Ухвала

від 10.07.2024 по справі 915/804/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 липня 2024 року Справа № 915/804/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК» (54028, м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 240А; ідентифікаційний код 40974362)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Зелена Полонина» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 162; ідентифікаційний код 02970984)

про: розірвання договору, визнання недійсним акту приймання-передачі, скасування державної реєстрації квартири, витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

05.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 21.06.2024 (вх. № 8107/24) (з додатками), в якій просить суд:

1. Розірвати договір № 20 купівлі-продажу майнових прав від 11.12.2018 року, укладений між ТОВ БКП «ГРАНД ПАРК» та ТОВ «Зелена полонина».

2. Визнати недійсним Акт приймання передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 20 липня 2021 року.

3. Скасувати державну реєстрацію квартири №37 по пр. Героїв України, 11Б в м. Миколаєві, яка була зареєстрована за ТОВ «Зелена полонина».

4. Витребувати у відповідача квартиру АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК» б/н від 21.06.2024 (вх. № 8107/24) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за такими підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Однак, по-перше, позовна заява не містить оформлених належним чином відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:

1) в позовній заяві не зазначено повного найменування юридичної особи позивача, що суперечить вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Так, заявник у вступній частині позову вказує, що найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю БКП «ГРАНД ПАРК». Разом із тим, із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що повним найменуванням юридичної особи позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК»;

2) позовна заява, всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не містить відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету;

3) позовна заява не містить належно викладеного змісту позовних вимог у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, зокрема: заявником відносно позовних вимог, викладених в п. 2 прохальної частини позовної заяви чітко не визначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні.

Так, правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Однак позивач у прохальній частині позову не зазначає (із наведенням ідентифікуючих ознак) щодо яких саме реєстраційних дій заявлені відповідні позовні вимоги. Отже, у позові не конкретизовано зміст позовних вимог щодо предмета спору. Дана обставина фактично унеможливлює належне реагування відповідача на заявлені вимоги, що свідчить також про порушення таких основних засад (принципів) господарського судочинства як змагальність сторін та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і відповідно для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 162 ГПК України. При цьому, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

4) перелік додатків до позовної заяви не відповідає фактично доданим до неї документам, про що свідчить акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2024.

По-друге, до позовної заяви не додано документів, передбачених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: додано документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Так, приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривня.

Позивачем в позовній заяві викладено 3 позовних вимоги немайнового характеру про розірвання договору, визнання недійсним акту приймання-передачі, скасування державної реєстрації квартири, а також 1 позовну вимогу майнового характеру про витребування майна.

Відповідно до правил п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

При цьому, суд зауважує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2021 у справі № 905/1818/19.

Всупереч вимог ст. 164 ГПК України, позивач до позовної заяви доказів сплати судового збору не надав, як і не надав доказів на підтвердження вартості спірного майна.

Суд зауважує, що наданий до позивачем до матеріалів позовної заяви документ, який в переліку додатків до позовної заяви названо « 10. Квитанція про сплату судового збору», фактично є лише шаблоном квитанції, яка сформована на сайті «Судова влада» для здійснення переказу коштів для сплати судового збору та в подальшому роздрукована.

Зазначений шаблон квитанції формується автоматично при виборі найменування суду для звернення до якого сплачується судовий збір і використовується для подальшого перерахування коштів через банківські установи.

Слід вказати, що платіжний документ (квитанція (сліп) платіжного термінала, банкомата, чек касового апарату та ін.) це документ на паперовому носії або в електронній формі, який підтверджує здійснення операцій з використанням платіжної картки і містить у собі інформацію про суму операції, дату, інші встановлені формою документа реквізити, а також реквізити платіжної картки, з використанням якої він був створений, та особисто підписаний клієнтом або електронним аналогом його особистого підпису. Платіжний документ є підставою для списання коштів з картрахунку клієнта.

Платіжні документи мають бути оформлені у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004р. №22, якою затверджено зразки видів платіжних інструментів.

З огляду на викладене, подана квитанція не відноситься до платіжних документів, оскільки не підтверджує факт перерахування коштів, а є лише шаблоном для подальшого здійснення фінансової операції з перерахування коштів.

Також, судом за допомогою функції «Реєстр підтверджень оплат із казначейства» програми «Діловодство спеціалізованого суду» перевірено стан сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК» судового збору за подання позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Зелена Полонина» та встановлено, що жодних оплат судового збору в розмірі 3028,00 грн (як зазначено у вищенаведеному шаблоні квитанції) за подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК» не надходило.

Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, суд зауважує, що за змістом ч. 2 ст. 174 ГПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Проте, оскільки позивачем не зазначена вартість майна, яке він просить витребувати у відповідача, а також не надано доказів, що підтверджують вартість вищевказаного майна, суд не має можливості встановити точну суму судового збору, яку позивач повинен сплатити за подання відповідної майнової вимоги.

З урахуванням наведеного:

- за заявлені немайнові вимоги судовий збір повинен складати 9084,00 грн (3 * 3028,00 грн);

- за вимогу майнового характеру судовий збір повинен бути визначений з урахуванням визначеної позивачем (з документальним підтвердженням) вартості спірного майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Додатково, суд звертає увагу позивача на доцільність визначення змісту та кількості позовних вимог з урахуванням ефективності способу захисту порушеного права, який позивач просить застосувати у спірних правовідносинах.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційне підприємство «ГРАНД ПАРК» б/н від 21.06.2024 (вх. № 8107/24) у справі № 915/804/24 залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Надіслати позивачу Акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяО.Г. Смородінова