Рішення

від 01.07.2024 по справі 916/538/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"01" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/538/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши заяву (вх.№2-1029/24 від 19.06.2024) Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, подану у справі №916/538/24

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 20/1)

до відповідача: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, буд.1)

про визнання укладеним додаткового договору (угоди)

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Асташенкова О.І. - самопредставництво.

ВСТАНОВИВ:

13.02.2024 Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить суд визнати укладеним Додатковий договір (угоду) про поновлення та внесення змін до Договору оренди землі, посвідченого 24 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 2364, з Додатковим договором (угодою) про поновлення та внесення змін, посвідченого 07 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 3074, з Додатковим договором (угодою) про поновлення та внесення змін, посвідченого 02 вересня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 2016, в редакції, наведеній у позовній заяві.

У прохальній частині позовної заяви позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача судового збору та витрат на правову допомогу у сумі 27 700 грн. При цьому у тексті позовної заяви позивачем було зазначено, що акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) буде надано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті справи.

01.04.2024 до суду від позивача надійшла заява (т.1 а.с.88-92) про збільшення позовних вимог в частині внесення реєстратором інформації до Державного реєстру речових прав про поновлення дії договору оренди землі.

Рішенням суду від 18.06.2024 у справі №916/538/24 позов задоволено частково.

19.06.2024 до суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 27 700 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/538/24, та призначено розгляд заяви в засіданні суду.

Ухвала суду доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 25.06.2024.

01.07.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника.

У судовому засідання 01.07.2024 представник відповідача проти задоволення заяви заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні, в іншому випадку зменшити розмір судових витрат.

В обґрунтування своїх заперечень у поданій до суду 01.07.2024 заяві представник відповідача зазначив наступне:

-договір про надання правової допомоги №20-К/20 від 17.11.2020 не містить положень щодо розміру гонорару, ціну кожної послуги адвоката або порядок їх формування, порядку (строку) оплати гонорару, а також договір не містить номеру даної справи, з урахуванням чого неможливо ідентифікувати відносно якої справи укладено договір;

-акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.06.2024 № 1 також не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг;

-до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та не додані докази, що підтверджують здійснення таких послуг (протокол виконаних послуг);

-стягнення з Одеської міської ради витрат на правову допомогу у розмірі 27 000 грн суттєво погіршить забезпечення функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану, призведе до зменшення фінансування заходів забезпечення протидії військовій агресії російської федерації проти України;

-спір, що був предметом розгляду даної справи, є нескладним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а сам позов задоволено частково.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3-4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 27 700 грн.

У підтвердження отримання правової допомоги позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №20-К/20 від 17.11.2020 (т.1 а.с.57-63), укладений між ТДВ "ОРМК" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Максимус", відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов?язання надавати правову допомогу щодо представництва та захисту прав Клієнта у адміністративних, господарських, цивільних справах, виконавчих провадженнях стороною або учасником яких є Клієнт, а Клієнт зобов?язується сплатити на користь Адвокатського об?єднання гонорар за надання правової допомоги, у розмірі та порядку передбаченому в п. 4 цього Договору.

Відповідно до п.4.1. договору вартість правової допомоги, що надається Адвокатського об?єднання під час врегулювання спорів, зазначених в п.1.1. цього договору сплачується в гривнях в розмірах, визначених у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 4.3. договору при розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 4.1. даного договору, враховується складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката або іншої особи, яка надає правову допомогу, час, витрачений Адвокатським об?єднанням, його партнерами та співробітниками.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об?єднанням правової допомоги та її вартість. Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п.4.6.-4.7. договору).

Крім того, позивачем надано суду додаткову угоду №24/1-02 від 05.02.2024 (т.1 а.с.64-65), яка відповідно до п. 1 визначає порядок оплати витрат на правову допомогу (гонорару) Адвокатського об?єднання за надання правової допомоги у спорі про визнання укладеним додаткового договору (угоди) про поновлення строку дії договору оренди землі від 24.07.20207 року та викладення його змісту у резолютивній частині судового рішення у редакції, викладеній в позовній заяві. Адвокатське об?єднання зобов?язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Одеської області).

У пункті 2 додаткової угоди сторони погодили вартість послуг: підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області про визнання укладеним додаткового договору (угоди) про поновлення строку дії договору оренди землі від 24.07.20207 року та викладення його змісту у резолютивній частині судового рішення у редакції, викладеній в позовній заяві 10 000 грн; представництво інтересів у суді першої інстанції (за справу) 17 700 грн.

Відповідно до п.3 додаткової угоди оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку - 100% вартості послуги сплачується протягом 3-х днів з дня укладення цієї Додаткової угоди.

Згідно п. 7.1. додаткової угоди правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Згідно наданого позивачем акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.06.2024 Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги:

-підготовка позовної заяви по справі №916/538/24 5 000 грн,

-підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву 4 000 грн;

-підготовка та подання до суду клопотання про долучення доказів по справі 2 700 грн;

-участь у судових засіданнях 13.03.2024, 01.04.2024, 15.04.2024, 01.05.2024, 20.05.2024, 03.06.2024, 12.06.2024, 18.06.2024 (в тому числі в режимі відеоконференції).

На підтвердження оплати правової допомоги позивачем надано суду платіжну інструкцію №605 від 12.02.2024 на суму 27 700 грн (т.1 а.с.51).

В матеріалах справи наявний ордер ВН №1232750 на ім`я Шишлюк В.Р., виданий адвокатським об`єднанням "Максимус".

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту отримання правової допомоги.

Водночас, суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так суд вважає дещо завищеною вартість послуги з підготовки та подання відповіді на відзив, з огляду на її зміст, а також зазначає про завищення вартості послуги з підготовки клопотання про долучення доказів з підстав того, що такі докази в силу процесуального законодавства мали бути подані позивачем разом з позовною заявою на підтвердження свої позовних вимог з метою доведення належного виконання зобов`язань за договором оренди землі.

При цьому, щодо заявлених витрат стосовно участі адвоката у судових засіданнях по справі, суд враховує, що жодного разу явка сторін у судові засідання при розгляді справи №916/538/24 обов`язковою не визнавалась. Більш того перерва у судовому засіданні 12.06.2024 була оголошена судом через наявність у представника позивача технічних проблем з підключенням до судового засідання, в якому він приймав участь в режимі відеоконференції.

Суд також враховує, що договір про надання правової допомоги, а також додаткова угода не визначають вартості послуги адвоката з участі у судовому засіданні.

При цьому суд також вважає слушними доводи Одеської міської ради щодо часткового задоволення позовних вимог, а також того, що даний спір не є складним.

Водночас щодо посилань відповідача на відсутність у договорі положень щодо розміру гонорару, ціну кожної послуги адвоката або порядок їх формування, порядку (строку) оплати гонорару, номеру справи, суд зазначає наступне.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону N 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону N 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Як вже було зазначено судом, за змістом п. 4.1. договору сторони погодили, що вартість правової допомоги визначається у додатках до договору.

В даному випадку таким додатком є додаткова угода №24/1-02 від 05.02.2024 (т.1 а.с.64-65), яка визначає порядок оплати витрат на правову допомогу, розмір гонорару, предмет спору, щодо якого надається правова допомога.

При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством не заборонено укладання договору на правову допомогу із подальшим вказанням суми гонорару, порядку його формування, предмету спору щодо якого надається правова допомога у додаткових угодах до такого договору.

В свою чергу наданий позивачем акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.06.2024 відображає погоджений сторонами у додатковій угоді розмір гонорару та фактично розкриває обсяг послуг наданих адвокатом в рамках представництва інтересів у суді першої інстанції (за справу).

Враховуючи погодження сторонами у договорі про надання правової допомоги розміру гонорару, порядку його оплати, визначення предмету надання правової допомоги, з огляду також на положення ст. 627 ЦК України, суд не приймає доводи позивача щодо невизначення розміру гонорару, порядку його обчислення, ціни послуг та ін. у якості підстави для відмови у відшкодуванні наданих послуг.

Також суд зауважує, що подання детального опису робіт (наданих послуг) є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, з огляду на що, з урахуванням надання позивачем акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який визначає перелік робіт та їх вартість, відсутність детального опису робіт (як окремого документа) не може бути безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Не може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат також посилання відповідача на те, що стягнення з Одеської міської ради витрат на правову допомогу призведе до зменшення фінансування заходів забезпечення протидії військовій агресії російської федерації проти України. Натомість такі доводи відповідача підлягають врахуванню під час розподілу відповідних витрат.

З урахуванням наявності в матеріалах справи підписаного з боку Клієнта та Адвокатського об`єднання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.06.2024, не заслуговують на увагу також доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів, що підтверджують здійснення послуг з правової допомоги.

Таким чином, з огляду на наведені вище положення Закону, виходячи з критерію розумності розміру адвокатських витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг, часткове задоволення судом позовних вимог тощо, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (вх.№2-1029/24 від 19.06.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, подану у справі №916/538/24, задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Думська площа, буд.1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 20/1, код ЄДРПОУ 02132556) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 /п`ятнадцять тисяч/ грн.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повне додаткове рішення складено 08.07.2024.

Суддя Ю.М. Щавинська