ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відстрочку виконання рішення
"04" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3724/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши заяву відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1089/24 від 28.06.2024/ у справі № 916/3724/23
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехніка+ /ЄДРПОУ 38157851, адреса 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 111, e-mail: stas.stetsov@ukr.net, olga_plugnik@ukr.net/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд /ЄДРПОУ 20741141, адреса 65009, м. Одеса, вул. Посмітного, 2/
про стягнення у розмірі 5 382 434,95 грн
за участю представників:
від позивача: адвокат Ігнатенко О.О. на підставі ордеру АХ № 1194970 від 26.06.2024;
від відповідача: адвокат Шинкаренко Л.О. на підставі ордеру ВН № 1381762 від 28.06.2024.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 у справі № 916/3724/23 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд на користь товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехніка+ заборгованість за договором № 01/09/2021 від 01.09.2021 у розмірі 5 382 434,95 грн, з яких: 5 366 600,00 грн основний борг; 11 468,35 грн - 3 % річних за період 27.07.2023 по 21.08.2023; 5 366,60 грн пеня та судовий збір у розмірі 80 751,53 грн.
23.04.2024 судом видано наказ на виконання рішення.
25.06.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1056/24 від 25.06.2024/ у справі № 916/3724/23, в якій відповідач просить відстрочити виконання рішення суду у справі № 916/3724/23 на один рік з дня його ухвалення Господарським судом Одеської області.
Ухвалою суду від 28.06.2024 заяву відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1056/24 від 25.06.2024/ у справі № 916/3724/23 повернуто заявнику без розгляду.
28.06.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1089/24 від 28.06.2024/ у справі № 916/3724/23, в якій відповідач просить відстрочити виконання рішення суду у справі № 916/3724/23 на один рік з дня його ухвалення Господарським судом Одеської області.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву за вх.№2-1089/24 від 28.06.2024 розподілено судді Петренко Н.Д.
Ухвалою суду від 28.06.2024 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1089/24 від 28.06.2024/ у справі № 916/3724/23; розгляд заяви призначено на 04.07.2024 о 10:30 год.
Матеріали справи містять заперечення позивача /вх. № 24944/24 від 26.06.2024/, які надійшли у відповідь на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення /вх. № 2-1056/24 від 25.06.2024/, в якій позивач просить відмовити у задоволенні заяви. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що боржником не надавалось жодних доказів, які б свідчили про неможливість погашення заборгованості останнього перед стягувачем в період, на який запитується відстрочення виконання рішення.
Боржник не надав до суду доказів на підтвердження того, що форс-мажорні обставини, засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, поширюються саме на боржника. Позивач наголошує, що тяжка економічна ситуація в країні, спричинена військовою агресією, носить загальний характер, тобто ТОВ «Спецтехніка+» перебуває в рівних умовах б боржником.
ТОВ «Спецрембуд» станом на подання заяви не здійснило оплати за поставлений підприємством на адресу замовника товару, у зв`язку з чим, ТОВ «Спецрембуд» не має право розпоряджатися даним товаром.
28.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на заперечення /вх. № 25137/24/, в якому відповідач просить задовольнити заяву пру відстрочку виконання рішення. Відповідач вказує, що в період з 2018 року по 24.02.2022 виконувало роботи, як генеральний підрядник, по об`єкту: «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». У зв`язку з масштабністю та великою кількістю необхідного виконання робіт по проекту, товариство не вело інші будівництва та не укладало інші договори із можливими замовниками, з метою належного та в строки виконання робіт по зазначеному об`єкту. З 24 лютого 2022 року ТОВ «Спецрембуд» вимушено було зупинити свою діяльність у зв`язку із повномасштабним вторгнення військ російської федерації на територію України та оголошенням воєнного стану на всій території держави. З цієї ж дати товариством призупинені роботи по об`єкту.
Відповідач звертає увагу, що на момент вторгнення військ російської федерації на територію нашої держава, у відповідача інших замовлень, окрім реконструкції аеродромного комплексу, не було. З урахуванням поточної відсутності працевлаштованих на підприємстві кваліфікованих спеціалістів, арешту рахунків запустити господарську діяльність стає повністю неможливим.
Відповідач вказує, що ТОВ «Спецрембуд» листом №б/н від 07.09.2023 зверталося до позивача з листом, яким пояснювало ситуацію, що склалася, визнавала суму боргу та просила погодити додаткову угоду про відстрочення строку оплати.
Також 02.07.2024 на адресу суду надійшли заперечення позивача /вх. № 25673/24/ на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, в яких позивач просив відмовити у задоволені заяви.
03.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на заперечення /вх. № 25805/24/, в яких відповідач наголошує на задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення та просив відмовити у задоволенні заяви.
Представник позивача наполягав на задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення та просив задовольнити заяву.
Розглянувши матеріали справи в частині заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, вислухавши представників сторін, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Положення частини п`ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що лише безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Визначений п. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України строк для відстрочення виконання судового рішення є присічним та чинним законодавством не передбачена можливість його поновлення чи продовження.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом 29.07.2021 між ТОВ «Спецрембуд» /генпідрядник/ та ВКФ у формі ТОВ «Мегаполіс» /субпідрядник/ укладено договір субпідряду № 29/07/2021-ДАРС на виконання робіт по об`єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Одеса», за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконати у 2021-2022 роках роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Одеса», архітектурно-будівельні роботи з будівництва допоміжної аварійно-рятувальної станції (ДАРС), 3 черга /п. 1.1 договору.
На виконання вказаного договору ТОВ «Спецрембуд» перерахувало ВКФ у формі ТОВ «Мегаполіс» грошові кошти розмірі 14 398 388,4 грн у період 04-05 квітня 2022 року.
Разом із тим, 14.03.2022 між ДП «Дирекція з будівництва «Міжнародного аеропорту «Одеса» /замовник/ та ТОВ «Спецрембуд» /генпідрядник/ укладено додаткову угоду № 7 до договору додаткової закупівлі № 27-ДЗ генерального підряду на виконання робіт по об`єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Одеса» від 10.03.2021 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, спільного наказу МОУ та ДАС України від 08.08.2016 № 412/69 та розділу 8 договору вирішили призупинити виконання робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на строк дії воєнного стану в Україні.
Судом досліджено фінансову звітність малого підприємства ТОВ «Спецрембуд», а також наказ ТОВ «Спецрембуд» № 5/К/ТМ від 28.02.2022 про надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін протягом періоду дії воєнного стану.
Відповідно до п.2 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, в період дії воєнного стану військове командування (Генеральний штаб Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управління оперативних командувань, командири військових з`єднань, частини Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) запроваджують та здійснюють передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з положеннями ст. 2 та ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з урахуванням змін обстановки, що склалася в Україні у зв`язку з відкритою збройною агресією Російської Федерації проти України і підвищенням ймовірності ракетних ударів противника по інфраструктурі міста, на виконання положень спільного наказу Міністерства оборони України та Державної авіаційної служби України про аеродроми спільного використання, а також вимог командування оперативного стратегічного угрупування військ (лист в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1194 від 05.05.2022). на території аеропорту заборонено знаходження цивільного персоналу підприємства та інших осіб до завершення дії правового режиму воєнного стану, доступ на територію аеропорту обмежений.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України. що стало підставою для введення воєнного стану та підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідтворними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого/яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого/яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, у зв`язку з забороною використання повітряного простору України відповідно до вимог п.41 ч.1 ст.1 Повітряного кодексу України, припиненням цивільних авіасполучень, введенням воєнного стану, неможливістю надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі та аеропортових послуг, виконання будь-яких робіт на всій території аеропорту і особливо на злітно-посадковій смузі було припинено використання приміщень в Міжнародному аеропорту "Одеса", виробничих потужностей, енергетичних та водних ресурсів в межах ведення господарської діяльності, немає можливості використовувати земельні ділянки.
Суд також враховує, що дебіторська заборгованість, яка є перед відповідачем у контрагентів, не може бути стягнута у судовому порядку, оскільки в межах виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2024, в рамках відкритого виконавчого провадження, накладено арешт на всі поточні рахунки ТОВ «Спецрембуд», що призводить до неможливості сплати судових зборів.
Суд враховує також, що ТОВ «Спецрембуд» листом №б/н від 07.09.2023 зверталося до позивача з листом, яким пояснювало ситуацію, що склалася, визнавала суму боргу та просила погодити додаткову угоду про відстрочення строку оплати.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність обставин, що утруднюють одномоментне виконання рішення суду у даній справі, а саме з огляду на специфіку господарської діяльності відповідача, яка безпосередньо пов`язана із використання приміщень в Міжнародному аеропорту "Одеса", діяльність якого призупинена внаслідок введення воєнного стану в Україні. Суд також враховує скрутний матеріальний стан відповідача, накладення арешту на всі поточні рахунки ТОВ «Спецрембуд», внаслідок чого відповідач немає змоги звернутися до суду із позовом про стягнення дебіторської заборгованості, яка є перед відповідачем у його контрагентів.
За таких обставин, проаналізувавши викладене, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення на 12 місяців.
При цьому суд зауважує, що відстрочення виконання рішення забезпечить реальне виконання відповідачем рішення суду, та для стягувача не є надмірно тривалим, оскільки незважаючи на те, що діяльність відповідача призупинена внаслідок введення воєнного стану, проте суд відстрочує виконання рішення не на весь період дії воєнного стану, а лише на 12 місяців з дня ухвалення рішення.
Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що надання відстрочки виконання рішення не призведе до покращення незадовільного майнового стану відповідача та виникнення у нього реальної можливості виконання рішення суду, а також доводи щодо того, що відстрочка надає перевагу лише інтересам відповідача за відсутності врахування інтересів позивача. Оскільки, суд зазначає, що строк на який суд відстрочує виконання рішення суду, а саме на 12 місяців, не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на момент ухвалення рішення, враховуючи вищевикладені обставини.
При цьому суд зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
При цьому відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, який лише намагається через існування певних обставин, що таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.
Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.
Оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи їх фінансовий стан, господарський суд дійшов висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 12 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ст. 331 ГПК України відстрочки виконання рішення у справі № 916/3724/23. У зв`язку із чим, заява відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1089/24 від 28.06.2024/ у справі № 916/3724/23 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю Спецрембуд - про відстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1089/24 від 28.06.2024/ у справі № 916/3724/23 задовольнити.
2. Відстрочити на 12 місяців, з дня ухвалення, виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 у справі № 916/3724/23.
Ухвала складена та підписана 09.07.2024.
Ухвала набрала законної сили 04.07.2024 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Петренко Наталія Дмитрівна
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120305080 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні