.11.2023 до 31.12.2023 на суму 37 174,70 грн, що становить 137,50 грн;

3% річних за період з 01.01.2024 до 23.04.2024 на суму 37 174,70 грн, що становить 347,37 грн.

Всього 542,19 грн.

Вказані нарахування є правильними та відповідають періоду прострочення, з урахуванням строку оплати згідно Договору.

Також позивач нараховує інфляційні втрати за період листопад 2023 року на суму 87 174,70 грн, що становить 435,87 грн;

інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по березень 2024 року на суму 37 174,70 грн, що становить 711,20 грн.

Всього 1 147,07 грн.

Господарський суд зазначає, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №924/312/18, від 22.11.2018 по справі №903/962/17, від 17.10.2018 по справі №916/1883/16.

З урахуванням вказаної правової позиції, господарський суд вважає помилковим нарахування 435,87 грн інфляційних втрат на суму 87 174,70 грн за період з 09.11.2023 по 16.11.2023, оскільки прострочення тривало 8 календарних днів та вважає за можливе здійснити нарахування втрат від інфляції за період з листопада 2023 року по березень 2024 року (в межах розрахунку позивача) на суму боргу 37 174,70 грн, оскільки таке прострочення тривало 144 дня.

За перерахунком суду інфляційні втрати за вказаний період складають 900,63 грн.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач, не надав доказів повного виконання взятих на себе зобов`язань у строки, встановлені договором, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 38 617,52 грн, в тому числі: 37 174,70 грн основного боргу, 900,63 грн інфляційних втрат, 542,19 грн 3% річних, та відмови в задоволенні решти позовних вимог.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Під час визначення розміру судового збору суд враховує, що за правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовна заява у даній справі подана в електронній формі через електронний суд, суд застосовує коефіцієнт 0,8 та стягує з відповідача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (код ЄДР 13756231, с. Мала Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область, 26607) на користь Фізичної особи - підприємця Самойлова Олександра Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 38 617,52 грн, в тому числі: 37 174,70 грн основного боргу, 900,63 грн інфляційних втрат, 542,19 грн 3% річних, а також 2 422, 40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.