Рішення

від 19.06.2024 по справі 916/203/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/203/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Чолак Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" (код ЄДРПОУ 32120543, 65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд.144)

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційного запису

за участю представників учасників справи:

від позивача: Роман Лях

від відповідача: не з`явився

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційного запису.

Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.03.2024, вирішено інші процесуальні питання.

12.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2024 відкладено підготовче засідання на 18.04.2024.

09.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

17.04.2024 від відповідача надійшло заперечення.

У зв`язку з перебуванням судді Cулімовської М.Б. у відпустці (за сімейними обставинами) судове засідання, призначене на 18.04.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 24.04.2024 строк підготовчого провадження у справі №916/203/24 продовжено на 30 днів до 27.05.2024 та відкладено підготовче засідання на 09.05.2024.

Ухвалою суду від 09.05.2024 заперечення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" залишено без руху; запропоновано відповідачу усунути недоліки заперечення шляхом подання до суду доказів направлення заперечення позивачу; встановлено відповідачу строк для усунення недоліків заперечення - 5 днів з дня вручення цієї ухвали; з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено провести підготовче провадження у справі у розумні строки; відкладено підготовче засідання на 29.05.2024.

15.05.2024 на виконання вимог ухвали суду від 09.05.2024 відповідачем подано заяву про усунення недоліків заперечення.

Ухвалою від 29.05.2024 заперечення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" прийнято до розгляду, закрито підготовче провадження у справі №916/203/24 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.06.2024.

В судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, 18.06.2024 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19.06.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 (позивач) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" (відповідач), яке було створене у 2002 році.

Станом на 17.01.2024 року статутний капітал ТОВ "Свята Катерина-Одеса" становить 16500 грн. 00 коп., частки учасників у статутному капіталі товариства поділені наступним чином: 50,08 відсотків - ОСОБА_2 , 19,92 відсотків - ОСОБА_3 , 15 відсотків - ОСОБА_1 , 15 відсотків - ОСОБА_4 .

Також, ОСОБА_1 обіймала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса".

15.11.2023 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" з наступним порядком денним:

1.Про обрання голови загальних зборів учасників товариства;

2.Про визначення особи, яка відповідає за ведення протоколу загальних зборів учасників товариства;

3.Про тимчасове відсторонення від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 ;

4.Про призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора товариства.

5.Про тимчасове припинення повноважень ОСОБА_1 у якості особи, відмінної від керівника.

6.Про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про товариство.

На зборах були присутні ОСОБА_2 , який володіє 50,08 відсотків частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 , який володіє 19,92 відсотків частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_4 , який володіє 15 відсотків частки статутного капіталу товариства, що складає 85 % голосів усіх учасників товариства.

За результатами проведення загальних зборів учасників товариства прийнято наступні рішення: по третьому питанню вирішили тимчасово відсторонити з 15 листопада 2023 року від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 та по четвертому питанню - призначити тимчасово виконуючим обов`язки директора товариства ОСОБА_5 .

Рішення з усіх питань порядку денного прийнято 85 % голосів від усіх учасників товариства та оформлено протоколом № 02/2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" від 15.11.2023 року.

Разом з тим, ОСОБА_1 вважає рішення, що були прийняті на загальних зборах учасників товариства, такими, що ухвалені з грубим порушенням норм чинного законодавства та положень Статуту, а саме, що стосується порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, передбачених законодавством та установчим документом товариства; порушення корпоративних прав учасника товариства, що був відсутній на зборах.

ОСОБА_1 наполягає, що жодних повідомлень про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса", які відбулись 15.11.2023 року, не отримувала, не знала про факт скликання таких зборів, не була обізнана із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мала змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому її права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" на участь в управлінні товариством та одержанні інформації про товариство, є порушеними.

На переконання позивача, за наведених обставин рішення загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса" у формі протоколу № 02/2023 від 15.11.2023 року має бути визнане судом недійсним, що і зумовило звернення до суду із даним позовом.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 дійсно є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 15,00%, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, до 15.11.2023 ОСОБА_1 обіймала посаду керівника ТОВ "Свята Катерина - Одеса".

15.11.2023 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Свята Катерина - Одеса", якими вирішено тимчасово відсторонити з 15 листопада 2023 від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 та призначити тимчасово виконуючим обов`язки директора товариства ОСОБА_5 .

Зазначені відомості про зміну керівника товариства були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1005561070028007496).

Як зазначає відповідач, підставою для негайного відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора товариства стало встановлення іншими учасниками товариства, які сукупно володіють 85% статутного капіталу товариства, випадків зловживання ОСОБА_1 своїми службовими обов`язками, що призвело до фактичної розтрати майна та активів товариства з метою власної незаконної наживи.

14.11.2023 за місцезнаходженням товариства між усіма його учасниками було проведено перемовини, на яких ОСОБА_1 , як керівнику товариства, було доведено інформацію про виявлені факти розтрати та привласнення майна, висунуто вимогу про проведення загальних зборів учасників товариства з метою зміни його керівника. Проте ОСОБА_1 , як керівник товариства, виявила явну незгоду та відмовилась усно від скликання та участі у загальних зборах товариства.

У зв`язку із викладеним, з метою недопущення подальшого ймовірного розкрадання майна товариства, ОСОБА_1 14.11.2023 було повідомлено про намір проведення загальних зборів учасників товариства, які мали відбутись за місцезнаходженням товариства 15.11.2023 з єдиним, фактично, питанням - відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків керівника товариства.

За наведеного відповідач наголошує, що ОСОБА_1 була обізнана із фактом проведення загальних зборів товариства, місцем, датою та часом проведення, порядком денним загальних зборів.

Проте, ОСОБА_1 не прибула 15.11.2023 для участі у загальних зборах товариства, у зв`язку із чим іншими учасниками одностайно було прийняте рішення про негайне проведення загальних зборів учасників товариства з питання відсторонення ОСОБА_1 від обов`язків керівника товариства з метою недопущення продовження ОСОБА_1 своєї протиправної діяльності, якою вже було завдано збитків товариству в особливо великих розмірах.

Відповідач зазначає, що хоча формально учасниками товариства, яким разом належить 85% статутного капіталу, й було порушено порядок скликання загальних зборів товариства, проте фактично такі дії були вимушеними з метою недопущення вчинення ОСОБА_1 подальших протиправних дій відносно товариства та інших учасників товариства, про що ОСОБА_1 була обізнана.

При цьому, за твердженням відповідача, усі права та законні інтереси ОСОБА_1 , пов`язані із обійманням нею посади керівника товариства, та учасника товариства фактично дотримані, адже із ОСОБА_1 проведено повний розрахунок із заробітної плати та належних їй інших виплат. Будь-яких прав ОСОБА_1 , як учасника товариства, не порушено, адже ОСОБА_1 знала про дату, місце та час проведення загальних зборів учасників товариства, а також про порядок денний таких зборів. Єдиним порушенням у даному випадку є лише не дотримання строків проведення зборів, при цьому даний факт був вимушеною мірою та спричинений самою ж ОСОБА_1 , як особою, що зловживає своїми правами та порушує права і законні інтереси товариства, інших учасників.

В частині позовної вимоги про скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Свята Катерина-Одеса": державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070028007496 від 15.11.2023; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, відповідач зазначає, що позивач, фактично, заявляє вимогу про скасування реєстраційної дії, якою було внесено до реєстру інформацію про тимчасово виконуючого обов`язки директора товариства - ОСОБА_5 , замість відстороненої ОСОБА_1 .

Разом з тим, 15.01.2024 відбулись загальні збори учасників товариства, на яких було прийнято рішення про зміну керівника товариства з громадянки ОСОБА_1 на громадянина Фетісова Д.Л., що було оформлено протоколом № 01/2024 від 15 січня 2024.

В подальшому товариством було внесено відповідні зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно керівника ТОВ "Свята Катерина-Одеса", номер реєстраційного запису: 1005561070029007496 від 16.01.2024.

Таким чином, скасування реєстраційного запису, зазначеного у позовній заяві, не дає позивачу жодних правових підстав для відновлення на посаді керівника товариства, адже існує вже інший реєстраційний запис з іншою підставою його внесення, що не оскаржується позивачем.

За наведених обставин, відповідач позов вважає необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

За приписами статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Таким чином, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права учасника юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема, право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №910/14910/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правову позицію, відповідно до якої своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

За змістом ч.1 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників визначається відповідно до положень статті 32 Закону та Статуту товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Вищенаведені приписи законодавства вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Так, особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

Таким чином, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Як слідує з матеріалів справи, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса", товариство зареєстровано 18.07.2002 року.

Станом на 17.01.2024 року статутний капітал ТОВ "Свята Катерина-Одеса" становить 16500 грн. 00 коп.

Учасниками товариства є: ОСОБА_2 , розмір частки 8263,20 (50,08 відсотків); ОСОБА_3 , розмір частки 3286,80 (19,92 відсотків), ОСОБА_1 , розмір частки 2475,00 (15 відсотків); ОСОБА_4 , розмір частки 2475,00 (15 відсотків).

Протоколом загальних зборів учасників №06/2019 від 05.03.2019 затверджено Статут товариства (у новій редакції).

Так, відповідно до п.3.1 Статуту, крім іншого, учасники мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах товариства та законами України.

В розділі 11 Статуту визначено склад та компетенцію органів управління і контролю та порядок прийняття ними рішень, а саме:

В Товаристві створюються органи управління і контролю: вищий орган управління - Загальні збори учасників Товариства; виконавчий орган - Директор (п.11.1).

Вищим органом Товариства є Загальні збори учасників Товариства. Вони складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у Зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників. Учасник має право передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику або представникові іншого Учасника (п.11.2).

Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у Статутному капіталі (п. 11.2.1).

Збори учасників Товариства обирають Директора (п. 11.2.2).

За умовами п.11.2.3 Статуту, загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства. До компетенції Загальних зборів учасників, зокрема, належить: а) визначення основних напрямків діяльності Товариства; б) внесення змін до статуту Товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту; б) зміна розміру Статутного капіталу; г) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; д) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; е) обрання та відкликання Директора Товариства, встановлення розміру його винагороди; є) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; ж) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; з) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; и) затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків інших органів управління і контролю Товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; к) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень; л) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; м) прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; н) встановлення розміру, форми, порядку і строків внесення Учасниками додаткових вкладів (внесків); о) вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника; п) прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів учасників

Згідно п.11.2.4, Загальні збори Учасників скликаються у випадках, передбачених законом, або Статутом Товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу Товариства; на вимогу Учасника або Учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному Учаснику Товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників Товариства. Таке повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправлення або вручається наручно (п. 11.2.5).

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 11.2.6).

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників (п. 11.2.7).

Після надсилання повідомлення забороняється внесення змін до порядку денного Загальних зборів учасників, крім включення нових питань заявлених Учасниками Товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства (п. 11.2.8).

Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити Учасників Товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників (п. 11.2.9).

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства (п. 11.2.10).

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (п. 11.2.11).

Певні особливості порядку скликання загальних зборів учасників можуть бути встановлені законодавством (п. 11.2.12).

Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (п. 11.3.1).

Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (п. 11.3.1).

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (п. 11.3.2).

Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю (п. 11.3.3).

Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства або за адресою, зазначеною у повідомленні про скликання загальних зборів (п. 11.3.4).

Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням (п. 11.3.5).

Рішення з питань, передбачених пунктами "б", "в", "м" п. 11.2.3 цього Статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.6).

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами "г", "д", "ж", "н" п. 11.2.3 цього Статуту, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.7).

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.8).

Інші види голосування або прийняття рішення (заочне голосування та прийняття рішення шляхом опитування) здійснюються відповідно до законодавства (п. 11.3.9).

У Товаристві, що має одного Учасника, рішення з питань, що належать до компетенції Загальних зборів учасників, приймаються таким Учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. При цьому положення щодо порядку скликання, проведення та голосування Загальних зборів не застосовуються (п.11.3.10).

Згідно п.п.11.4, 11.4.1, 11.4.3 Статуту, поточне керівництво діяльністю Товариства здійснює виконавчий орган - Директор, який призначається Загальними зборами Учасників. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства. Виконавчий орган Товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень.

Так, 15.11.2023 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" з наступним порядком денним:

1. Про обрання голови загальних зборів учасників товариства.

2. Про визначення особи, яка відповідає за ведення протоколу загальних зборів учасників товариства.

3. Про тимчасове відсторонення від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 .

4. Про призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства.

5. Про тимчасове припинення повноважень ОСОБА_1 , у якості особи, відмінної від керівника.

6. Про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про товариство.

Відповідно до протоколу №02/2023 Загальних зборів учасників ТОВ "Свята Катерина-Одеса" від 15.11.2023, на зборах були присутні ОСОБА_2 , який володіє 50,08 відсотків частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 , який володіє 19,92 відсотків частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_4 , який володіє 15 відсотків частки статутного капіталу товариства (в особі представника ОСОБА_6 ), що складає 85 % голосів усіх учасників товариства.

За результатами проведення загальних зборів учасників товариства, в тому числі, прийнято наступні рішення: по третьому питанню вирішили тимчасово відсторонити з 15 листопада 2023 року від виконання обов`язків директора товариства ОСОБА_1 , по четвертому питанню - призначити тимчасово виконуючим обов`язки директора товариства ОСОБА_5 , по п`ятому питанню вирішили припинити повноваження директора товариства ОСОБА_1 , що має право діяти як особа, відмінна від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, по шостому питанню ухвалили здійснити державну реєстрацію змін відомостей про товариство на підставі рішень Загальних зборів учасників відповідно до чинного законодавства України, вчинення якої покласти на Голову Загальних зборів товариства - ОСОБА_2 .

У той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, у встановлений Законом та Статутом товариства, спосіб повідомляв інших учасників товариства - ОСОБА_1 про загальні збори учасників товариства, призначені на 15.11.2023.

Також судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач отримувала повідомлення, яке б містили порядок денний відповідних зборів, призначених на вказану дату, та/або документів, які б стосувалися питань порядку денного вказаних зборів.

Також, Протокол взагалі не містить інформації про обставини повідомлення про відповідні збори інших учасників відповідача.

Факт неповідомлення у встановлений законом спосіб позивача про скликання загальних зборів не заперечується і самим відповідачем, який у відзиві на позовну заяву зазначає, що 14.11.2023 за місцезнаходженням товариства між усіма його учасниками було проведено перемовини, на яких ОСОБА_1 , як керівнику товариства, було доведено інформацію про виявлені факти розтрати і привласнення майна та висунуто вимогу про проведення загальних зборів учасників товариства з метою зміни його керівника. Проте ОСОБА_1 , як керівник товариства, виявила явну незгоду та відмовилась усно від скликання та участі у загальних зборах товариства. У зв`язку із викладеним, з метою недопущення подальшого ймовірного розкрадання майна товариства, ОСОБА_1 14.11.2023 було повідомлено про намір проведення загальних зборів учасників товариства, які мали відбутись за місцезнаходженням товариства 15.11.2023 з єдиним питанням - відсторонення ОСОБА_1 від обов`язків керівника товариства. За наведеного відповідач наголошує, що ОСОБА_1 була обізнана із фактом проведення загальних зборів товариства, місцем, датою та часом проведення, порядком денним загальних зборів.

Водночас, за приписами ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження обставин повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників, про що йдеться у відзиві на позовну заяву.

Крім того суд зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_1 була директором ТОВ "Свята Катерина-Одеса" (одноособовим виконавчим органом за Статутом) і приймала безпосередню участь в управлінні товариством, то, відповідно, при вирішенні питання про її відсторонення ініціатори проведення загальних зборів товариства, на яких вирішувалося таке питання, були зобов`язані повідомити останню про дату, час та місце проведення зборів та про їх порядок денний.

Однак ні відповідач, ні інші учасники товариства, як ініціатори зборів, не надали доказів того, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ "Свята Катерина-Одеса", була повідомлена про дату, час, місце проведення зборів та про їх порядок денний, на яких вирішувалося питання про її відсторонення від посади директора.

За наведеного суд констатує, що відсутність інформації про загальні збори учасників товариства фактично позбавила позивача, як учасника товариства, можливості належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань порядку денного; внести обґрунтовані пропозиції щодо порядку денного; виступити та повноцінно взяти участь у обговоренні питань порядку денного; безпосередньо бути присутнім на зборах.

Усе вищенаведене є невід`ємними елементами змісту корпоративного права учасника юридичної особи (у даному випадку - позивача, як учасника відповідача), які й було порушено ініціатором оспорюваних загальних зборів.

При цьому судом враховується, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовними підставами є порушення прямих вказівок закону. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У пункті 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 зазначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення певних пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими, які мали місце. З огляду на це, права учасника товариства можуть бути порушені внаслідок безпідставного позбавлення останнього можливості взяти участь у зборах (зокрема, у зв`язку з неповідомленням про них) та належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що неповідомлення учасника товариства про загальні збори та проведення таких зборів без участі вказаної особи, свідчить про порушення корпоративних прав позивача, визначених ч.2 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо права кожного учасника товариства бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників, в тому числі в обговоренні питання щодо призначення/зміни керівника товариства, що безпосередньо стосується гарантованого законом права позивача на участь в управлінні юридичною особою (зокрема, шляхом обрання керівника, який забезпечує здійснення управління поточною діяльністю цього товариства).

Отже, з огляду на прийняття спірного рішення за відсутності ОСОБА_1 , неповідомленої про проведення зборів та, як наслідок, безпідставно позбавленої можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте рішення, у тому числі внести альтернативну кандидатуру на посаду директора, тощо, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення його прав рішенням, оскаржуваним в межах даної справи, що, в свою чергу, є підставою для визнання недійсним такого рішення.

Посилання відповідача на обставини проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса", які відбулися 15.11.2023, судом до уваги не приймаються, оскільки останні не входять до предмету доказування у даній справі, в межах якої позивачем оскаржується рішення, прийняте на зборах 15.11.2023.

Що стосується вимоги позивача про скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Свята Катерина-Одеса": державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070028007496 від 15.11.2023; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, суд дійшов наступних висновків.

Так, за результатами обговорення питань порядку денного загальних зборів, що відбулись 15.11.2023, по шостому питанню було ухвалено здійснити державну реєстрацію змін відомостей про товариство на підставі рішень Загальних зборів учасників відповідно до чинного законодавства України, вчинення якої покласти на Голову Загальних зборів товариства - ОСОБА_2 .

Означене рішення було реалізовано шляхом державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, запис в ЄДР №1005561070028007496 від 15.11.2023, а саме - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, та внесено до реєстру запис щодо призначення ОСОБА_5 тимчасово виконуючим обов`язки директора товариства замість ОСОБА_1 .

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, 15.01.2024 відбулись загальні збори учасників товариства, на яких було прийнято рішення про зміну керівника товариства з громадянки ОСОБА_1 на громадянина Фетісова Д.Л., що було оформлено протоколом № 01/2024 від 15 січня 2024.

В подальшому товариством було внесено відповідні зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Свята Катерина-Одеса", номер реєстраційного запису: 1005561070029007496 від 16.01.2024.

Суд зауважує, що рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Легітимність рішень загальних зборів презюмується. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 06.03.2019 у справі №916/474/18, від 20.03.2019 у справі №906/37/18, від 26.01.2022 у справі №911/2525/19 та від 13.10.2021 у справі №910/12317/18 (п.57).

Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого ст.7 ГПК України і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст.14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Згідно зі ст.14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства"), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що після прийняття загальними зборами учасників відповідача оспорюваного рішення щодо тимчасового відсторонення керівника (протокол від 15.11.2023), товариство змінило свого керівника на підставі рішення від 15.01.2024, про що було внесено відповідний запис до ЄДР. Це рішення не оскаржено, а тому його правомірність презюмується.

Отже, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд зазначає, що задоволення позову в частині вимог про скасування реєстраційного запису змін до відомостей ЄДР щодо керівника товариства не призведе до очікуваного нею результату, враховуючи наявність іншого рішення загальних зборів товариства, яке є чинним, та на підставі якого обрано іншу особу на посаду директора товариства, зокрема, чинного керівника відповідача.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.52), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.76), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.155).

За наведених обставин, вимога позивача про скасування реєстраційного запису в ЄДР задоволенню не підлягає.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір, в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74-79, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" (код ЄДРПОУ 32120543, 65102, м.Одеса, Миколаївська дорога, буд.144), оформлене протоколом №02/2023 від 15.11.2023.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свята Катерина-Одеса" (код ЄДРПОУ 32120543, 65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд.144) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. покласти на позивача.

6. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними зі стабілізаційними відключеннями електропостачання, повний текст рішення складено і підписано 08 липня 2024 р.